Аман Світлана. Як урятуватися з Безнадійного острова: повість-казка / Світлана Аман; іл. Олена Тараненко. – Тернопіль: Видавництво Богдан, 2023. – 88 с.: іл.

    Презентація повісті-казки Світлани Аман «Як урятуватися з Безнадійного острова» пройшла 28 лютого 2024 року в нашій бібліотеці в формі справжньої літературно-морської фантастичної регати. На початку подорожі діти познайомились з нашою, як виявилось, землячкою, письменницею, психологинею, журналісткою – Світланою Аман. Пані Світлана своє дитинство провела на Новоархангельщині, навчалася в ЦДУ ім. Володимира Винниченка. Зараз живе і працює в Южноукраїнську. Стала дитячою письменницею, тому що донька відмовлялася брати до рук книжку, якщо історія не буде написана мамою. Так з’явилася збірка «Пломбір з вишневим сиропом» з багатьма смаками: теплого молока, запашного хліба з абрикосовим варенням, або ж найулюбленішого – смаку пломбіру з вишневим сиропом… Книга, де діти вчаться любові і дружбі, а маленькі звірятка долають свої страхи та вирушають у неймовірні подорожі на інші континенти.
    Повість-казка «Як урятуватися з Безнадійного острова» запрошує вас до Дивопорту, де мають відбутися стоденні змагання вітрильників. На читачів вже з перших сторінок чекають фантастичні відкриття: вони дізнаються як спілкуються кораблі, навчаться розуміти настрій моря. А юний вітрильник Надійний, що за недолугим жартом стає БезНадійним, все ж долає свою невпевненість і знаходить сили відправитися у кругосвітню регату, адже йому ще й треба знайти найрідніших – Легіта і Веселку. Тож наші читачі підняли вітрила і рвонули назустріч пригодам разом із Морським Левом, Альбатросом, Буревістником і БезНадійним. Адже завжди приємно відкривати нові горизонти, вистояти у шторм, відкрити багатства підводного світу, рятувати суперника з мілини, давати відсіч пацюкам-піратам, і врешті-решт подолати водокруть острова Безнадійного. Адже «несуттєво, що написано у тебе на боці – суттєво те, ким ти насправді є».
    Читачі із захоплення розгадували морські загадки, відповідали на питання онлайн-вікторини, а на згадку отримали автограф-сесію від авторки та фантастичні кораблики в техніці оригамі від працівників бібліотеки.
    Запрошуємо і вас разом з книгою «Як урятуватися з Безнадійного острова» розширити горизонти з географії, астрономії, зоології, судноплавства та дивовижних мандрівок.
    Дякуємо авторці за чудовий книжковий подарунок, який найближчим часом надійде до читачів бібліотеки.

Андрусяк І. Зайчикове Різдво: віршоказка / Іван Андрусяк. – К.: Фонтан казок, 2014. – 16 с., іл. (Серія «Добрі казки»)

    «Розкошує в лісі хуртовина. Сніг мете і вітер завива. Та тепленька в Зайчика хатина. У печі потріскують дрова, вогник хитро зиркає із печі – блимають веселі язички…
    Гарно під такий чудовий вечір діточкам розказувать казки...», – такою надзвичайно ритмізованою мовою ще в «Зайчиковій книжечці» означилася тема нової доброї казки І. Андрусяка.
    Віршоказка «Зайчикове Різдво», що побачила світ в кінці цього року, – продовження популярної «Зайчикової книжечки» Івана Андрусяка, з якою вже виросло ціле покоління українських читаченят.
    Упродовж зимових днів Зайчик сумує за сонцем. Його не тішить сніг, допоки він не отримує сонячний дарунок від Святого Миколая і святкує найсвітліше свято в році – Різдво. Ця книжка запрошує читачів-дошкільнят до зимових буднів і свят разом із Зайчиком та його лісовими друзями.
    “Зайчикове Різдво” – гарно ілюстроване видання зі стилізацією під хенд–мейд. Художник – Юлія Пилипчатіна.
    Книга, як і багато інших новинок від письменника та видавництва «Фонтан казок», з’явилась у бібліотеці під час останньої зустрічі з автором в рамках акції «Україна читає дітям».
    Різдвяно-новорічний настрій малюкам гарантовано письменником, для якого добрі капості – справа честі.

Бабанська Н. І. Золоті стежини Кіровоградщини. Заповідні місця краю. – Кропивницький: Видавець Лисенко В. Ф., 2020. – 64 с.

    На презентації на честь 100-річчя від дня народження педагога і науковця Ігоря Тихоновича Бабанського в Державному архіві Кіровоградської області ми отримали для наших користувачів автограф від його доньки, Ніни Ігорівни Бабанської – відомої краєзнавиці, педагога і еколога , на виданні багаторічних наукових досліджень учнівської молоді обласного екологічного центру «Ексампей» та групи дослідників унікальності Кіровоградського краю «Ексампей-ЕКО». У книзі зібрано найцікавіші, найзагадковіші, найпривабливіші красою ландшафти, найбагатші флорою і фауною стежини, показана унікальність заповідних куточків нашого краю. Завдяки зусиллям родини та небайдужих містян Монастирище оголошено ландшафтною пам’яткою природи загальнодержавного значення (Указ Президентта України 10 грудня 1994 року №750/94).

Бабенко Оксана, Білоус Віктор. Флюгер репресій: Обличчя, або «наша» «Ве» – «Ка» – «Пе» та ще маленька «бе» / Оксана Бабенко, Віктор Білоус. – Кропивницький: Центрально-Українське видавництво, 2018. – 218 с. – (Серія «Архівні документи свідчать»)

    У сучасному календарі є декілька скорботних дат, одна з них – День пам’яті жертв політичних репресій. Краєзнавче видання, подароване під час презентації одним із авторів читачам бібліотеки, проливає світло на злочини комуністичного режиму, що стало можливим завдяки ретельному вивченню матеріалів архівних слідчих справ із фондів Державного архіву Кіровоградської області та розсекречених архівів СБУ. У виданні подано трагічні долі селян, робітників, лікарів, вчителів, священнослужителів, яких було осуджено чи страчено за надуманими і абсурдними звинуваченнями. Зі сторінок видання постають окремі «розстрільні» справи, за якими загублені долі людей, які не визнавали й не хотіли визнавати тоталітарну ідеологію та практику державотворення.
    Видання удостоєне обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова за 2019 рік у номінації «Наукові дослідження з історії та етнографії краю».
    Для широкого кола читачів, та тих, хто цікавиться історією краю і такою трагічною сторінкою, як репресії 1937-1938 років.

Базилевський В. О. Замінований Рай / В. О. Базилевський. – Київ: ВЦ «Просвіта», 2018. – 368 с.

    Щирий подарунок від Володимира Базилевського – збірка поезій «Замінований Рай». Поет, прозаїк, публіцист, критик народився в селі Павлиш Онуфріївського району. Закінчив філологічний факультет Одеського університету імені І. Мечникова. Автор книжок поезій «Поклик простору», «Допоки музика звучить», «Чуття землі небесне», «Туди і дні», «Вибране», «Колодязь», «Вертеп», «Вокзальна площа», «Украдене небо», «Віварій», «Кінець навігації». «Замінований рай» – добірка поезій, оприлюднених у періодиці та книга в книзі «Вірші з архіву». Чому «Замінований рай»?

    Звернемось до прямої мови автора:

    Поете, слово – твій міношукач,
    Якщо ти наловчись ним володіти.
    Рай – мінне поле, доки є в нім зло,
    Не опустись і не зневірсь з відчаю.
    Поезія – саперне ремесло,
    Мета його – розмінування раю.

    Край дитинства завжди залишається для поета джерелом натхнення і наснаги:

    Що воно діється в полі?
    Паморозь, як сивина.
    Мовби під розсипом солі
    вранішня озимина.

    Паморозь скоро розтане,
    вигулькне світло з тенет.
    Стануть пишніші султани,
    що розпушив очерет.

    Тягне весною із глибу,
    де неоглядна здаля,
    покотом – скиба до скиби –
    важко вляглася рілля.

    Може не все й промайнуло,
    раз оця сила жива?
    Сонце скреса над Інгулом,
    й-чуєш? – синичка співа!

Быков В. В. Дожить до рассвета. Обелиск: повести. – М.: Сов. Списатель, 1976. – 224 с., портр.

    Биков Василь Володимирович (1924-2003) – видатний білоруський прозаїк. В роки Великої Вітчизняної війни у січні 1944 року Василь Биков брав участь у звільненні нашого краю від фашистських загарбників і був тяжко поранений у бою під с. Велика Северинка (Кіровоградський район).
    Серед тих, хто загинув у цьому бою, значилося і його ім’я. Про обставини своєї „загибелі” та „воскресіння” Василь Биков розповів у повісті „Мертвим не болить”.
    У післявоєнний час на честь 150 загиблих воїнів у с. Велика Северинка встановлено обеліск Слави. У 1978 році письменник відвідував Кіровоградщину, на згадку про ті часи маємо залишений ним автограф на книзі „Дожить до рассвета. Обелиск”, яка зберігається в нашій бібліотеці.

Близнець В. С. Як народжується стежка: оповідання. – К.: Веселка, 1977. - 52 с.: іл.

    Віктор Семенович Близнець - наш земляк, народився у 1933 році в с. Володимирівка Компаніївського району. У 1957 році закінчив факультет журналістики Київського університету і працював у газетах, в редакціях журналів „Піонерія”, „Малятко”, у видавництві „Молодь”. Член Спілки письменників України.
    У літературу Віктор Близнець увійшов як яскраво обдарований прозаїк. Він - автор перекладу та переспіву літопису „Повісті временних літ” (1980) та таких відомих повістей та оповідань для дітей, як: „Звук павутинки”, „Земля світлячків”, „Мовчун”, „Землянка”, „Женя і Синько”, „Як народжується стежка” та інші. Письменник писав про дітей і для дітей. Усі герої Близнеця вміють дружити і допомагати.
    Творчість В. Близнеця відзначена премією імені Лесі Українки. Сам же він ставився до написаного з нещадною вимогливістю. 2 квітня 1981 року життя В. Близнеця трагічно обірвалося. Сьогодні на Компаніївщині у селі Першотравенка при загальноосвітній середній школі створено кімнату-музей Віктора Близнеця, де навчався свого часу письменник, і де щороку в день його народження збираються колеги по перу та шанувальники його творчого таланту. А свій автограф він залишив під час зустрічі з читачами нашої бібліотеки.

Бо Татуся. Пригоди Крутелика, або звідки приїхав перший велосипед: [для дітей дошк. віку: для читання дорослими дітям] / Татуся Бо; іл. Світлани Балух. – Харків: Віват, 2021. – 46 с.: кольор. іл. – (Казки для маленьких чомучок).

    Найчудовіші читачі нашої бібліотеки під час запальної презентації 10 червня 2023 року отримали крутезний подарунок від дитячої письменниці Татусі Бо – книгу «Пригоди Крутелика, або Звідки приїхав перший велосипед». І не в одному екземплярі. Татуся Бо – це псевдонім української письменниці Тетяни Комлик. Також вона – популярна блогерка, журналістка, волонтерка, виконавча директорка Благодійної фундації «Мрія», що займається допомогою рідним військовополонених, зниклих безвісти та загиблих героїв.
    Народилась Тетяна Комлик 18 березня 1980 року в селі Новооржицьке Полтавської області. Після школи навчалась у Гадяцькому училищі культури, де отримала диплом режисера театрально-видовищних постановок. А після, за компанію з подругою, вступила до Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка на факультет філології. Працювала репетитором для вступників до вищих навчальних закладів, ді-джеєм, режисером на телестудії районного будинку культури у Миргороді, вчителем, керівником дитячої студії. Сьогодні вона мешкає в Києві, займається волонтерською та громадською діяльністю, активно творить в царині літератури – пише твори для дитячої аудиторії.
    Книжка «Пригоди Крутелика, або Звідки приїхав перший велосипед» – це весела і пізнавальна мандрівка, з якої малюки дізнаються всі таємниці велосипедів: звідки вони з’явилися, які бувають, який секретний механізм спричиняє їх рух і навіть те, який вигляд вони мали понад 100 років тому. Разом з Мишком і велосипедиком Крутеликом діти запам’ятають правила руху й заходи безпеки, яких треба дотримуватись повсякчас. Неодмінно забажають здійснити власну подорож, яку авторка радить починати з рідного краю. Видання приємно здивує також малюнками Світлани Балух – однієї з найоригінальніших ілюстраторок української дитячої книжки.
    Інші її твори для дітей написані за сюжетами казок, які вони придумали разом з донькою, тому письменниця називає ії співавторкою. До найбільш відомих і популярних книжок для найменших читачів варто віднести «Засиналочки», «Тортик для котика», «Де народжуються плюшеві ведмедики».

Бойко Г. П. Качечка-прачечка: жарти і скоромовки. – К.: Веселка, 1966.   

    Грицько Бойко (Бойко Григорій Пилипович) (1923 – 1978) пройшов нелегкий шлях духовного зростання і гарту.
    Після закінчення школи Грицько Бойко пішов на фронт захищати Батьківщину від навали фашистів. Удостоєний бойових урядових нагород.
    Після Великої Вітчизняної війни Грицько Бойко з відзнакою закінчив Донецький педагогічний університет. Початком своєї літературної діяльності Г. Бойко вважав 1950 рік, коли вийшла його перша збірка «Моя Донеччина», яка була адресована дорослим читачам. А вже наступного року вийшла у світ збірка його поезій для дітей «Будем шахтарями».
    З тих пір поет вже ніколи не зраджував наймолодшим читачам, повністю віддав їм тепло свого серця і свій непересічний талант.
    Хто мав нагоду слухати виступи Грицька Бойка перед дитячою аудиторією, той, безумовно, пам’ятає: кожен такий виступ ставав для малечі справжнім святом веселого сміху, щирого захвату, радості.
    Він володів доброю здатністю підкоряти, захоплювати, об’єднувати таких неоднакових за темпераментом, уподобаннями, характером малюків і довго тримати їх у полоні свого слова, викликати дитячий сміх: то доброзичливий, то осудливий, то співчутливий – залежно від того, про що розповідав у своєму творі поет.
    Неодноразово Грицько Бойко відвідував і нашу бібліотеку.
    На згадку про зустріч з користувачами бібліотеки, поет подарував декілька своїх книг. Це «Муха-набридуха», «Два хлопчика Сміти», «Шпаргалка-виручалка», «Футболільник»...
    Одну з таких книг, «Качечка-прачечка», було подаровано особисто першому директору Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. А.П. Гайдара В.П. Шипіловій. Нещодавно цю книгу з дарчим написом передав до нашої бібліотеки її син, член Національної Спілки художників України, народний художник України – Юрій Борисович Вінтенко.
    Користувачі дитячої бібліотеки щиро вдячні за цей дарунок.

Бондар В. В. У пошуках слова значущого: статті, інтерв’ю, рецензії. – Кіровоград: Степ, 2008. – 296 с.

    Василь Васильович Бондар народився у 1954 році на Київщині в селянській родині, служив на Балтійському флоті, закінчив факультет журналістики Київського державного університету.
    Доля закинула його на Кіровоградщину. Працював в кіровоградських газетах „Молодий комунар”, „Вечірня газета”, головним редактором Центрально-Українського видавництва. Нині – голова Кіровоградської обласної організації національної Спілки письменників України, головний редактор літературного часопису „Вежа”.
    Василь Васильович - лауреат літературних премій імені Є. Маланюка (2002) та імені Дмитра Нитченка (2006). Він - частий гість юних читачів і друг нашої бібліотеки.

Брехуненко В. Війна за свідомість. Російські міфи про Україну та її минуле / В. Брехунеко. – К. – 2017. – 280 с.

Віктор Анатолійович Брехуненко, уродженець м. Долинська, Кіровоградської області, – український історик, доктор історичних наук. Професор, завідувач відділу теорії і історії археографії та споріднених джерелознавчих наук Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського.

Підготував популярний цикл матеріалів для районної газети «Долинські новини» під рубрикою «З історії української державності»: «Геній нації» про Богдана Хмельницького; «Від України-Руси до Акта про незалежність», «Київська Русь: Українська держава чи колиска трьох народів?»; «Козацьке минуле Долинщини» на сторінках історико-краєзнавчого збірника «Боковенька-2000».

В новій книзі «Війна за свідомість» за допомогою наукових аргументів Віктор Брехуненко спростовує створені росіянами міфи, що українці ніколи не мали своєї держави, що українці і росіяни один народ; розвінчує недолугі міфи про українське козацтво, голодомор 1932-1933, який нібито не був геноцидом та відповідає на питання чи дійсно Крим споконвічна територія Росії. Для спростування цих та інших міфів в книзі використано близько 400 наукових джерел. Автор залишив автограф для читачів бібліотеки під час презентації книги у нашому місті, яка відбулася у вересні 2017 року.

Слова Т. Г. Шевченка в кінці книги – звернення до старшокласників:

   …Подивіться лишень добре,
   Прочитайте знову,
   Тую славу. Та читайте
   Од слова до слова.
   Не минайте ані титли,
   Ніже тії коми
   Все розберіть…
   Тай спитайте
   Тойді себе: що ми?..
   Чиї сини? яких батьків?
   Ким? За що закуті?..

Бровченко В. Я. Презентація з молитвою: поезії. – К.: Молодь, 2003. – 96 с.

    Бровченко Володимир Якович – наш земляк, народився у 1931 році у м. Мала Виска. Він – член Спілки письменників України, у 1973-1979 рр. працював головним редактором журналу „Дніпро”. До виходу на пенсію очолював правління Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном.
    За 50 років літературної праці нашим земляком Володимиром Бровченком написано і видано більше 30 книг. Твори друкувалися в перекладах багатьма мовами народів колишнього СРСР, а також – англійською, німецькою, румунською.
    Він - не тільки автор багатьох поетичних збірок, разом з братом композитором Павлом Бровченком у 1980-1993 роках вони видають збірники пісень „Вірність”, „Материне поле”, „Голуби”.
    Критерій усієї творчості автора: „Бути чесним перед собою і своїм часом”.

Вздульська В. Плутон / В. Вздульська; худож. І. Черняк. – Х.: Віват, 2016. – 32 с.: іл. – (Акварель).

    Валентина Вздульська – дитяча письменниця, редакторка, рецензентка сучасної дитячої літератури. Народилася 1983 року в м. Фастів на Київщині. Отримала освіту в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Працювала журналісткою на радіо, в газетах, в інтернет-виданнях. Співзасновниця блоґу про сучасну дитячу літературу «Казкарка», який переріс у авторський проект «Рейтинг критика: найкращі дитячі та підліткові книги року» на «Читомо».
    Авторка книг для дітей «Вертихвіст», «Подорож листа», «Плутон», «Вільям Шекспір», співупорядниця книжок «Чат для дівчат», «Окуляри і кролик-гном», «Листи на війну. Діти пишуть солдатам».
    Книги «Плутон» і «Вільям Шекспір» отримали відзнаки «Топу БараБуки» у 2016 і 2018 роках. Незвичайна енциклопедія для дітей «Вільям Шекспір» стала за рейтингом читацького голосування переможцем у номінації «Пізнавальною книжка року» (2018).

Воронина Леся. Пригоди голубого папуги / Леся Воронина; мал. Катерини Штанко. – К.:
Знання, 2018. – 56 с.

    Твори Лесі Ворониної, чудової і веселої дитячої письменниці. добре відомі сучасному читачеві. Леся Воронина (справжнє ім'я Вороніна Олена Анастасіївна) 21 березня 1955 року в Києві в родині літераторів і митців. Вдома завжди був культ книги. Дівчинка рано навчилася читати, а з дитячого садку сама почала вигадувати різні цікаві історії, адже росла досить кмітливою, веселою фантазеркою.
    Почала писати казки завдяки своєму сину Євгену: розповідала неймовірні, вигадливі і дотепні історії. «Це був серіал, який я переповідала щовечора. Так він змусив мене придумувати все нові і нові історії».
    Довго не наважувалася друкувати свої твори, навіть попри схвальні відгуки дитячої письменниці Л. Письменної і чоловіка, письменника-шестидесятника Є. Гуцала. Спочатку побачив світ дитячий детектив «Суперагент 000» (1996), у 2000 році – «Таємниця смарагдового дракона».
    Вже у 2004 році Л. Вороніна стала лауреатом Всеукраїнської акції «Книжка року» за повість «Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру». У 2005 році письменниця подарувала юним читачам ще одну пригодницьку казкову книжку – фантастичну повість «Таємниця пурпурової планети».
    «Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9» – таку загадкову назву має наступна повість Лесі Ворониної, яка побачила світ у 2006 році. Вона дістала високу нагороду – стала лауреатом Міжнародного літературного конкурсу «Дитячий портал».
    З-під пера письменниці з'являлися дивовижні книжки «Прибулець з Країни Нямликів» (2007 р.), «Нямлик і Балакуча Квіточка», «Хлюсь та інші» (2008 р.).
    У 2009 за книгу «Сни Ганса Християна» отримала Гран-прі національного конкурсу «Краща книга України». Письменниця Жорж Санд, композитор Фридерік Шопен, актор та сценарист Іван Миколайчук стали героями ще однієї цікавої книги Лесі Ворониної, яка вийшла у 2010 році в серії «Життя видатних дітей».
    Чергова зустріч із письменницею і автограф-сесія відбулась у рамках V Всеукраїнського книжкового фестивалю-ярмарки «Весняний книговир».
    Про шалені пригоди, фантастичні мандрівки, пригодницькі книжки з непереможним суперагентом, небезпечні міжгалактичні подорожі та про свої творчі плани розповіла письменниця читачам нашої бібліотеки. А найцікавішим спецзавданням було вигадати назву майбутньої п’ятої частини книжки «ТТБ».
    Якщо ви любите історії, сповнені шалених пригод і небезпек, дивовижних таємниць та зустрічей, – збірка оповідань з автографом письменниці «Пригоди голубого папуги» (2018) саме для вас! Адже разом із героями фантастичного оповідання «Хлюсь та інші» ви опинитеся всередині карколомної комп’ютерної гри, придуманої підступним чаклуном Подвійним-Оселедцем, з якої, здається, немає виходу. Але вихід неодмінно треба знайти, бо від цього залежить доля цілого світу. З оповідання «Пригоди голубого папуги» дізнаєтеся про секретну підземну схованку, де живуть тварини, що втекли від своїх господарів, і до якої випадково потрапив балакучий папуга Антось. І, врешті, зрозумієте, чому хижий кіт Чак раптом став вегетаріанцем. А ще ви познайомитеся з двома космічними прибульцями на ім’я Круць і Дрон, котрі, пролітаючи повз нашу планету, потерпіли аварію й опинились на дні Чорного озера. Чи пощастить міжгалактичним мандрівникам повернутися додому і якими таємницями поділяться прибульці з мешканцями Землі, стане відомо лише тим, хто прочитає оповідання «Таємниця Чорного озера».

Вулицями нашого міста. Якби я був архітектором… Автор ідеї К. Кравцова (Бобровицька), О. Цимбаліст; передмова Ю. Митрофаненка. – Кіровоград: ТОВ «Імекс-ЛТД», 2016. – 24 с.

    Розмальовка-антистрес про наше місто запрошує у творчу мандрівку однією із колоритних центральних вулиць міста: від театру корифеїв до казкового будинку-терему Я. О. Паученка. З цієї книжки жанру нон-фікшн ви дізнаєтесь багато цікавого про особливості архітектури вуличних будівель, вивчите елементи конструкцій, розфарбовуючи і рахуючи їх. Уважно спостерігаючи за будинками знайдете тризуб, який був фірмовим знаком одного з архітекторів. А, до речі, вам відомо, який будинок вулиці Дворцової оздоблено конваліями? А які дерева ростуть на площі Героїв Майдану? А де знаходиться будинок-зоосад із котиками, кажанчиками, павичами, совами, зміями, пеліканами, пташенятами, які ховаються серед українських квітів? Яка будівля випадає з вуличного архітектурного ансамблю? Книга також дозволить відчути себе фітодизайнером і прикрасити клумби улюбленими квітами, стати учасником конкурсу на краще оформлення головної площі області.
         Це видання дозволяє побачити красу і гумор нашого міста та додати до нього барв на свій смак.
         Отож, часу не гайте у подорож рушайте.
     Подарунок читачам бібліотеки від авторів та видавництва «Імекс» під час другого «Весняного книговиру».

Гладир Ю. Під віями ночі / Ю. Гладир – Кіровоград: Степ, 2011. – 72 с.   

    Юлія Федорівна Гладир народилася 16 листопада 1985 р. на Полтавщині. У 2008 році закінчила факультет філології та журналістики Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка. Нині навчається в аспірантурі педагогічного університету. Пише дисертацію на тему поезії шістдесятників.
    Вона – член обласного літературного об’єднання «Степ», а з 2012 року – член Національної спілки письменників України.
    Друкувалася в кіровоградських та всеукраїнських періодичних виданнях та збірниках.
Дипломант Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (2007), переможець обласного літературного конкурсу «Сокіл степів»(2010).
    Автор поетичної збірки «Рядками незнайдених рим…» (2006) та книги віршів у співавторстві «Тройзілля»(2009).
    Юлія Гладир стала лауреатом обласної літературної премії імені Євгена Маланюка за 2012 рік в номінації «Поезія» за книгу «Під віями ночі». Це – третя поетична книга молодої авторки.
         В ній вона талановито передає душевні порухи своїх сучасниць, які поетеса відкриває таїною образного слова:

…На листі струмочки збігаються в строфи.
Злітає вниз аркуш від болю сповна.
Читай мою душу, впивайся в мій профіль.
На вістрях вітрів тільки не розпинай.

Гончар О. Т. Прапороносці: трилогія. – К.: Дніпро, 1977. – 380 с.: іл.

    Гончар Олесь (Олександр) Терентійович (1918-1995) - український прозаїк, громадський діяч, лауреат Шевченківської премії.
    В роки Великої Вітчизняної війни визволяв міста і села Кіровоградської області. Ці події були відображені в його трилогії „Прапороносці”.
    Кілька разів відвідав наш край, зокрема, в 1958 та у 70-х роках. Одного разу під час декади української літератури, яка проходила в Кіровоградській області, Олесь Гончар зустрівся з читачами обласної бібліотеки для дітей імені А. П. Гайдара, залишивши на згадку автограф.

Горобець О. Горобці-молодці: вірші для дітей / Олена Горобець. Намалювала Світлана Сова. – К.: Фонтан казок, 2017. – 48 (24+24) с. (Серія «Добрі вірші»).

    «Допитливим читайликам для веселого читання» підписала дебютну книжку-подарунок Олена Горобець – друг нашої бібліотеки, мама, що із розумом і натхненням опікується родинним читанням.
    Олена Горобець – журналістка, редакторка і ведуча програм обласного радіо і телебачення, громадська діячка.
    Перші віршики і казки написала ще в початковій школі.
    Друкувалася в колективних збірках «До барикад» (2014), «І плаче росами земля» (2014).
    Має дві збірки дорослої поезії «Летючі менеджери» (2012) і «Сансара» (2017, готується до друку).
    В нашій бібліотеці 10 лютого 2017 року відбулася презентація першої збірки поезій для дітей «Горобці-молодці». Ігрова книжка-перевертун від видавництва «Фонтан казок»: з одного боку «Горобці-молодці» поетеси Олени Горобець, з іншого – «Тиранозавр Оленка» Олесі Мамчич. «Горобці-молодці» – історії непосидючих героїв, а «Тиранозавр Оленка» – дівчаток-пустунок. Але як показала презентація – діти залюбки читають і вірші для хлопчиків, і вірші для дівчаток.
    «Горобці-молодці» писалися протягом двох років. Мама двох чудових хлопчиків знає багато: чи можливо скачати братика з Інтернета, чи справді хлопці не люблять зайчиків, і що трапиться, якщо надути величезну кульку з жуйки. На сторінках книжки ви зустрінете войовничих зайчиків, лисого Лиса і горобців, що варять борщ на молоці – кумедних героїв з жартівливо-повчальними історіями. Помандруєте на крилах метелика у країну вечірніх фантазій Азур, а ще дізнаєтесь, чому малеча з нетерпіння чекає суботи.
    Чудові ілюстрації Світлани Сови створюють атмосферу доброго бешкетництва на кожній сторінці, а сама художниця, до речі, вважає книжку нестандартно-прикольною.
    Олена Горобець планує продовжувати писати для дітей і зараз працює над пригодницькою повістю.

Гуменюк Н. П. Яка мама в крокотама? Вірші для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. – Луцьк: Волинська книга, 2008. – 28 с.

    Наша колекція книг з автографом поповнилася чудовою збірочкою віршів для дітей від Надії Гуменюк – письменниці, поетеси та журналістки. 28 листопада 2019 року письменницьке подружжя з Волині – Володимир Лис та Надія Гуменюк – мали зустрічі в нашій бібліотеці з читачами як молодшого, так і старшого шкільного віку, бібліотекарями, педагогами. Шляхетна презентація книг супроводжувалася історіями творчих осяянь, реальними життєвими випадками, які були втілені в книгах.
    Надія Гуменюк віршувати почала років з 10, але соромилася показати свої вірші навіть вчительці. Довірилася всеукраїнській газеті для школярів «Зірка», зі сторінок якої і звучали найдорожчі і пам’ятні для дівчинки рядки. У 1965 році стала переможцем літературного конкурсу на честь ювілею цього видання і була нагороджена двомісячною путівкою у Міжнародний дитячий табір «Артек».
    Пані Надія – авторка книжок для дітей «Чапики-Чалапики» (1990), «Веселка для Веселика» (2001), «Де гуляє крокотам» (2003), «Казка про козака Ярка і Яринку-Живинку» (2004), «Котилася писанка» (2004), «Святвечір» (2003), «Боні і підземна ріка» (2007), «Зустріч на Босому мосту» (2009), «Таємниця княжої гори» (2009), «Білий вовк на чорному шляху» (2010), «Манюня та Марципан» (2013) «Чупакабра і чотири «мушкетери» (2013) та ін. Лауреатка двох найпрестижніших премій в галузі дитячої літератури «Звук павутинки» імені Віктора Близнеця та імені Лесі Українки (за книгу «Шуршик В. та інші: Казки з Яринчиного саду»).
    Пізнавальні і патріотичні, веселі і динамічні твори чекають свого читача:

            Під сузір’ям тихої калини,
            Де ключі збирають журавлі,
            В слові ріднім – голос України,
            Чебрецеві пахощі землі.

            Поки пісня мамина лунає,
            Поки сходять мальви й спориші,
            Рідне слово сонцем осяває
            Всесвіт української душі.

(Н. Гуменюк «Рідне слово»)

Гурбанська А. І. Слово – людина – світ: студії з літературознавства, культурології, та соціальних комунікацій. – Кіровоград: «КОД», 2015, – 348 с.   

    Гурбанська Антоніна Іванівна – доктор філологічних наук, професор.
    Народилася 21 листопада 1958 року в с. Грушка на Кіровоградщині. Закінчила філологічний факультет КДПІ ім. 0. С. Пушкіна (1979).
    У 1994 році захистила кандидатську дисертацію «Творчість Віктора Близнеця в контексті української прози 60-70-х років XX століття», а в 2010 – докторську «Жанровий поліцентризм української повісті 60-80-х років XX століття».
    Автор близько 200 наукових праць з історії української літератури, теорії літератури, культурології, соціальних комунікацій, навчально-методичних та журналістських публікацій, серед яких монографії «Віктор Близнець. Літературний портрет» (1998), «Жанровий дискурс української повісті 60-80-х років XX ст.» (2008), навчальні посібники «Людина і час: роман Г. Тютюнника «Вир» (2000), «Історія української літератури 40-60-х років XIX ст.» (2001), «Жанр повісті у творчості українських письменників-шістдесятників» (2006), «Українська повість 60-80-х років XX ст.: проблеми поетики» (2008), «Іспит з української літератури. Тести» (у співавторстві, 2003, 2006, 2009, 2011). Проректор з наукової роботи Київського національного університету культури і мистецтв.
    Подароване видання – підсумок 25-річної навчально-наукової та дослідницької діяльності. В ньому – пам'ять дитинства Віктора Близнеця та Володимира Винниченка та правдивий і самобутній світ їх героїв, творчі шукання Г. Тютюнника, М. Вінграновського, В. Дрозда та багатьох інших письменників-шестидесятників. Дослідження вічної таїни художнього слова розраховане на широке коло читачів: тут кожен знайде письменницьку особистість цікаву і близьку для себе.

            … Хай діти оцінюють чесно.
            Ми жили. І дарма, що не всі орли,
            Як покличуть на звіт,
            Ми спокійно воскреснем.
            Хай історія судить. Жили як змогли…

Б. Олійник «Ти гукай не гукай…»

    Запрошуємо дослідити яскраве гроно творчих індивідуальностей, адже ми і любимо письменників за унікальний, своєрідний стиль і світ, який вони створюють.

Дерманський С. Бигимоти не медмеді: вірші для дітей / Сашко Дерманський. – К.: Фонтан казок, 2016. – 56 с. (Серія «Добрі вірші»).

    Книжка віршів для читання дорослим дітям Сашка Дерманського «Бигимоти не медмеді» з’явилася у нашій колекції автографів під час десанту письменників на чолі з головним редактором видавництва «Фонтан казок» Іваном Андрусяком.
    Письменники завітали до бібліотеки, щоб нагадати читачам, що вони не міфічні істоти. А головне презентували сучасні книжкові новинки – сучасним дітям.
    Сашка Дерманського всі знають як захоплюючого прозаїка, дитячі книги якого знаходяться в колі читання і малих, і дорослих. Але досі мало кому було відомо, що Дерманський суперовий поет: хвацький, іронічний, що любить пограти з читачами. Дерманський запропонує вам знайти помилки, покаже експерименти зі створенням нових слів, представить авторські скоромовки, навіть повідає таємницю, кого беруть у космонавти. Почитавши його вірші, вам і самим захочеться поримувати. Тож, якщо хочете почитати чогось для душі і з гумором, – вірші Сашка Дерманського саме для вас.

Дмитрієва С. А. Купалася веселочка в ставочку. – Хмельницький: «Видавець ФО-П Стасюк Л. С.»,
2022. – 36 с.

    Колекція подарованих бібліотеці книг з автографами 2023 року поповнилася новою поетично-казковою збіркою. «Купалася веселочка в ставочку» – перша книга Світлани Дмитрієвої, поетеси і педагогині. Презентація збірки для користувачів бібліотеки 7.02.2023 відбувалася з авторськими руханками, загадками, розвиваючими іграми. Автор додала у свою книгу краплинку психології, краплинку педагогіки, краплинку філософії, краплинку християнства… І навіть краплинку астрології… Ця книга створена поетесою з любов’ю для всіх, хто переживає складні часи, для тих, кому потрібно трішки надії, підтримки і розуміння.
    Натхненниками для створення збірки стали дитячі малюнки та фотороботи. Книгу показово доповнюють роботи Бердичевської Катерини, Мартинюк Дарії, Чабанової Насті, Романщак Міри, та фотоколажі Станченко Богдана.
    Запрошуємо прочитати, а може й вивчити напам’ять, добрі і веселі вірші про природу, домашніх та диких тварин, комашок, зануритись у казковий світ.

До барикад. Збірка кіровоградської революційної поезії / упоряд. Олена Горобець. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», – 2014. – 80 с.

    Бібліотечна колекція книг з автографами поповнилася збіркою поезії високого ґатунку від визнаних майстрів слова та молодих талановитих поетів, безпосередніх учасників подій на київському і кіровоградському Євромайданах. До збірника увійшли поезії 25 авторів - земляків – кожному з них боліла доля України:

            Лютневими кривавими морозами
            Незламність українці довели.
            І літні й молоді в пекельній каші,
            Серця їх погукали на майдан…

В. Кондратенко-Процун

    “Це наші кіровоградські переживання, ті емоції і висновки, що ми зробили”, – наголошує Олена Горобець, поет та упорядник збірки. Саме їй завдячуємо появою книги в якості подарункового видання у бібліотеці – на незабудь майбутнім поколінням. Поети об’єдналися, щоб наші з вами враження, емоції того часу збереглися, закарбувалися окремою сторінкою в історії нової України.
    Збірка за формою – кишенькова. Малюнок обкладинки безкоштовно надав Юрій Журавель — український художник, який створив серію майданівських ілюстрацій. Він зобразив хлопчика із книгою у руках, що сидить на барикадах. А у верхній частині обкладинки майорить український прапор. Кіровоградський дизайнер Артем Дубовик доопрацював ілюстрацію колеги, зробивши її більш графічною – тепер це зримий символ цієї збірки.
    Автор передмови – Олександр Ратушняк, коректор – Ірина Ткаченко, викладачі КДПУ ім. В. Винниченка. Видання вийшло накладом у 1000 примірників. Упорядники збірки зібрані кошти перерахували сім'ям загиблих військовослужбовців. 

            Ми все ще маєм «сьогодні».
            Чи воєнне, чи то свавільне.
            Я вклоняюсь Небесній сотні,
            що можу дихати вільно.

            Що просто дихати можу
            Повітрям своєї країни.
            І чекаю на Ласку Божу
            Для українців, і для України…

В. Гапоненко

Марія Дорощук. Украдена весна: поезії. – Харків: Мачулін, 2024. – 144 с.

    Географія книг, подарованих читачам Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка, постійно розширюється. Книга поезій «Украдена весна» пані Марії Дорощук до бібліотеки мандрувала із с. Вишневичі Радомишльського району Житомирської області, звідки родом авторка.
    Пані Марія зазначає, що її вірші родом з дитинства. «Я вчилася слова складати з дерев, з небес, із журавлів». Про свою поетичну стезю пише відверто:
             Усі поети родом із села,
             Усі поети родом із дитинства.
             Я пам’ятаю, як була мала,
             В моїй душі вже проростала пісня.

             Народжувалась в полі серед трав,
             Бриніла в струнах осяйного літа.
             Із срібних дзвонів, золотих октав
             Вона була. Вона плила над світом.

             А я збирала серцем кожен звук
             І завмирало серце знову й знову…
             Мабуть, нема солодших в світі мук,
             Коли в тобі народжується слово.
    Перша збірка поетеси «Я налаштую душу на весну» мала побачити світ наприкінці лютого 2022 року. Та 24 лютого 2022 року перекреслило плани, мрії та бажання кожного українця. І все ж через 3 місяці з початку війни вийшла книга поезій, доповнена розділом повоєнних віршів, що вкарбовували у пам'ять дні, коли плакала, стогнала від болю, але не здавалась рідна Україна.
    Виручені від продажу збірки «Я налаштую душу на весну» кошти Марія Дорощук передала на придбання автомобіля для земляків-захисників.
    Твори поетеси продовжують друкуватися у Всеукраїнських літературних часописах «LUMINOS» та «Затишок».
    Подарована збірка поезій «Украдена весна» поділяється на два поетичні розділи: життя до війни та під час. Це – сторінки про життя кожного з нас, яке вже не буде таким, як до 24 лютого 2022 року.
             А лелеки знали, що війна,
             Та до дому рідного спішили,
             Хоч палила крила їм біда.
             Та за океаном не лишились.

             Прилетіли…Вулиця руїн,
             Де колись було гніздо лелече.
             Та сказав лелека: «Тут мій дім!»
             Й звив гніздо на згарищі від печі.
    Збірка відразу знайде свого читача, бо кожен її рядок написаний серцем і пронизаний вірою, що все у нашому домі – рідній Україні, буде добре, що мир і Перемога не за горами, адже здобувають їх найкращі сини нашої нескореної Вітчизни.
             Уклінно дякую безстрашним оборонцям,
             Які тримають неба нам блакить,
             Вам завдяки вкраїнське сходить сонце
             І прапор український майорить!

             Ви не даєте згаснути надії,
             Коли штовхає відчай до межі,
             Ви як сигнал: «Зневіритись не смієш,
             За тебе стоїмо на рубежі!»

             Безмежно вдячна тим, хто не втомився
             Підтримувати воїнів в бою,
             Хто руку простягнув, чи помолився, –
             Подбав про їхню душу і свою.

             Я дякую усім, хто для Вкраїни
             Готовий через біди всі пройти,
             Кого тримає тут її коріння
             Стоять до згину, щоб перемогти.
    Збірку «Украдена весна» рекомендуємо широкому колу небайдужих читачів.

Желєзняков Є. М. Моє село: вірші / худож. В. Остапенко. – Кіровоград: Імекс ЛТД, 2008. – 32 с: іл.

    Желєзняков Євген Михайлович – поет і прозаїк, член обласного літературного об’єднання «Степ». Він народився у 1950 році в с. Протопопівка Олександрійського району. Працював журналістом в телерадіокомітеті, літконсультантом в обласних газетах «Кіровоградська правда» і «Народне слово».
Він – автор поетичних та прозових творів для дітей «Ходить весело вітрець», «Виріс у полі колосок», «Танкодром».
    У 2009 році у співавторстві з художником Василем Остапенком в обласній бібліотеці для дітей ім. А. П. Гайдара він презентував збірку віршів для дітей «Моє село», видану до 70-річчя заснування Кіровоградської області.
    Автор подарував свої книги всім гостям свята. Їх невеликий наклад одразу зробив новинку бібліографічною рідкістю. Саме під час цих урочистостей ми отримали автограф письменника.

Жовна О. Ю. Її тіло пахло зимовими яблуками: оповідання та повісті. – Львів: Піраміда, 2008. – 386 с.

    У 2008 році в культурному житті країни відбулася подія, яка широко освячувалася в пресі і винуватцем її став наш земляк – член Національної Спілки письменників України та Спілки кінематографістів України; письменник; сценарист та кінорежисер Олександр Юрійович Жовна. Читач побачив його нову книгу «Її тіло пахло зимовими яблуками», яка зразу ж була з захопленням сприйнята людьми вже знайомими з творчістю письменника, а також новими його прихильниками.
    Олександр Жовна у розквіті творчих сил. Кожен його твір має на читача сильний емоційний вплив, і нікого не залишає байдужим. Повість «Маленьке життя» введена до шкільної програми з літератури. Режисер зі світовим ім’ям Роман Балаян екранізував повість Жовни «Експеримент», знявши фільм «Ніч світла». Твори письменника друкуються у Токіо, Нью-Йорку, Кракові, Мюнхені. Але він живе і працює у Новомиргороді, де народився і куди повернувся після закінчення Київського педагогічного інституту.
    Олександр Жовна – автор кількох літературних премій. У 2009 році він став лауреатом обласної літературної премії імені Євгена Маланюка - переможцем у номінації «художня література» за книгу «Її тіло пахло зимовими яблуками». Автограф письменника ми одержали під час вручення нагороди лауреату в приміщенні обласної бібліотеки для дітей ім. А. П. Гайдара.

Загравенко, А. Вкраїна зачекалася на вас...: поезії для дітей та юнацтва / А. Загравенко. – Кіровоград: Мавік, 2013. – 420 с.

    Анатолій Романович Загравенко, народився у смт. Новоархангельську Кіровоградської області 7 квітня 1938 року. Закінчив середню загальноосвітню школу і вступив до Львівського технічного училища №8, де здобув спеціальність формувальника-ливарника. Протягом 1960-1963 років перебував на службі в армії. Уже в роки незалежності, будучи у відставці, в чині капітана присягнув на вірність незалежній Україні. З 1964 року працював у журналістиці. У 1971 році закінчив Літературний інститут ім. О. М. Горького, що в м. Москві. А з 1973 по 1975-й вивчав журналістику в Київі. Друкуватися почав з вісімнадцяти років. Першу книгу «Іскрини дощу» було видано у 1990 році. У 1997 році вийшла збірка «Спадок», в 1998 – «Дике поле», 1999 – «Меди полинові», 2000 – «Доля», 2001 – «Сповідь» (Книга із трьох збірок поезій: «Супротив», «Ранок», «Сопілка з бузини»), 2002 – «Часослов», 2003 – «Щастя», 2004 – «Майдан», 2006 – «Пошук», 2010 – «Поеми», 2012 – «Твори в двох томах».
    Лауреат обласної журналістської премії імені Ю.Яновського. Переможець Всеукраїнського конкурсу «ЗМІ – громадянському суспільству». Активний учасник руху за утвердження в Україні повноцінного громадянського суспільства, палкий прихильник її державної незалежності. Почуття синівської любові до рідної Вітчизни і постійної громадянської тривоги за неї є визначальними в його громадській діяльності та літературній творчості. Збірка «Вкраїна зачекалася на вас..», яку автор подарував читачам бібліотеки на другому «Весняному книговирі», плекає любов до рідної землі, батьків, мови. «Нікого не наслідує, а в усіх поезіях залишається самим собою. Немає випадкових творів. Усі вони написані рукою зрілого і вдумливого майстра, який віддзеркалює у красному слові свою чутливу душу і біль за долю України, негаразди сьогодення і зворушливо ліричні етюди та медитації», – влучно зауважував поет В.Гончаренко, говорячи про стиль А. Загравенка.

Хатини з глини аж надто білі.
Тополі в ряд.
Ще наша гнана співуча мова.
Дотепний жарт.
На щастя знайдена підкова.
Козацький гарт
І невичерпне пісенне море.
Вишневий цвіт.
І вишиванок чіткі узори.
І «Заповіт».

(«Єднання»).               

Рядки з передової: антологія поетів, опалених війною / упоряд. Олена Задорожна, Сергій Пантюк. – Київ: Фенікс, 2018. – 132 с.: – іл.

    «Книговир-2020» додав до книг з автографом унікальне за своєю щирістю видання «Рядки з передової. Антологія поетів, опалених війною». Серед авторів – поети, які хто як солдат, хто як волонтер, хто як парамедик чи психолог брали участь в подіях Майдану, АТО чи ООС від 2014 року. Це: Олена Задорожна, Дар’я Зубенко, Олег Короташ, Олена Максименко, Сергій Пантюк, Ярослав Платмір, Оксана Романів, Роман Семисал, Влад Сорд, Тетяна Ярошенко. Під час «Книговиру-2020» презентував збірку і надзвичайну історію її видання учасник боїв, поет і видавець Сергій Пантюк. Вірші народжувалися у важких боях 2014 року, коли не вистачало бронежилетів, і коли постало питання, що потрібніше із зібраних волонтерами коштів, один бронежилет чи збірка поезії, бійці обрали видання збірки. В оформленні обкладинки використано фрагмент картини Івана Пішти «Перемир’я» (2015). За рейтингом Книжкової палати ім. І. Федорова, збірка поезій з передової входить до переліку 20-и кращих книг 2018 року.
    Десять абсолютно різних поглядів крізь призму війни, але українські воїни мають колосальну силу духу, вони – оптимісти, незважаючи на жахіття війни. А ще захисникам притаманна і краса людських вчинків, і дивовижна скромність і та надземна любов до рідного краю:

... а війна так близько, і пахне мазутом повітря
двигуни захлинаються ревом і на узбіччі
остання волошка тремтливо квітне
залита пробудженим вранішнім світлом
і дихати легко тумани ховають рани
розрядиш зброю і довго питимеш небо
історія родить і нищить нещадно тиранів
а ти у високій траві де все і нікого не треба
ще вчора... ніч розривали «гради»
розіп’ятий спокій здригався від болю і втрат
а зараз у пальцях прив’яла з морозу м’ята
в ній запах дитинства і тіні полишених хат
О. Задорожна               

Історія старовинного козацького роду Горленків. – Кропивницький: Видавець Лисенко В. Ф., 2019. – 220 с.

    У виданні, подарованому бібліотеці одним із авторів та нащадків роду – Анатолієм Федоровичем Горленком, зібрана з різних джерел історія багатьох поколінь. Із 1649 року починається опис родинного дерева Горленків за родословними, грамотами, листами та іншими документальними джерелами. Серед представників роду – козацький полковник Лазарь Горленко, відомий за гетьманства Богдана Хмельницького та Івана Брюховецького; сподвижник Івана Мазепи – Дмитро Горленко; засновник Густинського монастиря єпископ Іоасаф; письменник, критик та мистецтвознавець Василь Горленко та багато інших цікавих особистостей. Видання містить історичні свідчення, що в будівництві фортеці Святої Єлизавети в 1754 році був задіяний Полтавський гетьманський козацький полк, який очолював полковник Андрій Андрійович Горленко, онук гетьмана Даніїла Апостола.
    Лейтмотивом книги можуть стати слова історичної думи:
             Полягла козацька молодецька голова,
             Як од вітру на степу трава;
             Слава не вмре, не поляже:
             Лицарство козацьке всякому розкаже.

    Видання буде корисне всім, хто цікавиться історією краю і козацтва, та здивує читачів багатством різнопланових історичних джерел.

Кобзар Володимир. Запах фіалки: повість / Володимир Кобзар. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2017. – 143 с.

   Кобзар Володимир Федорович (27.04.1947, с. Восток Макарівського району Башкирської АРСР) – письменник, журналіст, член Національної спілки письменників України. Його життя і творчість тісно пов’язані як із смт Олександрівка, так і з містом Кропивницький. В. Кобзар добре відомий як дитячий письменник. Пам’ятаєте повість «Буваличі» (1993); казки «Гуси і лебеді. Про Велике зелене дерево» (2013); новели та оповідання збірки «Як у раю» (2014)?

   В. Ф. Кобзар у 2015 став році лауреатом II Міжнародного конкурсу на кращий твір для дітей «Корнійчуковська премія» – І премія у номінації «Проза для дітей старшого віку та юнацтва» за повість «Запах фіалки».

   У 2017 році для читачів середнього та старшого шкільного віку вийшла друкована версія детективної повісті, яку автор подарував читачам бібліотеки.

   Пригодницька повість «Запах фіалки» очима шибайголови Ліксандера, як жартома зве його дід, знайомить нас з особливостями життя нашого краю у ХІХ сторіччі, а саме – із непростими буднями і промислом чумаків. В детективній історії розшукуватиметься зниклий батько, скарб прадіда і, звичайно ж, та особлива, мов перша фіалка, любов. Вас заворожуватиме колоритна місцева говірка, перлини з мов багатьох народностей, що і понині населяють край, і влучний народний та авторський гумор.

Козаченко В. П. Атестат зрілості. Блискавка. Листи з патрона: повісті / вступ. ст. В. Логвиненка. – К.: Дніпро, 1977. – 806 с.: іл., портр.

    Козаченко Василь Павлович (1913-1995) народився у Новоархангельську. Після закінчення Київського університету вчителював, працював на редакційній роботі, у 1973-1978 роках – першим секретарем правління Спілки письменників України.
    Слово нашого земляка, лауреата Шевченківської премії Козаченка Василя Павловича, завжди було пов’язано з масштабними, історично вагомими подіями в житті країни.
    Він – автор багатьох збірок повістей та оповідань, які перекладалися різними мовами світу. Його твори „Отчий дім”, „Блискавка”, „Біла пляма”, „Листи з патрона”, „Коні воронії” - творчий спадок у літературі як рідної йому області, так і всієї України.

Колотуха О. В. Рекреаційно-туристські ресурси Кіровоградської області: монографія / О. В. Колотуха. – Кропивницький, 2016. – 144 с.

    Видання подаровано Олександром Васильовичем Колотухою, що захопився подорожами ще в юному віці, і, звичайно, цьому посприяли книги. В дитинстві він був активним і допитливим читачем нашої бібліотеки і завзятим туристом.
    Сьогодні автор – доктор географічних наук, доцент кафедри географії та геоекології природничо-географічного факультету державного педагогічного університету імені В. Винниченка, методист комунального закладу «Кіровоградський обласний центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді», а головне – турист зі стажем, що подолав більше 60 маршрутів. Підготував більше 500 юних туристів-спортсменів.
    Книга буде цікава тим, хто бажає ширше познайомитися з природними багатствами нашого краю. Ви дізнаєтесь, чому Кіровоградська область має найсприятливіші кліматичні умови серед усіх областей України, які природно-заповідні території, культурні пам’ятки варто відвідати. Туристам та любителям подорожей стануть в нагоді розроблені пішохідні, велосипедні, лижні та інші маршрути.
    Видання розглядає всі питання планування походу, організації туристських груп, правила безпеки в походах і буде корисним для юних дослідників краю, вчителів, туристів-спортсменів.

Кондратенко-Процун В. Ф. Новорічна чудасія. Інсценізована казка для дітей. – Кропивницький: Видавництво ТОВ «КОД», 2018. – 24 с.: іл.

    Бібліотечна колекція книг з автографами поповнилася новою перлиною – інсценізованою казкою для дітей Валентини Фоківни Кондратенко-Процун. Валентина Фоківна не тільки відомий поет, член Національної спілки письменників України та лауреат обласної премії ім. Є. Маланюка, але і виконавиця народних та власних пісень, керівник фольклорного гурту «Дивосвіт», режисер і постановник свят. Любов до усього одвічно українського – головний стрижень її творчості:
       І розради більшої немає
       Бачити крізь тьму і небеса,
       Як у замордованому краї
       Молода Вкраїна воскреса!
    У інсценізації автор дзвінко і весело веде юного глядача у світ зимових народних звичаїв, обрядів та свят, наголошуючи на єдності всього живого на рідній землі і прагненні жити в гармонії.
    Видання буде цікаве не тільки керівникам театральних гуртків, а і юному читачу завдяки відточеному слову і доброму гумору знайомих з дитинства героїв, що постануть у нових образах.

Корінь А. М. За руки – по райдузі: Синусоїда кохання / передм. Л. Куценка. – Кіровоград: КОД, 2008. – 136 с.: іл.

    Корінь Антоніна Михайлівна – поетеса, літературний критик, член Національної Спілки письменників України. Народилася у 1948 році на Чернігівщині, вищу освіту здобула в Харкові. І ось вже більше трьох десятків літ живе і працює в місті Кіровограді. Все своє життя присвятила бібліотечній справі. Працювала і в нашій бібліотеці, а зараз часто відвідує її, як поетеса, під час творчих зустрічей з юними читачами.
    Антоніна Корінь – керівник літературно – мистецького клубу „Євшан”, лауреат краєзнавчої премії ім. І. Проценка. Вона - автор поетичних книг „Заворожи мене”, „Сім нот мінору”, „Віку мого день”, „Веселі дрібнички із сімейної скарбнички”, „За руки по райдузі” та інші.
    Як відмічає авторка: „Маю три захоплення: поезію, пісню народну і вишивку. Пишу вірші і пісні про любов, а співаючи, пробую ту любов вишити”.

Левицький В. В. Маленькі дивунчики – Хмельницький: Видавець ФОП Стасюк Л. С. – 2022. – 20с.

   Дивунчикам і читайликам нашої бібліотеки 14 грудня 2022 Василем Левицьким подаровано веселу і пізнавальну збірочку.
   Василь Левицький є відомим у Кропивницькому письменником, екскурсоводом та журналістом. Народившись у нашому місті, охоче розкриває його усім охочим. Пише з дитинства прозу і поезію, драматичні твори. Неодноразово перемагав у різноманітних літературних конкурсах і друкувався в газетах, журналах, колективних збірках, тощо. В. Левицький – автор прозових книг «МаксималISTи» (2011), «ЗамаЛьОвки до кРАЮ» (2016), «У краї на зліт часів» (2019).
   Щодо збірочки «Маленькі диванчики», то автор наполягає, що діти всі напрочуд різні. Бувають діти-диванчики, вони полюбляють лежати, підлаштовуючись під простір. А бувають діти-дивунчики: вони люблять дивуватися, пізнаючи довколишній світ. У збірочці ви знайдете те, що допоможе кожному стати супер дивунчиком: віршики, загадки, лічилки, скоромовки, жартики, пісеньки, привіталки та інше. Книга для дітей від 2 до 10 років.
      Дивуймося!

Матівос Ю. М. Тарасові шляхи Приінгулля. - Кіровоград: Видавець Лисенко В. Ф., 2014. - 185 с.

    2014 рік – рік Тараса Григоровича Шевченка, 200-річчя якого відзначили 9 березня цього року.
    Здавалося б, тема «Тарас Шевченко і наш край» вже глибоко вивчена. Однак, автор книги «Тарасові шляхи Приінгулля» Юрій Матівос в своїх документально-публіцистичних нарисах намагається заповнити прогалини у висвітленні життєпису Тараса Шевченка. Особливо це стосується поїздок Тараса Україною в роки дитинства, а ще більше – у подорожах поета в Україну в 40 – 50-х роках ХIХ століття.
    Вивчивши значну частину шевченкіани, документи, опубліковані в останні роки, автор пройшов разом з Тарасом землями Приінгулля.
Тече Інгул серед степу,
Де вічні могили –
Тут в походи козаченьки
По волю ходили.
… Гуляй-поле і Вись-річка –
Тих степів окраса…
Полонили вони душу
Малого Тараса.
    Щойно видана книга «Тарасові шляхи Приінгулля» Юрія Матівоса поповнила бібліотечну колекцію книг з автографами. Автор подарував це видання нашому закладу під час презентації свого творчого доробку.

Мельник П. Дивовижна подорож Соні й Асі до Скандинавії / П. Мельник. – Кропивницький: ТОВ «Імекс-ЛТД», 2016. – 104 с.

    ІІІ «Весняний книговир» в обласній бібліотеці для дітей імені Т. Г. Шевченка відкрив нові грані творчості Петра Петровича Мельника. Відомий журналіст і майстер влучного слова є автором багатьох дитячих оповідань і казок. Казка «Дивовижна подорож Соні й Асі до Скандинавії» стала його видавничим дебютом.
    Старий мамин зошит із сотнями рецептів вмить може стати чарівним. А 9-річна дівчинка Софійка опиниться далеко від рідного дому і стане (разом з кішкою Асею) учасницею приголомшливих та небезпечних пригод, і невідомо, як ці пригоди завершаться.
    Головна ж інтрига книги – чи зможуть дві дівчинки з різних світів врятувати від голоду ціле плем’я, знайти необхідні складові страв?
    На сторінках «Дивовижних пригод Соні й Асі в Скандинавії» ви зустрінетесь з Тією, що має стати Матір’ю Смачних Страв і Запашних Ароматів, Чудернацьким Оленем, Страшком, Нічним Слідопитом, Директором Школи та іншими цікавими персонажами. Знайдете і рецепти оригінальних страв – перевірених і продегустованих.
    На вас чекають і загадки від автора, відповісти на які ви зможете, познайомившись з перебігом всієї подорожі або наступними пригодами героїв в Давньому Єгипті та козацькій Січі.
    Серія «Кулінарна казка» – захоплююче і корисне читання.

Митрофаненко Ю. «Розумівка – Холодний Яр. Повстанські стежки Чорного Ворона». – К., 2017. – 46 с. – іл.

    Юрій Станіславович Митрофаненко – кандидат історичних наук, старший викладач кафедри теорії і методики середньої освіти Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Ваcиля Сухомлинського.
    Подарований ним інформаційно-просвітницький матеріал «Розумівка – Холодний Яр. Повстанські стежки Чорного ворона» випущено до 100-річчя Української революції 1917-1921 рр.
    Холодний яр – цілий пласт української історії, яка знає кілька поколінь борців за незалежність України.
    Територіально це 20 сіл та 12 хуторів на правому березі Дніпра на площі у 30 тис. гектарів, розташованих на Холодноярському плоскогір’ї, оточеному лісом.
    Історія Холодноярської організації – героїчний фрагмент боротьби за незалежність України. Девізом повстанців, які називали себе гайдамаками, були написані на жовто-синьому прапорі слова «Хай живе вільна незалежна українська народна республіка. Ми поляжем, щоб славу, і волю, і честь, рідний краю, здобути тобі».
    Видання висвітлює долі різних отаманів, поглядами яких визначалося життя Холодноярської республіки: В. Чучупаки, С. Коцура, К. Пестушка, показано загін Чорного Ворона (Чорноусенка) та багатьох інших.
    Реабілітовано повстанців Холодного Яру тільки у 2016 році.
    Прочитати книгу – прекрасна можливість вшанувати героїв Холодноярської республіки.

Мілютін С. Ю. Фотій Мелешко: воїн, письменник, мемуарист / С. Ю. Мілютін. – Кропивницький: ТОВ «Поліграф-Сервіс», 2024. – 200 с. – (Серія «Визвольна боротьба. 1917-1991 роки».

    Краєзнавче дослідження «Фотій Мелешко: воїн, письменник, мемуарист» подаровано нашим допитливим читачам автором – старшим науковим співробітником відділу історії Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, вчителем історії «КЗ Ліцей «Науковий» Сергієм Мілютіним. Дослідження присвячено Фотію Миновичу Мелешко - вояку Армії УНР, повстанському отаману, письменнику, мемуаристу та громадському діячеві в еміграції. Для широкої громадськості постать Ф. Мелешка відкрив літературознавець Леонід Куценко, який особисто спілкувався в Америці з його дружиною. Вона не тільки подарувала книги свого чоловіка, але й передала до музею фотографії, документи, рукописи творів письменника.

    Фотій Мелешко народився 25 серпня 1889 р. у волосному містечку Глодоси Єлисаветградського повіту. Він міг реалізувати мрію батьків і стати службовцем, вчителем або успішним хліборобом, однак він обрав інший шлях – боротьбу за українську державність. З низки причин Армія УНР була витіснена червоними за річку Збруч. В Україні утвердився тоталітарний комуністичний режим, який ініціював репресії Та Голодомор 1932-33 років. Не оминув маховик репресій родичів та друзів Фотія, переважна частина яких була заарештована і розстріляна під час Великого терору 1937-38 років.

    Весь вільний час в еміграції Ф. Мелешко приділяв увагу літературній творчості : спогадам про перебіг Української революції 1917-21 років, історичним розвідкам та художнім творам. В оповіданні «Чайка Дніпрова» він піднімав болючу тему втрати зв’язку дітей політичної еміграції з українською культурою та їхню швидку асиміляцію в країнах проживання.

    Справою всього життя була модерністська повість «Три покоління», яку автор писав протягом 30 років. Широкоформатна повість про життя українського селянства напередодні революції 1917 року. Інтереси, характери, прагнення, взаємини, культурний та матеріальний рівень, звичаї, повір’я – все це дуже детально та художньо правдиво показано.

    До краєзнавчого дослідження увійшли спогади, статті, листи і художні твори Фотія Мелешка, а також унікальні фотографії, що в Україну передав його син – Аскольд Ґрунтовна розвідка буде цікава усім небайдужим до історії боротьби українців за державну незалежність.

Надутенко О. В. Від А до Я. Розмальовка. – Кропивницький: Видавець Лисенко В. Ф., 2022. – 32 с.

    Бібліотека – це завжди майданчик зустрічей письменників і поетів з читачами різного віку, особливо під час Всеукраїнського тижня дитячого читання. Письменниця і поетеса Олена Надутенко зажди захоплює нашу малечу. Це неймовірні відчуття, коли авторка зачитує свої поетичні рядки, а діти натомість можуть поділитися з не уподобаннями та напам'ять розповісти свій улюблений віршик.
    Подарована бібліотеці абетка в картинках «Від А до Я» з симпатичними свійськими та екзотичними звірятками та пташками ознайомить маленьких читачиків з літерами української абетки та відкриє для малюків цікавий світ різних, звичних і не знайомих звіряток. По секрету скажемо, що на сторінках книжечки ви зустрінете навіть ельфа.
    Ця пізнавальна розмальовка поетеси Олени Надутенко буде дуже корисною для малят, що готуються до школи, або для першокласників.
                Аіст цю Абетку взяв,
                Крильцем книжку погортав,
                І сказав: – Це добра справа,
                Дуже книжечка цікава.

Надутенко О. В. Цікаві розмальовки. Вірші. – Кропивницький: Видавець Лисенко В. Ф., 2022. – 40 с.

    Книга Олени Надутенко «Цікаві розмальовки» була подарована читачам бібліотеки на Шевченка під час літературного івенту для маленьких читайликів у рамках Всеукраїнського тижня дитячого читання 2023 «Непереможна та єдина читацька Україна».
    Чергова книжка поетеси «Цікаві розмальовки» написана для дошкільнят та школяриків. У легких і захоплюючих віршах зображено активне і цікаве дозвілля, навчання і свята, дитячі уподобання та ігри у різні пори року. Доброзичливість і невгамовність, допитливість властиві героям віршованих оповідок.
                Чом, дідуню, в Україні
                – Прапори всі жовто-сині,
                На гербі тризуб, чомусь?
                Діда запитав Петрусь.

                – Петрик, жовте – це пшениця,
                – Синій колір – це водиця,
                Бо без хліба і водиці
                Жити людям не годиться!

                Щоб в добрі і мирі жити,
                Треба землю боронити.
                Герб – то щит, тризуб на нім,
                Наче криця у борні!

                Тут колись трипільці жили
                Й нам тризубець залишили,
                Як могутній оберіг,
                Щоб країну нам беріг.

                Захищає рід і мову
                Український герб чудовий!

Небеленчук I. Життя, поділене навпіл: вірші / Ірина Небеленчук. – Кропивницький: ТОВ «ПОЛІМЕД-Сервіс», 2017. – 144 с.

    книга з автографом «Життя, поділене навпіл» подарована Іриною Небеленчук читачам бібліотеки під час літературно-мистецького подіуму «Наші». Пані Ірина є автором п'яти поетичних збірок: «Мелодії душі моєї» (2010), «Крила надії» (2010), «Пори року» (2014), «Берег любові» (2016). Вірші поетеси також були надруковані у колективних збірках «Він, Вона і війна» (2016), «Огні горять» (2017), у альманахах «Енциклопедія сучасної літератури» (2016), «Галактика любові» (2017), «Скарбниця мудрості» (2017), «Серце Європи» (2017), словнику «Наша мова калинова» (2016). Ірина Небеленчук учасниця Всеукраїнських літературно-мистецьких проєктів, фестивалів, конкурсів, зокрема «Народжені вільними» (2016), «Наша мова калинова» (2016), дипломантка Міжнародного проєкту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» (2017).
    Події останнього десятиріччя повністю перевернули свідомість поетеси. Війна чорним лиховісним птахом увірвалася в мирне життя, понівечила його, покалічила, зруйнувала долі, смертоносно нависла над Україною. Серце кровоточить раною від скорботи, а душа сповнена туги за рідну землю. На межі болю, горя, смерті опинилися українці. Війна розділила життя навпіл: мирне існування, а в ньому – побачення, любов, квітування садів – світлий бік людського буття; інший – сповнений горя, сліз, втрат. І неймовірний біль за скалічену долю українського народу, і палкий заклик пам’ятати про тих, хто героїчно стоїть на захисті нашої Батьківщини – саме ця думка закладена в збірці Ірини Небеленчук «Життя, розділене навпіл».
    У першій частині книги «Життя без війни» ми бачимо ліричну героїню такою ніжною, тендітною, залюблену в життя, рідне місто, рідний край. Особливо ці струни душі звучать у віршах «Зимова казка», «Конвалія», «Соната любові», «Цвіт щастя», «Мій Кропивницький».
    Разом з цим, у другій частині книжки, яку поетеса влучно назвала «У горнилі лиха», лірична героїня постає перед нами в образі борчині з ненаситним ворогом, за свободу і волю рідної країни, за пам'ять кожного полеглого. Сила духу і прагнення перемоги для України гартують кожного:

    Як упаду, то знову піднімуся
    На злість усім запеклим ворогам.
    Не здамся я, нізащо не скорюся,
    Нікому тебе знищити не дам.

    Ми разом подолаєм перешкоди
    І разом ми дійдемо до мети.
    Там, вдалині горить огонь свободи.
    Хоч шлях важкий, та мусимо іти.

    Щиро дякуємо пані Ірині за співзвучний часу книжковий подарунок і бажаємо, щоб здійснилися мрії поетеси і кожного українця – щоб діти не знали страшного слова «війна».

Ніцой Лариса Миколаївна. Як хом’ячок друзів шукав: оповідання / Лариса Ніцой; худ.: О. В. Коломієць. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2008. – 10 с.: кол. іл.

    Колекція книг з автографом 18 лютого 2020 року поповнилася позитивним екземпляром від креативної письменниці-землячки Лариси Ніцой. У залах бібліотеки відбувся марафон зустрічей з письменницею як маленьких книгодрузяк, так і організаторів дитячого читання. Маленькі читачі отримали можливість познайомитися з новими книгами авторки та дізналися секрети створення дитячих книг, ілюстрацій. З організаторами дитячого читання письменниця розглядала проблеми родинного читання та ненав’язливий повчальний потенціал книг для дітей. Саме за родинним читанням, коли батьки готові читати дітям і обговорювати з ними новинки літератури, бачить потенціал Лариса Ніцой. Чудово ілюстровані, з добрим гумором, сучасні казки письменниці якнайкраще підходять для читання в сім’ї: на прикладах героїв допомагають уникнути багатьох помилок в життєво важливих ситуаціях.
    Дізнатися більше про авторку та модерні казки, створені на виклики часу, можна за посиланнями:
http://librarychl.kr.ua/kn_in/su4asni-pysmennyky/nitcoj_l_m.php
http://nitsoi.com/content.php#firstFirst

Новицький Станіслав. Коріння дощу. Поезії / Станіслав Новицький. – Київ: «Український письменник», 2024. – 138 с.

    Нова збірка поезії читачам старшого віку від Станіслава Новицького, відомого сучасного українського поета, лауреата численних літературних премій, серед яких премія імені Олеся Гончара (2020 p.), (2023 p.), Леоніда Глібова (2023 p.), імені Юрія Тітова (2023 p.), Міжнародна літературно-мистецька премія імені Лесі Українки з (2024 p.) та ін., варто зауважити, що серед набутків і знахідок своїх попередників його поезія позначена особливим акцентом особистості і епохи, в якій доводиться жити поетові. Його ліричний герой постає у збірці шукачем тиші, празмістів та пракоріння:
                первень
                світу
                серед нас
                поклоняючись
                доброті
                забуваючи
                про
                лихо
                підлості
        Головна риса поетики Станіслава – життєстверджуючі символи на кривавому тлі смерті. Домінування краси життя і відродження, надії серед тліну – головний лейтмотив поезії автора:
                у твоїх долонях
                спить
                літо
                над літом
                липовим цвітом
                утоми
                бджоли.

Станіслав Новицький. Передмовчання / Станіслав Новицький. – Чернівці: Друк Арт, 2022 – 216 с. – «Третє тисячоліття: українська поезія».

    Станіслав Новицький поет, публіцист, головний редактор літературно-мистецького альманаху «Сівач» (м. Кропивницький). Книга «Передмовчання» удостоєна Міжнародної премії імені Олеся Гончара за 2023 рік і Міжнародної літературно-мистецької премії імені Лесі Українки за 2024 рік. У цій збірці Станіслав Новицький виступає як
                Поет, який бачить тінь.
                Тінь часу.
    У збірці «Передмовчання» вас здивують згущені метафори і асоціативні образи світосприйняття автора:
                я народився
                між Бугом і Дунаєм
                у степах де туман цілує
                кожну квітку
                там де сонце
                зігріває грона винограду
                на полі
                там де я чув пісні
                жінок які повертались
                з поля
                я народився
                між Бугом і Дунаєм
    Попри війну та її руїни, автор зберігає поетичну мить, яка є підставою його натхнення. Оспівуючи красу степу і саду, поет не забуває, що життя безпощадно минає зарубками втрат:
                сьогодні я бачив хустину на
                чужому паркані
                сьогодні земля заховає когось
                у собі
                знову
                як завше чиїсь сльози
                перетворяться на дощ
                на вранішній осінній
                дощ
    Особливою символікою наділений вірш збірки «Передмовчання» під назвою «Будуємо глиняні хати». У творі автор відсилає читача до народження людини, яку Бог «зліпив» з глини. Хата, це творіння людських рук, тому ті дві сутності Всесвіту – людина і хата, мають близьке до себе старозавітне підгрунття вічності. Від хати, як і від людини йде світло роду і переходить за обрій життя, долаючи всі межі часу. На дорогах історії, хата є оселею, вітчизною, батьківщиною, вона переживала трагічні події, темряву, кров, набіги чужинців, поразки і перемоги. Тому на тій дорозі з минулого в майбутнє постає авторське сприйняття російської війни в Україні:
                Будуємо хати з глини
                саджаємо вишні й черешні в садку
                співаємо колискову своїм дітям
                вдягаємо вишиванки…
                розмовляємо українською
                вважаємо що ми нація
                А хтось поблизу перетворює наш
                чорнозем у попіл
                хтось мріє про червоні знамена
                на наших будинках
                повертаючись у минуле
                Вони не згадують тридцять другий і
                тридцять третій
                вони називають нас бандерами
                або хохлами
                для них Україна не має ніякого
                значення…
                Їхні червоні знамена пофарбовані у
                кров
                наших з вами пращурів…
    Та у своїй правіковій пам’яті, традиціях, слові українці незнищенні:
                дивлячись на скіфський
                курган
                я уявляю як наші пращури
                були тут
                серед степу
                де можна побачити тінь
                нашої історії
                крізь покоління
                які вже минули
                тихим подихом вічності
                тихим подихом
                нашої історії
                але душа вічна
                як і усвідомлення
                нашої присутності на землі

Олександрук Людмила. Таємниця вишитого рушника: казка / Людмила Олександрук. – Вінниця: ТОВ: «ТВОРИ», 2020. – 16 с.

    Бібліотеки – це найперше місце, де безмежно раді новим книгам. Отримали різдвяно-новорічний подарунок від дитячої письменниці Людмили Олександрук з м. Гайворон. Сповнена материнської любові казка захопить вашу увагу з першої сторінки. «Моїм любим читачам (і тим, хто вже вміє читати, і тим хто тільки вчиться, і тим хто просто любить слухати казки) я залюбки розповіла б у чому полягає таємниця вишитого рушника, але… Це ж не моя таємниця! А чужі таємниці, як ви знаєте, у жодному випадку розголошувати зась! Однак допитливі дітки зрозуміють все самі, коли прочитають цю казочку ;-)», – звертається авторка до кожного. Бібліотекарі теж вміють тримати інтригу, тож ловіть коротеньке віншування від пані Людмили на цілий рік:
                  Ростіте, зростайте, світлу долю майте
                  На довгії літа, мої любі діти!

    Додамо, що авторка працювала вихователем і музичним керівником, з особливим захопленням вигадувала оригінальні сценарії дитячих ранків. Автор казок «Плаксива Настуня», «Розмова з ангелом», «Крилаті захисники», «Півник і його хоробре серце», «Папуга та ластівка», «Як ослик Мося рахувати вчився» та ін.
    Відкривайте таємниці на сторінках нових книг!

Орел С. Ті, хто не хотів помирати мовчки…/ С. Орел. – Кропивницький: КП «Регіональна інформаційно-поліграфічна агенція», 2018. – 114с.

    Колекція автографів обласної бібліотеки для дітей поповнилася новим унікальним виданням, результатом кропіткої праці журналістки Світлани Орел з архівними матеріалами краю. Епіграфом до книги стали слова полеглого за свободу героя Небесної сотні, нашого земляка, Віктора Чміленка: «Коли беззаконня стає законом, спротив стає обов’язком». У книзі висвітлені не сторінки жахіть Голодомору 1932-33 років, а численні спроби жителів нашого краю боротися проти нещадних експериментів комуністичної влади в селах, на заводах, фабриках, установах.
    Письменниця Галина  Берізка писала у своїх спогадах про батька, сільського вчителя: «Голод 1932-1933 року також нас не обминув. Вчителів виганяли трусити у селян зерно, змушували писати акти, шукати приховане. На третій день такої «роботи» мій батько відмовився від неї і його арештували… У в’язниці він пробув дев’ять місяців і нескоро видужав та приступив до звичної вчительської праці».
    Голодом знищувалося не тільки українське селянство, вбивалися традиції щирості, гостинності, взаємопідтримки. Кожен вчинок людяності і спротиву, що постає з документів і свідчень очевидців, доводить, що краяни не корилися вбивчій системі.
    Книга адресована широкому колу читачів, всім небайдужим до історії рідного краю.

Павленко М. С. Моя класнюча дівчинка / Марина Павленко. – К.: WISE BEE, 2016. – 304 с.

    У бібліотечну колекцію автографів додалася нова родзинка від Марини Павленко, добре відомої української дитячої письменниці, автора близько 20 книг для дітей. Марину Павленко українські діти й підлітки знають насамперед за хрестоматійним пригодницько-фантастичним циклом про пригоди «русалоньки» Софійки.
    На зустрічі з юними читачами нашої бібліотеки 5 лютого 2019 року письменниця поділилася згадками про своє дитинство, навчання в школі, раннє захоплення малюванням та літературою. Письменниця багато мріяла в дитинстві, а мрія, як відомо, перший крок до визнання.
    «Для мене ніколи не було поділу на літературу дитячу та дорослу, – зазначає Марина Павленко. – Батько працював вчителем української мови та літератури, тому з раннього дитинства залучив до знайомства з художнім словом, терпляче навчав мови рідної, заохочував до читання книжок, які я називаю “гантельками” для розуму. Тому й вам, мої юні друзі, раджу про це не забувати».
    Книжку «Моя класнюча дівчинка» варто прочитати кожній дівчинці, щоб знати напевне, наскільки вона красива і всередині, і ззовні, наскільки багато у неї здібностей і талантів, та яка величезна кількість можливостей її оточує.
    «Головна ідея видавництва Wise Bee в тому, що поєднано літературний твір і якийсь продукт із саморозвитку», – зазначають видавці.

Пантюк Сергій. Тимко і ґелґотунчик Шкода: повість / Сергій Пантюк; художник Світлана Сова. – К.: Фонтан казок, 2016. – 56 с., іл. (Серія «Добрі капості»)

    Сергій Дмитрович Пантюк – український письменник, журналіст, громадський діяч і видавець, який прагне підтримувати молоді таланти. Член Національної спілки журналістів України (від 1993) та Національної спілки письменників України (від 1997). Є автором 15 поетичних збірок, які перекладені 14 мовами світу, 2 романів – «Сім днів і вузол смерті» та «Війна і ми». З початком російсько-української війни, йому, активному учаснику Майдану, довелося воювати бійцем у добровольчому батальйоні «ОУН».
    «Дитячою творчістю, згадує письменник, я захопився десь у 2007 році, коли почав підростати син Яромир. Власне тоді ми з ним і придумали книжку «Неслухняники», яка вийшла на той час досить великим тиражем – 30 тис. екземплярів. Ця книга була рекомендована Міністерством освіти для садочків, бібліотек, молодшої школи. Після того дитяча література стала частиною моєї творчості».
    Пригодницько-фантастична повість «Вінчі й Едісон» (2015) й повість-казка «Тимко і ґелґотунчик Шкода» (2016) підкоряють молодших школярів.
    Під час V книжкового фестивалю-виставки «Весняний книговир» письменник залишив свій позитив-автограф читайликам бібліотеки.
    У книзі «Тимко і ґелґотунчик Шкода» письменник прагне відтворити українське село так, щоб юні читачі, особливо ті, котрі рідко бувають у сільській місцевості, отримали незабутні враження. Хлопчика з міста Тимка у дядька Григора і тітки Люсі між клопотами на пташиному дворі і малюванням чекає безліч пригод і відкриттів. Навіть спецоперація із порятунку друга, котрий раптом зник. Чи витримає герой випробування сільським життям?
    Читачів 6-12 років полонить пануюча у книзі атмосфера доброзичливості, гумору, легкої іронії.

Таємниці старого горіха: повість для дітей середнього і старшого шкільного віку. / Упорядник Ольга Полевіна. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2023. – 152 с.: 10 іл.

    На Всеукраїнський тиждень дитячого читання у нашій бібліотеці завжди трапляються дива. В 2023 році читайлики отримали надзвичайну нагоду перенестися з весняних канікул одразу в літні, завдяки подарованій Ольгою Полевіною книзі «Таємниці старого горіха».
    Кожного літа в село до бабусі і дідуся приїжджають їхні діти та онуки. З ними трапляється багато цікавих пригод. Безтурботна щаслива атмосфера щедрого літа, відчуття любові і злагоди між героями – письменницький дарунок юним читачам. 20 письменників з усієї України створили веселу повість про літні канікули. Кожен із авторів на основі свого життєвого досвіду і таланту зробив свій внесок у мозаїчне панно твору.
    Життя зажди перемагає, а письменникам відкрито майбутнє, тому не маємо сумнівів, що після всіх жахіть війни настане літо, і воно буде мирним.
    Для дітей середнього і старшого шкільного віку та їхніх батьків, які пам’ятають своє дитинство.

Поровський М. І. …І бурею битва гриміла. Роман-хроніка. – Рівне: Азалія, 2007. – 228с.

    Поровський Микола Іванович – член Рівненської організації Національної Спілки письменників України. Народився 20 червня 1956 року в селі Заріцьк на Рівненщині. Як народний депутат України декількох скликань сприяв відновленню історичної справедливості: визнати Українську Повстанську Армію воюючою стороною в Другій світовій війні, а воїнів УПА – учасниками національно-визвольної боротьби за Самостійну Соборну Українську Державу.
    Сповнені героїки і трагізму сторінку роману-хроніки написані на основі спогадів воїна УПА В. Чермошенцева – росіянина, кримчанина, за збігом обставин, «джури» курінного командира УПА-Південь – «Юрка» (Георгія (Юрія) Мефодійовича Чуйковського). Низка оповідань в хроніці оформлена через сприйняття 16-річного Володимира Чермошенцева – по-дитячому правдива, висвітлює події без політичного підтексту, проливаючи світло і на особу курінного «Юрка» як людини і військового командира, і на причини та мотиви боротьби українських повстанців проти німецького окупаційного режиму, польських поліцейських підрозділів Армії Крайової, військ НКВС. Повстанцями ставали мирні люди, доведені утисками і звірствами окупаційних режимів до відкритого збройного протистояння 1943-1944р.
    «…хто вас сюди кликав? Навіщо ви прийшли убивати і грабувати нас? Чи немає у вас своєї батьківщини? Чи ви там з голоду здихаєте?», – слова однієї з героїнь роману відгукуються в історіях багатьох звитяжців і як ніколи актуальні для нашого напіввійськового сьогодення.
    Книга подарована автором (який зараз як професійний військовий захищає східні рубежі країни в зоні АТО) під час короткої ротації, щоб привернути увагу юного покоління до однієї з найбільш дискусійних тем німецько-радянської війни.

Семененко Вікторія. Моє зимове диво: казка / Вікторія Семененко; худож. Н. Ковальова. – Львів: Папуга, 2023. – 33 с.: іл.

    У жовтні 2023 побачила світ перша дитяча книга письменниці з Кропивницького Вікторії Семененко «Моє зимове диво». У доробку авторки є п’ять власних книг для жінок та підлітків – «Вона першою все сказала», «Така як є», «Сильна дівчинка», «Назавжди» і «Сестрині секрети». На початку листопада пані Вікторія разом з донечкою презентувала книгу в нашій бібліотеці – в атмосфері наближення зимових свят і, звичайно, сюрпризів. Фахівці відділу дитячого та сімейного читання організували за мотивами казки квест для дітлахів. Пройшовши через заячу нору, допитливі читайлики потрапили в казку і розпочали мандрувати разом із головними героями книжки.
   Діти з захватом знайомились з історію про маленьке зайченя Веселку, яке дуже хотіло здійснити свою мрію про власний день народження в засніженому лісі. Для цього воно вдається до мандрівки, про яку не каже батькам. Проте в цій пригоді її спіткає біда. Чи врятується маленьке зайченятко? Чи відсвяткує свій день народження зі своєю родиною? Чи побачить свій намріяний зимовий сюрприз? Відповіді на ці питання – на сторінках захопливої історії для дітей історії. Книга, з якою познайомила учасників зустрічі пані Вікторія, буде цікава для дітей дошкільного віку та молодшим школярам.
   На завершення презентації відбулась автограф- та фотосесія з авторкою. На згадку про зустріч фахівчиня бібліотеки Оксана Котова відтворила головну героїню Веселку в техніці амігурумі і презентувати авторці.
   Долучайтесь до читання цієї чудової книжки, надихайтесь відчуттям радості, затишку, казковості.

Січовик І. П. Словограй: Ігри з буквами і словами. – К.: Сакцент Плюс, 2005. – 96 с.: іл.

    Січовик Ігор Прокопович  народився у 1945 році на Волині. Він працював на будовах Кривбасу, на спорудженні станції Ургал Байкало-Амурської магістралі, у київській газеті „Молода гвардія”. Автор багатьох книжок сатири та гумору, ритмізованої прози. Член Спілки письменників з 1979 року.
    Для дітей Ігор Прокопович написав ряд веселих та пізнавальних збірок віршів і прози „Казки та казочки”, „Спритні пальчики”, „Тисяча скоромовок”, „Котячі дражнилки”, „Веселі загадки”, „Дитячі усмішки”, які вчать логічно мислити, збагачують словниковий запас, розширюють кругозір малечі.
    Не таємниця, що найкоротший шлях до знань пролягає через гру. Ігри з буквами та словами відчиняють перед дітьми двері у цікавий світ рідної мови, розвивають інтелект, прилучають їх до творчості. Саме ці навчально-пізнавальні методи використав автор у своїх книгах „Словограй” та „Мовограй”, які користуються надзвичайною популярністю у дітей, їхніх батьків, вихователів та вчителів початкових класів.
    А ми - бібліотекарі - завжди раді познайомити читачів з цікавою літературою. Особливо вдячні письменнику Ігорю Січовику, який віднайшов можливість подарувати свої книжки юним читачам  Кіровоградщини, залишивши на згадку свої автографи.

Слабошпицький М. Ф. Марія Башкирцева: роман-есе. – К.: Махаон – Україна, 1999. – 268 с.: іл.

    Слабошпицький Михайло Федотович народився у 1946 році на Черкащині. Закінчив факультет журналістики Київського університету.
Він – лауреат премій імені О. Білецького та імені Лесі Українки. Автор літературознавчих статей, прозових книжок для дітей, історичних романів та повістей.
    Україна впродовж цілих віків розгублювала своїх дітей по світах: Анна Ярославна, Євпраксія Всеволодівна, Роксолана, Микола Гоголь, Микола Бердяєв, Казимир Малевич та інші. У романі-есе автор розповідає про ще одну трагічну долю талановитої художниці Марії Башкирцевої ( 1860-1884). Її полотна сьогодні зберігаються у найвідоміших музеях Франції, України, Росії.
    Михайло Слабошпицький неодноразово бував на Кіровоградщині, зустрічався з читачами та колективом нашої бібліотеки. Під час однієї з таких творчих зустрічей ми отримали в подарунок книгу з автографом письменника.

Славутич Я. Меч і перо: вибрані дослідження, статті та огляди. – К.: Дніпро, 1992. – 414 с.

    Життєвий і творчий шлях канадського вченого, славіста, поета, публіциста, культуролога, нашого земляка Яра Славутича (Григорія Михайловича Жученка) – це шлях боротьби за новітню Україну. Він народився у 1918 році на хуторі Жученки поблизу села Гурівка Долинського району. Закінчив Запорізький педінститут, Пенсільванський університет (Філадельфія, США). З 1960 року працював професором української мови і літератури в Альбертському університеті (Канада).
    Твори Яра Славутича сьогодні – ніби жива історія: „Шляхами запорозькими”, „Голоси із 33-го”, „Меч і перо”, „Шаблі тополь”, „Живі смолоскипи”, „Розстріляна муза” та інші.
    Під час відвідування малої Батьківщини відбулася дуже цікава, творча зустріч колективу нашої бібліотеки із відомим земляком. Саме тоді він залишив на згадку автограф.

Соколов В. В. Вірші та поеми. – К.: Художня література, 1957. – 199 с., портр.

    Наш земляк, відомий поет, прозаїк, публіцист, член Національної спілки письменників України Віктор Вікторович Соколов народився 17 квітня 1919 р. в с. Табурище Новогеоргіївського району на Кіровоградщині (тепер ця територія знаходиться на дні Кременчуцького моря, на березі якого виріс Світловодськ).
    Голодомор погнав на шахти Донецького краю. Проживши більшу частину життя на Донеччині, потім - у Києві, він ніколи не цурався своєї малої Батьківщини.
    Йому пощастило бачити надрукованими понад 30 своїх книг. Серед них: збірки „Весна”, „Тривоги серця”, Черемховий цвіт”, „Запали свою зорю”, „Наука доброти” тощо. Твори перекладалися іноземними мовами. Виступаючи перед численними читацькими аудиторіями, він неодноразово зустрічався з юними читачами нашої бібліотеки, про що свідчать книги з його автографами.

Степовий шлях. Антологія сучасної української літератури. Випуск №1. – Харків: Укр-Паблишер, 2024. – 2016.

    «Степовий шлях» – літературно-мистецький альманах Товариства письменників і журналістів імені Івана франка. Створений з метою популяризації українського слова і уславлення українства:
               Хто сказав, що слово не воює?
               Та воно лунає наче дзвін!
               Дужих – ще сильніше загартує,
               Гноблених підніме із колін.
               Ми нащадки мудрих запорожців.
               Наші предки – дужі козаки,
               Рубежів країни оборонці.
               Несемо їх славу крізь віки!
               То коли прийшла лиха навала
               Хижої московської орди,
               Як один до зброї поставали –
               Відступати нам нема куди!
               Я не вірю, що всі жертви всує:
               Не здолає сила нас чужа!
               Поряд з нами слово теж воює,
               бо воно гостріше від ножа.
                                      Ірина Булахова
   Випуск №1 вміщує твори 37 авторів (серед яких 11 письменників і поетів з Кіровоградшини). Різноплановість збірника, широке залучення письменників не тільки з України, а й з багатьох інших країн роблять його привабливим як для читачів, так і для майбутніх авторів. Тема життєдайної любові до свого краю є провідною у багатьох творах:
               Душею там я, де терпкий полин,
               Де чебреці, цвіт м’яти, горицвіти,
               Де давні залишки покинутих руїн,
               Де виступи із каменів граніту,
               Де сяйво золотавих куполів…

               Де кам’яні хрести посеред поля,
               Ще віють духом пращурів тяжким.
               Нехай облишуть, край мій, біль та горе,
               Хай радість та добро живе у нім.

2013 рік знаменний визначною ювілейною датою – 95-ю річницею від дня народження одного з найвідоміших вітчизняних педагогів, дослідника і публіциста, праці якого набули світового значення, нашого земляка – Василя Oлександровича Сухомлинського (1918-1970 pp.).

    «Я ніколи в житті не належав собі», – казав педагог. Адже все своє життя він присвятив педагогічній діяльності, школі, дітям.
    «…Щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце», – у цих крилатих словах Сухомлинського відображено кредо його життя.
    Його педагогічний доробок налічує понад 40 книг, 600 статей, 1200 мініатюр-казок, притч, новел для дітей; його твори перевидавали величезними тиражами, а книжка «Серце віддаю дітям» вийшла друком тридцятьма мовами світу.
    Творчість В. О. Сухомлинського – своєрідна педагогічна енциклопедія, основу якої можна відтворити словами:
    хай оживає істина стара:
    Людина починається з добра.
    Це намагався донести до своїх колег, всіх, хто працює з дітьми, В. О. Сухомлинський, про що свідчить його виступ в нашій бібліотеці в 1961 році.
    На згадку про цю зустріч наш видатний земляк залишив свою книгу з автографом, де побажав юним радості, успіхів, творчої праці.

Тендюк Л. М. Вибрані твори: у 2 т. / худож. В. М. Сюрка, С. В. Цилов. – К.: Веселка, 1991. – Т. 1: Буревісник виходить в море. Атол Туамако. Викрадення: повісті. – 436 с.: іл.

    Наш земляк, член Спілки письменників України, лауреат Всеукраїнської літературної премії імені В. Сосюри та літературної премії імені Л. Українки Леонід Михайлович Тендюк творчу діяльність розпочав ще в ранній юності – його перші вірші були надруковані в 1947 р. А народився він у 1931 році у с. Володимирівка Кіровоградського району. У 1956 році закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював у редакції „Молоді України”, матросом на судах Далекосхідного пароплавства.
    Ставши літератором – професіоналом, він написав і видав понад 30 книг – повісті, збірки віршів та оповідань. Всі вони – результат вражень від його роботи та зустрічей на Далекому Сході, п’ятдесяти островів і атолів Індійського та Тихого океану, а також відвідин країн: США, Японії, Канади, Кенії, Маврикії, Пакистану, Шрі Ланки, Індії, В’єтнаму та ін.
    Особливо популярні в читачів повісті „Експедиція”, „Гондвана”, „Голова Дракона”, „Слід Баракуди”, „Атол Туамако”, „Буревісник виходить в море”, „Одіссея Східних морів” та ін.

Хандожинська Ю. М. Неслухняні вушка. – Вінниця: ТОВ «Твори», 2020. – 56 с.: іл.

   Збірка дитячих поезій Юлії Хандожинської стала майже миколайчиком для читайликів бібліотеки на Шевченка, адже презентувала її авторка незадовго до цього свята.
   Юлія Миколаївна Хандожинська народилася 10.11.1967 року в с. Журавлівка на Вінниччині. Акторка, співачка і поетеса зараз плідно працює над творами дитячої тематики, пише тексти до пісень. Кредом поетеси можуть стати слова:
      Писатиму усе, наскільки зможу,
      Віддам у спадок до останнього, що є,
      Бо без пісень, народу, віршів я не можу,
      Без Батьківщини, де все рідне, все моє.
   Юлія Миколаївна за фахом медсестра, не мовник і не літератор. Але з натхненного серця зродилося понад 1000 віршів. З дитинства любила читати, першою і сповненою незабутніх вражень стала книга «Лисичка-сестричка». Дитяча віра в диво спонукала до написання поезій для дітей. Веселими і пізнавальними віршиками захоплює читачів збірочка «Неслухняні вушка»:
      Хто дрімає під кущем,
      Загорнувся калачем,
      Жовтим листячком прикрився,
      Зручно в лісі примостився?
      Ми туди, а там змія,
      Ой, рятуйте! Ай-йя-йя!
      Вітер, тихо, ані руш,
      Не змія це, спить там вуж.
   Читаймо!

Черниш А. Г. Рідних звуків голоси: вірші та пісні для дітей /ред. В. Погрібний. – Кіровоград: Степ, 2000. – 63 с.: іл.

    Черниш Анатолій Григорович народився на Дніпропетровщині. З 1964 р. проживає в м. Кіровограді. Пише переважно для дітей. Друкувався в місцевих газетах і журналах та інших виданнях. Автор збірки „Рідних звуків голоси”. Член літературного об’єднання „Степ”.
    Він є частим гостем наших маленьких читачів. Творчі зустрічі з поетом неодноразово проходили у рамках проведення Всеукраїнського тижня дитячого читання, Обласного свята поезії, під час яких він постійно дарує свої книжки дітям і бібліотеці.