Вулиця Миколи Міхновського

        Вулицю Ватутіна було перейменовано на Миколи Міхновського розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» №24 від 19.02.2016 р.

        Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський).

        Микола Ватутін – радянський генерал армії, посмертно (з 1965 року) герой СРСР, який командував групою радянських військ в Україні під час Другої світової війни. Встиг взяти участь у розгромі армії Нестора Махна на Луганщині і боротьбі з прихильниками Української народної республіки у 1920-1921 роках.

Міхновський Микола

        31 березня 1873 року на Полтавщині у родині сільського священика народився Микола Міхновський, адвокат, ідеолог самостійницької течії в українському русі початку ХХ століття. Він – автор програмного документу Браства тарасівців «Кредо молодого українця» та брошури «Самостійна Україна».

        Микола Міхновський був нащадком старовинного козацького роду. Його батько знав багато українських пісень та дум, чому навчив і сина. А богослужіння правив українською.

        Навчаючись на юридичному факультеті Київського університету Святого Володимира, Міхновський увійшов до таємної політичної організації «Братство тарасівців». Зреалізувати ці ідеї Братство не змогло, натомість практично усі його члени опинилися за гратами.

        1899-го р. він з коханою переїхав до Харкова, тікаючи від її чоловіка. Але шлюб не склався. Тут Міхновський займався адвокатською практикою і швидко зійшовся з місцевою українською громадою. 1900-го р. він разом зі студентами влаштував у Харкові концерт, присвячений 100-річчю «Енеїди» Івана Котляревського, виступав перед учасниками Шевченківських свят у Полтаві і Харкові, закликав до збройної боротьби за права українського народу.

        Міхновський відгукнувся на пропозицію керівників новоствореної Революційної української партії (РУП) і написав для неї програму «Самостійна Україна».

        1902-го р., після розриву з РУП, Міхновський заснував Українську народну партію (УНП), для якої написав мініфест «10 заповідей УНП». З усіх сил він намагався донести свої ідеї до людей: заснував україномовний журнал, друкував свої дописи у пресі, видавав книжечки, в судах захищав українських активістів.

        Він одним з перших почав відстоювати ідею формування власних збройних сил. На початку Української революції 1917-1921 років він заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку ім. Хмельницького.

        Після встановлення гетьманату Павлові Скоропадському пропонували кандидатуру Миколи Міхновського на посаду голови уряду.

        Після встановлення більшовицької влади він деякий час жив на Кубані, а 1924-го p. повернувся до Києва, де його одразу ж заарештували органи ГПУ.

        Його розчаруванню не було меж. «Ворожі до українства численні елементи й свої ж таки обивателі-малороси, скептично байдужі до національних прагнень українського народу, створювали те глинясто-болотисте тло, на якому не знаходили ґрунту вияви міцної національної енергії», – так описав київські місяці життя Миколи Міхновського його колега по педагогічному технікуму Микола Марченко.

        3 травня 1924 року Миколу Міхновського знайшли повішеним у саду садиби його друга Володимира Шемета. У передсмертній записці було таке: «Ніж вони мене, краще я сам себе»…

Дізнатися більше:

Книги

Бойко О. Д. Міхновський Микола Іванович // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – Київ, 2009. – Т.6: Ла-Мі. – С. 766.

Мірчук Петро. Микола Міхновський – апостол української державності / Петро Мірчук. – Філядельфія: Товариство Української Студіюючої Молоді ім. М. Міхновського, 1960. – 136 с.: портр.

Солдатенко, Валерій Федорович. Проект «Україна». 1917-1920 рр. Постаті / Валерій Солдатенко. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. – 512 с.: фото.

Публікації

Коваль Роман. У Києві відновлено пам’ятник Миколі Міхновському / Р. Коваль // Українська культура. – 2018. – №4. – С. 24-26: фот.

Мірчук Петро. Микола Міхновський – апостол української державності / Петро Мірчук. – Філядельфія: Товариство Української Студіюючої Молоді ім. М. Міхновського, 1960. – 136 с.: портр.

Скочко Олена. Самостійна Україна – від Сяну по Кавказ / Олена Скочко // Первая городская газета. – 2020. – 1 жовтня. – С. 4: фот.

Турченко Федір Григорович. Микола Міхновський: «Она єдина, нероздільна, вільна самостійна Україна...» / Ф. Г. Турченко; НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса. – Київ: Парламентське вид-во, 2020. – 432 с.: портр., іл.