Формування творчої особистості відбувається ще в ранньому дитинстві, а захоплення поезією починається з особливого погляду на світ. Розуміння дитячої душі, мови і мрії, залюбленість в рідний край роблять рядки Євгена Михайловича Желєзнякова хвилюючими душу, близькими і дорослим, і дітям. Бібліотечне видання рекомендовано широкому колу читачів.
Желєзняков Євген Михайлович – поет і прозаїк, член обласного літературного об’єднання «Степ».
Народився в с. Протопопівка Олександрійського району 20 жовтня 1950 року. Зі срібною медаллю Євген Михайлович закінчив школу, далі – навчався в Індустріальному технікумі. Захоплення технічним конструюванням, як і любов до фотографії та свого улюбленого акордеону, залишилися в нього на все життя.
У 1972 р. Є. М. Железняков закінчив філологічний факультет Кіровоградського педінституту. Працював журналістом в телерадіокомітеті, літконсультантом в обласних газетах «Кіровоградська правда» і «Народне слово». Автор поетичних та прозових творів для дітей «Ходить весело вітрець», «Виріс у полі колосок», «Танкодром», виданих у видавництві «Веселка» у 1976, 1985, 1987 роках. Дорослому читачу знайомий за творами «Вибухи гримлять на Волині» (у співавторстві з Г. В. Балицьким 1990 р.), «Чужая жена» (Кіровоград, «Купе», 2001р.), «Поминальні роки» («Купе», 2005 р.).
У 2009 році у співавторстві з художником Василем Остапенком в нашій обласній бібліотеці для дітей презентував збірку віршів для читачів молодшого та середнього віку «Моє село» (2008), подарувавши свої книги всім гостям свята.
Були в поета з Олександрійщини публікації у десятках журнальних видань в Україні, Польщі, Угорщині, Латвії. Закінчив Євген Михайлович роботу над п’єсою для лялькового театру. Підготовано до видання кілька нових книг поезії та прози. Про Є. М. Желєзнякова можна говорити довго і натхненно, але сьогодні пропонуємо невеличку підбірку віршів з різних видань для найменших чомусиків та дорослих читачів від нашого земляка-ювіляра.
Колискова
Котик-муркотик, білий животик, В хаті лежав.
Тихо-тихенько пісню ніжненьку Котик співав:
Хай тобі нічка заплющує вічка, Спи підростай!
Сплять уже люди, спить уже річка, Спить уже гай,
В лузі – лелека, в полі далеко Сплять колоски.
В просі – горобчик, в ліжку – наш хлопчик, Любий такий!
Маленький кухар
Кошеня компот варило.
Дуже лапки потомило.
Узяло відро води
Солі вкинуло туди,
Одинадцять картоплин,
Капустину й п’ять морквин.
І скришило залюбки
Два червоних буряки.
Добре все було б та от –
Вийшов…борщ, а не компот.
Дорослому читачеві
Мені під ноги осінь кине
Листок пожовклий, мов вінець.
Мов для маленької дитини,
Веселий м’ячик-стрибунець.
Та я радітиму й від того,
В руці затиснувши його.
Коли ми підемо до Бога,
Не візьмем навіть і того…
(2000)
Спориш
Придорожній спориш не боїться нічого.
Я свою перед ним тихо шапку зніму
Він надію в житті має тільки на Бога,
Що хоч краплю дощу дасть на корінь йому.
Де колеса промчать – там потопчуться стебла.
І по них, по малих стільки пройде і нас!
Та земля відігріє і рідна, і тепла.
І пагіння нове відросте – в добрий час.
Придорожній спориш… Я на нього дивлюся
І минулось лихе! І – уже не болить.
Придорожній спориш. Я у нього повчуся,
Як з надією жить … Як з надією – жить.
(2000)
Є. М. Желєзняков – дітям
Дізнатися більше:
Книги:
1. Желєзняков Є. М. Виріс в полі колосок: вірші. – К.: Веселка, 1985. – 16 с.
2. Желєзняков Є. М. Моє село: вірші / худож. В. Остапенко / Є. М. Желєзняков. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2008. – 32 с.: іл.
3. Желєзняков Є. // Поезія-88: збірка. – К.: Рад. Письменник, 1988. – Вип.1. – С.63-64.
4. Желєзняков Є. М. Танкодром: оповідання. – К.: Веселка,1987. – 16с.
5. Желєзняков Є. М. Ходить весело вітрець: вірші / худож. С. Караффа-Корбут. – К.: Веселка, 1976. – 13 с.
6. Золоте поле: літературний альманах письменників Приінгулля / упоряд. В. Могилюк. – К-д.: Поліграф-Терція, 2009.– 276 с.: іл., портр.
Авторські публікації:
1. Желєзняков, Є. А в полях колосилося збіжжя: голодомор 1932-33 / Є. Желєзняков // Народне слово. – 2008. – 2 серпня. – С. 2.
2. Желєзняков Є. Біла хустина: оповідання// Кіровоградська правда. 1991. – 13 вересня.
3. Желєзняков Є. В полоні у твоїм [підбірка віршів] // Кіровоградська правда. – 1989. – 11 квітня.
4. Желєзняков Є. Дві Ірини: оповідання // Народне слово. – 1997. – 13 грудня.
5. Желєзняков Є. Досвід: вірші // Народне слово. – 1991. – 23 листопада.
6. Желєзняков Є. З Україною в серці / Є. Желєзняков // Народне слово. – 2007. – 13 грудня. – С. 4.
7. Желєзняков Є. Йшов солдат...: до 65-річчя Великої Перемоги / Є. Желєзняков // Народне слово. – 2010. – 18 березня. – С. 7.
8. Желєзняков Є. На моріжок; Ріка Інгул: вірші / Євген Желєзняков; Мал. Н. Денисової // Малятко. – 1989. – №4. – С. 5.
9. Желєзняков Є. Одного разу вбитий... / Є. Желєзняков // Народне слово. – 2009. – 9 квітня. – С. 6.
10. Желєзняков Є. Скеля – озеро незвичайне / Є. Желєзняков // Народне слово. – 2008. – 7 червня. – С. 1, 2.
11. Желєзняков Є. Через краї і бої /Є. Желєзняков // Народне слово. – 2009. – 30 квітня. – С. 8.
Про автора:
1. А мне милей нешумные, милей одноэтажные... // Украина-Центр. – 2009. – 5 февраля. – С. 4.
2. Босько, В. М. Історичний календар Кіровоградщини на 2010 рік [Текст]: люди. Події. Факти / В. М. Босько. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2009. – 260 с.: іл.
3. Железняков Євген Михайлович // Літературний словник Кіровоградщини: автор-упорядник Л. Куценко. – Кіровоград, 1995. – С. 38-39.
4. Квітка В. "Поминальні роки Євгена Желєзнякова": на здобуття літературної премії ім. Євгена Маланюка / В.Квітка// Народне слово. – 2007. – 13 грудня. – С. 3.
5. Макей Л. Подвійна книжкова прем’єра / Л. Макей // Народне слово. – 2009. – 3 лютого. – С. 4.
Інтернет-джерела:
Протопопівському Пушкіну – 60 літ [Електронний ресурс] // Алнет: [веб-сайт]. – Електорон. дані. – Режим доступу:
