Вулиця Державності

        Вулицю Генерала Жадова перейменували на вулицю Державності рішенням Кропивницької міської ради №2064 від 4 липня 2024 року.

        Жадов Олексій Семенович – радянський військовий діяч, генерал армії, Герой Радянського Союзу. Із 1919 року в робітничо-селянській червоній армії. Воював в Україні, Білорусі та Середній Азії проти представників національно-визвольних рухів. Командуючи військами 5-ї гвардійської армії, відзначився у Кіровоградській наступальній операції з 5 по 8 січня 1944 року у боях за обласний центр. Звання Почесного громадянина міста Кіровограда присвоєно 4 січня 1969 року з нагоди 25-річчя визволення міста в роки Другої світової війни.

Вулиця Державності

            Українська державність – це тисячолітня історія багатомільйонного народу.

        Важливою віхою в історії нашого народу, який впродовж багатьох століть відчайдушно боровся за свої землі, свободу і незалежність, стало ухвалення Верховною Радою України закону про встановлення Дня державності України 28 липня. 24 серпня 2021 року, у 30-ті роковини Незалежності України, президент Володимир Зеленський оголосив про започаткування нового свята – Дня української державності, яке відзначатиметься у День хрещення Русі-України, та підписав відповідний указ (указ №423). Кожний народ, будь-яка нація починається передусім з того, що кожен її представник зобов’язаний досконало знати своє минуле, своє коріння та витоки. Традиційно у розвитку української державності виділяють такі періоди:

• Київська Русь, Галицько-Волинська держава;
• Запорозька Січ та Українська козацька держава (Гетьманщина, ХVІ-ХVІІІ ст);
• УНР за Центральної Ради, Українська держава за П. Скоропадського, УНР за Директорії та ЗУНР;
• сучасна Українська держава.

        На жаль, були періоди, коли Українська державність була перервана і її територія перебувала у складі іноземних держав. Проте українці, як і інші європейські народи, формувалися волелюбними і завжди прагнули мати свою державу, а в часи її відсутності піднімалися на боротьбу за її відродження.

            Зародження ранньої Української державності почалося з VІ ст. н. е., засновниками якої стали князі Кий, Щек та Хорив, котрі започаткували династію перших її правителів – Києвичів. Подальший розвиток «Руської землі» привів до утворення могутньої ранньосередньовічної Української держави – Київської Русі, основу якої становили етнічні українські землі. З ІХ ст. по 30-ті роки ХІІІ ст. Київська держава була однією з найбільших і наймогутніших держав Європи.

          У ХІІ-ХІІІ ст. князівські міжусобиці, свавілля заможного боярства, татаро-монгольське нашестя послабили, а згодом призвели до повного розпаду могутньої колись Київської Русі. У XIV ст. історичні події розвивалися для України несприятливо. На її землях настав період глибокого економічного, політичного і культурного занепаду. Володарем усієї території колишньої Київської Русі, впродовж майже 80 років, вважався монголо-татарський хан. Розпад стародавньої Київської держави призвів до посилення регіональних князівств, які, по суті, у ХІІ – на початку ХІІІ ст. стали незалежними державами.

        Однією з них, на західних землях Русі-України, стала Галицько-Волинська держава. У ній продовжували розвиватись традиції Українського державотворення. Проте в другій половині ХІV ст. Галицько-Волинська держава припинила своє існування.

        Приєднання українських земель до Речі Посполитої і встановлення на них польськими магнатами та шляхтою тяжкого соціального, національного, релігійного і мовнокультурного становища зумовили численні повстання і, врешті-решт, Національновизвольну війну під проводом Богдана Хмельницького. За своєю суттю, характером, метою вона може бути прирівняна до великих революцій, які в ХVII-ХVIIІ ст. охопили всю Європу. Це була національно-визвольна, соціально-політична революція за право на свою державу, рушійною силою якої був увесь український народ, а керівництвом – козацька старшина й українська шляхта, оскільки національної буржуазії, яка в західноєвропейських революціях була їх організатором і керівником, в Україні ще не було, у будь-якому разі – достатньо численної і міцної. Національно-визвольна війна 1648-1657 рр. привела спочатку до виникнення української державно-політичної автономії (у складі Речі Посполитої), а згодом – незалежної Української козацької держави. Українська козацька держава цієї доби – зі своїми центральними та місцевими органами влади, адміністрацією, судами і військом, зі своєю територією (яка, щоправда, не мала чітко визначених кордонів, бо вони іноді змінювалися залежно від зовнішньополітичної ситуації – але все ж територія була, бо без цього немає держави!) – за формою правління була, вважаємо, демократичною республікою з виборним гетьманом на чолі, унітарною, з демократичним політичним режимом. Створена в результаті національно-визвольної війни проти Речі Посполитої Українська козацькогетьманська держава проіснувала понад сто років – із середини ХVII ст. до кінця ХVIIІ ст. Незважаючи на приєднання до Московської держави у 1653-1654 рр., вона ще тривалий час продовжувала зберігати всі ознаки державності. Проте надалі наполегливо і послідовно Московія стала проводити політику обмеження української автономії. У 1764 р. гетьманство було ліквідовано остаточно, 1775 р. – Запорозьку Січ. Україна стала адміністративно-територіальною частиною Російської імперії. Спроби гетьманів І. Виговського, П. Дорошенка, І. Мазепи відновити Українську державність зазнали поразки. Отже, приєднання України до інших держав – росії і Речі Посполитої було помилкою. Це призвело до того, що Україна не тільки втратила свою незалежність і державність, а й стала звичайною провінцією цих держав.

        Наступний етап національно-визвольної боротьби українського народу за свою державу припадає на 1917-1921 рр. Після тривалого історичного періоду русифікації, національного та соціального поневолення на початку XX ст. український народ відновив свою незалежну державу. У той час Україна пережила різні форми національної державності: Українську Народну Республіку за Центральної Ради, Українську державу – Гетьманат П. Скоропадського, Українську Народну Республіку за Директорії і Західноукраїнську Народну Республіку, але державну незалежність втримати не змогла.

        У результаті збройної агресії більшовицької Росії за допомоги місцевих більшовиків проти Української Народної Республіки у Харкові 25 грудня 1917 р. було проголошено Українську радянську республіку, яка проіснувала до 24 серпня 1991 р. Україна відновила свою державну незалежність Декларацією про державний суверенітет 16 липня 1990 р. та Актом проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. За сотні років, відбиваючи ворожі напади, потерпаючи від війн, у першу чергу від колоніальної політики та геноциду північних сусідів, від яких загинули тисячі і тисячі українців, нам вдалося зберегти свою ідентичність та об’єднатись у велику і неподільну Україну. У державу, яка в сьогоднішній жорстокій війні з рф, обстоюючи свої кордони, свободу і незалежність, проявляє небачені силу духу, мужність та рішучість.

Дізнатися більше:

Книги

Горєлов М. Є. Держава і цивілізація в історії України / М. Є. Горєлов, О. П. Моця, О. О. Рафальський. – Київ : Еко-продакшн, 2009. – 2009 с. : іл.

Державні символи України. – Харків : Граматика, 2010. – 32 с. : іл.

Історія державності України : експериментальний підручник / за ред. О. Бандурки, О. Ярмиша. – Харків : Одіссей, 2004. – 608 с.

Кульчицький В. С. З історії української державності / В.С. Кульчицький, М. І. Настюк, Б. П. Тищик. – Львів : Світ, 1992. – 86 с.

Малик Ярослав. Історія української державності / Я. Малик, Б. Вол, В. Чуприна. – Львів : Світ, 1995. – 248 с.

Проект «Україна». Грушевський. Скоропадський. Петлюра : таємна історія української державності / Д. Яневський. – Харків : Прапор, 2012. – 921 с. : іл.

Рассоха-Дісс М. С. Створення української держави : дитяча ілюстрована енциклопедія / М. С. Рассоха-Дісс. – Харків : Ранок: Веста, 2011. – 64 с. : іл. – (Моя країна).

Символи Батьківщини. – Тернопіль : АСТОН, 2003. – 64 с.

Шаповал Ю. І. Держава : ілюстрована енциклопедія України / Ю. І. Шаповал. – К. : Балтія-Друк, 2008. – 160 с. : іл.

Публікації

Курил Віталій. Основу системи національно-патріотичного виховання має становити ідея української державності / В. Курил // Рідна школа. – 2014. – №4-5. – С. 8-9.

Малоліта Ірина. Підбери риму : усі рими стосуються свята – Дня державності України / І. Малоліта // Золоте левеня. – 2023. – №7. – С. 3 : кол. iл.

Пархомчук Валентина. Творці державності України / Валентина Пархомчук // Народне слово. – 2014. – №48 (23-30 жовтня). – С. 8 : фото.

Перунін Володимир. Народження державності Київської Русі очима імператора Візантії – рік 947 / В. Перунін // Вісник Книжкової палати. – 2014. – №8. – С. 20-24.

Про вікову історію символів нашої державності // Народне слово. – 2019. – 31 січня. – С. 10 : фото.