Вулиця Генерала Кульчицького

        Вулицю Урицького було перейменовано на Генерала Кульчицького розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» №24 від 19.02.2016 р.

         Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський).

        Мойсей Соломонович Урицький – російський революційний і політичний діяч українського єврейського походження, відомий, насамперед, своєю діяльністю на посаді голови Петроградської надзвичайної комісії.

Кульчицький Сергій Петрович

        Сергій Петрович Кульчицький (17 грудня 1963 р., Веймар, Східна Німеччина – 29 травня 2014 р., Слов'янськ, Україна) український військовий, генерал-майор, начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України. Герой України.

        Народився 17 грудня 1963 року в місті Веймарі, нині Німеччина де на той час в Групі радянських військ у Німеччині проходив службу його батько, Петро Іванович, офіцер Збройних Сил СРСР. З дитинства Сергій Кульчицький мріяв стати офіцером, як батько (він пішов у відставку у званні майора, помер 2003 року в 79-річному віці).

        1979 року, після закінчення 8-го класу Сергій Кульчицький без відома батьків подав документи в Уссурійське суворовське військове училище, закінчивши його у 1981 році. 1985 року розпочав службу командиром десантно-штурмового взводу 876-го окремого десантно-штурмового батальйону 61-ої окремої бригади морської піхоти Північного флоту ВМФ СРСР. З 1989 по 1991 обіймав посаду заступника командира з тилу – начальника тилу, з 1991 по 1992 – начальника штабу – заступника командира 876-го ОДШБ 61-ої бригади морської піхоти.

        Після розпаду СРСР 1992 року капітан Кульчицький переїхав до України в м. Тернопіль, де розпочав службу у Національній гвардії України, з січня 2000 року – Внутрішні війська МВС України. 2010 року закінчив Національний університет оборони України. 24 серпня 2013 року присвоєно військове звання генерал-майора.

        Навесні 2014 року, в умовах початку російської збройної агресії проти України, генерал-майор Кульчицький брав активну особисту участь у створенні першого добровольчого підрозділу, сформованого із активістів Самооборони Євромайдану, – 1-го резервного батальйону Національної гвардії. Разом із підготовленими ним резервістами вирушив у район проведення антитерористичної операції на Схід України. Від першого дня він був разом зі своїми солдатами, жив у наметі, їв солдатську їжу, бувало, сам і готував.

        Загинув 29 травня 2014 року в зоні бойових дій під час антитерористичної операції у місті Слов'янську Донецької області. Знаходився у гелікоптері Мі-8МТ (16 «жовтий») Національної гвардії України, який після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації особового складу на п'ятому блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, зазнав обстрілу, що вівся з лісосмуги, та був підбитий. Катастрофа, спричинена пострілом із переносного зенітного ракетного комплексу, забрала життя шістьох військовослужбовців НГУ: генерал-майора Сергія Кульчицького, полковника Сергія Бульдовича, майора Віталія Куриловича, капітана Сергія Кравченка, прапорщиків Валентина Білошкурського і Віктора Ліпського, та шістьох працівників спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області: старших лейтенантів міліції Петра Безпалька і Василя Семанюка, старшого прапорщика міліції Володимира Шарабуряка, прапорщика міліції Володимира Лисенчука, старшини міліції Петра Остап’юка, старшого сержанта міліції Віктора Яков’яка. Дивом уціліти судилося лише одному із членів екіпажу – другому пілоту капітану Олександру Макеєнку, який дістав тяжкі травми.

        Похований 31 травня 2014 року на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові.

        Кульчицький став першим українським генералом, загиблим під час війни на Донбасі.

        Указом Президента України №544/2014 від 20 червня 2014 року, за виняткові військові заслуги перед Українською державою, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету України, присвоєно звання «Герой України» (посмертно).

Дізнатися більше:

Книги

Катастрофа і тріумф. Історії українських Героїв / упор. Марія Семенченко; ред. Лариса Івшина. – Вид. 2-е, перероб. – Київ: Українська прес-група, 2016. – 296 с.: фото.

Шевченко Артем. Слов’янськ. Початок війни / А. Шевченко; вступ. ст. А. Б. Авакова; худ.-оформ. М. С. Мендор. – Харків: Фоліо, 2020. – 432 с.: фото. – (Сер. «Хроніка»).

Публікації

Мельник Оксана. Солдат світла. Україна втратила одного з найкращих синів- генерал-майора Сергія Кульчицького / Оксана Мельник // Урядовий кур'єр. – 2014. – 11 червня. – С. 7: фото.

Миколаєнко Інна. Батальйон імені генерала Кульчицького повернувся на Київщину / Інна Миколаєнко // Урядовий кур'єр. – 2014. – 11 жовтня. – С. 6.

Федоляк Ірина. Солдати його називали «тато і мама». Генерал Сергій Кульчицький в усіх ситуаціях залишався Людиною / Ірина Федоляк // День. – 2014. – 17 червня. – С. 10.