Вулиця Ростислава Черноморченка

      Вулиця Зої Космодем’янської була перейменована на Ростислава Черноморченка рішенням Кіровоградської міської ради №996 «Про перейменування вулиці Зої Космодем’янської» від 27.06.2017 р.

      Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський) м. Кропивницький.

    Зоя Космодем’янська була радянською комсомолкою-диверсанткою на початку німецько-радянської війни. Зоя Космодем’янська є символом сталінської/комуністичної політики «тактика випаленої землі».

Черноморченко Ростислав

        Черноморченко Ростислав Олександрович (23 березня 1992 р., Кіровоград – 31 липня 2014 р., село Василівка, Донецька область) – молодший сержант Державної прикордонної служби України. Кавалер ордена «За мужність».

    Черноморченко Ростислав Олександрович Народився 23 березня 1992 року в місті Кіровограді (нині Кропивницький). У 1999 році був зарахований до 1-го класу кіровоградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №31 (нині Гімназія «Інтелект»), яку закінчив у 2009 році.

    Ростислав проявляв інтерес до предметів гуманітарного циклу. Захоплювався уроками української літератури та історії. займався спортом. Вчителі та адміністрація Гімназії «Інтелект» згадують про Ростислава як про здібного, сумлінного, наполегливого учня, який відповідально, серйозно виконував обов’язки заступника старости класу. Брав активну участь у житті класу та школи. Вмів критично мислити, висловлювати власну думку. З товаришами по класу мав дружні стосунки, користувався повагою. Спокійний, врівноважений, доброзичливий щодо товаришів по класу та вчителів. Чесний, відвертий, правдивий до себе.

    Після школи навчався у професійно-технічному навчальному закладі «Межрегіональний центр ювелірного мистецтва» у м. Київ. 2010 року отримав спеціальність «ювелір-монтувальник». У Ростислава, як і у багатьох його ровесників, було звичайне життя: школа, служба в армії, робота. На жаль, Ростислав так і не встиг збудувати свою власну родину.

    З 1 квітня 2014 року під час першої хвилі мобілізації на особливий період молодший інспектор прикордонної служби – інструктор кінологічного відділення відділу прикордонної служби молодший сержант Черноморченко Ростислав Олександрович здійснював посилення відділення інспекторів прикордонної служби (з місцем дислокації н. п. Василівка) відділу прикордонної служби «Амвросіївка», де обстановка на ділянці характеризувалась постійними спробами порушення територіальної цілісності озброєними бандитськими формуваннями з метою вчинення провокацій на території України та здійснення нападів на прикордонні підрозділи.

    Він любив свою справу, його цінували в колективі. Це була людина особливих душевних щедрот, оптимізму та щирої любові до людей. Він не міг пройти повз, якщо хтось потребував допомоги. Його особлива усмішка дивним чином підіймала усім настрій, додавала життєвого тонусу.

    31 липня 2014 року о 03.12 під час обстрілу відділення інспекторів прикордонної служби молодший сержант Черноморченко Р. О. швидко за командою «До бою» зайняв позицію для відбиття нападу. Зав’язався бій, у ході якого бойовиками було здійснено близько 5 пострілів з гранатометів з відстані 100–150 метрів від місця розташування підрозділу та вівся постійний вогонь зі стрілецької зброї, в результаті чого було пошкоджено адміністративну будівлю підрозділу. Під час бою Ростислав мужньо та героїчно відбивав напад озброєних бойовиків, вживав можливих заходів щодо недопущення прориву їх на територію військового містечка. 5 прикордонників загинули та 11 поранені. Серед полеглих – Олександр Басак, Сергій Гулюк, Олег Паршутін, Юрій Філіповський. Через значні поранення, отримані під час обстрілу, загинув і Ростислав Черноморченко.

    Завдяки особистій підготовці, сумлінному ставленню до виконання службових обов’язків, особистій мужності, виявленій під час озброєного нападу, було не допущено захоплення підрозділу та врятовано життя багатьом військовослужбовцям.

    3 серпня 2014 р., у Кропивницькому провели в останню путь молодшого сержанта Ростислава Черноморченка. На панихиду, що відбувалась на Театральній площі прийшли рідні, друзі, однополчани, представники обласної та міської влади та небайдужі кропивничани.

    Бойовий побратим Ростислава сержант Віталій Прокутко згадуючи про загиблого зі сльозами каже:

    «Ростик для нас був справжнім товаришем, з одного казанка їли, кусок хліба ділили. Ростислв, від усієї застави, Успєнка, Василівка, Олексіївка, ти для нас будеш живим завжди! Царство небесне! Герої не вмирають!»

    Похований Ростислав Черноморченко у своєму рідному місті Кропивницький на Алеї слави Рівнянського цвинтаря.

Нагороди та вшанування

• 8 серпня 2014 року – за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений – нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• Рішенням виконкому Кіровоградської ради від 26 серпня 2014 року нагороджений відзнакою «За заслуги 2 ступеня» (посмертно).
• Ім’ям Ростислава Черноморченка назвали вулицю в Кропивницькому.

Дізнатися більше:

Публікації

Бажан Валентина. Гірка ціна майбутнього / Валентина Бажан // Народне слово. – 2014. – 7 серпня. – С. 4: фото.

Замість Зої Космодем’янської – Черноморченка // Нова газета. – 2017. – 18 травня. – С. 2.

Кучер Я. О. Співчуття керівного складу Кіровоградського гарнізону родинам загиблих військовослужбовців / Я. О. Кучер // Наше місто. – 2014. – 7 серпня. – С. 2.

Пам’ятні дошки на школах // Наше місто. – 2015. – 8 січня. – С. 1.

Перейменують ще одну вулицю // 21-й канал. – 2017. – 18 травня. – С. 1.

Про Героїв нагадуватимуть меморіальні дошки // З перших уст. – 2015. – 1 січня. – С. 3: фото.

Романюк Лариса. Родинам героїв-прикордонників вручили медалі / Лариса Романюк // З перших уст. – 2016. – 5 травня. – С. 2: фот.

Требунських Ірина. І знову похорон, і знову сльози / Ірина Требунських // Народне слово. – 2014. – 14 серпня. – С. 1, 5: фото. кол.

Требунських Ірина. Останній поштовх серця – за Україну / Ірина Требунських // Народне слово. – 2015. – 29 січня. – С. 4: фото.