Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя II півріччя
Бібліотечні клуби Бібліотечні клуби
Бібліотеки в Інтернеті Бібліотеки в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

Григоровичу В. К. пам’ятник

        Першим пам’ятником нашого міста у ХІХ сторіччі став монумент професору трьох університетів, філологу-слов’янознавцю, фольклористу, історику, палеонтологу Віктору Івановичу Григоровичу. У добу, коли пам’ятники відкривали тільки царським особам, за ініціативою колег, учнів і небайдужих громад багатьох міст і сіл 30 жовтня 1892 року на Петропавловському кладовищі Єлисаветграду було відкрито пам’ятник людині науки.

        Віктор Іванович Григорович народився 12 травня 1815 року у місті Балта Подільської губернії у родині дрібного чиновника. Батько був українцем, а мати – полька за походженням. Освіту Віктор здобув в уніатському училищі при монастирі Василіанського ордену в Умані. Рання смерть матері прискорила формування його характеру. Хлопчик відрізнявся від однолітків неабиякими здібностями, але ріс тихим сором’язливим, лагідним, надзвичайно відповідальним.

        П’ятнадцятирічним юнаком він вступив до Харківського університету, а після його закінчення в 1833 р. продовжив навчання у Дерптському університеті, де під керівництвом досвідчених викладачів вивчав античну історію, слов’янські мови, філософію. 1838 року Віктор Григорович закінчив цей навчальний заклад і наступного року на запрошення Казанського університету очолив кафедру історії та літератури слов’янських говорів.

        У червні 1844 р. Віктор Іванович виїхав у наукове відрядження, яке тривало понад два роки.

        Віктор Іванович особисто відвідав Константинополь, Солунь, Афон, Македонію, Болгарію, Угорщину, зупинився у Відні, відтак вирушив у Далмацію, подорожував шляхами Чорногорії, Хорватії, Сербії, потім попрямував до Моравії і Чехії. Під час поїздки він збирав етнографічний і фольклорний матеріал, записував безпосередньо з уст народу пісні, казки, повір’я, діалектні слова. Вчений відвідав багато соборів і церков, зробив описи давніх рукописів, які в них зберігалися. Ним було переглянуто близько 580 томів слов’янських і грецьких рукописних документів. На думку відомого славіста кінця ХІХ – початку XX століття професора Олександра Івановича Александрова, «жодна експедиція не приносила науці таких великих результатів, як самітня, добровільна подорож В. І. Григоровича». Подорожі зробили його знаним у науковому та університетському світі. Він був одним із перших вчених, що ратували за першість глаголиці, її ранню появу.

        У 1848 р. вченого перевели до Московського університету на кафедру слов’янських літератур. Вже в наступному році В. І. Григорович повернувся до Казанського університету, де і працював до виходу на пенсію у 1864 р. В ці роки (1849-1864) він виявив себе як мовознавець, так і як історик. Упродовж довгого часу готував до видання Маріїнське Євангеліє.

        У 1864 р. після виходу на пенсію В. І. Григорович виїхав на постійне місце життя до Херсону, де перебували його родичі. З відкриттям Новоросійського університету в Одесі, В. І. Григоровича запросили викладати слов’янські мови, літературу та історію. Вчений став і фундатором бібліотеки новоствореної установи – подарував у різні роки 803 видання з власної колекції (з переліком книг із бібліотеки В. І. Григоровича можна ознайомитись за посиланням http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/8355). Серед рукописів – «Грамматика» Мелетія Смотрицького (XVII ст.), друге видання «Лексикона…» (Кутеіно, 1653) Памви Беринди, граматика болгарської мови (Крагуевац, 1835) Маріїнське євангеліє та Хілендарські листки, словенські приповідки та ін.

        Після десятиріччя викладання в університеті і виходу у відставку, 1876 року В. І. Григорович вирішує переселитися до Єлисаветграда – багатого на наріччя та історію міста. «Місцеві інтереси пробуджуються і ми свою допитливість повинні направити на вивчення етнографії та географії краю». Планував вивчати духовні скарби місцевих старообрядців, особливо Євангелія Покровської церкви єдиновірців, написаного на пергаменті у XIV-XV століттях. Крім того, мав намір викладати у Єлисаветградському земському реальному училищі, в якому вже працювали його учні М. Р. Завадський, В. М. Ястребов та інші. Проте підступна хвороба обірвала його плани на 62 році життя. 31 грудня 1876 року видатного вченого не стало.

        Колеги, учні та шанувальники таланту вченого взяли участь у зборі грошей на встановлення пам’ятника В. І. Григоровичу на могилі вченого в Єлисаветграді. У списку пожертвувачів на пам’ятник відомому вченому-славістові чільне місце посідають Новоросійський, Казанський і Варшавський університети, громада м. Єлисаветграда. Одеський скульптор Борис Васильович Едуардс (1860-1924) всі роботи з проектування бюста В. І. Григоровича, консультуючись з архітектором О. О. Бернардацці, виконав безкоштовно.

        Бюст і п’єдестал з каррарського мармуру (з району італійської Тоскани). На чотирикутному п’єдесталі під бюстом кілька книг, а під ними – бордюр у слов’янському стилі, в який вплетений спереду хрест. На п’єдесталі прибитий пергамент з текстом: «ИСКЪІИ ПРАВЪДЬІ МЪУЪТНАІЄГО СВЬТА СЕГО» («Шукач істини в цьому мінливому світі» переклад уклад.) слов’янським шрифтом зверху, а нижче в п’ять окремих рядків текст: «Македония, Византия, Южная Русь во имя славянства». Шрифт крупніший, щоб виділити графічно слова, які об’єднували наукові прагнення ученого. Унизу пергамента автограф і печать Григоровича. Погруддя опиралось на три масивних томи книг, покладених на високий гранітний постамент. На відкриття його 18 жовтня 1892 року на Петропавлівський цвинтар зібралися сотні єлисаветградців і гостей міста.

 

        На мітингу виступили багато відомих учених, друзів і товаришів ученого – професори Ф. І. Успенський, О. І. Кірпічніков, А. І. Маркевич, В. Н. Ястребов, колишні студенти. Наголошували на скромності професора, який сам вважав себе чорноробочим від науки. Знакові слова належали О. О. Кочубинському, доценту і учню професора: «Завидна доля випала вам, жителі Св. Єлисавети, надати останній притулок людині, яка жила одним почуттям – любов’ю до слов’янства і людства».

        Тепер пам’ятник В. І. Григоровичу знаходиться біля Алеї Слави Рівненського кладовища.

        Заповітом нащадкам і послідовникам стали слова вченого: «Пора нам перестати бути розумними чужим розумом і славними чужою славою».

Дізнатися більше:

Книги

Бацак Н. І. Григорович Віктор Іванович // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наукова думка, 2004. – Т. 2: Г – Д. – С. 201.

Горпинич В. О. Григорович Віктор Іванович / В. О. Горпинич // Українська мова: Енциклопедія / – К., 2004. – С. 120.

Григорович В. И. Собрание сочинений В. И. Григоровича (1864-1876) / В. И. Григорович. – Одесса, Изд. Историко-филол о-ва при Имп. Новороссийском ун-те под ред. М. Г. Попруженко, 1916. – XXXIII, 450 с.

Дьомін О. Б. Шукач слов’янських скарбів В. І. Григорович: монографія / О. Б. Дьомін, М. В. Алєксєєнко; авт. передмови І. М. Коваль; наук. ред. В. О. Колесник; відп. ред. М. О. Подрезова; бібліогр. ред. Г. В. Великодна; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Наук. б-ка. – Одеса: ОНУ, 2015. – 482 с., [12] арк. іл. – (Розвиток науки в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова; вип.: «Славістика»).

Исторический очерк г. Елисаветграда. Составил и издал А. Н. Пашутин, 1897; 1992. – С. 107.

Матівос Ю. Місто на сивому Інгулі: історико-публіцистичний нарис / Ю. Матівос. – Кіровоград, 2004. – С. 183.

На память о родном крае: история центральной Украины в слове, красках, фотографиях и почтовых открытках. – Кіровоград, 2008. – С. 40-42.

Публікації

Босько В. Видатні мовознавці нашого краю: від Віктора Григоровича до Віталія Скляренка / В. Босько // Народне слово. – 2012. – 2 лютого. – С. 1, 13: фото.

Матівос Ю. Віктор Григорович: археолог, історик, філолог, професор трьох університетів / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 2004. – 21 вересня. – С. 18.

Матівос Ю. Професор трьох університетів /Ю. Матівос // Вечірня газета. – 2007. – 16 листопада. – С. 8.

Ніколаєвський В. В. Григорович: любіть кожну мову / В. Ніколаєвський // 21-й канал. – 2012. – 13 вересня. – C. 18.

Сергієнко В. Два пам’ятники професору трьох університетів / В. Сергієнко // 21-й канал. – 2014. – 3 липня. – С. 11.

Шевченнко С. Старейший памятник Кировограда / С. Шевченко // Ведомости плюс. – 2011. – 2 декабря. – С. 7: фото.

Ресурси Інтернет

Волович Олексій. Віктор Григорович: пам’ятник руйнується, написи стираються [Електронний ресурс] // Depo: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://zpu.kr.ua/shche/kolonky/7978-viktor-hryhorovych-pam-iatnyk-ruinuietsia-napysy-styraiutsia – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова укр.

Григорович Віктор Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Григорович_Віктор_Іванович – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова укр.

Григорович Виктор Иванович [Електронний ресурс] – Русский Биографический Словарь: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.rulex.ru/01040740.htm – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова рос.

Життя, віддане науці: біобібліографічне досьє для користувачів-учнів старшого шкільного віку / Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. А. П. Гайдара; авт.-уклад. Г. В. Рубленко. – К., 2015. – 16 с. – Режим доступу: http://librarychl.kr.ua/pro_bib/grigorovich.php – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова укр.

Одесса и Виктор Григорович: ко Дню славянской письменности [Електронний ресурс]. – Odessit.ua: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.odessit.ua/news/odessika/13159-odessa-i-viktor-grigorovich-ko-dnyu-slavyanskoy-pismennosti.html – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова рос.

Виктор Григорович Памятник Григоровичу В [Електронний ресурс] // Уикипедия: свободната енциклопедія: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://bg.wikipedia.org/wiki/Виктор_Григорович – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019).

Памятник профессору В. И. Григоровичу на могиле его в Елисаветграде [Електронний ресурс] // ОУНБ ім. Д. І. Чижеського: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://library.kr.ua/elib/grigorovich/grigor_1.html – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова рос.

Памятник Григоровичу В. И. [Електронний ресурс] // Єлисаветград: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://elisavetgrad.ho.ua/View_post.php?id=7 – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова рос.

Щербань Т. Фундатор наукового слов’янознавства: до 190-річчя В. І. Григоровича / Т. Щербань // Вісник Національної академії наук України. – 2005. – № 5. – С. 63-69. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vnanu_2005_5_6.pdf – Назва з екрана. – (Дата звернення 2.07.2019). – Мова укр.