Вулиця Верхня Биковська

        Верхня Биковська вулиця названа на згадку про Микиту Бикова. Спочатку він в чині капітана керував Пермським Карабінерним полком, що мав боротися з гайдамаками. Капітан Микита Биков завідував також відведенням місць грекам у передмісті Биково. Так, наприклад, з ордера коменданта фортеці св. Єлисавети від 1 квітня 1755 р. на ім'я капітана Бикова видно, що йому доручено було відвести місце греку Дмитру Юр'єву, який бажав вступити до міщанства фортеці св. Єлисавети. Чи залишиться назва і надалі – покаже час.

Верхня Биковська

        Джон Венгер (1887-1976 pp.), знаменитий сценограф, живописець і графік.

        Народився Яків Венгеровський 16 червня 1887 року у Єлисаветграді. Почав малювати з трьох років. Навчався хлопець у Єлисаветградській гімназії. Викладачі звернули увагу на хист до малювання і порадили батькам 13-річного гімназиста звернутися в Імператорську Академію мистецтв з клопотанням дозволити навчатися в Одеському художньому училищі. З 1900 по 1903 рік Яків перебував у цьому закладі.

        До Америки, де жив дядько – власник крамниці у штаті Нью-Джерсі, – Яків Венгер виїхав у 1903 році. Заробляв на життя моделюванням жіночого одягу та ювелірних виробів. Потім вступив до Нью-Йоркської академії дизайну. Глибоке, новаторське розуміння співвідношення кольору і світла сприяло тому, що Венгер став знаменитим передусім як театральний художник, зробивши революцію в художньому оформленні спектаклів. У 1916 році була влаштована його перша персональна виставка в Нью-Йорку, яка отримала чудові відгуки. Її відвідав відомий актор Френк Конрой (1890-1964 pp.), який запропонував Венгеру оформити на відкриття Гринвіч-Віллидж театру спектакль за п'єсою тоді ще маловідомого драматурга Юджина О'Ніла (1888-1953 pp.). Після тріумфальної прем'єри автор (у майбутньому лауреат Нобелівської премії) О'Ніл сказав Венгеру: «Молодий чоловіче, відтепер весь світ буде знати вас!».

        Його називали «майстром-колористом», «творцем графічної симфонії». Він був художнім керівником провідних бродвейських театрів. Багато працював у Метрополітен-опера, Бостонській опері та інших театрах. У 1919 році йому було замовлено виготовити ескізи декорацій до американської прем'єри балету «Петрушка» І. Стравінського та до багатьох інших постановок, які увійшли в історію американського театрального мистецтва.

        А ще Венгер отримав світове визнання як живописець та графік (писав тематичні композиції, портрети, пейзажі, натюрморти, мініатюри та акварелі). Впродовж життя художника було влаштовано 25(!) персональних виставок у США, Канаді та багатьох країнах Європи. Венгер потрапив у компанію з шести найвидатніших американських художників, на честь яких була випущена серія марок з їхніми картинами. Роботи Джона Венгера зберігаються у багатьох приватних та державних колекціях, експонуються у відомих музеях США, зокрема у Музеї міста Нью-Йорк, Музеї Метрополітен, Бруклінському музеї мистецтв, Музеї сучасного мистецтва Гуггенхайма і Смітсонівському інституті.

Дізнатися більше:

Книги

        Десятиріччя Куценківських читань : лютий 2008-2018. – Кропивницький : КОД, 2017. – 127 с. : фото, портр.

        Исторический очерк г. Елисаветграда / Составил и издал А. Н. Пашутин. – Елисаветград : Лито-тип. Бр.Шполянских, 1897. – 311 с. : ил.

        Краєзнавчий вісник Кіровоградщини / Нац. спілка краєзнавців України, Кіровоградська обл. орг., Кіровоградська обл. спілка краєзнавців. – Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2008. – Вип. 5 / ред.: О. О. Бабенко, Л. А. Гайда, Т. А. Григор’єва. – 2010. – 242 с. – Бібліогр. в кінці ст.

Публікації

        Войченко Гарій. Не щезне з пам'яті дитинство / Гарій Войченко // Народне слово. – 2015. – 5 березня. – С. 10 : мал.

        Каплій А. Стежками Чечори та Бикової / А. Каплій // Наше місто. – 2016. – 26 травня. – С. 4.

        Літературні стежки Чечори та Бикової // Первая городская газета. – 2018. – 4 октября. – С. 5 : фот.

        Олексієвець С. Капітально ремонтують Верхню Биківську / С. Олексієвець // Вечірня газета. – 2015. – 4 грудня. – С. 12.

        Матівос Ю. Новокозачин – краще / Ю. Матівос // Наше місто. – 2013. – 14 березня. – С. 4.

        Поліщук В. Чечора – балка на Биковому / В. Поліщук // 21-й канал. – 2018. – 7 червня. – С. 14.

        Полулях Сергій. Таємниці чечорських провулків / Сергій Полулях // Украина-Центр. – 2018. – 18 октября. – С. 10 : фот. кол.

        Томашевська С. Чечора: крізь призму літ / С. Томашевська // Народне слово. – 2013. – 19 вересня. – С. 8 : фото.

        Шевченко С. «Несправжня» в’язниця на Биковій / С. Шевченко // 21-й канал. – 2008. – 22 травня. – С. 18.