Вулиця Короля Данила

        Вулиця Брянська булла перейменована на Короля Данила рішенням Кіровоградської міської ради №1477 «Про перейменування вулиць, провулків, тупика» від 09 лютого 2023 року.

        Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський), Стара Балашівка, м. Кропивницький.

        Брянськ – місто обласного підпорядкування в Російській Федерації.

Король Данило Галицький

        Данило Галицький – старший син засновника Галицько-Волинського князівства князя Романа Мстиславовича та його другої дружини Анни. Одним із його предків по лінії батька був сам Володимир Мономах, а по материній – візантійський імператор. На жаль, Роман Мстиславович загинув у Польщі в зеніті своєї могутності і слави. Заведений ним порядок на підлеглій території належало далі підтримувати його нащадкам. Але на час батькової смерті сину Романа Данилові виповнилося лише 4 роки. І з цього моменту починається його важкий життєвий шлях за княжу владу і за єдність своєї держави. Саме Данило, який половину свого життя провів у виснажливих військових походах, став єдиним українським князем періоду феодальної роздробленості, що зумів об’єднати під своєю владою більшість етнічних руських земель; при ньому міжусобиці в наших землях практично припинилися, а напади сусідів відійшли в минуле. Український історик Іван Крип’якевич свого часу писав про нього так: «Данило – це найбільша постать в історії Галицько-Волинської держави. Він вів свою діяльність серед найдзвичайно важких обставин. З великими зусиллями він наново з’єднав розбиту державу, ведучи боротьбу з Польщею та Угорщиною і з анархічним боярством. Нічого не втратив з батьківських земель, забезпечив кордон у Карпатах і від Вісли, поширив державну територію на півночі. Повернув авторитет княжої влади, наново зорганізував державний апарат. Не дав знищити своєї держави татарами, особистими жертвами здобув мир і підготував свою країну до відсічі Орді…». Великою заслугою князя було й те, що він став єдиним серед тогочасних руських князів, хто успішно воював з монголо-татарськими поневолювачами і продемонстрував усьому світові можливість такої боротьби.

        На межі XII і XIII ст., коли східну Україну нищили княжі сварки та монгольські напади, наші західні землі зросли в велику Галицько-волинську державу. Вже до набігу Татар (1240 р.) пишалася вона близько п'ятдесятьма містами, такими як Галич, Львів, Перемишль, Теребовля, Володимир, Червень, Звенигород, Камянець, Кремянець, Луцьк, Холм та ін. Галичина була тоді коритарем, куди відбувалася торговля західної Европи зі сходом. Німецькі, моравські та інші купці проїздили сюди в Київ, а з Галичини вивожено Дністром на схід, та через Карпати на Захід віск, мідь, скіри, сіль, рибу, пшеницю, коні, вівці, воли та інше добро.

        Дві величні постаті виринули тоді одна по другій, які змагалися закріпити підвалини державної будівлі – князь Роман Мстиславич, а по нім його син король Данило, гідні нашої пам’яті й народної гордості.

        З українських князів нікому не вдалося на довше заняти Галичину, бо або виступали проти них бояри, які самі кликали й самі часто проганяли князів, або відтак Данило боровся з ними за батьків престол.

        В таких обставинах мав перейняти свою батьківщину старший Романів син Данило. Данило бачив, що не зможе дати собі ради з усіма ворогами нараз і утримати своїми молодими силами батькового престолу в Галичі, тому постановив тимчасом скріплюватися іншими землями своєї батьківщини.

        Данило, як каже літописець – зайшов так далеко в лядську землю, куди ніхто ще з руських князів досі не заходи. Тоді Данило добув собі Володимир, Берестейщину й забужські волості з містами Белз і Червень.

        В боротьбу за Галич між Уграми, Мстиславом Удатним і ін. він тимчасом не мішався. Починає її направду десь коло 1229 p., веде її понад 16 літ і закінчує славною перемогою під Ярославом 1245 р. Тут побив він Ростислава князя чернігівського. а сам бився в перших рядах.

        Коли Данило позбирав батьківські землі, задумував завести лад у середині держави та піднести її культуру. Почав закладати городи такі, як Холм і Львів (останній в честь сина Льва – Львів-город), будував церкви, в городи закликав іноземних купців і ремісників. Та нове лихо спіткало тоді всю Україну. Чорною хмарою нависли над нею татари.

        Данило бачив, що сам без помочі не опреться їм і виїхав на Угорщину. Татари знищили тоді цілу Україну.

        Данило остався сам, зданий на власні сили. Він почав сам лише зі своїм братом Васильком і синами вести війну з татарами. Відібрав кілька городів від татар, але на весну 1261 р. татари під проводом хана Бурундая, вийшли проти нього з величезними силами. Данило подався перед їх перевагою, а вони наказали йому знищити укріплені городи, які він побудував проти них. Сам Данило відступив, а Василько на очах татар мусів спалити свій гарний Володимир.

        Цією невдачею у боротьбі з татарами дуже переймався Данило, це й спричинило його смерть. Данило помер 1264 р., прожив він 63 роки. Поховано його в церкві Богородиці в його улюбленому Холмі. Будучи правителем великої держави, Данило провадив активну проєвропейську політику, що сприяло розвитку та прогресові у всіх сферах соціального та культурного життя. За часів правління Данила Галицько-Волинське князівство стало однією з найрозвиненіших та найбагатших держав в Європі. Воно перетворилося на країну, що експортувала не лише віск і хутро, як це було в добу Київської Русі, а й почала вивозити в Європу різноманітні ремісничі вироби. У 1246 році Данило заснував Галицьку митрополію, яка з часом перебрала на себе функції та обов’язки загальноруського органу церковної влади. Крім того, він повністю реформував державний апарат для ефективнішої його роботи. Данило за час свого правління розбудував систему фортець, міст-замків, які визначали кордони держави. Він вносить чимало принципових змін до фортифікації міст: будувалися кам’яні стіни і високі кам’яні башти, а самі міста розташовували на значній висоті, роблячи їх недоступними для каменометів. Так були побудовані Данилом міста Холм, Данилів, Кременець, Львів. 1237 року Данило засновує місто Холм (нині польське місто Хелм), куди переносить княжу резиденцію із Галича. Він розумів, що в Галичі не можна йому постійно перебувати, й оселився в Холмі. Тут він міг спокійно жити, оточений вірною дружиною, не боячись боярських підступів, від яких було важко вберегтися, живучи серед бояр. Холм був побудований за останніми тодішніми будівельними технологіями. Данило веде активне церковне і світське будівництво у цьому місті, котре стало його улюбленим дітищем. Галицький літописець розповідає про чудові будинки, вежі, церкви, зведені і пишно оздоблені за наказом Данила у Холмі. Приблизно в 1231-1235 роках Данило починає будувати нове місто, яке назве Львовом на честь свого сина Лева. Перша ж письмова літописна згадка про місто Львів датується вже пізніше – аж 1256 роком. Наслідником його й керманичем держави, яка простягалася від Карпат по Дніпро й далеко на північ до Литовських границь, став його найстарший син Лев.

        Королю Данилу Галицькому встановлено пам’ятники в українських містах Львові (2001 р.), засновником якого він є; Галичі (1998 р.); Тернополі (2002 р.); Івано-Франківську (2015 р.), а також у польському місті Хелм, який також був заснований ним і у якому він помер та похований (погруддя встановлено на території церкви Святого Апостола Івана Богослова). А у місті Володимир, що на Волині, ще у 1988 році був встановлений незвичний пам'ятник синам князя Романа – Данилу і Васильку Романовичам. Це єдиний в Україні подібний пам’ятник, де князевичі зображені у підлітковому віці. У багатьох українських містах і містечках іменем короля Данила Галицького названі місцеві вулиці: у Луцьку, Вінниці, Дніпрі, Львові, Володимирі, Кам’янці-Подільському, Збаражі, Ковелі, Борисполі, Галичі, Бурштині та інших. Загалом на сьогодні таких населених пунктів в Україні 62. В Україні з лютого 2003 року встановлено Орден Данила Галицького – державну нагороду, що призначена для 14 нагородження за значний особистий внесок у розбудову України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові. Девіз ордена Данила Галицького: «Батьківщина і честь». Нагородження проводиться за Указом Президента України. Орден виготовляється із срібла і має форму хреста з розширеними сторонами. Орденом Данила Галицького нагороджуються виключно громадяни України. У лютому 2012 року за наказом Міністерства інфраструктури України ім’ям короля Данила Галицького був названий аеропорт у Львові – місті, яке він заснував. Цей другий в Україні за пасажиропотоком аеропорт тепер називається Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького. Ім’я Данила присвоєне й 24-тій окремій механізованій бригаді у складі Сухопутних Військ Збройних Сил України. Спочатку, 2001 року, їй було присвоєно почесне найменування «імені князя Данила Галицького». А через 16 років вона отримала дещо змінену назву: «24-та окрема механізована бригада імені короля Данила», яку носить і зараз. Ця бригада базується у місті Яворів, що на Львівщині, але з 2014 року і до сьогодні «королівська бригада» захищає суверенітет і незалежність України на східних рубежах. З початку збройного протистояння 24-та ОМБ імені короля Данила – один із найбоєздатніших підрозділів ЗСУ, а її «королевичі» самовіддано наближають нашу перемогу.

Дізнатися більше:

Книги

Згурська Марія Павлівна. Данило Галицький / Марія Згурська, Юлія Бєлочкіна; [пер. з рос. Т. В. Рассадкіної]. – Харків: Фоліо, 2018. – 119 с.: іл. – (Знамениті українці).

Котляр М. Ф. Данило Галицький / М. Ф. Котляр; Нац. акад. наук України, Ін-т істор. Котляр, Микола Федорович. Данило Галицький : біографічний нарис / М. Ф. Котляр. – Київ: Видавничий Дім «Альтернативи», 2002. - 328 с.: іл.ії України. – Київ: ІІУ НАНУ, 2001. – 153 с.

Орлик Тарас. Данило Галицький: роман / Тарас Орлик; [пер. з рос. Марії Волощак]. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 237 с.

Хижня Антон Федорович. Данило Галицький: роман / А. Ф. Хижняк. – Київ: Дніпро, 1970. – 588 с.

Публікації

Холмська Русь // Народне слово. – 2025. – 8 травня. – С. 7.