Провулок Гулого-Гуленка

        Соціалістичний провулок було перейменована на Гулого-Гуленка розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» №24 від 19.02.2016 p.

        Провулок знаходиться в Фортечному районі (Кіровський).

        Соціалізм – це економічна і соціальна концепція, яка спрямована на захист прав населення щодо володіння суспільною власністю і природними ресурсами.

Гулий-Гуленко

        Гулий-Гуленко Андрій Олексійович (народився жовтень 1886 р., Новоархангельськ – помер. 10 травня 1929 р.) – український військовий діяч часів УНР, отаман та генерал-хорунжий армії УНР.

        Народився в родині військових поселенців. Закінчив Рішельєвську гімназію в Одесі (1907 р.) та Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва (1911 р.) в Ново-Олександрії (сучасне місто Пулави). Брав участь в діяльності української громади.

        Брав участь у Першій світовій війні. Був тричі поранений, після останнього визнаний непридатним до служби на фронті та направлений у тил Румунського фронту. Нагороджений 4 березня 1917 року орденом Святого Георгія IV ступеня. Останнє звання у російській армії – штабс-капітан.

        У листопаді 1918 року, перебуваючи у Катеринославі, очолив антигетьманське повстання. З грудня – начальник так званого Катеринославського Коша. З 12 червня 1919 року – штаб-старшина для доручень при військовому міністрі УНР. Влітку 1919 року долучився до українського повстанського руху та ввійшов до складу Центрального повстанського комітету.

        У ході польсько-радянської війни (травень-листопад 1920 року) Гулий-Гуленко продовжував командувати 1-ю Запорізькою дивізією.

        У жовтні-листопаді 1921 року генерал очолив Бессарабську повстанську групу у Другому зимовому поході. З 1922 року працював при місії УНР у Бухаресті.

        На початку червня 1922р. нелегально перейшов радянський кордон та відправився до Одеси. Побував у Києві, Одесі, Єлисаветграді, дрібніших центрах, залізничних вузлах. Відвідав Холодний Яр і Чорний ліс, де зустрівся із активно діючими отаманами Ларіоном Завгороднім, Залізняком, Денисом Гупалом.

        Арештований чекістами 17 липня 1922 р. Засуджений до десяти років ув'язнення «із суворою ізоляцією та конфіскацією всього майна».

        30 квітня 1929 року Андрій Гулий-Гуленко колегією ОДПУ був засуджений до розстрілу по ст. 58-6 і 10 травня страчений у Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі.

        А. Гулий-Гуленко був одним із найкращих організаторів повстанського руху на території краю, вміло співпрацював з регулярним військом. Його частини вирізнялися стійкістю, вірністю патріотичній ідеї боротьби за українську державність.

Дізнатися більше:

Книги

Буравченков А. О. Гулий-Гуленко Андрій / А. О. Буравченков // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – Київ: Наукова думка, 2004. – Т.2: Г-Д. – С.251.

Коваль Роман. Повернення отаманів Гайдамацького краю: [Начерк до історії Холодноярської організації 1917-1922 років] / Р. Коваль. – Київ: ДІОКОР, 2001. – 288 c.

Митрофаненко Юрій Станіславович. Сифіліс російського шовінізму. Історична есеїстика про боротьбу українців із російською окупацією / Ю. С. Митрофаненко. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2023. – 176 с.: фото. – Бібліогр. С. 174-175.

Мілютін Сергій. Борці за українську державність: Фотій Мелешко, Василь Недайкаша, Андрій Гулий-Гуленко, Кость Пестушко, Герасим Нестеренко / С. Мілютін; ред. серії Б. Шевченко; рец.: І. Вівсяна, Ю. Щур; Кіровоград. обл. краєзнавчий музей, Регіон. центр наукових досліджень з історії України. – Кропивницький: Поліграф-Сервіс, 2023. – 170 с.: фот. – (Сер. "Визвольна боротьба. 1917-1991 роки").

Розумівка – Холодний Яр. Повстанські стежки Чорного Ворона. 1919-1922 рр.: інформаційно-просвітницький матеріал. 21-24 вересня 2017 рік, Кіровоградська область / уклад.: Ю. Митрофаненко, А. Домаранський; худож. Ю. Журавель. – Київ: Відділ нац.-патріот. виховання Мін. молоді та спорту України, 2017. – 46 c.: іл., фот.

Публікації

Митрофаненко Ю. Гулий-Гуленко, він же Гулий. Біографія під грифом «секретно» / Ю. Митрофаненко // Вечірня газета. – 2021. – 13 серпня. – С. 5-6.