Вулиця Андрія Матвієнка

        Вулицю Башкирську було перейменован наАндрія Матвієнка рішенням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» Кіровоградської міської ради №105 від 23.02.2016 р.

        Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський).

        Башкирія (Росія) – історико-географічна область, населена башкирами.

Матвієнко Андрій

        Андрій Віталійович Матвієнко (7 листопада 1985 р. – 7 серпня 2014 р.) – український прикордонник, молодший сержант, учасник російсько-української війни.

        Народився в смт Арбузинка Миколаївської області. Дитячі роки провів у селі Кузнецове Доманівського району, де закінчив школу. 2007 року закінчив Кіровоградський інститут регіонального управління і економіки (КІРУЕ), влаштувався на роботу до одного з відділень Приватбанку у Кропивницькому, згодом відслужив в армії.

        На війну вирушив добровольцем.

        А 7 серпня 2014 року групі прикордонників, у складі якої був і молодший інспектор прикордонної служби 1-ї категорії – дозиметрист першого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Іловайськ» в/ч 9937 Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління молодший сержант Андрій Матвієнко, поставили завдання зустріти колону, яка з боями проривалася із пункту пропуску «Довжанський» та перебувала під постійним обстрілом ворога.

        На той час було чимало поранених серед українських військових. Завдяки відвазі та відданості військовій справі Андрій врятував життя тридцятьом українським бійцям, яких зміг вивести живими з поля бою, не зважаючи на щільний вогонь ворожої артилерії. Разом зі своїми побратимами він надавав медичну допомогу постраждалим, зупиняв кровотечу. Потім поранених відвозили під місто Амвросіївку Донецької області, а далі гелікоптерами відправляли до шпиталів. Виконавши завдання, не доїжджаючи 1500 метрів до місця дислокації (поблизу селища Лисиче, пункт пропуску «Успенка», Донецька область), автомобіль УАЗ, яким керував Андрій Матвієнко, підірвався на радіокерованому фугасі. Тяжкопораненого Андрія доправили до військово-польового шпиталю, але рани виявилися занадто серйозними, не сумісними з життям. Того ж дня перестало битися серце справжнього героя України.

        Поховано Андрія Матвієнка 11 серпня 2014 року в Кіровограді (нині Кропивницький) на Алеї Слави Рівнянського кладовища.

        Без Андрія лишились дружина Ірина та донька Олександра, 2011 р. н.

Нагороди та вшанування

        21 серпня 2014 року – за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

        Нагороджений відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу» (посмертно).

        Відзнаку отримувала донька Олександра, ці щемливі фото облетіли всю Україну.

        Рішенням виконкому Кіровоградської обласної ради від 26.08.2014 року нагороджений відзнакою «За заслуги» ІІ ступеня (посмертно).

        23 лютого 2016 року Кіровоградська міська рада своїм рішенням перейменувала вулицю Башкірську на вулицю Андрія Матвієнка.

        27 лютого 2016 року на фасаді Кіровоградського інституту комерції відкрито пам'ятну дошку Андрію Матвієнку.

        В серпні 2015 року на будинку, де проживав Андрій, відкрито та освячено меморіальну дошку його честі.

Дізнатися більше:

Книги

Босько Володимир. Андрій Віталійович Матвієнко // Історичний календар Кіровоградщини на 2020 рік. Люди. Події. Факти: історико-краєзнавче видання: довідник / Володимир Босько; Комунальний заклад «Кіровоградський обл. інститут післядипломної педагогічної освіти ім. Василя Сухомлинського». – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2019. – С. 256: фото.

Публікації

Віддав життя за Батьківщину // Вечірня газета. – 2014. – 15 серпня. – С. 2.

Лісниченко Ю. Свої життя віддали за Україну / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2017. – 11 серпня. – С. 5.

На вулиці Андрія Матвієнка відкрили меморіальну дошку // Вечірня газета. – 2016. – 4 березня. – С. 2.

Романюк Лариса. Родинам героїв-прикордонників вручили медалі / Лариса Романюк // З перших уст. – 2016. – 5 травня. – С. 2: фото.

Семененко Вікторія. Ірина Матвієнко: Він завжди казав Сашуні: «Ти будеш мною пишатися» / Вікторія Семененко // Кіровоградська правда. – 2020. – 10 вересня. – С. 9: фото.

Сідорова Олена. «КП» передала унікальну картину Сашуні Матвієнко, фото якої підірвало Інтернет / Олена Сідорова // Кіровоградська правда. – 2016. – 3 червня. – С. 3: фото.