Вулиця Квітки Цісик

        Вулицю Мухіної було перейменовано на Квітки Цісик рішенням Кропивницької міської ради «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків, проїзду» №1359 від 15.11.2022 р.

        Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленанський).

        Мухіна Віра Гнатівна – російський радянський скульптор, художник і педагог; член Товариства російських скульпторів, Академії мистецтв СРСР. Брала участь у здійсненні плану монументальної пропаганди. Її скульптурна група «Робітник і колгоспниця» (1937 р.) ідейний задум архітектора Б. Йофана; для радянського павільйону на Всесвітній виставці у Парижі (1937 р.) стала символом мистецтва доби соцреалізму.

Квітка Цісик

        Американка з українським серцем Квітка Цісик народилася 4-го квітня 1953 року в Нью-Йорку в родині емігрантів із заходу України. На батьківщині сім’я Квітки була інтелігенцією, але в 1949 році вимушено покинула країну через ризик переслідування радянською владою. Сім’я Цісиків, хоч і мешкала за океаном, зберігала свою українськість й плекала її у своїх дітях. Напрям творчої діяльності Квітки було встановлено завдяки художнім уподобанням членів її сім’ї, зокрема батька. Він із самого дитинства залучав дочку до участі в концертах, виставах та інших подіях, які сприяли патріотичному вихованню, любові до рідної, але водночас далекої батьківщини. Так, Квітка протягом тижня навчалася у звичайній американській школі, а суботами відвідувала «Школу українства». Окрім цього, дівчинка була пластункою – їздила в літні табори, де вивчала українські пісні, звичаї та традиції, брала участь в культурних заходах «Пласту».

        Музикою Квітка займалася з дитинства. Батько, Володимир Цісик – музикант, навчав Квітку та її старшу сестру Марію грати на скрипці та фортепіано. Зрештою остання стала відомою піаністкою, була директоркою консерваторії у Сан-Франциско, проводила майстер-класи в Карнеґі-холі.

        Квітка ж закінчила Вищу школу музики й мистецтва в Нью-Йорку й ще рік навчалася в Гарпер Коледжі – частині Університету штату Нью-Йорк у Бінгемтоні.

        Крім цього, Квітка активно поширювала українську культуру в медіапросторі США. Разом із сестрою брала участь у створенні телепрограми «Думки про Україну» (Thoughts of Ukraine), яку американці побачили на екранах у 1971 році. У ній показували українські танці, звучали поеми Шевченка, пісні у виконанні Квітки Цісик, тощо.

        Орієнтовно протягом 1971 року Квітка навчалася в нью-йоркській Школі музики Маннеса по класу скрипки, але бажання співати переважило. Цісик кинула гру на інструменті й перейшла на бік академічного співу.

        Попри постійнузайнятість на студіях звукозапису співачка працює над власними вокальними проєктами. В результаті виходять пісенні альбоми «Songs of Ukraine» («Пісні з України» 1980 р.) та «Two colors» («Два кольори» 1989 р.), які вважалися одними з найкращих на українському музичному ринку. 25 січня 1981 року вийшла стаття в газеті «Свобода» Терези Копаниці, в якій вона спробувала зробити музичний огляд альбому «Пісні з України» (Kopanycia, 1981 р., с. 7). Автор акцентує увагу не так на професійному записі, як на бездоганному, виразному, відшліфованому вокальному виконанні, на новітньому підході щодо інтерпретації вже відомих пісень. Потужну енергетику, стильове різноманіття в піснях Квітки Цісик відзначали Алекс Гутмахер, Назарій Яремчук, Ніна Матвієнко, Оксана Муха та багато інших.

        Квітка мала рідкісне колоратурне сопрано – найвищий співочий жіночий голос. У його тембрі можна навіть почути тони скрипки. Цісик також вміла співати «білим голосом» – це техніка фольклорного співу, поширена в Карпатах.

        Такий спектр голосу Квітки Цісик дозволяв їй з легкістю стрибати між різними жанрами – від опери та джазу до попмузики. Наполегливу роботу над альбомами можна охарактеризувати словами співачки з інтерв’ю: «Я є в Америці, але українка. Всі ми шукаємо, що би ми могли зробити, якби могли зробити. Я мала власне ту ідею, що можу спробувати українську пісню післати в світ… Але я хотіла на найвищому рівні. То є мій фах».

        Однак сама Квітка мріяла заспівати наживо для українського слухача. Про це вона поділилась в єдиному, яке збереглось, україномовному інтерв’ю. «Я б дуже хотіла, і ми вже почали говорити, щоб приїхати з концертом в Україну. Я планую концерт в Україні. Мій чоловік мені на вушко вже нашіптує, що вже час на третю плиту (альбом), – розповіла в інтерв’ю Олександру Горностаю Квітка Цісик. – Я думала, може, записати плиту колискових пісень. Хоча, я ще не знаю. Може, це буде плита модерних пісень із України».

        Втілити ці плани Квітці Цісик завадила хвороба – рак грудей. Не доживши п’яти днів до свого 45-річчя, співачка померла 29 березня 1998 року, залишивши в Америці сина Еді Володимира Раковича та чоловіка Еда. Для українців вона лишила свої пісні.

Дізнатися більше:

Книги

Власенко Ірина. Квітка / Ірина Власенко. – Харків: Фоліо, 2022. – 158 с. – (Мистецькі біографії).

Горак Р. Д. Журавлі відлетіли...: есеї про Квітку Цісик та її рід / Р. Д. Горак. – Львів: Апріорі, 2018. – 400 с.: іл.

Коляда І. Квітка Цісик / Ігор Коляда, Юлія Коляда, Павло Юрчишин. – Харків: Фоліо, 2019. – 128 с.

Публікації

Івакіна С. Квітка Цісик / С. Івакіна // Я вивчаю українську. – 2013. – №5. – С. 14-17.

Курпіль Юлія. Чарівна квітка України: квітка Цісик / Ю. Курпіль // Життя і жінка. – 2015. – №4. – С. 12-14.

Мельник, Оксана. Два кольори незабутньої Квітки: іменем відомої американської співачки українського походження Квітки Цісик назвали вулицю у Львові / Оксана Мельник // Урядовий кур’єр. – 2011. – 26 березня. – С. 14.

Мись Світлана. Незабутня Квітка: вечір творчості Квітки Цісик для дітей старшої групи / С. Мись // Дошкільне виховання. – 2019. – №4. – С. 36-37: портр.; фот. кол.

Про відзначення 60-річчя з дня народження Квітки Цісик: постанова Верховної Ради України від 21 травня 2013 року №286-VII // Урядовий кур’єр. – 2013. – 20 червня. – С. 13.

Українська Квітка Цісик // Нова газета. – 2013. – 11 квітня. – С. 16: фото. кол.

Чаус Олександра. Записки ботаніка: квітка Цісик – американська співачка українського походження / Олександра Чаус // Україна молода. – 2010. – 3 квітня. – С. 8.

Шелест Микола. Співала, мов янгол: кілька слів про легендарну Квітку Цісик / Микола Шелест // Літературна Україна. – 2010. – 19 серпня. – С. 8.