Вулиця Чарівнa

        Вулицю Новосибірську було перейменовано на Чарівну рішенням «Про перейменування вулиць, провулків тупиків, проїзду» від 15 листопада 2022 року №1359.

         Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський). Новоолексіївка.

        Новосибірськ – місто в Західному Сибіру, на річці Об; адміністративний центр Новосибірської області та Сибірського федерального округу Росії.

Чарівна

        Чарівний – це прекрасний на вигляд, дуже милий і красивий. Термін може відноситися до будь чого, приголомшуючого своєю пишністю.

        Чари, чарувати, чарування, зачарувати – заворожити кого. Алє вже в «очарувати» нема чаклунства – це зробити гарний вплив, гарне враження на кого. Звідси чарівний – що зачаровує. «Чари» – праслово. Слово «чародей» появляється в церковно-словянському вже з XI в. Первісне значення слова «чар» збережене в чехів сага – лінія, тому що накреслення лінії у вигляді магічного кола входило до операцій чародійництва, отже дієслово чарати – це означало накреслити лінію, лит. кегаs – чар, кеrеtі – наврочити, авест. Cага – середина, інд. кrnоttі, каrоtі – чинить, кrtjа, каrtrа – чари, д. пруське Киrке — божество урожаю. Первісне значення дієслова «зачарувати» пов’язане з накладанням чар на кого або на що-небудь. Іншими словами, цей термін безпосередньо пов’язаний з чаклунством і магією.

        Але вже в XVIII столітті в літературі це поняття почали розуміти трохи інакше. Не як прямий вплив чарівництва, а як особливий вплив на людину. Інакше можна сказати полонення та омана.

        Слово «чарівний» укладало в собі поняття впливу своєю красою або чарівністю. Але не прямою магією, а харизмою, внутрішньою енергією. Тобто без сторонньої ворожби. У XIX столітті сенс чаклунства у слові «чарівний» зовсім втратився.

Дізнатися більше:

Книги

Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 6: У–Я. – Київ: Наукова думка, 2012. – 568 с.

Іларіон (Огієнко І.; митрополит). Етимологічно-семантичний словник української мови = Etymological and semantic dictionary of the Ukrainian language: [у 4 т.] / Митрополит Іларіон; ред. й допов. М. Ласло-Куцюк. – Вінніпег: Волинь, 1979-1994. – (Інститут дослідів Волині; ч. 39). – Т. 4: П-Я. – 1994. – 557 c.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – Київ, 1970-1980. – Т. 11. – С. 269.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. – Київ, 1907-1909. – Т. 4. – С. 444.