Кожна нація має свого національного Пророка. Поляки дістали Міцкевича, німці – Гете, англійці мають Шекспіра, італійці – Данте. Росія гордиться своїм Пушкіним, а ми , українці, - Тарасом Шевченком.
Він, безсмертний Тарас, для нашого народу явище унікальне. Тому все, що з ним пов’язане, дороге нам і рідне.
Ми пишаємося тим, що Кіровоградщину віднесено до шевченківських місць. Шана народна береже ім’я Шевченка у пам’ятках історії та культури, топонімічних назвах рідного краю. Про це наша розповідь.
…Синіє степ, шепочуть трави,
І час, не стишуючи крок,
Співцеві в ореолі слави
Кладе нев’янучий вінок.
(Олена Журлива)