Вулиця Євгена Тельнова

        Проспект Правди було перейменовано на вулицю Євгена Тельнова розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» №24 від 19.02.2016 р.

        Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський) м. Кропивницький.

        Проспект «Правди» – радянська назва проспектів у деяких населених пунктах України та інших країн колишнього СРСР. Назва – на честь газети комуністичної партії СРСР «Правда».

Євген Тельнов

        Тельнов Євгеній Львович (20 листопада 1961 р., Кіровоград – 15 лютого 2015 р., Широкине, Новоазовський район, Донецька область, Україна) – учасник війни на сході України, солдат Національної гвардії України, доброволець батальйону «Донбас», позивний «Усач». Герой України (посмертно). Після закінчення загальноосвітньої школи №17 проходив військову службу у місті Києві.

        Строкову службу проходив в в/ч 7429. Звільнений у запас в травні 1982 р. Продовжував роботу на Кіровоградському заводі радіовиробів токарем, з 1989 р. – лаштувальником верстатів з ЧПК. Звільнився у липні 1991 р. З 1984 по 1987 рр. заочно навчався в Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування на факультеті за спеціальністю «Обробка металів різанням». У липні 1991 р. прийнятий на посаду інструктора зі спорту в Кіровоградську РТШ (ДОСААФ). Звільнився у лютому 1992 р. Займався бізнесом.

        Був активним учасником Євромайдану. 10 червня 2014 р. прибув до батальйону спеціального призначення «Донбас» в с. Нові Петрівці. З 13 липня по 31 серпня перебував у зоні АТО (Артемівськ, Попасна, Іловайськ). Позивний «Усач» – 3 взвод 1 роти окремого батальйону спецпризначення «Донбас».

        18 серпня 2014 року при звільненні м. Лисичанськ Луганської області у складі батальйону прийняв бій з переважаючими силами супротивника. Під шквальним вогнем з танків та стрілецької зброї супротивника вів вогонь із гранатомета та стрілецької зброї, відбиваючи атаки сепаратистів.

        26 серпня був поранений осколком міни на околиці Іловайська. 29 серпня 2014 року під час виходу українських військ з Іловайська, коли в районі села Червоносільське колона батальйону потрапила під жорстокий обстріл, точними пострілами з ручного протитанкового гранатомета він знищив 2 одиниці броньованої бойової техніки (танк та БМП) незаконних збройних формувань. Опинившись із підрозділом у ворожому оточенні до Червоносільського, Євген відмовився капітулювати і разом із невеликою групою інших бійців «Донбасу» пішов на прорив і зумів зі зброєю в руках дістатися своїх. Був поранений уламком міни в руку, проте незабаром продовжив службу в зоні бойових дій.

        У жовтні взяв участь у парламентських виборах 2014 року, балотуючись на мажоритарному окрузі № 100 у Кіровоградській області.

        15 лютого 2015 року поблизу села Широкине Донецької області, в умовах поганої видимості колона одного з підрозділів батальйону «Донбас» натрапила на ворожий блокпост і потрапила в засідку. Перша бронемашина була підбита. Бойовики незаконних збройних формувань відкрили щільний вогонь військовослужбовцям батальйону. Солдат Тельнов під час бою мужньо відбивав атаку, і навіть врятував тяжко пораненого однополчанина з позивним «Авері», витягнувши його з-під шквального обстрілу. Вступаючи в бій на дуже близькій відстані, Євген Львович допоміг евакуювати інших бійців до укриття.

        Євген Львович загинув у цьому бою разом з Олегом Бурлакою, рятуючи товаришів.

Нагороди:

        Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (27 березня 2017 р., посмертно) – за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

        Орден «За мужність» III ст. (25 березня 2015 р., посмертно) – за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

        Недержавна відзнака – Орден «Народний Герой України» (1 жовтня 2016 р., посмертно).

Дізнатися більше:

Публікації

Богомаз-Кулик Г. Райкович клопотатиме про присвоєння Тельнову Героя України / Г. Богомаз-Кулик //Кіровоградська правда 2016. – 9 лютого. – С. 1.

Босько В. Історичний календар Кіровоградщини на 2016 рік. Люди. Події. Факти. Кіровоград: Центр. – Укр. вид-во, 2016. – C. 215.

Васіна, К. Євген Тельнов: Треба йти і робити! /К. Васіна //Честь хлібороба. – 2014. – 21 жовтня. – С. 8.

Євген Тельнов – Герой України посмертно // Народне слово. – 2017. – 30 березня. – С. 1: фото. кол.

Євген Тельнов «Усач» став Героєм України (посмертно) // Первая городская газета. – 2017. – 30 марта. – С. 2: фот.

Маламен Оксана. Імена героїв у назвах вулиць / О. Маламен // Нова газета. – 2017. – 7 вересня. – С. 11.

Місто патріотів над Інгулом // Наше місто. – 2015. – 27 серпня. – С. 1: фото. кол.

Ніколенко В. Євгену Тельнову посмертно присвоєно звання Героя України / В. Ніколенко // Вечірня газета. – 2017. – 31 березня. – С. 4.

Попович, Л. Мама Евгена Тельнова дякує усім, хто підтримав родину у горі. /Л. Попович //Кіровоградська правда. – 2015. – 17 березня. – С. 3.

Президент присвоїв звання Героя України Євгену Тельнову // Нова газета. – 2017. – 30 березня. – С. 1: фото.