Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка
Відділ інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства
Календар знаменних і пам’ятних дат Кіровоградщини на 2025 рік
Кропивницький, 2024
Січень
8 – 81-а річниця визволення м. Кіровограда (нині м. Кропивницький) від фашистських загарбників.
13 – 130 років від дня народження Завадовського Бориса Михайловича (1895-1951 pp.), біолога, академіка ВАСГНІЛ, засновника і директора Біологічного музею ім. К. А. Тімірязєва, члена Німецької академії природознавців у Галле (1932 p.) та Лондонського зоологічного товариства (1940 p.). Народився у м. Єлисаветграді. Закінчив Єлисаветградську класичну гімназію у 1913 році.
13 – 120 років від дня народження Страшнової Поліни Антонівни (1905-1970 pp.), прозаїка. Автор романів: «Степовими шляхами» (1956 p.); «Глухі села» (1959 p.); «Нечуйвітри зводяться». Народилася в с. Глодоси Новоукраїнського району.
15 – 100 років від дня народження Миколи Гнатовича Літуса (1925-2022 pp.), кінорежисера, сценариста, актора. Відомий як постановник 8 художніх фільмів, серед них кінокомедії «Королева бензоколонки» (1962 p.) і «Дачна поїздка сержанта Цибулі» (1979 p.), «Пароль знали двоє» (1985 p.), «Зірка шерифа» (1992 p.). Народився в с. Цибулеве Знам’янського р-ну, Кіровоградської області.
21 – 90 років тому народився Журба Василь Гнатович (1935-2009 pp.), письменник. Брат поетеси Тамари Журби. З 60-х років мешкав у Долинському районі Кіровоградської області: учитель, директор Варварівської середньої школи, журналіст. Від 1977 p. працював кореспондентом газети (м. Долинська). Автор збірок новел «Грім на голе дерево» (2002 p.), «У холодному вокзалі» (2005 p.; обидві – Кіровоград). Член Національної спілки письменників України (2004 p.).
23 – 85 років від дня народження Родинченка Михайла Лазаровича (1940-2018 pp.), поета. В своїх творах описував рідне село, його працьовитих людей. Автор поетичної книги «Селянко-матінко» (1993 p.). Працював вчителем в Долинському районі.
Лютий
8 – 175 років від дня народження Похитонова Івана Павловича (1850-1923 pp.), живописця, дійсного члена Петербурзької Академії мистецтв. Народився в с. Зелений Гай Знам’янського району.
10 – 130 років від дня народження Вишиваного Василя (Вільгельма фон Габсбурга Лотаринзького) (1895-1948 pp.), племінника австрійського імператора Франца-Йосипа. Український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь династії Габсбургів, полковник Легіону Українських Січових Стрільців. Збірка поезій «Минають дні» (1921 p.). У 1948 році схоплений радянською контроззвідкою і 18 серпня 1948 p. помер у лікарні Лукянівської в’язниці. У червні-вересні 1918 року у складі військ УСС проживав на Єлисаветградщині.
15 – 65 років від дня народження Жовни Олександра Юрійовича (1960 p.), прозаїка. Автор книг «Партитура на могильному камені» (1991 p.), «Вдовушка» (1996 p.), «Експеримент» (2003 p.), «Маленьке життя» (2004 p.), «Її тіло пахло зимовими яблуками» (2008 p.), «Історія Лізи (Солодка ілюзія життя)» (2015 p.), «Визрівання» (2015 p.), «L: проза» (2016 p.), «Малюнки з минулого» (2018 p.). 2008 року Олександр Жовна дебютував як режисер, екранізувавши власну драму «Маленьке життя». За повістю «Історія Лізи» у 2019 році знято повнометражну ігрову картину виробництва української компанії «Трумен Продакшн». Автором сценарію та режисером фільму є Олександр Жовна, продюсером – Валерій Калмиков. Фільм викуплено для показу у 14 країнах Європи. Народився письменник і режисер у м. Новомиргороді.
17 – 105 років від дня народження Порика Василя Васильовича (1920-1944 pp.) учасника Руху Опору у Франції в роки Другої світової війни, Героя Радянського Союзу. У 1970 році на кіностудії О. Довженка за біографією Василя Порика знято фільм «В’язні Бомону» (режисер Юрій Лисенко). Навчався у м. Бобринці. Докладніше: .
20 – 105 років від дня народження Миценка Михайла Петровича (1920-2001 pp.), українського прозаїка, критика. Збірка оповідань для дітей «Олелькові вітри» (1974 p.). Народився в с. Злинка Маловисківського р-ну. Докладніше: .
Березень
3 – 95 років від дня народження Клюєнка Дмитра Миколайовича (1930-2008 pp.), історика, письменника Автор художніх та історико-публіцистичних книг: «Хлопці з нашого села» (1979 p.), «В боях за визволення України» (1984 p.), «Лісовичка» (1985 p.), «Передчуття грози» (1992 p.), «Слава солдатська» (1994 p.), «Повісті» (1998 p.), «Невигадані історії», «Нариси з історії України» (у співавторстві з Л. Фурсенком, 1998 p.), «Повінь» (2002 p.), «Три повісті про війну», «На війні як на війні» (обидві – 2004 p.) та ін. Кандидат історичних наук, член Національної спілки письменників України. Народився в с. Родниківка Олександрівського району.
4 – 125 років від дня народження Айзенштока Єремії Яковича (1900-1980 pp.), літературознавця. Укладач першого коментованого видання «Щоденника» Т. Шевченка (1925 p.), працював над творчістю Г. Квітки-Основ’яненка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки. Ієремія Якович став ініціатором та співавтором першого в світі персонального енциклопедичного видання «Шевченківський словник», який було відзначено Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Але, як не дивно, чомусь Айзенштока серед лауреатів не виявилось. Народився в м. Єлисаветграді. Докладніше: .
18 – 81-а річниця визволення області від фашистських загарбників.
20 – 95 років від дня народження Лігостова Вільяма Олексійовича (1930-2002 pp.), прозаїка, драматурга, поета, журналіста. Писав вірші, гуморески, водевілі, п’єси переважно сатиричного спрямування. Автор книжок: «Катастрофа в раю» (1967 p.), «Подорож до Ельдорадо» (1971 p., 1983 p.), «Заберіть свій мільйон» (1975 p.), «Золотий глечик» (1977 p.), «Як знайти ідеальну дружину», «Вічний поєдинок» (1981 p.); книги поезій «Найсвятіше» (1989 p.). Народився в с. Червоновершка Компаніївського району.
22 – 45 років від дня народження Кімнатного Анатолія Дмитровича (1980 pp.), художника і мистецтвознавця. Вихованець Кіровоградської дитячої художньої школи, у 2003 p. закінчив КДПУ ім. В. К. Винниченка за спеціальністю «початкове навчання та образотворче мистецтво». З 2002 p. – науковий співробітник Кіровоградського обласного художнього музею, у 2003-2007 pp. очолював відділ науково-дослідної роботи. З 2007 p. – завідувач відділу музею – картинної галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна». Працює у техніці олійного живопису; в жанрах портрету, пейзажу, натюрморту і тематичної картини. Учасник понад 30 групових художніх (у тому числі, чотирьох всеукраїнських) та 10 персональних виставок. Художні твори зберігаються в зібранні Кіровоградського обласного художнього музею, а також у приватних колекціях України, Росії, Бельгії та Німеччини. Лауреат Премії Кабінету Міністрів України за внесок молоді у розбудову держави у номінації «За творчі досягнення» (2005 p.). Член Національної Спілки художників України (2012 p.). Народився в м. Кіровоград (нині Кропивницький).
27 – 200 років від дня народження Достоєвського Андрія Михайловича (1825-1897 pp.), архітектора, рідного брата Ф. М. Достоєвського. Працював міським архітектором м. Єлисаветграда у 1849-1858 рр. Автор книги «Спогади Андрія Михайловича Достоєвського» (1930 p.), на сторінках якої згадується і наше місто.
29 – 60 років від дня народження (м. Новомиргород) Орел (Бондар) Світлани Василівни (1965 p.), журналістки, публіцистки, громадської діячки. Лауреатка обласної літературної премії ім. Є. Ф. Маланюка за книгу публіцистики «Горе тим, хто зло називає добром...» (2006 p.). Авторка книг «Розстріляна Просвіта» (2014 p.), «Ті, хто не хотів помирати мовчки» (2018 p.), «Бенкет джмеля» (2020 p.).
30 – 85 років від дня народження Дмитренка Олексія Максимовича (1940-2009 pp.), прозаїка. Шевченківська премія 1987 р. за художньо-документальну повість «АИСТ» присвячену життю поета й лейтенанта з Дніпропетровщини Олександра Стовби, який у свої неповні 23 роки трагічно загинув в Афганістані (Герой Радянського Союзу, поет, згодом член СПУ). Працював на Кіровоградщині.
Квітень
15 – 105 років від дня народження Вервеса Григорія Давидовича (1920-2001 pp.), літературознавця, академіка АН України. Автор праць з слов’янського літературознавства, дослідник зв'язків української літератури з польською та іншими зарубіжними слов’янськими літературами. Лауреат премії імені Івана Франка НАН України. Нагороджений медаллю «За заслуги перед польською культурою». У працях про Тараса Шевченка досліджував зв’язки поета з польською літературою 19-20 століть, його місце серед слов’янських поетів, світове значення творчості Шевченка. Народився у смт Петрове.
15 – 70 років від дня народження Вінтенка Юрія Борисовича, українського живописця, педагога (1955 p.). Член НСХУ (1990 p.). Від 1995 року – викладач дитячої школи мистецтв. Основні твори: «Лелеківські степи» (1976 p.), «Пам’ять землі» (1977 p.), «Березень» (1980 p.), «Зимовий день» (1986 p.), «Сонячний день» (1990 p.), «Біля ставу» (2001 p.), «Шумлять дерева», «Липень» (обидва – 2003 p.). Працює в Кропивницькому.
16 – 180 років від дня народження Шевченка Йосипа Варфоломійовича (1845-1900 pp.). Літературний псевдонім – Гріненко. Входив до літературного гуртка І. К. Карпенка-Карого. Племінник Т. Г. Шевченка. Автор збірки «Дещо із перекладів і самостійних творів І. Гріненка» (1875 p.). Закінчив Єлисаветградське кавалерійське юнкерське училище (1874 p.).
17 – 170 років від дня народження Садовської-Барілотті Марії Карпівни (1855-1891 pp.), української співачки-сопрано, драматичної актриси театру корифеїв, сестри І. Тобілевича, М. Садовського і П. Саксаганського. Однією з найсильніших ролей Садовської-Барілотті була роль Софії в драмі «Безталанна». Похована у м. Єлисаветграді. Народилася с. Кам’яно-Костувате Бобринецького повіту (нині Вознесенський район, Миколаївська область). Детальніше: .
26 – 135 років від дня народження Зерова Миколи Костянтиновича (1890-1937 pp.), літературознавця, поета, перекладача. Викладав у м. Златополі Новомиргородського р-ну (1914-1917 pp.). Златополю присвятив сонет «Спогад про Гуляй-Поле».
Травень
5 – 110 років від дня народження Долматовського Євгена Ароновича (1915-1994 pp.), російського письменника, поета, автора книги «Зелена брама», події якої відбувалися на Кіровоградщині в роки Другої світової війни (1941-1945 pp.).
12 – 210 років від дня народження Григоровича Віктора Івановича (1815-1876 pp.), видатного мовознавця-славіста. Докладніше: . Похований у м. Єлисаветграді.
13 – 85 років з дня народження Левицького Володимира Ілліча (1940 p.), журналіста, краєзнавця. Автор довідників-путівників: «Онуфріївський парк – пам’ятка садово-паркової архітектури», «Заповідні місця Кіровоградщини», хутір Надія, музей Ю. Яновського в с. Нечаївка Компаніївського району та ін. Співавтор книги-альбому «Спасо-Преображенський собор в Єлисаветграді». Лауреат обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова (2006 p.). Народися в с. Тернівка Новоархангельського району).
15 – 110 років від дня народження Гіталова Олександра Васильовича (1915-1994 pp.), знатного механізатора, двічі Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державної премії СРСР. Докладніше: . Народився в с. Комишувате Новоукраїнського району.
21 – 90 років з дня народження Журби Василя Гнатовича (1935-2009 pp.), педагога, журналіста, письменника. Член НСПУ з 2004 року. Окремими виданнями вийшли твори «Грім на голе дерево», «У холодному вокзалі». Повісті, оповідання, новели, п’єси друкувались у журналах «Кур’єр Кривбасу», «Вітчизна» та ін. З 1960 року мешкає в Долинському районі.
22 – 185 років від дня народження Кропивницького Марка Лукича (1840-1910 pp.), драматурга, актора, режисера, композитора. Фундатор українського професійного театру. М. Кропивницькому належить першорядне місце у формуванні оригінального вітчизняного репертуару. І сьогодні не сходять зі сцени його класичні драми і комедії: «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Чмир», «Скрутна доба» та ін. З метою вшанування видатного земляка постановою Верховної Ради України від 14 липня 2016 року місто Кіровоград перейменовано на місто Кропивницький. Народився в с. Бежбайраки (тепер с. Кропивницьке) Новоукраїнського району.
22 – 115 років від дня народження Логвина Григорія Никоновича (1910-2001 pp.), мистецтвознавця та історика української культури, автора понад 200 наукових публікацій, путівників і книг, які ілюстрував власними фотографіями. Остання його праця присвячена Софійському собору в Києві, у ній визначено та проаналізовано особливості почерку майстрів мозаїк і фресок собору, обґрунтовано дату спорудження собору – 1017/1019-1030 pp. Народився в с. Косівка Олександрійського району.
22 – 105 років тому народився Оверченко Костянтин (Кость) Гаврилович (1920-2017 pp.), поет, перекладач, громадський діяч. Вірші писав з дитинства, деякі з них були надруковані в дитячих журналах, в газетах Києва, Полтави. Листувався з П. Тичиною, П. Панчем, Л. Первомайським. Учасник Другої світової війни. Потрапив у полон, перебував у концтаборі Саласпілс, з якого здійснив втечу. Пізніше воював у латвійському партизанському загоні. Після війни оселився в м. Єлгава (Латвія). Працював у повітовому суді, пізніше очолив міську бібліотеку, якій віддав майже п’ятдесят років життя. Досконало оволодівши латиською мовою, займався літературними перекладами. Автор поетичних збірників: «О, як тоді співали солов’ї» (2005 p.), «Я родом звідти, де Дніпро тече» (2006 p.), «Так непомітно одійшла весна», «Латвія поетична» (2008 p.), «Якщо ти українець – українцем будь» (2011 p.). Член Національної спілки письменників України (2011 p.). Член обласного літературного об’єднання з 1948 p. Лауреат обласної літературної премії імені Євгена Маланюка (2008 p.). Народився в м. Новогеоргіївськ, нині м. Світловодськ.
23 – 105 років від дня народження Тютюнника Григорія Михайловича (1920-1961 pp.). У роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) воював у партизанському загоні І. Діброви на території Кіровоградської області. Після смерті йому була присуджена Державна премія імені Тараса Шевченка за роман «Вир», який був опублікований посмертно у 1963 році. Збірка поезій воєнного часу «Журавлині ключі» теж була опублікована у 1963 році.
29 – 115 років від дня народження Голованівського Сави Овсійовича (1910-1989 pp.), поета, прозаїка, драматурга. Перша книга поезій – «Кіньми залізними» – вийшла у Зінов’євську (нині м. Кропивницький) у 1927 році. Народився в с. Єлисаветградка Олександрівського району.
29 – 65 років від дня народження Ліпатова Андрія Юрійовича, українського художника (1960-2010 pp.). З 1966 року проживав у і творив у м. Кіровограді.
Червень
8 – 105 років від дня народження Кожедуба Івана Микитовича (1920-1991 pp.), легендарного льотчика, аса часів другої світової війни. Брав безпосередню участь у визволенні Кіровоградщини від німецько-фашистських загарбників, із 1.10.1943 p. до 12.03.1944 p. мав 326 бойових вильотів. На його рахунку – 64 збиті ворожі літаки.
20 – 100 років від дня народження Німенка Андрія Васильовича (1925-2006 pp.) скульптора, мистецтвознавця, письменника, заслуженого діяча мистецтв Грузії. Автор досліджень, монографій «Українська радянська скульптура» (1960 p.), «Українська скульптура другої половини 19 – початку 20 ст.» (1963 p.), «Пам’ятники Т. Шевченку» (1964 p.; 1969 p.). Автор збірок поезій «Понад плаєм плаї» (1969 p.), «Мідні карби» (1971 p.), «Бузько-забудько» (1974 p.), «Вогонь і камінь» (1975 p.), «Мозаїка вікон» (1983 p.), «Сонячна брама», «Сонячний дім» (обидві – 1985 p.), «Лісові фантазії» (1991 p.; усі – Київ). Народився в с. Інгуло-Кам’янка Новгородківського району.
Липень
8 – 130 років від дня народження Тамма Ігоря Євгеновича (1895-1971 pp.), вченого-фізика, лауреата Нобелівської премії з фізики (1958 р.), Героя Соціалістичної Праці. З 1901 року Ігор Тамм мешкав у м. Єлисаветграді, де у 1913 році закінчив чоловічу гімназію. У 1919 році Ігор Тамм разом зі своїм батьком став ініціатором розробки і видобутку бурого вугілля у районі Балашівки м. Єлисаветград. І. Тамм – автор фундаментального курсу «Основи теорії електрики» (1929 рік), який тільки за життя І. Тамма перевидавався 8 разів багатьма мовами світу. У 1958 році Тамму, Франку і Черенкову була присуджена Нобелівська премія з фізики за дослідження теорії випромінювання Черенкова-Вавилова. Докладніше: .
13 – 100 років від дня народження Сергієнко Раїси Михайлівни (1925-1987 pp.), оперної співачки (лірико-драматичне сопрано), народної артистки СРСР (1973 p.). Навчалась у Кіровоградському музичному училищі. У 1951 p. закінчила Одеську консерваторію, була прийнята до трупи Одеського театру опери та балету. Основні партії: Ярославна («Князь Ігорь» Бородіна), Ліза («Пікова дама» Чайковського), Аїда («Аїда» Верді), Наташа («Русалка» Даргомижського), Чіо-Чіо-сан («ЧіоЧіо-сан» Дж. Пуччіні), Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Галя («Назар Стодоля» К. Данькевича), Катерина («Катерина» М. Аркаса) та ін. Народилася у м. Новоукраїнка.
18 – 100 років від дня народження Гончаренка Бориса Аврамовича (1925-1993 pp.), українського письменника. Учасник Другої світової війни. Автор нарисів, оповідань, повістей: «Твоя школа» (К., 1957 p.), «Естафета» (Станіслав, 1960 p.), «Стоїть гора високая» (1961 p.), «Гості буковинської орлиці» (1964 p.), «Дні нашого тижня» (1967 p.), «Головую другий рік» (1976 p.), «Третій взвод» (1979 p.), «Дорога в солдати» (1985 p.). Народився у м. Новомиргороді.
18 – 170 років від дня народження Ястребова Володимира Миколайовича (1855-1899 pp.), етнографа, археолога, фольклориста, автора досліджень минулого Півдня України. З 1883 року викладав історію в Єлисаветградському земському реальному училищі. У 1994 році засновано обласну краєзнавчу премію імені Володимира Ястребова.
26 – 145 років від дня народження Винниченка Володимира Кириловича (1880-1951 pp.), видатного українського письменника і політичного діяча. Оповідання про дітей і для дітей складають значну частину творчості письменника. З прижиттєвими виданнями творів для дітей можна ознайомитись за посиланням . Народився в м. Єлисаветграді.
Серпень
1 – 125 років від дня народження Дикого Антона Васильовича (1900-1937 pp.), українського письменника, драматурга, члена літературної організації «Плуг» та ВУСПП. Директор Харківського історичного музею. Під час Національно-визвольних змагань України 1917-1921 pp. воював у складі російських комуністичних збройних формувань. Автор збірок поезій «Огонь цвіте» (1927 p.), оповідань «Три сторінки» (1929 p.), «Кирило Стрюк» (1930 p.), «Оповідання» (1932 p.; усі – Харків), п’єси «Сухий закон» (у співавторстві з О. Полторацьким; поставлена 1932 p.). Викрадений групою НКВС СРСР 12 жовтня 1937 p. Не зважаючи на співпрацю з російською охранкою, був убитий у тюрмі НКВС 31 грудня 1937 року. Народився в селі Велика Андрусівка Світловодського району.
5 – 90 років від дня народження Погрібного Віктора Олексійовича (1935-2017 pp.), поета, публіциста. Автор книг поезії: «Напис на шибці» (1993 p.), «Прости мій гнів» (2006 p.), «Знайдений зошит»; публіцистики: «Жертовне вогнище» (1995 p.), «Серед українців» (2004 p.); прози: «Царина» (2003 p.), «Гуща» (2013 p.). Народився в с. Матусівка Маловисківського району.
23 – 75 років від дня народження Гусейнова Григорія Джамаловича (1950 p.), письменника, редактора журналу «Кур’єр Кривбасу», лауреата обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова (2002 p.). Для дітей і підлітків написані повість «Станційні пасторалі» (1999 p.), збірник легенд «На землі, на рідній» (2000 p.), «Одіссея Шкіпера та Чугайстра: окупаційний роман» (2015 p.). Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (2006 p.). Народився у м. Помічна Добровеличківського району.
26 – 100 років від дня народження Тодоровського Петра Юхимовича (1925-2013 pp.), кінорежисера і кінооператора. Зняв фільми «Весна на Зарічній вулиці», «Два Федори», «Кохана жінка механіка Гаврилова», «Військово-польовий роман», «Анкор, ще Анкор» та інші. Народився у м. Бобринці.
Вересень
8 – 105 років від дня народження Параконьєва Костянтина Йосиповича (1920-1987 pp.), українського актора і режисера, народного артиста УРСР. Народився і працював в м. Єлисаветграді (Кіровограді).
15 – 80 років від дня народження Скирди Людмили Михайлівни (1945 p.), поетеси, критика, літературознавця, перекладача. Ім’я Людмили Скирди є одним з небагатьох українських літературних імен, вже широко відомих за кордоном. Її поезія ввібрала в себе вплив і європейських, і східних культур, що призвело до появи абсолютно унікального поетичного явища не тільки в контексті української літератури, але й літератур цілого світу. Людмила Скирда була першою письменницею Незалежної України, перекладеною в Японії, Китаї, КНДР, ОАЕ, Греції та інших країнах. Авторка біля 40 книг-поезій, понад 200 наукових статей і культурологічних есе, опублікованих в Україні та закордоном. Народилася у місті Кіровограді.
17 – 105 років від дня народження Берізки Галини Спиридонівни (Шарандак-Бровченко) (1920-2007 pp.), письменниці, педагога. Докладніше: . Народилася в с. Могильне Гайворонського району.
29 – 180 років від дня народження Карпенка-Карого (Івана Карповича Тобілевича) (1845-1907 pp.), драматурга, актора, режисера, громадського і театрального діяча. Докладніше: . Народився в с. Арсенівка Новомиргородського району.
Жовтень
15 – 165 років від дня народження Тобілевич Софії Віталіївни (1860-1953 pp.), актриси, фольклористки, письменниці, дружини І. К. Карпенка-Карого. Автор спогадів «Життя Івана Тобілевича» (1940 p.), «Корифеї українського театру» (1947 p.), «Мої стежки і зустрічі», 1957 p.). Докладніше: .
20 – 75 років від дня народження Желєзнякова Євгена Михайловича (1950 p.), поета і прозаїка, автора творів для дітей. Автор поетичних і прозових творів для дітей: «Ходить весело вітерець» (1976 p.), «Виріс в полі колосок» (1985 p.), «Танкодром» (1987 p.), «Моє село» (2008 p.) та ін. Збірки лірики для дорослих: «Поминальні роки» (2005 p.), «Споришева стежка» (2015 p.). Детальніше: . Народився в с. Протопопівка Олександрійського району.
27 – 80 років від дня народження Рябошапки Олександра Антоновича (1945 p.), прозаїка, публіциста, краєзнавця. Автор книг: «Такі незвичайні долі», «Чорнолісся пам’ятає», «Вічне джерело», «Дорогі мої земляки», «Знам’янка: залізниця, історія, люди», «Пам’ять крізь роки» та ін. Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В. М. Ястребова. (1998 p.). Почесний громадянин м. Знам’янки. Народився в с. Диківка Знам’янського району.
Листопад
18 – 80 років від дня народження Фірсова Миколи Івановича (1945-2022 pp.), художника-кераміста. Член Національної Спілки художників України (1994 p.). Крім нього, керамікою займаються дружина Неля Федорівна та два сини-близнюки Олександр і Сергій Фірсови (нар. 19.02.1971 p., також випускники Одеського художнього училища, члени НСХУ). Учасник обласних, республіканських та міжнародних виставок. Твори зберігаються у багатьох музеях України та приватних збірках. Виставка кераміки родини Фірсових влаштовувалась у міському художньо-меморіальному музеї О. О. Осмьоркіна (1995 p.). Основні твори: «Лісова пісня» (2001 p.), «Метелики» (2001 p.), «Чумацьким шляхом» (2000 p.), «Рідний край» (2004 p.) та ін. Лауреат обласної премії ім. Я. В. Паученка. Народився в м. Кіровоград (нині Кропивницький).
Грудень
1 – 100 років від дня народження Кривохижі Анатолія Михайловича (1925 p.), українського хореографа, народного артиста України. Народився у м. Кіровограді.
3 – 120 років від дня народження (м. Єлисаветград) Лінцер Раїси Ісаївни (1905-1990 pp.), перекладача. Друкується з 1936 p. Перекладала класиків французької та іспанської літератури: Д. Дідро, О. Бальзака, Ж. Санд, Ф. Моріак, В. Бласко Ібаньєс, Б. Перес-Гальдос, а також латиноамериканських письменників (А. Карпентьєр та ін.).
10 – 95 років від дня народження Добролежі Анатолія Тимофійовича (1930-2009 pp.), художника кіно. Створив ескізи декорацій до кінострічок «Дума про Британку», «Овод» та ін. Народився в с. Скопіївка Добровеличківського району.
13 – 120 років від дня народження Кримського Андрія Івановича (1905-після 1937 pp.), поета, прозаїка. Репресований, помер у таборах Забайкалля. Народився в с. Триліси Олександрівського району.
14 – 185 років від дня народження Старицького Михайла Петровича (1840-1904 pp.), українського письменника, театрального діяча.
22 – 100 років від дня народження Добролежі Миколи Тимофійовича (1925-2008 pp.), члена Спілки художників СРСР з 1969 року. Працював в галузі театрально-декоративного мистецтва, книжкової графіки. Народився в с. Скопіївка Добровеличківського району.
Пам'ятні події та дати
135 років від дня народження Бузька Дмитра Івановича (1890-1937 pp.) прозаїка і кіносценариста. Учився в Одеській духовній семінарії. В Одесі вивчив українську мову і захопився національними ідеями. Працював редактором «Укркінофотооб’єднання» у Києві і Харкові, займався літературною діяльністю. У 1937 р. був арештований і обвинувачений у тім, що «у 1918-1920 рр. займав ряд посад у петлюрівських організаціях, був учасником націоналістичної організації, вів контрреволюційну агітацію на зборах письменників...». 14 листопада 1937 р. за рішенням трійки НКВД його розстріляли. Пригодницька повість для юнацтва «Ядвіга і Малка – поліські партизанки» (1936 p.), нарисів. Фантастичний роман «Кришталевий край» (1936 p.). Співавтор сценаріїв фільмів «Макдональд» (1924 p.), «Тарас Шевченко» (1926 p.) та ін. Народився в м. Новомиргород.
335 років від дня народження Климовського (Климіва) Семена (1690 – кінець ХVІІІ ст). Автор пісні «Їхав козак за Дунай» (її варіації використали у своїй творчості Л. ван Бетховен, К.-М. Вебер та ін. композитори). Проживав на хуторі Припутні біля с. Мошорине Знам’янського району.
200 років від дня народження Тулуба Олександра Даниловича (1825-1875 pp.), громадського діяча, історика, літературознавця. Працював викладачем історії в Златопільській гімназії, автор історико-літературного нарису «Златопіль».
165 років від дня народження Едуардса (Едвардса) Бориса Васильовича (1860-1924 рр.), українського скульптора, автора пам'ятника відомому славісту В. І. Григоровичу в Єлисаветграді (1892 р.).
250 років тому в 1775 році форштадт фортеці св. Єлисавети став повітовим містом Єлисаветградом.
180 років тому в 1845 році через річку Інгул зведено кам'яний міст за проектом архітектора Андрія Достоєвського.
155 років тому в 1870 році відкрилося Єлисаветградське земське реальне училище.
95 років тому в 1930 році відкрито Єлисаветградський технікум сільськогосподарського машинобудування.
95 років тому в 1930 році заснований на базі педагогічного технікуму Кіровоградський державний педагогічний інститут ім. О. С. Пушкіна, тепер Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка.
95 років тому засновано один з найбільших заводів Кропивницького – завод «Гідросилу» (1930 р.).
95 років тому в 1930 році відкрито Кіровоградський будівельний технікум.
55 років тому в 1970 році відкрито Кіровоградський ляльковий театр.
