Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя II півріччя
Анонси Міжнародний день захисту дітей Школа спецагентів із безпеки дорожньго руху "Літопис Кіровоградщини" "Урок фінансової грамотності" "Безпечні канікули" "Весела таблиця множення" "І голос Тарковського звучить" Майстер-клас "Кольорове літо" "Екологічний бібліопікнік" Story-time "Оберіг нашої державності" "Книжковий кадр: Читацька посмішка влітку" Заняття для користувачів
"Діти та Інтернет. Безпека не гарантована"
"Сонячний промінчик на книжковій полиці"
Бібліотечні клуби Бібліотечні клуби
Бібліотеки в Інтернеті Бібліотеки в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

аниме

Відділ бібліографії та краєзнавства

Жіноче обличчя літератури краю

Прес-досьє для користувачів шкільного віку та
організаторів дитячого читання

Жіноче обличчя літератури краю: прес-досьє для користувачів шк. віку та організаторів дит. читання / обл. б-ка для дітей ім. А. П. Гайдара; авт.-уклад. Л. В. Матвієнко. – Кіровоград, 2012. – 15 с.   


Шановні читачі!

         Історію, як відомо, творять люди. Для того, щоб почувати себе сучасною людиною, треба володіти нашими духовними скарбами. До їх числа належать жіночі імена в українській літературі, серед яких гідне місце займають майстрині пера Кіровоградщини.
         Життєва правда, простота, щирість – це прикмети творчості наших літераторок.
         Життя дало кожній з цих жінок щось своє – роботу в навчальних закладах, лікарні чи державній установі, талант до вишивання, музики чи малювання, працю біля землі або інші уподобання, але всіх їх об’єднує любов до рідного слова.
         Кожна з жінок – літераторок Кіровоградщини має свій почерк, але всі вони мають справжні природні почуття, національну гідність і, головне, – є творцями духовної аури на літературній карті області.
         Витоками творчості наших берегинь є материнська пісня, батькова праця, краса природи, наша трагічна історія та надія на краще майбутнє для дітей.
         В пропонованому бібліографічному виданні зібрані короткі відомості про життя і творчість жінок – літераторок краю. Їх прізвища розташовані в алфавітному порядку. Дати народження та смерті подано за новим стилем. Місце народження – за сучасним адміністративно-територіальним поділом.
         Маємо надію, що прес-досьє «Жіноче обличчя літератури краю» стане в нагоді усім тим, кого цікавить літературний процес на Кіровоградщині, допоможе школярам та організаторам дитячого читання у вивченні літератури рідного краю.

 

          Андрушко Тетяна Володимирівна. Народилася 1967 року у м. Мала Виска. Закінчила Новобузьке педагогічне училище в Миколаївській області. Працювала в районній газеті «Маловисківські вісті».
         Дипломант Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (1997), переможець І-го обласного літературного конкурсу імені Валерія Гончаренка (2000).
Автор поетичних збірок «На перехресті потаємних зим» (2001), «Провінційний блюз» (2002), «Вогнище спасіння», «Весни навідувався птах». Лауреат обласної літературної премії імені Є. Маланюка за 2009 рік.
         Член Національної Спілки письменників України з 2003 року.


         Бабич Ярослава Віталіївна (24.07.1976). Поетеса. Народилася в м. Кіровограді в родині вчителів, закінчила гімназію №5 ім. Т. Г. Шевченка. Відвідувала заняття обласної літературної студії, де виступала з творчими звітами. У 80-х роках розпочала друкуватися в обласних та республіканських газетах.
         У 1991р. стала лауреатом І Республіканського конкурсу «Таланти твої, Україно». Навчалася в Києво-Могилянській академії та аспірантурі Вашингтонського університету Джорджа Вашингтона.
         У 1992 р. вийшла її перша збірка віршів «За русявим морем», а в 1998 р. – збірка віршів і перекладів з французької та англійської класики «Діалоги на осінніх дахах».
         Член Національної Спілки письменників України.
        
       Барабаш Світлана Григорівна (30.07.1941 – 28.04.2007). Літературознавець, фольклорист, поетеса, педагог.  Народилася в селищі Олександрівка Кіровоградської області в родині колгоспника. У 1958 році з медаллю закінчила Олександрівську СШ №1, вищу освіту здобула у Львівському Національному університеті імені І. Франка. Працювала журналістом, вчителем, викладачем української літератури Донецького державного університету та Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка.
         В останні роки завідувала кафедрою українознавста Кіровоградського Національного технічного університету. Професор, доктор наук, відмінник народної освіти України. Заслужений працівник освіти України. Член – кореспондент Міжнародної кадрової академії. Автор понад 200 наукових праць та статей з історії української літератури, фольклору, з питань сучасного літературного процесу та культури. Окремими виданнями вийшли праці «Чарівне джерело поезії» (1985), «Серце вільне і пісенне» (1989), «Поетичний світ Ліни Костенко» та поетична монографія «Душа прозріє Всесвітом очей…» і збірка поезій «Золоті причали» (1998).
         Лауреат обласної журналістської премії імені Володимира Винниченка, обласної літературної премії імені Євгена Маланюка, нагороджена медаллю «Петро Могила», орденом «Княгині Ольги» ІІІ ступеня. Член Національної Спілки письменників України з 2004 року.

         Баранова Любов Олександрівна (5.09.1948). Поетеса. Народилася  в
с. Гурівка Долинського району Кіровоградської області, де зростала й гартувала свої творчі корені. Закінчила Олександрійське педагогічне училище (1970). Працювала музичним керівником в дошкільних закладах.
         Авторка поетичних збірок: «Воскресаю в степах» (1995), «Пелюстки любові» (1996), «Сонячні стежини», «На крилах світлої мети», «Капелюшок для киці» (2003), «Тріумф і тиша» (2004).
         На її вірші самодіяльними композиторами створено цілий ряд гарних пісень (з них кілька – самою авторкою).


         Башликова Клавдія Данилівна (25.02.1937 – 22.06.1988). Поетеса. Закінчила факультет фізичного виховання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Працювала в школі, вихователем в гуртожитку. Автор поетичної збірки «Чисті роси» (1986).

         Березняк Тетяна Григорівна (29.07.1944). Поетеса. Свої книги вона присвячує батькам – Ніні Макіївні Квітко і Григорію Костянтиновичу Березняку.
         Життя Т. Г. Березняк складалося несолодко. Ціною народження Тетяни було мамине життя, її виховував мудрий батько і тітка. Своєю професією Тетяна Березняк обрала біологію. Після закінчення Харьківського державного університету (тепер – Національний університет ім. В. Каразіна) працювала в підмосковному науково-дослідному інституті, а потім багато років – лікарем-біологом Кіровоградської санепідемстанції.
         60-і роки ХХ століття для покоління Тетяни Березняк були особливими: захоплювалися поезією, живописом, музикою, романтикою далеких доріг. Власне, з цих захоплень молоді при міській бібліотеці ім. Т. Шевченка (тепер Кіровоградський літературно-меморіальний музей І. Карпенка-Карого) виник літературний клуб «Бригантина». Не всі вони пов’яжуть свою долю з літературою. З перших «бригантинців» залишив свій неповторний слід у поезії Валерій Гончаренко. В 1963 році разом з талановитою молоддю прийшла в цей клуб і Тетяна Березняк.
         Тетяна Березняк зуміла видати свої перші книги лише останнім часом. Її збірки віршів: «Веселье мартовской метели» (2003), «Любви прощальный звездопад» (2006).

         Берізка Галина (справжнє прізвище – Шарандак (Бровченко) Галина Спиридонівна) (17.09.1920 – 14.09.2007). Поетеса.
         Народилася в с. Могильному Гайворонського району на Кіровоградщині. У ранньому віці вона вже відчула цькування своєї родини. Батько – Спиридон Карпович – сільський вчитель, інтелігент навіки пропав в адових колах ГУЛАГУ. Не оминули арешти і Галину. Спочатку в 1943 році її репресували гестапівці за участь в ОУН, а в березні 1946 р. на третьому курсі Одеського державного університету заарештована органами НКВС, засуджена до 10 років каторги, звільнена в 1955 році.
         Всі подальші роки працювала в Могильненській середній школі вчителем української мови та літератури.
         Перші публікації були надруковані в газеті «Літературна Україна» (1959) та в щоквартальному збірнику «Поезія».
         Автор книг поезій: «Недоспалені листи» (1997), «Вибране» (2000), «Про все пам’ятаю» (2003), «Сакраменто» (2004).
         Лауреат літературної премії імені В. Марченка. Член Національної Спілки письменників України з 1999 року.

         Бондаренко Марфа Сидорівна (2.07.1892 – 3.11.1970). Українська народна поетеса. Народилася в с. Орлова Балка (тепер с. Петрове Знам’янського району). З дитинства наймитувала. Освіти не мала. З 1913 року жила і працювала в м. Полтаві, де і закінчила свій життєвий шлях.
         Вірші складала змалку. Перші віршовані рядки народилися в Орловій Балці, за що батько побив і спалив її вірші. Писала крадькома. З 1934 року друкує перші вірші в пресі.
         У місті над Ворсклою написала багато віршів, пісень, які увійшли до альманахів і збірників «Українська народна поезія про Велику Вітчизняну війну», «Степові квіти», «Добрий ранок» та інші.
         Через слабке здоров’я М.С. Бондаренко не могла працювати, однак не стояла осторонь життя, а включалася в активну громадську діяльність.
         В 1957 році видала збірку «Життя наше золоте». Збирала українські народні пісні, прислів’я, приказки. Чимало її художніх творів надруковано у фольклорних збірниках та літературних альманахах.

         Бракер Наталія Аркадіївна (1854 – 29.02.1933). Публіцист, перекладач, краєзнавець, меценат. Народилася в м. Єлисаветграді. Навчалася в приватних гімназіях Єлисаветграда та Одеси. Була вільним слухачем Женевського та Берлінського університетів. Перший твір – літературний запис спогадів про А.Шпіра (1895). Найвагомішою працею був переклад твору А.Шпіра «Нариси практичної філософії» (1901), високо оцінений Л.Толстим.
         Авторка низки праць з питань дошкільного виховання, стосунків учителя й учня, засновник перших дитячих садків у Єлисаветграді. Будучи українофілом, активно друкувалася на сторінках редагованого Михайлом Грушевським часопису «Україна» (статті, присвячені В. Ястребову, М. Федоровському тощо).


         Горчар (Ковальчук) Катерина Георгіївна (5.08.1957). Поетеса. Народилася в с. Інгуло-Кам’янці Новгородківського району Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського педагогічного університету ім. В. Винниченка. Вчителювала, працювала в журналістиці, власний кореспондент обласної газети «Кіровоградська правда». Поезії друкувала у колективних збірниках «Поезія – 88» (1988), «Котигорошкове поле» (1989) та на сторінках обласних видань.
         Автор поетичних книг «Пелюстка світу» (1989), «Листи до любові» (1994), «Неприручений птах» (2001), «Мій серпень» (2003), «Дощ при місяці» (2008). Лауреат обласної літературної премії імені Є. Маланюка за 2006 рік.
         Член Національної Спілки письменників України з 1997 року.

         Горячко Лідія Григорівна (1913 – 1993). Перекладачка. Народилася в смт. Вільшанка Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Київського університету (1941). Вчителювала, брала участь у геологічних експедиціях.
         Писати почала рано. Перші друковані вірші датуються 1935 роком.
         З 1950 року стає професійним літератором. У творчому доробку Л. Горячко переклади понад 50-и художніх творів болгарських авторів, зокрема: Д. Ангелова «На життя і смерть» (1957), С. Даскалова «Республіка дощів» (1978); повістей  М. Горчивкіна «Воля» (1961), Г. Караславова «Танго» (1985); збірки оповідань С. Даскалова «Сільські душі» (1962), Єлина Пелина «Іванчові пальчики» (1960); книги «Болгарські смішинки» (1969), «Болгарський гумор і сатира» (1974), «Сучасна болгарська новела»  (1977), «Веселий ярмарок» (1985) та ін. Активно виступала зі статтями про болгарську літературу. Член Національної Спілки письменників України.


         Дворнік Світлана Дмитрівна (20.01.1970). Поетеса.
         Народилася в м. Мала Виска Кіровоградської області. Закінчила Кіровоградський медичний коледж ім. Є.Й. Мухіна (1990), працювала в медичних закладах району. Друкується в періодичних виданнях області.
Автор збірки «Откровення» (1994).

 

 

         Демченко Галина Олексіївна (28.12.1922 – 10.06.1986). Поетеса, прозаїк. Народилася в смт. Олександрівка в родині агронома. Закінчила Київське училище прикладного мистецтва (1949). Працювала художником декоративного ткацтва, потім – в журналі «Малятко». Почала друкуватися з 1953 року. Авторка поезій, оповідань та п’єс для дітей. Друком вийшли такі твори: «Малятам» (1955), «Дідусеві казки» (1957), «Загадки та вигадки» (1959), «Оповідання Золотавки», «Квіти-квітоньки» (1960), «Що росте у полі» (1963), «Грачиний суд», повісті «Варвара» (1965), «Скаче зайчик» (1970).
         У 1969 році написала лібрето до опери для дітей «У зеленому саду» (музика А. Філіпенка). Активно друкувалася в періодиці.
         Член Національної Спілки письменників України.

           Журба Тамара Гнатівна (16.01.1939). Поетеса. Народилася в с. Зеленому на Дніпропетровщині. Після закінчення середньої школи працювала на промислових будовах та на металургійному комбінаті. Довгий час проживала в с. Іванівка Долинського району Кіровоградської області, де працювала бібліотекарем та вихователем в дошкільному закладі. З 2005 року проживає в Аргентині.
         Авторка поетичних книг «Дотиком серця» (1979), «Лагідна земля» (1982), «Жіноча розмова» (1987), «Зимова флейта» (2004), книги поезій для дітей «Звідкіля ти, журавлятко?» (2002). В листах з далекої Аргентини від Тамари Журби надходять її вірші із заокеанського рукопису, які друкуються на сторінках періодичних видань.
         Тамара Журба – лауреат літературних премій імені Юрія Яновського та імені Євгена Маланюка.
         Член Національної Спілки письменників України з 1984 року.  

          Журлива Олена (справжнє прізвище – Котова Олена Костянтинівна) (24.06.1898 – 10.06.1971). Поетеса.
         Народилася в м. Сміла Черкаської області в родині вчителя. Закінчила Київський інститут народної освіти з дипломом кандидата педагогічних наук. Співала в Харківській опері. Вчителювала в різних містах України. Формувалася як поетеса в колі О. Олеся, П. Тичини, В. Сосюри. 1937 року репресована. Після звільнення жила і вчителювала в м. Кіровограді.
         Авторка збірок поезій: «Металом горно» (1926), «Багряний цвіт» (1930), «Поезії» (1958), «Земля в цвіту» (1964), «Червоне листя» (1966), «Емігранти» ( в зб. «Поезії» (1998), збірок для дітей: «Хто знає, як рік минає» (1959), «Голуби» (1962), «Ой, літечко, літо» (1964), «У нашої Наталі» (1969), «На зеленому городі» (1974), «Вибране»(1974).
         Член Національної Спілки письменників України.

          Зайденшнур Евеліна Юхимівна (14.07.1902 – 1985). Літературознавець, бібліограф. Народилася в м. Єлисаветграді.
         Науковий співробітник Московських музеїв Л.М.Толстого і П.І.Чайковського (Росія). Кандидат філологічних наук (1945). Автор праць, пов’язаних з вивченням рукописної спадщини Л.М. Толстого.
         Основні праці: «Дни и годы П. И. Чайковского. Летопись жизни и творчества» (1940), «Библиография произведений Л.Н. Толстого» (1955), «Описание рукописей статей Л.Н. Толстого» (1961), «Толстой – редактор» (1965), «Война и мир» Л.Н. Толстого. Создание великой книги» (1966) та ін.

         Кокіна Лариса Миколаївна (1.08.1938). Народилася в смт. Добровеличківка на Кіровоградщині. Після закінчення Кіровоградського педагогічного університету ім. В. Винниченка Лариса Миколаївна майже 30 років працювала вчителем математики на Сахаліні. Там же почала писати свої вірші. Після повернення на батьківщину друкується в місцевій пресі
         Її ім’я пов’язано з піснями про рідний край, Кіровоград, жіночу долю. Лариса Кокіна – бард. Співає та виконує свої пісні під гітару. Співпрацює з самодіяльними ансамблями «Любисток», «Глорія», «Надвечір’я», «Чиста криниця».
         Збірки поезій: «Калиновый венок» (2003), «Навстречу солнцу» (2007), «Избранное», поема «Михаил Кутузов» (2007).

         Кондратенко-Процун Валентина Фоківна (29.09.1948). Поетеса. Народилася в с. Димине Маловисківського району Кіровоградської області. Довгий час жила і працювала вчителем – філологом в Світловодському районі. Зараз проживає в с. Олексіївка Добровеличківського району. Друкувалася в обласних виданнях.Її збірки: «Цвіте мій терновий, запізнілий», «Золотої осені коралі» (2008), «Райські яблука у пелені», «Між радістю і плачем», «Доля на осінньому балу», «Любов – криниця». Все, що В. Кондратенко робить: працює, говорить, співає, пише – все жадібно, захоплено. Такі в неї й вірші.
         Член обласного літературного об’єднання «Степ», двох районних літературних об’єднань та літературно-мистецького клубу «Євшан».

         Корінь Антоніна Михайлівна (6.08.1948). Поетеса. Народилася в с.Софіївці Щорського району на Чернігівщині. Виросла в сім’ї, де книга займала головне місце не тільки в невибагливому інтер’єрі сільської хати, а й у роботі, навчанні, відпочинку. Закінчила Харьківський інститут культури.
         З 1974 року живе і працює в м. Кіровограді. Спочатку - в обласній бібліотеці для дітей ім. А.П. Гайдара, потім - в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д.І. Чижевського, зараз – в літературно-меморіальному музеї ім. М.Л.Кропивницького.
         Друкується в періодиці та колективних збірках з 1963 року. Автор збірок поезії «Заворожи мене» (1993), «Віку мого день» (1999),  «Сім нот мінору» (2000), «Монолог метелика» (2007), «За руки – по райдузі» (2008), книги дитячого гумору «Веселі дрібнички із сімейної скарбнички» (1994), книги віршів для дітей «Чому у сойки крила голубі» (2003) та збірки пісень, віршів і статей про пісню «Вишивала мама пісню» (1999), «Шукаю папороті цвіт», «Грай, калинова сопілко» (2002).
         Член Національної Спілки письменників України з 2002 року.
         Ініціювала створення в області жіночого культурологічного товариства «Жменя» та літературно – мистецького клубу «Євшан». Лауреат обласної літературної премії імені Є. Маланюка за 2011 рік.

         Коростіна Людмила Яківна (30.06.1917 – 1988). Дитяча письменниця. Народилася на ст. Долинська Кіровоградської області. Закінчила Миколаївський будівельний технікум. Доля закинула її з України на чужину. Жила вона в Азії, Європі, найдовше – в російському Оренбурзі, а останні п’ять років – у Курську. Людмила Коростіна – будівельник за освітою, журналіст за покликанням у своїй творчості щедро ділилася зі своїми прихильниками душевними скарбами, завжди цікавилася малою батьківщиною, питала і писала про неї.
         Авторка збірників книг для дітей «День рождения» (1951), «Красный галстук» (1952), «Артек на Урале» (1954), «Маленькому другу» (1956), «Тропой отважных» (1960), «Спор» (1960) та ін.


         Кримська Ірина Анатоліївна (20.12.1981). Поетеса. Народилася в м. Кіровограді в родині лікаря і письменника. З 1985 року мешкала в с. Трилісах Олександрівського району.
         В 13 років стала наймолодшим членом обласного літературного об’єднання «Степ». Переможець першого туру Всеукраїнського конкурсу «Слово многоцінне», лауреат Всеукраїнського літературно – мистецького конкурсу «Наша земля – Україна» та міжнародних літературних конкурсів «Гранослов» (1998), імені Марусі Бек (Торонто, Канада). Пісні на її твори написав кіровоградський композитор Кім Шутенко.
         Збірки поезій «Пелюстковий сніг» (1997), «Межа» (1999), «Непідкуплені дзвони» (2001), «У дощу позичу долі» (2004).

   

         Купчинська Наталія Миколаївна (3.05.1955). Поетеса. Народилася в с.Китайгороді Олександрівського району Кіровоградської області. Після закінчення Олександрівської школи-інтернат, здобула професію бібліотекаря-бібліографа в Харьківському інституті культури. Щодня, розгортаючи перед читачами звабливий світ красного слова, вона сама долучається до нього. Протягом усього творчого життя вірші Наталії Купчинської друкувалися на сторінках районної газети «Вперед», в обласних газетах, а також звучали по радіо. Її твори вміщені в колективній збірці із серії «Поети і прозаїки краю» та в хрестоматійній збірці «Із цілющих джерел рідного краю».
         З 1992 року Н. М. Купчинська – член обласного літературного об’єднання «Степ».
         ЇЇ збірки поезій: «Осінній зорепад» (1993), «Весь світ в тобі люблю» (1998), «Щастя мені до лиця» (2003).

          Марунич Ольга Іванівна (19.09.1918 – 18.08.1965). Поетеса. Народилася в с. Могильне Гайворонського району Кіровоградської області в родині службовця. Закінчила філологічний факультет Київського педагогічного інституту (1940). Працювала вчителем, журналістом.
         Авторка збірки поезій «Цвіт на камені» (1959).
         Член Спілки письменників України.

          Полевіна Ольга Миколаївна ( 24.07.1959). Прозаїк, літературний критик, перекладач, публіцист. Народилася в м. Кіровограді, де закінчила музичне училище та музично-педагогічний факультет педінституту.
          Працює викладачем в дитячій музичній школі. Друкується в обласній і всеукраїнській пресі. Пише російською мовою. Автор книг «Изнанка счастья»(поезія) (2003), «Ветер обманщик»(проза) (2004), «Черное озеро» (фантастика) (2005), романів «Королева полыни», «Круиз по Стиксу», «Санта Лючия», надрукованих в журналі «Український детектив», книги перекладів поем Ліни Костенко.
          Лауреат обласної літературної премії імені Є. Маланюка 2007 року в номінації «Переклад». Переможець літературного конкурсу «Сокіл степів» 2009 року в номінації «Проза», 2010 року – в номінації «Літературознавство і літературна критика».
          Член Національної Спілки письменників України.

          Русова (Ліндфорс) Софія Федорівна (18.02.1856 – 05.02.1940). Громадська діячка, педагог, літературний критик, мемуарист. Народилася в с.Олешня Ріпкинського району Чернігівської області. Закічила Київську жіночу гімназію, навчалася в Італії, Франції. Пробувала себе в педагогічній діяльності та вела активну політичну діяльність.
          У 1883 році поселилася в Єлисаветграді в сім’ї І. Карпенка – Карого. Розгорнула в місті активну культурно-освітню роботу. Була заарештована і вислана з Херсонської губернії. Про перебування у Єлисаветграді пише книгу «Мої спомини» (1937). Піонер жіночого руху в Україні. В 1921 році емігрувала, видала за кордоном кілька книг з педагогіки.
          Авторка «Букваря» (1906), «Читанки» для дорослих і десятка книг з теорії і практики шкільної освіти.

         Скирда Людмила Михайлівна (15.09.1945). Поетеса, літературознавець, культуролог, перекладач.
         Народилася в м. Кіровограді. З 1950 року її родина проживає у місті Києві, де у 1968 році Л. Скирда закінчила філологічний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. У 1974 році вона захистила кандидатську дисертацію, а у 1988 році завершує роботу над докторською дисертацією, присвяченою українській поемі. Разом з чоловіком, українським дипломатом Юрієм Костенко, Людмила Скирда живе і працює в різних країнах світу. Поетеса скрізь проводить активну культурницьку та творчу діяльність. Ім’я Людмили Скирди є одним з небагатьох українських літературних імен широко відомих за кордоном. Її поезія ввібрала в себе вплив і європейських, і східних культур, що призвело до появи абсолютно унікального явища не тільки в українській літературі, але й літератур усього слов’янського світу.
         Вірші Л. Скирди перекладено різними мовами світу. Її збірки віршів: «Чекання» (1965), «Сходи» (1975), «Крила» (1978), «Елегії вечірнього Саду» (1982), «Гармонія» (1984), «Дні і ночі» (1985), «Музика для двох» (1988), «День душі» (1991), «Медитації біля Стефансдому» (1994), «Рейнські елегії» (1996), «В обіймах югендстилю» (1997), «Ad astra» (2000), «Рожевий янгол або композиції за кермом» (2000), «Сад любові і сонця» (2004), «Будувати мости» (2004), «Чарівна мушля» (2004), «Дзуйхіцу від сакури» (2005), «Solo of  the sunny soul» (2007), «Птицы и цветы четырёх сезонов» (2008), «Елліністичні елегії» (2009), «Сьоме небо» (2009), «Метелики і квіти» (2009), «Спів Азалії» (2009), «Сливовий дощ» (2009). Людмила Скирда підготувала монографії, присвячені українським поетам та поезії. Вона – лауреат літературних премій імені Андрія Малишка, Григорія Сковороди, Володимира Винниченка, Івана Кошелівця. Заслужений діяч мистецтв України. Член Національної Спілки письменників України.


         Степаненко Оксана Миколаївна (14.06.1947 – лютий 1999). Поетеса. Народилася в с. Злинка Маловисківського району Кіровоградської області. Закінчила середню школу.
         З 20-и років була прикута до ліжка тяжкою хворобою. Позбавлена здатності рухатися, Оксана Степаненко жила у своїх віршах. Вони були сповнені, як і вона сама, віри в добро і людську порядність, закликали не бути байдужими до несправедливості.
         З 1975 року друкувалася в районній та обласній пресі. Авторка книги «Вогонь любові» (1995).

 

         Страшнова (Пашковська) Поліна Андріївна (13.01.1905 – 13.08.1970). Прозаїк. Народилася в с. Глодоси Новоукраїнського району Кіровоградської області. Закінчила педагогічне училище та Дніпропетровський педагогічний інститут.
         Майже 30 років працювала на освітній ниві, що згодом дало багатий матеріал для творчості.
         Авторка романів «Степовими шляхами» (1956), «Глухі села» (1959), «Нечуй – вітри зводяться» (1969). Книги написані на матеріалах минулого Кіровоградщини.
         Член Спілки письменників України.

 

         Тобілевич Софія Віталіївна (15.10.1860 – 07.10.1953). Актриса, фольклористка та письменниця, дружина І. К. Карпенка-Карого. Як актриса виступала в трупах М. Старицького, М. Садовського, грала в театрі І. Франка.
         Авторка спогадів про діячів українського театру - «Корифеї українського театру» (1947), «Мої стежки і зустрічі» (1957); книги «Життя Івана Тобілевича» (1940); фольклорного збірника «Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич» (1952).
         Софії Тобілевич належать переклади українською мовою «Весілля Фігаро» П. Бомарше, «Ганнеле» Г. Гаупмана, «В липневу ніч» Б. Горчинського, «Зачароване коло» Л. Риделя.


         Царук Антоніна Петрівна (9.05.1961). Поетеса. Народилася в смт. Компаніївка Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського педагогічного університету ім. В. Винниченка. Працює викладачем в Кіровоградському національному технічному університеті.
         Автор збірок віршів для дітей «Онучечка-чомучечка» (2006), «Відважне Мишеня» (2007), «Гостював у Літа Дощик» (2007), «Майже вчений» (2008) та п’єси-казки «Земля Світлячків» (2008) за однойменною повістю-казкою В.Близнеця. Антоніна Царук часто публікується в обласній пресі.
Член обласного літературного об’єднання «Степ».

         
         Шпирко Оксана Леонідівна (21.07.1970). Поетеса. Народилася в с.Новоградівці Бобринецького району Кіровоградської області. Дитячі та шкільні роки провела в Устинівському районі. Після закінчення педагогічного факультету Кіровоградського педагогічного університету імені В. Винниченка вчителювала в Устинівському районі. Зараз живе і працює в смт. Олександрівці.
         Вірші почала писати у 1993 році. Друкувалася в районних та обласній пресі. Її твори вміщені також у колективних збірках «Созвездие лиры» та «Чотири долі» (2008), альманахах «Літературна Кіровоградщина» (2009, 2010, 2011). За чотири роки видала 4 збірки віршів «До моєї душі на гостини» (2007), «Не плачь над розами любимого» (2007), «Іду на ти» (2007), «Поезії» (2010). Лауреат премії літературного об’єднання «Степ» - «Сокіл степів» (2010).
         Голова Олександрівського районного літературно-мистецького об’єднання «Крила». Член Конгресу літераторів України (з 2008). Член Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ».


         Шпудейко Галина Іванівна (15.01.1955). Поетеса. Народилася в смт.Устинівка. Закінчила Седнівську середню школу в Устинівському районі та Кіровоградський педагогічний інститут, відділення російської філології (1976).
         Перші публікації з’явилися в шкільні роки, друкувалася в районній, міській та обласній періодиці. Автор збірки поезій «Чистий четвер» (1999), частину віршів покладено на музику.
         Член обласного літературного об’єднання «Степ».

 

         Яшан Віра Степанівна (20.11.1954). Поетеса, прозаїк. Народилася у м.Чернівці, де закінчила університет (1979).
         У м. Малій Висці Кіровоградської області працювала на заводі, в дитячому садку і тривалий час у середній школі №3.
         Автор збірки поезій і прози «Дорога в неспокій» (1994).