Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя II півріччя
Анонси Оголошення
Бібліотечні клуби Бібліотечні клуби
Безпека в Інтернеті Безпека в Інтернеті
Бібліотеки в Інтернеті Бібліотеки в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

 

        Тамму Ігорю Євгеновичу пам’ятник встановлено біля головного корпусу ПВП «Радій» у 2012 році. Скульптор – Володимир Цісарик, архітектор – Віталій Кривенко. Знаходиться пам’ятник за адресою вул. Академіка Тамма, 17.

        Ім’я цього знаменитого вченого, одного із найвизначніших фізиків ХХ ст. відоме в усьому науковому світі. Академік, лауреат Нобелівської премії, Герой Соціалістичної Праці, Ігор Євгенович Тамм починав свій шлях у велику науку в нашому місті. Ігор Тамм народився 26 червня 1895 р. в місті Владивостоці. Там працював його батько на будівництві Транссибірської залізниці. Є. Ф. Тамм одержав запрошення оновити Єлисаветградське Водосвітло (водопровід, електростанцію і трамвай). З 1898 року і до закінчення гімназії в 1913 році Ігор жив з батьками в Єлисаветграді.

        В гімназійні роки зайняв революційну позицію. Вже тоді начитався революційної літератури і був пов’язаний із соціал-демократичними колами, відвідував заняття марксистського робітничого гуртка. «Політика», як І. Тамм називав омріяну майбутню діяльність, вже затягнула його у свій вир. Але все це викликало різку протидію його батьків, які боялись за життя сина. Було знайдено Соломонове рішення: Ігор після закінчення гімназії їде вчитись на один рік за кордон. В серпні 1913 року він уже став студентом Единбурзького університету. Єлисаветградська гімназія дала йому хороший рівень підготовки для навчання в університеті: математику він «взяв» відразу з 2-го курсу і склав уже в грудні, потреби слухати лекції з фізики не було, і він лише працював у лабораторії.

        Ігор Тамм і його майбутня дружина Наталія Шуйська познайомилися влітку 1911 р. у Єлисаветграді (Ігор навчався з її братом Кирилом в одному класі). По закінченні гімназії Наталія Василівна поїхала до Москви і вступила на Вищі жіночі курси, де навчалася у відомого філософа Г. Г. Шпета, а Ігор Євгенович після перебування в Единбурзі вступив до Московського університету. У вересні 1917 року Ігор Євгенович і Наталія Василівна одружилися. Коли під час громадянської війни Московський університет припинив роботу, Тамм повернувся у Єлисаветград. Дочка Ігоря Євгеновича Ірина так описує його подальшу біографію: «Мій батько закінчив Московський університет восени 1918 року і був залишений при ньому для приготування до професорського звання, поїхавши до рідні на Україну через наближення білих до Єлисаветграда поспішив до Києва. В ньому він роботи собі не знайшов і з радістю прийняв запрошення до Таврійського університету асистувати фізику».

        У 1919 році Ігор Тамм разом зі своїм батьком став ініціатором розробки і видобутку бурого вугілля у районі Балашівки м. Єлисаветград.

        У тому ж році Тамм почав свою діяльність як викладач в Одеському політехнічному інституті під керівництвом видатного фізика Леоніда Ісааковича Мандельштама, який мав на молодого вченого надзвичайно сильний вплив. З 1922 року – в Москві, викладач і приват-доцент (з 1923 року) Комуністичного університету імені Свердлова, працював до 1925 року. З 1921 року викладав на факультеті теоретичної фізики Другого Московського університету і займав там з 1927 по 1929 рік посаду професора. Крім того, з 1924 року Тамм одночасно почав читати лекції в Московському державному університеті (викладав там до 1941 і з 1954), з 1926 року – приват-доцент.

        У 1928 році знаменитий голландський фізик Пауль Еренфест, виклопотав І. Тамму стипендію для наукової практики за кордоном. Біля півроку І. Тамм працював у найбільших лабораторіях Голландії та Німеччини. Під час перебування за кордоном Ігор Євгенович познайомився з видатними вченими Альбертом Ейнштейном, Полем Діраком.

        І. Тамм – автор фундаментального курсу «Основи теорії електрики» (1929 рік), який тільки за життя І. Тамма перевидавався 8 разів багатьма мовами світу.

        У 1930 році Тамм став професором і завідувачем кафедрою теоретичної фізики Московського державного університету, де працював до 1937 року. У цей період наукової діяльності Тамм створив квантову теорію розсіювання світла в твердих тілах (1930 p.) і теорію розсіювання світла електронами (1930 p.). В області квантової теорії металів спільно з Семеном Петровичем Шубіним розробив основи квантово-механічної теорії фотоефекту на металах (1931 p.). Теоретично показав можливість існування особливих станів електронів на поверхні кристалів («рівні Тамма», 1932 p.), що згодом лягло в основу пояснення різних поверхневих ефектів в кристалах.

        У 1936-1937 роках фізики Ігор Тамм та Ілля Франк запропонували теорію, що пояснювала природу випромінювання, яку виявив Павло Черенков, спостерігаючи заломлюючі середовища, схильні до дії гамма-випромінювання. Тамм і Франк розглянули випадок електрона, що рухається швидше, ніж світло в середовищі. Таким чином, І. Тамм став одним з творців теорії випромінювання Черенкова-Вавилова. У 1936 році був заарештований брат Ігора Тамма – Леонід, абсурдно звинувачений у підготовці вибухів у Донбасі. Розстріляні друг фізик Б. Гессен та улюблений учень С. Шубін. Лише захист керівників атомного проекту, серед яких був і Л. Берія, дав змогу І. Тамму уникнути арешту.

        У 1948 році постало питання створення водневої бомби. За пропозицією І. В. Курчатова Ігор Євгенович Тамм організував групу для його вивчення. У принципову можливість створення такої зброї багато вчених не вірили. Проте вже в 1950 році таке завдання було поставлене, причому з дуже жорсткими термінами вирішення. Тамм з групою співробітників Фізичного Інституту був переведений в КБ-11 в Арзамас-16 (нині Саров), начальником відділу, в травні 1952 року призначений начальником сектору. У групі якою керував І. Тамм працював Андрій Сахаров.

        За участь у розробці водневої бомби з формулюванням «за успішне виконання спеціального завдання уряду» Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 січня 1954 року (не публікувався) Тамму Ігору Євгеновичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот» (№ 6746).

        На початку 1954 року академік Ігор Євгенович Тамм повернувся в Москву, і працював у Фізичному Інституті АН СРСР до кінця життя. У 1954-1957 роках знову був професором МДУ. У 1958 році Тамму, Франку і Черенкову була присуджена Нобелівська премія з фізики за дослідження теорії випромінювання Черенкова-Вавилова.

        У 1950-1960 рр., активно боровся з «лисенківщиною» у біології. Ігор Євгенович Тамм був обраний членом багатьох наукових академій світу, в тому числі почесний член Національної академії наук і мистецтв США (1961 p.), дійсний член Польської академії наук (1959 p.), ординарний член Королівської академії наук Швеції (1959 p.), почесний член Національної академії наук у Нью-Йорку (США, 1970 p.), член Німецької академії натуралістів «Леопольдина» (НДР, 1964 p.). Золота медаль імені М. В. Ломоносова АН СРСР (1968 p.).

        Він був на рідкість ерудованою людиною зі знаннями в багатьох сферах. Досить сказати, що володів п’ятьма іноземними мовами: англійською, французькою, німецькою, голландською та італійською.

        Ігор Євгенович Тамм помер 12 квітня 1971 року. Похований на Новодівичому цвинтарі Москви.

        Рішенням Кіровоградської міської ради від 12 вересня 2012 року Тамму Ігорю Євгеновичу посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кіровограда».

        На будинку Єлисаветградської чоловічої гімназії, в якій навчався Ігор Тамм, встановлено меморіальну дошку.

Дізнатися більше:

Книги

Бузько, Вікторія Леонідівна. Видатні діячі в галузі фізики і техніки Кіровоградщини: посібник для вчителів фізики та астрономії / Вікторія Бузько; ред. С. П. Величко. – Кіровоград: ФОП Александрова М. В., 2010. – 116 с.: фото, портр.

Дубас З. В. Тамм Ігор Євгенович // Іскристі зернятка: Цікавинки з життя вчених та історії науки. – Тернопіль, 1999. – С. 175-176.

Кордун Г. Г. Біографічний довідник видатних фізиків. – К.: Рад. школа, 1985. – 280 с.

Кордун Г. Г. Радянські фізики. – К.: «Вища школа», 1975. – 134 с.

Кордун Г. Г. Учням про видатних фізиків. – К.: Рад. школа, 1979. – 134 с., іл.

Храмов Ю. А. Физики: Биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. – К.: «Наукова думка», 1983. – 508 с.

Публікації

Багацький Л. Ігор Тамм: Між шахтою і водневою бомбою // Кіровоградська правда. – 2012. – 7 лютого. – С. 6: фото.

Бєлов О. Па'мятник фізику-пророку // Народне слово. – 2012. – 5 липня. – С. 18: фото.

Босько В. Єлисаветградці всіх країн, єднайтеся! // Народне слово. – 2011. – 28 квітня. – С. 1, 9.

Горенко Р. Нобелівський лауреат – наш земляк І. Є. Тамм / Р. Горенко, З. Філер // Молодіжне перехрестя. – 2008. – 26 червня. – С. 9: портр.

Громовий В. Наш нобелівський лауреат // Віче. – 2007. – № 12. – С. 60-62.

Игорь Евгеньевич Тамм: лауреат Нобелевской премии по физике 1958 года «за открытие и истолкование эффекта П. Черенкова» // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 6. – С. 14-16.

Матівос Ю. Скарби академіка Тамма // Кіровоградська правда. – 2009. – 27 лютого. – С. 11.

Самсонова Н. Їх ідеї випереджали час // Освітянське слово. - 2005. - Лютий. - С. 4.

Степанова, О. Там, где вырос Тамм / О. Степанова // Украина-Центр. – 2012. – 5 июля. – С. 6: фото.

Френчко Л. Знаменитости степной столицы // Ведомости. – 2004. – 17 сентября. – С. 4.

Шевченко С. «Мила, кохана Наталочко» // Народне слово. – 2008. – 14 лютого. – С. 3.

Шевченко С. Листи до кохання // Народне слово. – 2012. – 12 січня. – С. 10: фото.

Ресурси інтернет

Багацький Л. Ігор Тамм: Між шахтою і водневою бомбою [Електронний ресурс] // Златопіль: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://zlatopil.com/life/23159-ihor-tamm-mizh-shakhtoiu-i-vodnevoiu-bomboiu. – (Дата звернення 3.08.2019). – Назва з екрана. – Мова укр.

Ігор Тамм [Електронний ресурс] // UAHistori: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://uahistory.com/topics/famous_people/12924. – (Дата звернення 3.08.2019). – Назва з екрана. – Мова укр.

Тамм Ігор Євгенович [Електронний ресурс] // ОУНБ ім. Д. І. Чижевського: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://wiki.library.kr.ua/index.php/Тамм_Ігор_Євгенович. – (Дата звернення 3.08.2019). – Назва з екрана. – Мова укр.

Тамм Ігор Євгенович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Тамм_Ігор_Євгенович. – (Дата звернення 3.08.2019). – Назва з екрана. – Мова укр.