Вулиця Василя Симоненка

        Вулиця Добролюбова була перейменована на Василя Симоненка рішенням Кропивницької міської ради №1556 «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків» від 04.05.2023 р.

        Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський) м. Кропивницький.

        Микола Олександрович Добролюбов – російський літературний критик, публіцист.

Василь Симоненко

        Василь Симоненко – український поет, учасник руху опору, був одним із числа шістдесятників. Його життя обірвалося досить рано, але своєю діяльністю та працями він залишив глибокий слід у серці кожного українця.

        Сьогодні поезія Симоненка, у якій він возвеличував любов до рідної землі, трепетно відгукується всім нам як ніколи раніше.

        Василь Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Зростав без батька. Про своє дитинство пізніше поет писав, що з рідних людей у нього були тільки мати і сивий дід, а татом він нікого не кликав і довгий час був упевнений, що так і повинно бути.

        Почав шкільне навчання Симоненко у рідному селі. По закінченні отримав золоту медаль. Згодом вступив на факультет журналістики Київського національного університету імені Шевченка, а після отримання диплома переїхав до Черкас, де працював у редакціях газет «Молодь Черкащини», «Робітнича газета», «Черкаська правда».

        У редакції останньої Симоненко познайомився з дівчиною Люсею – коханням всього життя, яка працювала там кур’єром. У 22 роки поет одружився. Згодом у родини народився син Олесь.

        Писати Василь Симоненко почав у студентські роки. Однак за життя видано лише збірку лірики «Тиша і грім» (1962 р.) і казку для дітей «Цар Плаксій та Лоскотон». Його вірші, які допускалися до друку, коригувалися. Визнання до поета прийшло посмертно.

        Уже в ті роки набули великої популярності самвидавні збірки Василя Симоненка. Саме вони поклали початок українському рухові опору 1960-70-х pоків. Ця поезія Симоненка була сатирою на радянський лад.

        Навесні 1960 року в Києві заснували Клуб творчої молоді, учасниками якого були Іван Драч, Алла Горська, Ліна Костенко, Василь Стус, Микола Вінграновський, Іван Світличний, Євген Сверстюк та інші. Василь Симоненко також брав участь у роботі клубу, багато їздив по Україні, виступав на літературних творчих вечорах та диспутах.

        Влітку 1962 року Симоненка заарештовують. Нагодилися двоє чергових міліціонерів і попросили письменника показати документи. Василь пред'явив редакційне посвідчення. Але, побачивши перед собою відомого поета, правоохоронці безцеремонно скрутили Василеві руки й на очах у натовпу потягли до вокзальної кімнати міліції. Потім поета запхали у «воронок».

        Колеги розшукали поета в камері у Смілі на другий день. Забрати його дозволили тільки після того, як втрутився секретар Смілянського міськкому партії.

        На думку друзів поета, це побиття було не випадковим. Віктор Онойко у книзі «Життя мов спалах блискавки» про Василя Симоненка наводять версію, що до побиття міг бути причетний Микита Хрущов, про якого поет на початку 60-х написав вірш.

        Навесні 1963-го р. його стан тільки погіршувався. А вже у вересні поета госпіталізували. Лікарі діагностували рак нирок, а побої міліціонерів тільки прискорили розвиток хвороби. Проведена операція результатів не дала.

        У ніч проти 14 грудня 1963 році у неповні 29 років поет помер у черкаськiй лiкарнi. Під час похорону до рук друзів поета потрапляють його щоденники й архів. Однак після цього Симоненка в Україні не видаватимуть 15 років.

        1965 року Симоненка висунули на Шевченківську премію. Проте не судилося. Поет отримав її лише через 30 років, уже в Незалежній Україні, посмертно.

        Творчість Василя Симоненка є яскравою сторінкою українського літературного процесу 1960-х років. Вона сповнена поваги до людини праці, трепетного ставлення до рідної мови, любові до України, високості людського духу і сердечної щирості у коханні.

Дізнатися більше:

Книги

Павленко М. Про П. Тичину, Н. Суровцову, В. Симоненка, В. Стуса, І. Жиленко / М. Павленко. – Київ: Грані-Т, 2009. – 120 с.: іл. – (Життя видатних дітей).

Симоненко В. А. Берег чекань / В. А. Симоненко. – Київ: Наукова думка, 2001. – 246 с.

Симоненко В. А. Любіть Україну!: патріотичні поезії / В. А. Симоненко, В. М. Сосюра. – Харків: Фоліо, 2017. – 30 с.

Симоненко В. А. Моя молитва: поезія / В. А. Симоненко; упоряд. А. Ткаченко. – Дрогобич: Коло, 2012. – 174 с.

Симоненко В. А. Ти знаєш, що ти-людина: вірші, сонети, поеми, казки, байки / В. А. Симоненко. – Київ: Наукова думка, 2001. – 294 с. – (Б-ка школяра).

Симоненко В. А. У твоєму імені живу: поезії, оповідання, щоденникові записи, листи / В. А. Симоненко. – 3-тє вид. – Київ: Веселка, 2003. – 382 с.: іл.

Симоненко О. В. Хочу, хочу подарунків!: казка / О. В. Симоненко; іл. Н. Дерев’янко. – Київ: Час майстрів, 2018. – 38 с.: іл. – (Найкраще-дітям).

Соя Б. Г. Вивчення творчості Василя Симоненка в школі: посібник для вчителя / Б. Г. Соя. – Тернопіль: Підручники & Посібники, 2003. – 64 с. – (На допомогу вчителю).

Яременко В. В. Щоб правду більш не кидали за грати: літературний портрет В. Симоненка / В. В. Яременко. – 2-е вид. – Київ: Веселка, 2005. – 23 с. – (Урок літератури).

Публікації

Бондар Василь. У сяйві зорі Симоненка: про літературно-мистецький десант кропивницьких письменників-журналістів-краєзнавців-біблотекарів в Черкаси / В. Бондар, В. Поліщук // Літературна Україна. – 2019. – 4 травня. – С. 4: фот.

Бондаренко А. Ю. Витязь молодої української літератури: урок-знайомство з творчим доробком Василя Симоненка / А. Ю. Бондаренко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2003. – №9. – С. 31-33.

Жадан Л. З твоїм ім’ям вмираю, в твоєму імені живу: вечір пам’яті Василя Симоненка / Л. Жадан // Все для вчителя. – 2004. – №34-35. – С. 36-38.

Іванов Микола. Некалендарний поет Василь Симоненко / М. Іванов // Літературна Україна. – 2017. – 26 січня. – С. 5, 12: портр.; фот.

Капелюх Галина. «Я хочу правді бути вічним другом...»: урок за творчістю Василя Симоненка / Галина Капелюх // Дивослово. – 2005. – №6. – С. 26-29.

Коваленко В. «Поезія - важка праця, і марно сподіватися тут легкого успіху»: формування творчого досвіду обдарованих школярів на прикладі ознайомлення з психологією творчості В. Симоненка / В. Коваленко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. – №5. – С. 21-25.

Косів Михайло. Поезія Василя Симоненка як символ епохи шістдесятництва: до 80-ліття від дня народження поета / М. Косів // Літературна Україна. – 2015. – 1 січня. – С. 6-7.

Крок до безсмертя: 85 років від дня народження Василя Симоненка // Шкільна бібліотека. – 2019. – №12. – С. 67-68: портр.

Мовчун Антоніна. Василь Симоненко: 90 років від дня народження / А. Мовчун // Крилаті. – 2025. – №1 (січень-лютий). – С. 3: фот. кол.

Пею Г. В. Життєвий та творчий шлях Василя Симоненка. Вірш «Лебедина казка» / Г. В. Пею // Розкажіть онуку. – 2000. – №4. – С. 52-54.

Тарнащинська Людмила. Феномен Василя Симоненка: з нагоди 90-річчя від дня його народження / Л. Тарнащинська // Паросток. – 2024. – №4. – С. 56-59: фот.

Тєтєнєва Жанна. Василь Симоненко – «Лицар на білому коні» в українській літературі: 7 клас / Ж. Тєтєнєва // Дивослово. – 2019. – №3. – С. 18-20.

Тихолоз Б. Метеор щирості: світлий реквієм Василеві Симоненкові до недожитого 70-ліття / Б. Тихолоз // Дивослово. – 2005. – №1. – С. 50-51.