Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя II півріччя
Бібліотечні клуби Бібліотечні клуби
Бібліотеки в Інтернеті Бібліотеки в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

аниме

Відділ бібліографії та краєзнавства

 

Битва на Синіх Водах:
пошуки, знахідки, відкриття

(650 років тому відбулася Синьоводська битва – 1362 р.)

Інформаційний бібліографічний покажчик літератури
для учнів середнього та старшого шкільного віку

          Битва на Синіх Водах: пошуки, знахідки, відкриття (650 років тому відбулася Синьоводська битва – 1362 р.): інформ. бібліогр. покажч. для учнів серед. та ст. шк. віку / Кіровоградська обл. б-ка для дітей ім. А. П. Гайдара;
авт.-уклад. Л. В. Матвієнко. – Кіровоград, 2012. – 12 с.

 

З історії битви на Синіх Водах (1362 р.)

Буйно бився він з ордою,
                                                      З вражим турком, з татарвою…
(Я. Щоголів)

         В середині ХIII століття самобутня Київська держава, яка досі мужньо відбивала напади завойовників, не втрималася під натиском могутньої орди татаро – монгол. 1240 року хан Батий вдерся в Київ. Ординці одне за одним підкоряли села і міста Київської землі – осередки ремесла, торгівлі, культури.
         Чорна блискавка ворожої навали вдарила і в Торговицю. Історія її сягає в сиву давнину. Перша згадка про Торговицю датується 1331 роком.
Сьогодні Торговиця – звичайне село на Кіровоградщині поблизу Новоархангельська. А раніше тут було квітуче багатолюдне місто з фортецею, кам’яними палацами, культовими спорудами.
         Воно мало бруковані вулиці, громадські лазні, міський водогін і знаходилося на високому правому березі річки Синюхи. Поселення своєю назвою завдячує  жвавому товарообігу, що обумовило поставки зі сходу і заходу знаменитим Чорним шляхом.
         Довгі роки Київська держава ходила у татаро – монгольському ярмі. Визволення від гніту прийшло несподівано.
         На початку ХIV століття на берегах Балтики виникло дуже розвинуте Литовське князівство. Литовські князі почали захоплювати землі спочатку сусідньої Білорусі, а далі й України. Причому робили вони це практично мирним шляхом. На відміну від інших завойовників, литовці не грабували місцеве населення, не втручалися у його життя, побут, культуру. Більше того, прибалти приймали православну віру, а також – мову, звичаї українців, зав’язували родинні відносини з ними.
         Так українські землі без війни переходили під владу литовських князів.
         Особливо розширилися литовські володіння на Україні при великому князі Ольгерді (Альгірдас, Algirdas).
         Політичні таланти князя літописець характеризує таким чином: «Сей Ольгерд дуже розумним був і багатьма мовами говорив і перевишував саном і владою всіх, і стриманість мав велику, від усякої суєти відвертався, на потіхи, на ігри та подібне уваги не звертав, але дбав день і ніч про державу свою…, взяв багато міст і країн не стільки силою, скільки мудрістю звоювавши…».
         Природно, діяльність Ольгерда не залишилася непоміченою татаро-монголами. Вони вирішили покласти край територіальним претензіям литовського князя. Зібравши сильне військо, ординці вислали його у володіння Ольгерда. Однак, князь Ольгерд був готовий до такого перебігу подій. Він закликав під свої знамена ополчення із селян та міщан, які жили на берегах Синюхи, Південного Бугу, Ятрані. З ними вийшов навстріч золотоординцям.
         Для битви було обрано місцевість на правому березі річки Синя Вода (так у ті часи називалася Синюха).

                            … А круті скелясті береги й даль безкраю
ще ж бо древньоруські вороги пам’ятають.
Де шумів торговицький базар в дикий простір,
били ляхів, турків і татар
запорожці…
(А. Загравенко. Засторога).

         Битва на Синій Воді залишила про себе немало слідів у письмових джерелах.
         Зокрема, у Густинському літописі відзначається, що Ольгерд «пішов у поле (степ) і побив на Синій Воді татар, трьох братів: князя Качибея, Кутлубучу і Дмитра».
         Ось як описана битва у книзі польського історика А. Похилевича «Сказания о населённых местностях Киевской губернии»:                          
         «Коли ополченці прийшли…в урочище Синя Вода, то побачили в полі велику орду татар, розділену на три частини.
         Ольгерд же розділив своє військо на шість частин і розставив їх  півколом, щоб не дати можливості татарам відступити і користуватися стрілами… Затим Литва з Руссю атакували татар, вступивши в рукопашний бій зі списами і шаблями… Татари падали, мов слони від сильного вітру, вони не могли витримати натиску, почали метушитися і поступово відступати на широких полях. Всі три князі татарські загинули в бою…».
                        
Битва на Синіх водах: схема

         Про розгром золотоординців у 1362 році йдеться, зокрема, в «Хроніці польській, литовській, жмудській та всієї Русі» Мацея Стрийковського, вперше виданій 1582 року. Доволі докладний опис Синьоводської битви міститься тільки у цій «Хроніці…». Історик Олексій Брайченко зазначив: «Зауваження щодо цього опису, як його прихильників, так і критиків, грунтуються на одних і тих же джерелах і не дозволяють, на наш погляд, ані щось напевно стверджувати, а ні аргументовано відкинути. Залишається констатувати, що такий опис існує і зазначені в ньому дії військ Ольгерда й татарських князів відповідають рівню воєнного мистецтва тієї доби».
         В умовах рівності військових сил Литовської й Татарської армій, долю битви вирішив воєнний талант Ольгерда, який застосував незвичну для супротивника тактику: несподівано для татар військо Ольгерда розступається перед їхньою кіннотою – пропускаючи її вперед і при цьому нещадно обстрілюючи з обох боків. Ординці не витримують удару і тікають.
         Головною діючою особою битви на Синій Воді були звичайні українські селяни, ремісники – жителі «градів і сіл», розташованих у басейні Синюхи.
          Золотоординцям було завдано поразки, від якої вони так і не змогли отямитися. На Синіх Водах розгромлено їх основні сили.                   Перемога поклала початок визволенню українських, білоруських, російських земель від татаро – монгольського рабства.
         Ця битва відбулася у 1362 році, тобто за 18 років до битви Куликовської. За політичним значенням битву на Синіх Водах можна поставити вище, ніж битву на Куликовому полі, адже Золота Орда була витіснена за межі українських земель безповоротно. І хоча українські землі потрапили на деякий час у залежність від Литви, вони скинули вікове татаро – монгольське ярмо, врятували себе від повного винищення.
         Приєднавши до своїх володінь Південно-Західну та Західну Русь, Литовське князівство стало величезною багатонаціональною державою, найбільшою в тогочасній Європі. В ході завоювання українських земель Ольгерд та його прибічники проявили політичну мудрість. Здобувши собі довір’я місцевого населення, вони використали його надбання в усіх сферах життя.       
         Предметом дискусії істориків XIX початку ХХ століття були час і місце битви (у тому, що битва була, вони не сумнівалися).

         Так, Володимир Антонович у «Нарисі історії Великого князівства Литовського до середини 15 століття» (Київ, 1878) зазначив, що «1362 року Ольгерд здобув рішучу перемогу над трьома татарськими князями: Кутлубугою, Хаджибеєм і Дмитром на берегах ріки Сині Води…». Антоновича підтримали історики права Михайло Ясинський і Федір Леонтович.
         Іншу думку щодо дати Синьоводської битви  мав Матвій Любавський. В своїх працях він вказував, що «Поділля було зайняте сином Коріята Гедиміновича після того, як 1363 року великий князь Ольгерд побив на Синій Воді татарських ханів…».
         Михайло Грушевський теж вважав, що битва відбулася 1363 року. У своїй праці «Історія України-Руси», він писав: «Кінець кінцем мусимо задовольнитися тим виводом, що в 1363 році Ольгерд увійшов у конфлікт з Татарами, ходив походом у полудневу Київщину й погромив там Татар, і що в зв’язку з сим, по всякій правдоподібности, стояла формальна окупація Київщини й Поділля».
         Синьоводській битві було присвячено дві наукові конференції, які відбулися 1997 та 1998 року в Кіровограді. 2005 року за матеріалами цих конференцій Інститут історії України НАН України видав збірник статей «Синьоводська проблема у новітніх дослідженнях».
         Третій міжнародний круглий стіл, присвячений 650 – річчю битви на Синіх Водах у 2012 – 2013 р. пройшов у Вільнюсі (Литва). В ході роботи круглого столу було сформовано також спільний план дій на 2012 – 2013 р р. щодо відзначенню ювілею битви на Синіх Водах в Україні і Литві на державному рівні. Окремим напрямом роботи круглого столу була визначена популяризація проекту «650 – річчя битви на Синіх Водах» у загальноєвропейському масштабі та залучення до відзначення ювілею провідних європейських організацій.
         В червні 2012 року  на базі Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка  відбулася міжнародна наукова конференція «Синьоводська битва 1362 року в контексті середньовічної історії Східної Європи». Захід організовано в рамках проекту «Синя Вода», започаткованого Всеукраїнським благодійним фондом «Україна – ЮНЕСКО» до 650 – річчя Битви на Синіх Водах.

Володимир Рутківський «Сині Води»

         Звичайно, ця величезна подія в історії України не може не обговорюватися і надалі. Можливо з цього приводу буде написано ще багато статей, наукових досліджень та праць. Але битва на Синіх Водах відбулась, і вона була вирішальною в історії українського народу. Про це повинні знати сьогоднішні учні, яким у майбутньому творити історію нашої країни.
         Зрозуміло, що дітям краще знайомитися з такими історичними подіями за допомогою творів художньої літератури.  І дізнатися про Битву на Синіх Водах вони можуть з нової книги українського письменника Володимира Рутківського «Сині Води».
         Володимир Рутківський (на фото) пише давно – ще з 1959 року. Народився на Черкащині, зараз живе, працює і творить в Одесі. Автор багатьох романів для дітей, серед яких «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі» та інші. Успіх в масовій дитячій літературі письменнику принесла трилогія 2000-х «Джури» («Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен»).
Роман Володимира Рутківського «Сині Води», що вийшов у видавництві «Темпора» у 2011 році, став переможцем найпрестижнішої книжкової премії «Книга року Бі-Бі-Сі 2011». До участі в конкурсі було представлено 32 нові книги прози, написані українською мовою і видані між вереснем 2010 та вереснем 2011 року. Роман В.Рутківського «Сині Води» був обраний з-поміж 5 фіналістів конкурсу («Хронос» Тараса Антиповича, «Бора» Галини Вдовиченко, «Нариси бурси» Антона Санченка, «Подорож з Мамайотою в пошуках України» Артема Чапая).

Обкладинки книжок дилогії, яка отримала одну з найпрестижніших книжкових премій 2011 року

         Рік 1361. Волею долі волинський князь Дмитро Боброк (йдеться про онука литовського князя Гедиміна Дмитра Коріятовича Боброка-Волинського - оспіваного пізніше героя Куликовської битви 1380-го, який загинув у битві Вітовта з ординцями над Ворсклою в 1399 році) опиняється в епіцентрі подій, що зрештою призводять до битви на Синіх Водах – однієї з найбільших битв в історії давньої України.
         Вистояти у небезпечній боротьбі йому допомагають троє відчайдушних друзів. Оповідь починається із пригод ватаги бродників – тогочасних волоцюг, - які схопили невідомого чоловіка. Той чоловік, схоже, непростий. Бродники хочуть за пораненого викуп, але його рятує сільський хлопчик-сирота Петрик. Невідомий виявляється князем Дмитром Боброком. Тепер доля Петрика і його друга Тимка пов’язана з Дмитром, а доля того – з долею України. Разом з героями роману Володимира Рутківського «Сині води» читач не лише зазнає безліч захоплюючих пригод, а й дізнається, хто врятував великого князя литовського від стріли найманого вбивці, познайомиться з ханом Мамаєм і побуває у стародавньому Києві. А головне - переконається в тому, що потяг до свободи долає будь-які перепони.

         Інформаційний бібліографічний покажчик літератури має на меті познайомити юних читачів з обсягом літератури, який допоможе усвідомити епохальне значення однієї з найвизначніших подій української історії - битви на Синіх Водах - для становлення української державності.

Список рекомендованої літератури:

Книги:

         Бокій Н. 10 років археологічних досліджень золотоординської пам’ятки біля с. Торговиця на Кіровоградщині / Н. Бокій, І. Козир, Т. Позивай // Північне Причорномор’я і Крим в добу середньовіччя (ХIV – XVIст.) – К.: 2003. – С. 4 -18.
         Велике князівство Литовсько-Руське // Литвин В. Історія України: Підручник. – 5-е вид. доп. / В. Литвин. – К.: Наукова думка, 2010. – С. 105 – 106.
         Доба литовсько – польська // Грушевський М. С. Ілюстрована історія України / М.С. Грушевський; вступна стаття В. А. Смолія, П. С. Соханя. – К.: Наукова думка, 1992. – С. 144. – (Пам’ятки історичної думки України).
         Доба литовсько-польська // Грушевський М. С. Історія України / М. С. Грушевський; упоряд. В. Г. Сарбей. – К.: Освіта, 1992. – С. 86 – 88.
         Довідник з історії України (А – Я): Посібн. для серед. загальноосв. навч. закл. / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-е вид., доопр. і доп. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с. – Із змісту: [ Синьоводська битва] – С. 751-752.
         Кизименко П. М. Пам’ять степів. Історичні нариси з минулого Кіровоградщини / П. М. Кизименко. – Кіровоград: Мавік, 2003. – С. 31.
         Козир І. А., Шевченко С. І. Історія рідного краю (навчальний посібник для шкіл Кіровоградщини) / І. А. Козир, С. І. Шевченко. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім.. В. Винниченка,2001. – С. 9 – 11.
         Крикун М. Синьоводська битва / М. Крикун // Довідник з історії України. – 2-е вид.- К.: 2001. – С. 751-752.
         Литовсько - польська   доба української історії (друга половина ХIV – перша половина XVII ст.) // Остафійчук В. Ф. Історія України: сучасне бачення / В. Ф. Остафійчук. – К.: Знання-Прес, 2007. – С. 77.
         Моця О. Синьоводська битва 1362 р. в контексті майбутніх досліджень / О. Моця // Північне Причорномор’я і Крим в добу середньовіччя (XIV-XVIст.): Матеріали міжнар. наук. конф. – Кіровоград, 2006. – С. 92 – 96.
         Рибак І. В., Матвєєв А. Ю. Історія України у проблемному викладі, в особах, термінах, назвах і поняттях: Навч. Посібник / І. В. Рибак, А. Ю. Матвєєв. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 200 с. – Із змісту: [Про Синьоводську битву 1362р.]. – С. 19 – 20.
         Рутківський В. Сині води: трилогія у 3 ч.; ч.1: Двобій з тінню / В. Рутківський. – К.: Зелений Пес, 2004. – 189с. – (Під партою. Географія).
         Рутківський В. Сині води: трилогія у 3 ч.; ч.2: Вогонь до вогню / В. Рутківський. – К.: Зелений Пес, 2004. – 189 с. – (Під партою. Хімія).
         Рутківський В. Сині води: трилогія у 3 ч.; ч.3: Стріли під сонцем / В. Рутківський. – К.: Зелений Пес, 2004. – 188 с. – (Під партою. Політологія).
         Синьоводська битва // Довідник з історії України. – т. 3. (Р – Я). / За ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. – К.: Генеза, 1999. – С. 165.
         Синьоводська проблема у новітніх дослідженнях: Збірник статей / Ф. М. Шабульдо (наук. редактор), О. Д. Брайченко (упорядн.). – К.: Інститут історії України НАН України, 2005. – 172 с.
         Становище Наддніпрянської України – Русі після татарської руїни. Литва. Перехід українських земель під владу князів литовських. Литовсько – польські унії. // Дорошенко Д. І. Нарис історії України / Д. І. Дорошенко, передм.: І. Денисюка. – Львів, Світ, 1991. – С. 107-108.
         У боротьбі з татарами // Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.) / І. Крип’якевич, Б. Гнатевич, З. Стефанів та ін.; упорядн. Б. З. Якимович. - 4-е вид., змін. і доп. – Львів: Світ, 1992. – С. 160-161.   
         Україна за литовсько-польської і польсько-козацької доби (початок ХIVст. – 1648р.) // Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України / А. Жуковський, О. Субтельний; Ред. Я. Грицак, О. Романів. – Львів: Вид-во Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, 1992.– С. 32-33. – (Українознавча бібліотека НТШ. Число 1).
         Українські землі під владою іноземних держав (ХIV – XVст.) // Гайдуков Л. Ф., Крушинський В. Ю. Історія України: Посібник для старшокласників та абітурієнтів. / Л. Ф. Гайдуков, В. Ю. Крушинський. – К.: Либідь, 1999. – С. 36.
         Українські землі під литовським і польським володарюванням (середина XIV – середина XVII ст.) // Історія України в особах: литовсько – польська доба / авт. колектив: О. Дзюба, М. Довбищенко, Я. Каєвич та ін.; упорядн. і авт. передм. О. Русина. – К.: Україна, 1997. – С.7 – 8. 
         Українські землі – складова частина Литви і Польщі // Горєлов М. Є. Держава і цивілізація в історії України / М. Є. Горєлов, О. П. Моця, О. О. Рафальський: Монографія. - К.: ЕКО – ПРОДАКШН, 2009, - С. 281.
         Українські землі у складі Золотої Орди // Єльников М. В. Золотоординські часи на українських землях / М. В. Єльников. – К.: Наш час, 2008. – С. 149 – 151. – (Сер. «Невідома Україна»).
         Українські землі у складі іноземних держав у XIV – першій половині XVI ст. // Великий довідник школяра: Гуманітарні та суспільні науки: 5 – 11 (12) класи; 3-тє вид., випр. та  доп. – Х.: ВД «Школа», 2009. – С. 654.
         Українські землі у складі Литви і Польщі // Бойко О. Д. Історія України: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. / О. Д. Бойко. – 3-тє вид., випр., доп. – К.: Академвидав, 2006. – С. 96 (Альмаматер).
         Шабульдо Ф. Синьоводська битва 1362р. у сучасній науковій інтерпретації / Ф. Шабульдо // Центральна Україна за доби класичного середньовіччя: студії з історії ХІV ст. – К.: 2003. – С.20.


Періодичні видання:


         Багацький Л. На роздоріжжях творення нації. Історичний клуб «КП» / Л. Багацький // Кіровоград. правда. – 2011. – 29 липня.
         Багацький Л., Петренко С. Від Синіх вод на Білий берег: про княжу славу й недолю ханську / Л. Багацький, С. Петренко // Мол. комунар. – 1990. – 24 листопада. – С. 9. – (Історична пам’ять).
         Володимир Рутківський: Анкета «Вежі» // Вежа. – 2009. – С. 21 – 22.
         Гажаман Н., Марченко Н. Життя та творчість В. Г. Рутківського: готуємося до уроків… (Синьоводська битва 1362р.) / Н. Гажаман, Н. Марченко // Шкільна бібліотека. – 2011. - № 10. – С. 86 – 87.
         Демчук Л. Прикро за скіфів і сарматів, бо про них не знають люди (інтервью з Н. Бокій, зокрема – про битву на Синій Воді) / Л. Демчук // Кіровогр. правда. – 1998. – 8 серпня.
         Журавський В. Синьоводська битва: пошуки, знахідки, відкриття / В. Журавський // Вечірня газета. – 2000. – 21 липня.
         Здір Л. Торговиця, можливо, була однією із столиць Золотої Орди / Л. Здір // Нар. слово. – 1999. – 17 серпня. – С. 3.
         Матівос Ю. Благословен мечів вогонь / Ю. Матівос // Кіровогр. правда. – 1997. – 7 жовтня. – Із змісту: (битва на Синій Воді 1362р).
         Матівос Ю. Під «знатним градом Торговицею» / Ю. Матівос // Кіровогр. правда. – 1995. – 12 жовтня. – (Прочитайте тую славу).
         Матівос Ю. Торговиця, оповита легендами / Ю. Матівос // Сільське життя плюс. – 2008. – 10 квітня.
         Матівос Ю. Родом із чотирнадцятого століття: Маловідомі сторінки історії // Кіровоград. правда. – 2006. – 14 жовтня. – Із змісту: (Битва на Синій Воді 1362р.).
         Матівос Ю. У козацькім краї над Синюхою: Благословен мечів вогонь / Ю. Матівос // Нар. слово. – 1990. – 6, 8 грудня. – (Історична розвідка). – Із змісту: (про Синьоводську битву 1362 р.).
         Панченко В.  Битва на Синіх Водах: початок кінця Золотої Орди? / В. Панченко // День. – 1998. – 6, 10 листопада.
         Родик К. Країна мрій Володимира Рутківського / К. Родик // Україна молода. – 2012. – 5 січня
         Синдюков И. Что важно помнить и России и Европе: 650 – летие битвы на Синих Водах, которая сыграла огромную геополитическую роль, отметили на Кировоградщине / И. Синдюков // День. – 2012. – 8 июня. – С. 1.
         Трипільський Р. «Велике бачиться здалеку» / Р. Трипільський // Народне слово. - 2012. – 14 червня. – С. 9. – Із змісту: (В Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. Винниченка пройшла міжнародна наукова конференція на тему «Синьоводська битва 1362 року в контексті середньовічної історії Східної Європи»).
         Шабульдо Ф. М. Битва біля Синіх Вод 1362 р.: маловідомі та незнані аспекти / Ф. М. Шабульдо // Укр. історичний журнал. – 1996. - № 2. – С. 3-15. 

Інтернет – ресурси:

         Битва на Синіх Водах [Електронний ресурс]: [Літописні відомості про битву, історіографія питання, перебіг битви…] // Вікіпедія: [Веб – сайт]. – Режим доступу: uk/wikipedia. org/…Битва на Синіх Водах.
         Битва на Синіх Водах [Електронний ресурс]: [Як Україна звільнилася від Золотої Орди…] // [Веб – сайт]. Режим доступу: www. istpravda. com. ua / articles /…/66894/-
         Битва на Синіх Водах [Електронний ресурс]: [Битва на Синіх Водах: початок кінця Золотої Орди?] // [Веб – сайт]. – Режим доступу: www.day.kiev.ua / 118150.
         Битва на Синіх Водах [Електронний ресурс]: [Битва на Синіх Водах 1362 р. – князь Ольгерд (Альгірдас)] // [Веб – сайт]. – Режим доступу: www. polissya.eu/…
         Битва на Синіх Водах [Електронний ресурс]: [Я помню, я горжусь: Битва на Синіх водах 1362 / Интересно] // [Веб – сайт].- Режим доступу: kramorsk. in / biog / interestinq / 4991. htm /.
         Битва на Синіх Водах [Електронний ресурс]: [Великий вогонь. Перегляд теми – Битва на Синіх Водах] // [Веб – сайт]. – Режим доступу: oqiin.mybb3.net / viewtopic.php? = 12451
         Битва на Синіх Водах [Елекронний ресурс]: [Кіровоградська обласна рада. – До 650-річчя Битви на Синіх Водах]: [Веб – сайт]. – Режим доступу: www oblrada.kirovoqrad.ua / news / 1509. htm /.