Вулиця Віктора Погрібного

        Вулиця Першотравнева була перейменована на Віктора Погрібного рішенням Кропивницької міської ради «Про перейме-нування вулиць, провулків, тупиків, проїзду» №1359 від 15.11.2022 р.

        Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський).

        Першотравень відомий більшості людей як свято комуністичної епохи, що пережило політичні зміни і залишилося в календарі червоним днем. Довгий час Першотравень був символом революції, непримиренної класової боротьби. Міжнародний день праці відзначають у 143 країнах світу в пам’ять про робітничі протести.

Погрібний Віктор Олексійович

        Погрібний Віктор Олексійович (5 серпня 1935 р., село Матусівка Великовисківського району Одеського округу, нині село Маловисківського району Кіровоградської області – 1 жовтня 2017 р., там же) – український поет, прозаїк, публіцист, сатирик, громадський діяч. Автор численних публіцистичних статей, нарисів, художньо-документальних оповідей, памфлетів та фейлетонів, понад 50 теле- та радіопередач з проблем екології, збереження рідної мови, духовності. Заслужений журналіст України. Нагороджений орденами.

        Навчався в Мар’янівській, Великовисківській та середній школі №4 міста Кіровограда. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1958 р.). Про його студентські роки так пише літературознавець Григорій Клочек: «Деякий час Віктор квартирував у приміській Боярці разом з Василем Симоненком – майбутнім лицарем української поезії. Товаришував з Борисом Олійником, Вадимом Крищенком, Іваном Власенком, Василем Діденком, Леонідом Тендюком, Тамарою Коломієць, Василем Захарченком, Станіславом Тельнюком, Андрієм Крижанівським. Змагався в майстерності ліричної мініатюри з Миколою Сомом. Ходив на засідання могутньої університетської літературної студії, якою керував аспірант Юрій Мушкетик». Після закінчення університету працював у колгоспі їздовим, причеплювачем. Згодом був власкором республіканських газет «Молодь України», «Сільські вісті», «Літературна Україна».

        З 1966 по 1975 рр. – редактор кіровоградської обласної газети «Молодий комунар», з 1979 по 1998 роки – літпрацівник, завідувач відділу, заступник, перший заступник редактора обласної газети «Кіровоградська правда».

        Друкується з 1957 року. Автор численних публікацій в республіканських часописах «Вітчизна», «Дніпро», «Київ», «Зміна», «Літературна Україна», «Вежа» та ін.

        Окремими виданнями вийшли книжки: поезій «Напис на шибці» (1993 р.), публіцистики «Жертовне вогнище» (1995 р.) та «Серед українців» (2004 р.), прози «Царина» (2003 р.), «Маркове пекло» (2005 р.), «Куща» (2012 р.), «Гріх і честь» (2016 р.).

        Окремі твори увійшли до колективних збірок, альманахів, антологій, хрестоматій: «20х20. Письменники сучасної Кіровоградщини» (2004 р.), «Шевченкіана степова» (2005 р.), «Євшан» (поезія, 2000 р.), «П’яте колесо» (гумор, 2002 р.); «Золоте поле» (2009 р.), «Блакитні вежі» (2011 р.).

        З 1969 р. – керівник Кіровоградського обласного літературного об'єднання «Степ».

        Неодноразово обирався депутатом Кіровоградської обласної ради.

        Ініціював відновлення статусу села Арсенівка, де народився І. К. Карпенко-Карий. Ініціював створення обласної організації «Зелений світ» (1989 р.), заснував літературний фонд «Відродження» (1992 р.), на кошти якого видано близько 100 книг літераторів Кіровоградщини та літературно-мистецький журнал «Степ», в якому працював головним редактором. Член Національної ради Конгресу української інтелігенції та голова його обласного відділення.

        Лауреат премій:

• обласної імені Юрія Яновського (1974 р.),
• республіканської літературно-мистецької імені Івана Нечуя-Левицького (1996 р.),
• обласної імені Євгена Маланюка в номінації «Літературознавство та публіцистика» за книгу «Серед українців» (2004 р.),
• імені Остапа Вишні за книгу «Маркове пекло» (2008 р.),
• імені Олеся Гончара за книгу «Куща» (2015 р.).

        Заслужений журналіст України. Нагороджений орденами «Знак Пошани», «За заслуги» 2 ступеня; медаллю «За трудову відзнаку»; Почесними грамотами Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України та її Почесним Знаком.

Дізнатися більше:

Книги

Віктор Погрібний // 15х15: Письменники Приінгулля: автобіобібліографічний довідник / укл. Василь Бондар. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 1999. – С. 48-53.

Віктор Погрібний // Кіровоградщина у дзеркалі часу: літературне мистецтво = Кировоградщина в зеркале времени: литературное искусство = Kirovohrad in the mirror of time: literary arts: фотоальбом / авт.-укл. Олександр Чуднов, Олег Бабенко, авт. ідеї Євгенія Шустер [та ін.]; за заг. ред. Олександра Чуднова. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. – С. 26-27: портр., фото, іл. – (Сер. «Кіровоградщина у дзеркалі часу»). – Текст: укр., рос., англ.

Погрібний, Віктор. Гріх і честь: роман-трилогія: Дівчина Ганя Кравець / Віктор Погрібний. – Київ: Український пріоритет, 2016. – 464 с.

Погрібний, Віктор Олексійович. Жертовне вогнище: воєнні оповіді / Віктор Погрібний; ред. В. Бондар. – Кіровоград: Степ, 1995. – 175 с.: іл.

Погрібний, Віктор Олексійович. Куща: проза 2012 року: новели, п’єса, есе / Віктор Погрібний; ред. Василь Марко. – Кіровоград: Степ, 2013. – 106 с.: фото.

Погрібний, Віктор Олексійович. Куща: проза 2012 року: новели, повість, есе / Віктор Погрібний. – Київ: Український пріоритет, 2014. – 109 с.

Погрібний, Віктор. Маркове пекло: памфлети, фейлетони, гуморески / Віктор Погрібний. – Кіровоград: Мавік, 2005. – 292 с.: іл.

Погрібний, Віктор Олексійович. Напис на шибці: вірші різних літ / Віктор Погрібний; передм., ред. і упоряд. В. Базилевського. – Кіровоград: Степ, 1993. – 92 с.: іл.

Погрібний, Віктор Олексійович. Прости мій гнів (знайдені записники): вірші різних літ / Віктор Погрібний; худ.: Василь Лопата. – Кіровоград: КОД, 2006. – 98 с.: портр., іл.

Погрібний, Віктор Олексійович. Серед українців: Слово про духовність: публіцистика / Віктор Погрібний; ред. Василь Бондар, авт. передм. Григорій Клочек. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2004. – 374 с.: фото.

Погрібний, Віктор Олексійович. Царина: новели, оповідання, етюди / Віктор Погрібний; ред. В. Бондар. – Кіровоград: Мавік, 2004. – 168 с.: іл, портр.

Публікації

Базилевський, Володимир. Ювілейна епістола до колеги-земляка Віктора Погрібного / Володимир Базилевський // Слово «Просвіти». – 2015. – №30 (липень-серпень). – С. 4-5.

Барабаш С. Віктор Погрібний: Стежка до себе: На здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка / С. Барабаш // Народне слово. – 2005. – 11 січня. – С. 3.

Бондар В. Рясні врожаї Віктора Погрібного: Віктору Погрібному – 70 / В. Бондар // Кіровоградська правда. – 2005. – 6 серпня. – С. 2.

«Віддано все, до кінця...»: літературний вечір Віктора Погрібного // Нова газета. – 2015. – 1 жовтня. – С. 11: фото.

Віктор Погрібний // Літературна Україна. – 2017. – №39 (5 жовтня). – С. 2.

Віктор Погрібний: до 85-річчя з дня народження // Народне слово. – 2020. – 23 липня. – С. 8-9: фото.

Віктор Погрібний – член Спілки письменників України // Кіровоградська правда. – 1996. – 16 травня. – С. 1.

Гармазій Н. Віктор Погрібний: «Задуми лежать в мені, бо якщо я активно почну працювати над ними, то не зможу зробити те, що робив усе життя...» / Н. Гармазій // Кіровоградська правда. – 2010. – 6 серпня. – С. 9.

Жулинський Микола. Лицар любові й гніву. Вікторові Погрібному – 80 / Микола Жулинський // Літературна Україна. – 2015. – 30 липня. – С. 11: портр.

Жулинський Микола. Той, що залишив слід Добра: Днями виповниться сорок днів, як не стало Віктора Погрібного / Микола Жулинський // Літературна Україна. – 2017. – №43 (2 листопада). – С. 5, 14.

Корінь Антоніна. Збирач літературних талантів / Антоніна Корінь // Народне слово. – 2015. – 30 липня. – С. 9: фото.

Коскін, Володимир. Віктор Погрібний: «Найдраматичніший сюжет – моє життя» / Володимир Коскін // Слово Просвіти. – 2016. – №27 (липень). – С. 13.

Пішов з життя Віктор Погрібний: некролог // Первая городская газета. – 2017. – 5 октября. – С. 2: фот.

Попович Любов. Пішов із життя Віктор Погрібний / Любов Попович // Кіровоградська правда. – 2017. – 3 жовтня. – С. 1, 2: фото.

Тобілевич Валентина. Віктор Погрібний: штрихи до портрета: до 85-річчя від дня народження / Валентина Тобілевич // Народне слово. – 2020. – 30 липня. – С. 15: фото.