Вулиця Савелія Остроухова

        Вулицю Фадєєва було перейменовано на Савелія Остроухова розпорядженням голови Кіровоградської ОДА №216-р «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» від 19.05.2016 р.

         Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський).

        Фадєєв Олександр Олександрович – російський радянський письменник і компартійний діяч. Сприяв репресіям літераторів та культурних діячів.

Остроухов Савелій

        Савелій Кирилович Остроухов був відомим єлисаветградським меценатом, все своє майно і прибутки від нього він заповів у розпорядження міста на стипендії єлисаветградцям, що навчалися у вищих навчальних закладах. Більшість єлисаветградських садів та парків мали цілком звичайні та зрозумілі назви: Казенний, Лікарняний, Шовковичний, сад Зельцера чи Гімназійний сквер. Інша справа – Альгамбра. Є в цій назві щось інтригуюче, екзотичне, навіть фантастичне. Тим більше, що від цього парку, на відміну від інших, не залишилося і сліду… А знаходився парк Альгамбра в кінці вулиці Бикової, на протилежному березі від Ковалівки, тобто там, де сьогодні міський відділ міліції, олійний комбінат і т. п.

        Після побудови у 1840-х роках палацу, кавалерійського училища, Ковалівської церкви та парку, колишнє передмістя Ковалівка ставало одним з найперспективніших районів міста. Тож бажання єлисаветградського купця Остроухова розбити на протилежному березі великий парк для гулянь цілком зрозуміле.

        Не знаємо, чому Савелій Остроухов назвав так свій сад. Можливо, він побував в Іспанії і бачив у Гранаді справжню Альгамбру – розкішний палац з парком мавританських володарів ХІІІ-ХІV століття (у середині ХІХ століття його якраз почали реставрувати). Але розбивши парк та побудувавши у ньому кілька будинків у мавританському стилі, Савелій Кирилович дав йому пишну назву Альгамбра. І назва прижилася. Навіть міст, що був збудований на вул. Приютівській (за квартал від сучасного мосту на Вокзальній) називали Альгамбрським.

        Етнограф Павло Рябков, відомий нам, перш за все, як укладач плану Єлисаветграда 1913 року, писав про Альгамбру Остроухова: «Самый оживленный уголок Елисаветграда (с гуляньями, вечерами, кумысом и купальнями в нем)».

        Справа в тому, що у 1881 році Остроухов заповів парк з вісьмома кам’яними будівлями у ньому та власний будинків на розі Олексіївської (Гагаріна) та Великої Перспективної ремісничо-грамотному училищу, точніше громадській управі міста з тим, щоб доходи від них використовувалися на розвиток та утримання училища. Але вже через два роки, у 1883-му, парк дуже постраждав від паводку, всі (!) будівлі були зруйновані.

        Проте це був не кінець. На початку ХХ століття нікому вже не потрібний парк передали у користування Раді батьків громадського комерційного училища. У 1913 році газета «Голос Юга» опублікувала велику статтю про відновлений парк» Тоді у парку був майданчик для дитячих ігор з кеглями та м’ячами, який влітку щодня відвідували 80-150 дітей, та дитячий «ресторан», де можна було безкоштовно випити чаю з цукром, а за невелику плату отримати легкі закуски.

        Такі дитячі майданчики у 1913-14 роках створювались по всьому Єлисаветграду: у Міському саду, на вул. Петрівській, у Ковалівському парку. Насправді це були такі собі перші безкоштовні дитячі садочки для дітей з небагатих родин. На дитячих майданчиках батьки мали змогу залишити дітей шкільного і дошкільного віку на цілий день під наглядом виховательок. Свого часу була тут і сцена, на якій діти ставили спектаклі.

        Після революції Альгамбру і сад Лайєра об’єднали в єдиний парк – Сад-Марат. У ньому проводилися народні гуляння і перші більшовицькі маївки.

Дізнатися більше:

Книги

В. В. Поліщук, Ю. В. Тютюшкін. Коли будинки мали власні імена / Поліщук В. В., Тютюшкін Ю. В. – Кропивницький: ВЦ ККТК, 2023. – 130 с.

Публікації

Декомунізували Колгоспні вулиці // 21-й канал. – 2016. – 2 червня. – С. 10.

Пасічник Л. Згадка про сад Альгамбра / Л. Пасічник // Вечірня газета. – 2015. – 18 вересня. – С. 4.