Вулицю 40 років України було перейменовано на Майсєєва Станіслава рішенням Кіровоградської міської ради №471 «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» від 30.07.2016 р.
Вулиця знаходиться в Фортечному раоні (Кіровський). Озерна Балка.
40 років України – мається на увазі радянської України. За рахунок грабунку українського селянства росія годувала населення своїх міст, свою армію. За рахунок продажу українського зерна росія купувала обладнання для своїх фабрик і заводів, підтримувала комуністичні режими за кордоном, здійснювала численні військові операції за кордоном. І сьогодні росія краде українське зерно і торгує ним. Природно-ресурсний потенціал розвитку країни був виснажений тривалою експлуатацією на потреби радянської імперії. Окремі його складові, зокрема енергетичні ресурси, зазнали особливо масштабної експлуатації й виснаження. Навколишнє природне середовище, ландшафтні комплекси та всі компоненти довкілля зазнали руйнації та забруднення. При розпаді срср, російська федерація, як його правонаступниця, фактично присвоїла собі всі його надбання та здобутки, а внесок України було проігноровано.
Майсеєв Станіслав Анатолійович (Мося)
Станіслав Анатолійович Майсеєв (1993-2014 рр.) старший солдат Збройних сил України.
Народився 17 березня 1993 року в селі Гусарівка, Балаклійський район, Харківська область. Закінчив НВК села Шевелівка Балаклійський район. Зі школи мріяв стати військовим, став курсантом 50-го окремого навчального загону. По закінченні навчання – розвідник, згодом – розвідник-кулеметник, служив у
Кіровограді (нині Кропивницький). Неодноразово заохочувався старшими командирами та начальниками за успіхи в бойовому навчанні.
Розвідник-кулеметник групи спеціального призначення роти спеціального призначення військової частини – польова пошта В 2336 – 3-й окремий полк спеціального призначення. З весни 2014 року брав участь в АТО. 15 липня 2014 року старший солдат Майсеєв загинув під час мінометного обстрілу поблизу села Провалля Свердловського (з 2016 року – Довжанського) району Луганської області. Разом з ним загинули підполковник Коваленко, старший сержант Алєксєєв, молодший сержант Каравайський, старший солдат Бендеров, старший солдат Марков, старший солдат Рябий, старший солдат Вербовий. 19 липня від поранень помер Гаркавенко Віктор Олександрович.
Похований у селі Шевелівка Балаклійського району. Без Станіслава лишились батьки, Станіслав так і не встиг створити родину.
Нагороди та вшанування
14 серпня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
28 листопада 2014 року на фасаді будівлі Шевелівського НВК йому відкрито меморіальну дошку.
На його честь у Кропивницькому названо вулицю (колишня «вулиця 40 років України»; лютий 2016 року).
Дізнатися більше:
Публікації
Попович Любов. Хто нам поверне наших синочків? / Любов Попович // Кіровоградська правда. – 2014. – 18 липня. – С. 1: фото. кол.
Ресурси Інтернет
Майсєєв Станіслав Анатолійович [Електронний ресурс] // 3-й Окремий Полк Спеціального Призначення імені князя Святослава Хороброго: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: . – Дата звернення: 11.02.2024. – Мова укр.
Кіровограді (нині Кропивницький). Неодноразово заохочувався старшими командирами та начальниками за успіхи в бойовому навчанні.