Вулиця Семена Дорогого

        Вулицю Халтуріна було перейменовано на Семена Дорогого рішенням Кропивницької міської ради «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків, проїзду» №1359 від 15.11.2022 р.

        Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський).

        Халтурін Степан Миколайович – російський робітник, терорист, який здійснив терористичний акт в Зимовому палаці (1880 p.). Організатор «Північно-російського робітничого союзу». Увійшов в пантеон комуністичної пропаганди.

Семен Дорогий

        Семен Васильович Дорогий народився 14 вересня 1924 року в Кіровограді (нині Кропивницький) у родині інтелігентних і музично обдарованих людей, небагатих, простих і щирих. Батько – Василь Дорогий – виявив свій художній хист ще в дитинстві. Дід Семена Григорій помер рано, залишивши свою дружину Катерину з малими дітьми. Їй доводилося перебиватися випадковими заробітками. Доля привела її до родини Тобілевичів. Якось з нею прийшов малолітній син Василь (батько Семена Васильовича). Він відразу ж виявив свою веселу вдачу, хист до танців, гарно співав. Василько так сподобався присутнім, що І. Тобілевич та М. Кропивницький влаштували його до театральної трупи Єлисаветградського музично-драматичного театру.

        З першого класу Семен вчився співу під керівництвом Левка Бетенського, друга сім’ї Нейгаузів та Кароля Шимановського. Як соліст брав участь у республіканських олімпіадах – співав «Жайворонка» Михайла Глінки та «Тихесенький вечір» Кирила Стеценка. Під час війни Семен Дорогий був у партизанському підпіллі, згодом служив у Повітрянодесантній дивізії і в ансамблі пісні і танцю Східносибірського військового округу. Вже по війні зміг вступити до Одеської консерваторії. Вчився спочатку на вокальному факультеті. Раптове захворювання голосового апарата, як колись фронтове поранення його батькові, перекреслило шлях до вершин вокальної майстерності. Але не на сцену. Знаменитий професор Костянтин Пігров, помітивши обдарування юнака, запросив його на диригентсько-хоровий факультет. В 1954 році повернувшись після консерваторії в Кіровоград, Семен Дорогий працював спершу у рідній школі №7, де створив чудовий хор. Серйозною віхою в його творчості та явищем у мистецькому житті краю стала хорова капела Кіровоградського педагогічного інституту імені Пушкіна. Крім цього, Семен Дорогий створив у Кіровограді хор музичного училища, хор Будинку культури імені Калініна, хор Будинку вчителя, хор військового гарнізону, хор хлопчиків при Будинку культури імені Компанійця, його вважають фундатором і музичного училища, і музично-педагогічного факультету нинішнього пед. університету). Високопрофесійне звучання капели, якою він керував протягом 14 років.

        Безпрецедентним на той час було й те, що фірма грамзапису «Мелодія» випустила платівку із записом хорових творів у виконанні капели. Але цей успіх тим більш вагомий, що залишив слід не лише в нагородах та відзнаках, а в серцях учасників капели. Деякі з них стали професіональними митцями, як Микола Родзін, народні артистки України Людмила Маковецька та Нінель Білецька, добре відомі й шановані у Кіровограді згадуваний вже Юрій Любович та заслужений працівник культури Микола Макода. Семен Дорогий, безперечно, творив ту мистецьку ауру краси і гармонії, яка ще відізветься не в одному поколінні, а то й спалахне незнаним досі талантом.

        У 1968-1970 pp. очолив щойно створену кафедру хорового мистецтва у Київському інституті культури імені О. Є. Корнійчука.

        У 1969-1978 pp. – засновник, художній керівник і головний диригент Київської чоловічої хорової капели імені Л. М. Ревуцького. З 1980 р. – доцент Київського педагогічного інституту, художній керівник чоловічої хорової капели «Журавлі» при інституті.

        Зрозуміло, вершиною його творчої діяльності стало створення чоловічої хорової капели імені Левка Ревуцького, слава якої гриміла, без перебільшення, на весь тодішній Радянський Союз, а, може, й на увесь світ.

        Помер у 80-річному віці 30 листопада 2004 року. Похований у Києві, на Байковому кладовищі.

Дізнатися більше:

Книги

Лісецький С. Хоровий диригент Семен Дорогий / С. Лісецький. – Вишневе: ПП «Альфа студія», 2004. – 112 с.: іл.

Публікації

30 листопада 2004 року перестало битися серце нашого земляка Дорогого Семена Васильовичa // Кіровоградська правда. – 2004. – 2 грудня. – С. 2.

Орел С. Дорогий серцю кожного, хто його знає / С. Орел // Слово «Просвіти». – 2004. – ч.48. – С. 15.

Орел С. Дорогий серцю кожного, хто його знав / С. Орел // Вечірня газета. – 2004. – 24 вересня. – С. 9.

Сквер Праведників народів світу й вулиця Семена Дорогого // Вечірня газета. – 2021. – 4 червня. – С. 4.

У Кропивницькому з’явилися вулиця Семена Дорогого і сквер Праведників народів світу // Вечірня газета. – 2021. – 9 липня. – С. 1.