Вулиця Михайла Янгеля

        Вулицю Ціолковського було перейменовано на Михайла Янгеля рішенням Кропивницької міської ради №1556 «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків» від 04.05.2023 р.

        Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський), Новомиколаївка, м. Кропивницький.

        Ціолковський Костянтин Едуардович – російський та радянський вчений-теоретик, є одним із засновників ракетобудування та сучасної космонавтики, педагог, письменник.

Янгель Михайло Кузьмич

        Видатний учений, Головний конструктор, керівник і організатор робіт зі створення ракетно-космічної техніки Михайло Кузьмич Янгель народився 25 жовтня 1911 року в селі Зирянова Іркутської губернії.

        Родина Янгелів походила із с. Рижики Чернігівської губернії. У 1894 році Лаврентія Павловича Янгеля було засуджено до каторжних робіт і на довічне поселення в Сибіру «за бунтарство». Мабуть, при офіційному оформленні у сибіряки козацького потомка на прізвище «Янгол» перейменували на «Янгеля».

        Працювати розпочав на текстильній фабриці в Красноармійську Московскої області (1929-193 pр.). Потім закінчив Московський авіаційний інститут імені С. Орджонікідзе зі спеціальності «Літакобудування» (1937 р.) й Академію авіаційної промисловості СРСР (1950 р.). Доктор технічних наук (1960 р.), дійсний член АН УРСР (1961 р.) і АН РССР (1966 р.). Творчий шлях Михайло Кузьмич розпочав в авіаційній промисловості, працюючи конструктором, провідним інженером. Далі працював на керівних посадах, де повністю розкрив свій самобутній яскравий талант. Працював помічником Головного конструктора, заступником директора М. М. Полікарпова на заводі імені Менжинського (1935-1944 pр.), заступником головного інженера в ОКБ 155 А. І. Мікояна (1944 р.), провідним інженером в ОКБ В.М. Мясищева (1945 р.).

        В 1939 р. його відрядили у США, де він придбавав конструкторську й технологічну документацію з виробництва літаків і авіаційних двигунів.

        У роки Великої Вітчизняної війни був призначений в. о. директора евакуйованого з Москви в Новосибірськ авіазаводу №51, який реалізував розробки конструкторського бюро М. М. Полікарпова, де працював над доведенням перспективних ви нищувачів; з 1946 по 1948 роки в апараті Міністерства авіаційної промисловості координував роботи з розвитку літакобудування.

        З 1950 по 1954 роки М. Янгель працював у НДІ 88 (зараз ЦНДІмаш) спочатку начальником відділу приладів і систем керування, потім заступником Головного конструктора ОКБ 1 С. П. Корольова, директором і головним інженером НДІ 88. Брав участь у розробленні проектів ракет Р 5, Р 7, керував розробкою проектів прототипів ракет Р 11, Р 12, досліджував проблеми в галузі аеродинаміки, балістики, матеріалознавства та інших проблем ракетної галузі.

        З 1954 по 1971 рр. – Головний конструктор ОКБ 586 (КБ «Південне») в Днепропетровську. Саме тут, очоливши молодий колектив заново створеного підприємства, Янгель став основоположником нового напряму в ракетобудуванні, який полягав у створенні бойових ракет на високо киплячих компонентах палива з автономною системою керування і застосування високо захищених шахтових установок. Його перша ракета Р 12 стала підґрунтям створення Ракетних військ стратегічного призначення СРСР і перебувала на бойовому чергуванні понад 30 років. Усього було виготовлено 2300 ракет цього типу. За короткий період під його керівництвом створено ракетні комплекси Р 14, Р 16, Р 36, МР УР 100, Р 36М, в кожному з яких послідовно зростала технічна досконалість і нарощувалась бойова міць. Паралельно на основі бойових ракет розробляли ра кети носії «Космос», «Космос 2», «Циклон 2», «Циклон 3», ракетний блок блока місячного корабля комплексу Н1 Л3, а також космічні апарати серії «Космос», «Інтеркосмос», «Метеор», «Цілина».

        За видатні заслуги у створенні ракетної техніки Михайло Янгель став лауреатом Ленінської (1960 р.), Державної (1967 р.) премій і премії ім. С. П. Корольова (1970 р.). Він – двічі Герой Соціалістичної Праці (1959, 1961 pр.). Роботу Янгеля відзначено орденами Леніна (1956, 1959, 1961, 1969 pр.) та іншими нагородами того періоду.

        Серце видатного вченого зупинилося 25 жовтня 1971 року, в день його шістдесятирічного ювілею. Але Янгель назавжди залишиться в історії. Щоб зрозуміти всесвітнє значення його діяльності, треба пригадати тривожні 60-ті роки минулого століття, коли через антагонізм між СРСР і США над світом нависла загроза третьої світової війни. Сильніша за СРСР Америка шантажувала планами ядерних бомбардувань, і Радянський Союз напружено шукав шляхи і способи створення стратегічної противаги супротивнику, який оточив країну ракетними базами, розташованими на території його союзників у Європі й Азії. При цьому час польоту ракет до наших стратегічних об’єктів становив близько 15 хвилин. Єдиною ефективною відповіддю міг стати ракетно-ядерний щит на основі міжконтинентальних ракет. Видатні здібності Михайла Янгеля, як лідера й цілеспрямованого організатора, зіграли визначальну роль у тому, що розв’язання цього грандіозного завдання стало можливим. Янгель створив ракети, які на десятиліття забезпечили обороно здатність країни. Буквально за декілька років на озброєння здано ракетні комплекси шахтового базування з газодинамічним, а потім унікальним мінометним стартом. Його бойові стратегічні комплекси стали класикою ракетобудування і до цього часу є вершиною інженерної творчості. М. К. Янгель став першопрохідцем та ідеологом створення мобільних комплексів із твердопаливними міжконтинентальними ракетами, конверсійних ракет носіїв, а також космічних апаратів для близького космосу. Свої ракети Янгель створював у тісному співробітництві з багатьма суміжниками – організаціями, які розробляли складники систем ракетних комплексів. Янгель умів відстоювати свої прогресивні ідеї й перед суміжниками, й у найвищих ешелонах влади, долаючи опір інших патріархів ракетобудування. А серед них були й такі безперечні авторитети як С. П. Корольов – прихильник застосування швидко випаровуваного рідинного кисню як окислювача для бойових ракет, і В. М. Челомей, який пропонував конкурентні проекти на вразливіших схемах старту. І тут переміг Янгель, і його балістичні ракети змінили співвідношення сил на користь Радянського Союзу. Вчорашні супротивники під загрозою взаємного знищення розпочали процеси обмеження й скорочення озброєнь.

        Першим кроком стало повернення на національні території янгелівських ракет із Куби й американських – із Туреччини й Італії. Вперше на важкій міжконтинентальній ракеті Янгель застосував варіанти унікального бойового спорядження – роздільну й орбітальну головні частини. Роздільна головна частина була споряджена системою хибних цілей, які ефективно приховували в польоті бойові блоки. Особливо наполегливо супротивник домагався зняти з озброєння орбітальні головні частини, здатні вражати цілі з космосу з будь якого непередбачуваного напрямку. Як підсумок, супротивник був змушений припинити невдалі спроби створити протиракетну оборону для захисту від удару у від повідь, визнати, що СРСР досягнув стратегічного паритету й піти на нові угоди обмеження стратегічних озброєнь. Загроза ядерної війни відступила. Головний конструктор довів, що для досягнення паритету слід створити й взяти на озброєння і шахтові ракетні комплекси, надійно захищені від ядерного нападу, і мобільні комплекси, які неможливо засікти на протяжних шляхах країни.

        Янгель переконав найнедовірливіших скептиків, що мінометний старт важкої 200 тонної рідинної ракети з пускового контейнера під дією порохових газів – завдання виконуване, як і запуск маршового двигуна в умовах невагомості ракети після викиду її із контейнера, а також у тому, що майбутнє – за роздільними головними частинами з бойовими блоками індивідуального наведення. Компактний мінометний старт дозволив установити нові ракети в раніше побудовані пускові установки для газодинамічного старту й водночас зміцнити самі шахти. На жаль, Янгель не встиг реалізувати всі плани...

        Його ім’я присвоєно Державному конструкторському бюро «Південне» (1991 р.). Колектив КБ «Південне» свято береже традиції, закладені цим видатним конструктором, ученим, людиною великої душі, в якій щасливо поєдналися найяскравіші риси представників свого покоління та своєї особливої професії, для якої процес творчого пошуку, народження ідей та їхньої активної реалізації був повсякденною справою життя. Ці традиції живуть і донині, ставши джерелом наступності поколінь, школою творчості та громадянського обов’язку. Але головну пам’ять про Янгеля бережуть його ракети, які він навчав літати.

Дізнатися більше:

Книги

Онопрієнко В. І. Янгель Михайло Кузьмич // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – Київ: Наукова думка, 2013. – Т. 10: Т-Я. – С. 742.

Публікації

Біловицька Наталія. Мир стерегли ракети Михайла Янгеля: сто років тому в цей день народився видатний учений і конструктор ракетно-космічної техніки / Наталія Біловицька // Урядовий курєр. – 2011. – 25 жовтня. – С. 11.

Довгаль Сергій. Його ракетна величність: видатний конструктор Михайло Янгель народився 100 років тому в сибірській глибинці, куди його діда-українця вислали за бунтарство / Сергій Довгаль // Україна молода. – 2011. – 25 жовтня. – С. 11.

Корнієнко О. М. М. К. Янгель біля витоків вітчизняного ракетобудування / О. М. Корнієнко // Наука та наукознавство. – 2011. – №4. – С. 19-34.

Руденко О. П. Михайло Кузьмич Янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем / О. П. Руденко, О. В. Хорольський, В. І. Комеліна // Питання історії науки і техніки. – 2012. – №3. – С. 37-46.