Відділ у справах розвитку дитячих бібліотек і маркетингу 

Стан та поповнення фондів бібліотек області
українською літературою для дітей
(інформаційно – аналітичний огляд
за матеріалами обласного маркетингового дослідження)

Л. Босюк
провідний методист
відділу у справах розвитку
дитячих бібліотек і маркетингу

       Нинішнє, 21 століття, по праву називають інформаційною ерою. Інформацію визначають як основній ресурс майбутнього. В інформаційному суспільстві, основною ознакою є утвердження культу знань. Жити і працювати в такий час допомагають різні соціальні інститути, до яких, звичайно, відносяться й бібліотеки. Завдяки уже сформованим інформаційним ресурсам, бібліотеки відіграють значну роль у культурно – мовному розвитку її теперішніх та потенціальних користувачів. Адже загально відомо, що виховання дитини починається з культури мови, основ духовності, моралі та народних традицій.
       Сьогодні, в Україні діє Державна програма розвитку і функціонування української мови на 2004 – 2010 роки, одним з завдань якої є поповнення фондів бібліотек документами українською мовою.
Виходячи з вищезазначеного, обласною бібліотекою для дітей
ім. А.П. Гайдара проведено обласне маркетингове дослідження „Стан та поповнення фондів бібліотек українською літературою”. Участь у дослідженні взяли: обласна бібліотека для дітей ім. А.П. Гайдара, 17 районних, 3 міських бібліотеки для дітей (крім бібліотек м. Світловодська) та 5 відділів, що обслуговують дитяче населення при центральних бібліотеках для дорослих. Матеріали дослідження відображають статистичні данні бібліотек за 2002, 2003, 2004 роки.
       Анкетою дослідження передбачались відповіді на 7 запитань, щодо наявності, формування та популяризації видань української літератури.
       Аналіз показав, що кількість книг українською мовою до загальної кількості фонду бібліотек, у середньому, складає 45%, тобто, майже, половину бібліотечних фондів.
       За даними дослідження, у фондах бібліотек для дітей серед україномовних видань домінуючими є художні твори, не обов’язково українських письменників. Галузева література розподіляється в наростаючому порядку: “суспільна”, “природнича”, “технічна”, “мистецька”, “сільськогосподарська”, “спортивна”. Кількісне співвідношення між вищезазначеними галузевими виданнями таке: художніх творів в 6 разів більше ніж видань суспільного характеру, а останні, в свою чергу, переважають природничі в 1,8 рази. Така ж картина між природничими та технічними, технічними та мистецькими виданнями.
       За 3 роки спостерігаються незначні зміни на краще щодо темпів зростання поповнень бібліотек документами українською мовою. Так, середня кількість надходжень видань у 2004 р. по відношенню до
2002 р. зросла в 1,3 рази, а по відношенню до 2003 р. в 1,9 рази.

Таблиця № 1
 

Середні показники надходження книг українською мовою до бібліотек
 

 Значне поповнення фондів україномовними виданнями відбулось в ОДБ ім. А.П. Гайдара. Так, якщо у 2002 р. бібліотека отримала 1,4 тис. прим. книг українською мовою, то у 2004 р. – 2,1 тис. прим., тобто, в 1,6 рази більше.

Таблиця № 2
 

Порівняльні цифрові показники книжкових надходжень українською мовою до бібліотек області
 

Значну допомогу бібліотекам у поповненні соціально значущих видань згідно Державної програми “Українська бібліотечна серія” надає: Центр інформатики Міністерства культури і туризму України. Завдяки чому, бібліотеки для дітей області за 4 роки отримали понад 10 тис. прим. книг. Також, надходження здійснюються за рахунок коштів від додаткових бібліотечних платних послуг у книжкових магазинах, дарунків від спонсорів та акцій, що проводяться серед користувачів бібліотек. Свій вклад в цю справу внесли й дитячі журнали “Барвінок” та “Пізнайко”, на сторінках яких з’являються твори українських авторів, що залюбки читаються дітьми.
       Найменше бібліотеки звертаються до республіканських, місцевих видавництв та обмінних фондів центральних районних (міських) бібліотек з метою комплектування.
       Надзвичайно серйозне та актуальне завдання бібліотек – забезпечення існування нормального фізичного стану документів. Проблеми з якими
стикаються усі бібліотеки – це руйнування старих документів, недовговічність нових видань, незадовільні умови зберігання фонду та ін.
       Як наслідок, ці моменти, негативно впливають на кількісний та якісний склад бібліотечного фонду.
 

Таблиця № 3
 

Середні показники вилучення книг з бібліотек
 

       Таблиця вказує на коливання цифр, так як не всі бібліотеки щорічно займаються очищенням своїх фондів від зношеної літератури, хоча саме зношені книги є основним показником при вибутті україномовних видань з фондів.
       Одна з причин несвоєчасного списання літератури: обмежена кількість книг українською мовою, яка конче потрібна користувачам. Тому книги часто підлягають ремонту, на жаль, не завжди якісному, що завдає документам ще більшої шкоди.
       Слід зауважити, що при вилученні книг такі категорії, як “дублетні”, “непрофільні” в анкетних відповідях взагалі не фігурують.
Отже, згідно даних таблиць №№ 1, 3 з фондів бібліотек книг українською мовою вибуло, майже, вдвічі більше ніж отримано поповнень.
Виняток - ОДБ ім. А.П.Гайдара, де надходження літератури переважило вибуття в 2,6 рази.
       Відрадним є те, що користувачам бібліотек книги українською мовою подобаються все більше. Про це свідчить і такий показник, як видача книг українською мовою по відношенню до загальної кількості виданих документів. У середньому, це складає понад 63 %. Виняток складають
Олександрійська МЦДБ ім. Ю.О.Гагаріна (41,7 %) та ОДБ ім. А.П.Гайдара (40,5 %). Пояснюється це тим, що у містах більшість навчальних та
позашкільних закладів були російськомовними і відповідно формували бібліотечні фонди.
       Найбільш популярні книги українських письменників серед користувачів і таких, що не вистачає у бібліотеках, є, в основному, ті, що вивчаються за шкільною програмою. (Див. Додаток № № 1, 2).
       У 2-х списках нараховується (загальна кількість) авторів: 127; творів: 163. У переліках зустрічаються повторювання 29-ти книг і 18-ти прізвищ авторів, серед яких 3 письменника-земляка: В.Близнець “Звук павутинки”;
В. Винниченко “Раб краси”, “Намисто”, “Федько - халамидник”;
В. Сухомлинський “Казки”. ( Див. Дод. № 3). Хоча ці книги й перевидавались 2 – 3 роки тому чималими тиражами у дитячих видавництвах, і, все ж таки, їх не вистачає.
       Слід зауважити, що майже усі твори вивчаються за шкільною програмою. Хоча, без перебільшення, можна сказати, що половина письменників користуються популярністю у читачів, незалежно від навчальних програм.
       Отже, загальна картина невтішна. Прагнення і бажання користувачів і працівників бібліотек не співпадають з можливостями щодо поповнення та оновлення бібліотечних фондів. І основна проблема, сьогодні, не у фінансуванні, а значно глибше, у законодавчий базі поліграфічної справи та, іноді, й самих видавництв, і, не лише, державних. Але попри негаразди, було б дуже добре, щоб наше зібрання стало дієвим, а не просто – обміном думками та пропозиціями. Адже покоління 6-ти -15-ти річних має отримати знання, щоб через 10 – 20 років нам було не соромно їх слухати і жити за їхніми розпорядженнями. І, пам’ятаймо, що на початку було Слово, і, значно, пізніше – інтернет.

Додаток № 3.


1. В. Близнець „Звук павутинки”.
2. Г. Бойко „Твори”.
3. С. Васильченко „Твори”.
4. В. Винниченко „Раб краси”, „Намисто”, „Федько Халамидник”.
5. О. Воропай „Звичаї нашого народу”.
6. П. Глазовий „Сміхологія”.
7. Б. Грінченко „Вибрані твори”.
8. Є Гуцало „Голодомор”, „Хто ти?”, „Слово Божої Матері”, „Лось”.
9. Н. Забіла „Казки”.
10. П. Загребельний „Роксолана”, „Диво”.
11. О. Іваненко „Лісові казки”.
12. В. Нестайко „Тореадори з Васюківки”.
13. О. Пчілка „Годі діточки, вам спать!”.
14. І. Франко „Лис Микита”.
15. Т. Шевченко „Кобзар”, „Назар Стодоля”.
16. М. Коцюбинський „Тіні забутих предків”.
17. П. Куліш „Січові гості”, „Гордовита пора”, „Мина Мазайло”,
„Чорна рада”, „Циган”.
18. В. Сухомлинський „Казки”.

Скачати у форматі doc