Провулок Авдієвський

        Провулок Дунаєвського було перейменовано на Анатолія Авдієвського рішенням Кропивницької міської ради «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків, проїзду» №1359 від 15.11.2022 р.

        Провулок знаходиться у Фортечному районі (Кіровський).

        Дунаєвський Максим Ісаакович (15 січня 1945 p., Москва, РРФСР) – радянський і російський композитор. Заслужений діяч мистецтв РФ (1996 p.). Народний артист Росії (2006 p.). Занесений на «Миротворець» через участь у пропагандистських заходах на території тимчасово окупованого Криму у 2007 році.

Авдієвський Анатолій

        Анатолій Тимофійович Авдієвський (16 серпня 1933 p., с. Федвар, Олександрівський район, Кіровоградська область – 24 березня 2016 p., Київ) – український хоровий диригент, композитор, педагог, Герой України, Лауреат Національної Премії ім. Т. Г. Шевченка (1968 p.). Академік Академії педагогічних наук України (1995 p.). Дійсний член (академік) Академії мистецтв України (1996 p.), голова Національної всеукраїнської музичної спілки.

        Батько, Тимофій Іванович – родом із села Авдіївка, що на Чернігівщині Холминського району, ветеринарний лікар – з 1940 р. і до кінця життя мешкали в с. Цебрикове Великомихайлівського району на Одещині; мати, Ганна Юхимівна, ветеринарний лікар с. Цебриково. В родині народилося четверо дітей: два сини і дві доньки.

        Дружина Анатолія Тимофійовича – Майя Пантелеймонівна Авдієвська, педагог – хореограф, Заслужений діяч мистецтв.

        1940-1948 рр. – учень середньої школи села Цебриково, Велико-михайлівського району Одеської Області. 1948-1953 рр. – учень Одеського державного музичного училища, диригентсько-хоровий відділ. 1951-1958 pp. – вчитель музики і співу, керівник хорових колективів (Одеса). 1951-1958 рр. – студент Одеської державної консерваторії ім. А. Нежданової. 1958 року закінчив Одеську консерваторію (у Дмитра Загрецького, Костянтина Пігрова).

        У 1958-1963 роках – засновник, художній керівник і головний диригент Поліського ансамблю пісні й танцю «Льонок» (Житомир).

        У 1963-1966 роках – художній керівник і головний диригент Черкась-кого українського народного хору.

        Від 1966 року – директор, художній керівник і головний диригент заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки.

        У 1971-1976 роках – викладач Київської консерваторії. У 1977-1980 роках – викладач Київського інституту культури.

        Від 1980 року – викладач Київського педагогічного інституту (від 1986 року – професор).

        Від 1991 року – голова Всеукраїнської музичної спілки (від 1998 року – Національна всеукраїнська музична спілка).

        З 1995 року – Президент Національного музичного комітету України Міжнародної Ради ЮНЕСКО. З 2000 року – проректор – директор Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова.

        7 березня 2016 року відсвяткував 50-річний ювілей на посаді головного диригента та художнього керівника Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Г. Г. Верьовки.

        Провів понад 1000 концертів. Академік Академії педагогічних наук України (1995 p.). Дійсний член (академік) Академії мистецтв України (1996 p.).

        Творчий доробок як диригента: обробки народних пісень «Цвіте терен», «Ой там за лісочком», «Гандзя», «Ой чий то кінь стоїть», «Зелена та ліщинонька» та ін. На слова Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи, мої думи...»

        А. Т. Авдієвський стоїть за створенням нових програм з музики для загальноосвітніх шкіл України, освітньо-професійних програм вищої школи за професійним спрямуванням «Музичне мистецтво». Його наукові праці, навчально-методичні посібники, репертуарно-методичні збірники, методичні рекомендації, програми, статті ефективно використовуються в навчальному процесі вузів, училищ, загальноосвітніх шкіл тощо.

        Помер 24 березня 2016 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка №52а).

Дізнатися більше:

Книги

        Авдієвський Анатолій Тимофійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудриць-кого. – Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. – С. 10.

        Авдієвський Анатолій Тимофійович // Мистецтво України : біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. – Київ, 1997. – С. 6.

        Вулиці рідного міста : бібліографічний покажчик / Департамент культури та туризму Кіровогр. обл. держ. адміністрації, Обл. універсальна наук. б-ка ім. Д. І. Чижевського ; укл.: О. Е. Нельга, Н. П. Пивовар ; ред. Н. Ф. Калашнікова ; відп. за вип. Є. Г. Літвінова. – Кропивницький : Видавець Лисенко В. Ф., 2021. – 98 с. : фот. – Іменний покажч. C. 43-44. – Покажч. назв вулиць C. 45-46. – Нові назви вулиць м. Кропивницького C. – 47-87.

        Корнійчук В. П. Маестро Анатолій Авдієвський. Портрет хору з мозаїки: художньо-документальна повість / В. П. Корнійчук. – Київ : Криниця, 2012. – 496 с.: іл. – (Б-ка Шевченківського комітету).

        Муха А. І. Композитори України та української діаспори : довідник / А. І. Муха. – К., 2004. – С. 11-12.

        Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. – К., 2001. – 696. – С. 13-15.

Публікації

        Авдієвський Анатолій Тимофійович : некролог // Культура і життя. – 2016. – 1 квітня. – С. 15 : портр.

        Мороко Е. Авдієвський вигукував кіровоградцям: «Браво!» / Е. Мороко // Народне слово. – 2007. – 6 жовтня. – С. 1.

        Рибченков Г. Анатолій Авдієвський : про музику та про себе / Г. Рибченков // Украина-Центр. – 2013. – 10 октября. – С. 3 : фото.

        Стороженко Ольга. Пішов з життя керівник хору Верьовки Анатолій Авдієвський : некролог / Ольга Стороженко // Кіровоградська правда. – 2016. – 29 березня. – С. 4 : фото.

        Сюта Богдан. Книжка про великого майстра : «Маестро Анатолій Авдієвський : Портрет хору з мозаїки» Володимира Корнійчука / Б. Сюта // Слово Просвіти. – 2013. – 8 серпня. – С. 12.