Коли згадуємо війну 1941-1945рр., неодмінно називаємо значні битви, які сприяли капітуляції фашистських військ у 1945 році. Це – Сталінградська чи Курська битва, битва за Київ чи Москву. Але у нас були не тільки успішно проведені військові операції, були і прорахунки, особливо на початку війни: червона від крові вода у Синюсі, і страшна смерть рядових і офіцерів у жахливому таборі для військовополонених – Уманській ямі.
     Пройшло більше 70 років з часу трагедії, яка розігралася у межиріччі Синюхи і Ятрані, на кордоні Кіровоградської та Черкаської областей, в кінці липня на початку серпня далекого 1941 року – оточення і загибель 6-ї та 12-ї радянських армій.
     Перша книга про ці події вийшла друком у московському видавництві політичної літератури лише у 1983 році. Її автор – відомий поет та військовий кореспондент Євген Долматовський. В районі Умані його дивізія потрапила в оточення. При спробі вирватися з кільця Долматовського було серйозно поранено осколком снаряда в голову й руку. Потрапив у полон. Під кулями автоматів втік з іншими полоненими з колони, сховавшись в заростях верболозу. Його переховували й лікували місцеві жителі з хутора Олексіївка, що неподалік Гайсина. Під час облави був арештований і відправлений у табір, звідки знову втік. Після довгих поневірянь Долматовський таки дійшов до лінії фронту і нарешті пробрався до своїх на початку листопада 1941 року.
     Його уже вважали загиблим. Був опублікований навіть вірш Костянтина Симонова, присвячений його пам’яті. Про смерть поета повідомили Спілку письменників та його матір.
     У «Зеленій Брамі» поет-фронтовик навіть не намагався розставляти акценти, назвавши свої спогади документальною легендою. Побачене та пережите він підкріпив документами та свідченнями учасників боїв липня-серпня 1941-го у районі урочища Зелена Брама.
     Навряд чи щось більше він міг зробити у ті часи. Адже перший раз вцілілі свідки тих трагічних подій зібралися у Зеленій Брамі тільки 9 травня 1972 року. Над багатьма з них висіло клеймо зрадників, генералів Понєдєліна П. Г. і Кіріллова Н. К. розстріляли в 1950р.
     Долматовський міг стати другим, хто насмілився б розповісти про цю трагедію. Раніше Євгена Долматовського таємниці Зеленої Брами намагався розкрити історик, поет і краєзнавець з Кіровоградщини В. П. Шурапов. Він тривалий час збирав матеріали про Зелену Браму, проте його книга так і не побачила світ. Після виходу книги Долматовського Шурапов спалив свій рукопис. Конкурентом самого Долматовського він не захотів бути. Та й часи були не ті. А жаль. Була б ще одна хороша книга про ті героїчні і страшні дні 1941 р.
     А в 2010 р. в Тернополі у видавництві «Астон» побачила світ ще одна книга нашого земляка М. Ковальчука «Окружение огневое. Подвиг и трагедия Зеленой Брамы». Це – художньо-документальна повість про маловідому сторінку початкового періоду Великої Вітчизняної війни, подвиг і трагедію двох радянських армій, оточених в лісовому урочищі Зелена Брама та подальшу долю бійців, які після виходу з оточення залишилися на окупованій території і продовжили боротьбу проти загарбників.
     Структура книги має 2 частини: перша – літературно-історичне дослідження про безпосередню оборону Зеленої Брами, і друга – художні твори про долю героїв Зеленої Брами, зокрема, автор знайомить читачів з діяльністю партизанського загону «Поятранський», створеного з бійців, що вийшли з оточення.

     У 2013 р. у кіровоградському поліграфічно-видавничому центрі ТОВ «Імекс-ЛТД» вийшла третя книга нашого земляка на цю тему: «Зеленая Брама: возвращение к легенде» – так назвав її автор, Василь Даценко.
     На майже 500 сторінках автор спробував відобразити витоки та наслідки трагедії, використавши недоступні раніше архівні матеріали.
     В книзі згадується багато прізвищ, приблизні місця загибелі або безвісти зниклих захисників Зеленої Брами, є версії їх загибелі за Вітчизну.
     Автор усвідомлює, що на теренах колишнього Радянського Союзу живуть нащадки бійців, про долю яких невідомо до цих пір. Можливо, на сторінках цієї книги вони знайдуть згадку про дорогу для них людину.
     Автор в своїй книзі хотів об’єктивно показати реальні події в Зеленій Брамі.
     Як і всюди, там було місце героїзму і боягузтву, самовідданості і зрадництву, високій свідомості і моральному падінню.
     Є. А. Долматовський писав: «Брама залишається фортецею – без фортечних стін, башт, ровів». Вона залишається фортецею нашої пам’яті.
     Порівнюючи її з Брестською фортецею, можна стверджувати, що ціна боїв і там, і там була занадто високою. В Брестській фортеці на кожного загиблого німецького солдата було 2 наших воїна, а в Зеленій Брамі – 7.
     Перемога в тій війні починалася тоді, в серпні 1941-го, на полі бою між Синюхою і Ятранню, коли залишки 6 і 12 армій живим щитом на два тижні закрили Дніпропетровськ, Запоріжжя, Донбас, Київ. Героїчний супротив оборонців Зеленої брами надав можливість евакуювати промисловість і, головне, позбавив окупантів впевненості у блискавичній війні і швидкій перемозі.
     Про героїзм захисників Брестської фортеці написано багато книг, є документальні і художні фільми. Про Зелену Браму поки що є небагато.
     «Невідомий солдат… Але мені він відомий. Я знав його, бачив у запеклій штиковій атаці. Бачив, як він помирав з образою в згасаючих очах: мало вдалося знищити ворогів, несправедлива мить, коли куля увірвалася в нього і нестерпно пече з середини…», – написав у «Зеленій Брамі» Є.Долматовський, якому 5 травня цього року виповнилося б 100 років.
     Чим далі від війни, тим більше правди відкривається про ті непрості часи.
     Пропоновані вам книги не назвуть імені кожного загиблого солдата, але білих плям в героїчній обороні «Зеленої брами» стане менше. Книжкові видання та інші представлені на цій сторінці джерела інформації – сходинки до розуміння непростого літопису війни. Адже воїни, що загинули в боях за Батьківщину, стають небом над нею.

Публікації про «Зелену Браму»:

Багацький Л. Зелена Брама очима Муссоліні / Л. Багацький // Кіровоградська правда. – 2012. – 13 липня. – C. 9: фото.
Виноградов А. Зелёная Брама: долг памяти и зов души / А. Виноградов // Украина-Центр. –
2011. – 11 августа. – C. 1, 3.
Даценко В. Зелена Брама: трагедія – героїзм – пам’ять / В. Даценко // Народне слово. – 2011. –
4 серпня. – C. 8, 9: фото.
Даценко В. И никто не узнает.../ В. Даценко // Украина-Центр. – 2009. – 7 мая. – C. 9.
Даценко В. Трагічний серпень 41-го.../ В. Даценко // Кіровоградська правда.– 2009. – 18 серпня. – C. 5.
Зелена Брама продовжує стукати в наші серця // Народне слово. – 2014. – 3 липня. – С.11.: фото. кол.
Любарський Р. Вічна слава героям! / Р. Любарський // Народне слово. – 2011. – 11 серпня. –
C. 1, 7: фото.
Матівос Ю. Нерозгадані таємниці Зеленої брами / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 2007. – 18 вересня. – C. 3.
Матівос Ю. Трагедія і героїзм Зеленої Брами: Сторінки безсмертя / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 2007. – 17 липня. – C. 3; Кіровоградська правда. – 2007. – 20 липня. – C. 5.
Мухін В. Зелена Брама – наш біль, наша гордість / В. Мухін // Народне слово. – 2011.– 28 липня. – C. 7.
Рыбченков Г. Кировоградщина, война, литература / Г. Рыбченков // Украина-Центр. – 2013. –
9 мая. – C. 3.
Степанова О. Возвращение к легенде / О. Степанова // Украина-Центр. – 2014. – 8 мая. – C. 12-13: фото.
Степанова О. Концентрированная история / О. Степанова // Украина-Центр. – 2013. – 18 июля. –
C. 1, 2.
Тільнова І. Інфотур Новоархангельщиною: Зелена Брама / І. Тільнова // Нова газета. – 2013. –
1 серпня. – C. 15.
Трипільський Р. До 70-річчя трагедії / Р. Трипільський // Народне слово. – 2011. – 28 липня. –
C. 7.
Шевченко С. Кіровоград у роки війни: прочитання традиційне і нове / С. Шевченко // Наше
місто. – 2013. – 16 травня. – C. 3.

Ресурси Інтернет