Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя II півріччя
Бібліотечні клуби Бібліотечні клуби
Бібліотеки в Інтернеті Бібліотеки в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

аниме

Відділ розвитку дитячих бібліотек і маркетингу

Бібліотека, книга, комп’ютер, читання: орієнтація підлітків

Підсумки  соціологічного  дослідження

    Сучасні юні українці – якісно новий тип читача. Змінилися пізнавальні і читацькі інтереси, джерела одержуваної інформації. Спостерігаємо парадокс: з одного боку, люди вже давно не читали так мало книжок, але з іншого боку – ніколи не читали так багато текстів. І мав він на увазі саме читання в Інтернеті. Коли ми говоримо, що з читанням справи виглядають погано, то треба додати – з яким читанням.  
    Щоб дослідити проблему трансформації читання в сучасних умовах під впливом нових інформаційних технологій Національна бібліотека України для дітей проводить, починаючи з 2011 р., соціологічне дослідження «Бібліотека, книга, комп’ютер, читання: орієнтація підлітків». Щорічно базами його проведення визначаються бібліотеки різних областей.
    У 2013 р. в дослідженні взяли участь бібліотеки Кіровоградщини: обласна бібліотека для дітей ім. А.П.Гайдара, районна дитяча бібліотека та Помічнянська сільська бібліотека Новоукраїнського району, які, згідно умов,  забезпечені сучасною комп’ютерною технікою.
    Відповідно до визначених квот у названих бібліотеках було проведено анкетне опитування 100 користувачів: по 20 учнів із 5, 6, 7, 8, 9-х класів. Це 40 хлопчиків і 60 дівчаток віком від 10 до 15 років.
     Загальні висновки із відповідей на перші два питання Анкети «Читачем якої бібліотеки ти є?» та «Сьогодні у бібліотеці тобі частіше за все потрібні?» наступні:
        – бібліотека та її послуги юним українцям необхідні, вони є читачами, одночасно, публічних і шкільних бібліотек, зокрема, дитячих бібліотек – 88%, шкільних – 38%, сільських – 15%, 12% мають домашні бібліотеки;
        – загалом ставлення респондентів до читання залишається позитивним і вважається необхідним. Мета візиту до бібліотеки різна: це і потреба в літературі за шкільною програмою, про що зазначили 58% респондентів, і скористатися Інтернетом – 33%, й ознайомитися з новою літературою – 32%, знайти конкретний документ – 20%. 
Поряд із цим слід зазначити, що пріоритети тих чи інших запитів користувачів змінюються, залежно від віку (див. схему).

    Одна з тенденцій сьогодення – перевага «ділового» читання над читанням «для душі». Дитина не перестає читати – просто її читання стає іншим, а саме: більш прагматичним, інформаційним і поверхневим. Простежується поступова зміна пріоритетів на користь читання в мережі Інтернет.
        Чи є у тебе дома Інтернет?   76% опитаних дали ствердну відповідь.
        Яка мета використання комп’ютера та Інтернету?
    Отримані наступні дані: діти найчастіше шукають в Інтернеті різноманітну інформацію – 80%, спілкуються з ровесниками – 57%, «скачують» музику і фільми – 32%, користуються електронною поштою – 23%.   
    Не менш активно Інтернет використовують у навчанні – 55% й знаходженні матеріалів для написання рефератів – 34%, «скачуванні» текстів для читання – 15%.
    Лише 9% опитаних зазначили, що зверталися у пошуках необхідної інформації на веб-сайт бібліотек.
2% респондентів не користуються Інтернетом, бо «немає потреби» і «брак вільного доступу до комп’ютера».
    Які книги в електронній версії ти вже читав? Респонденти мають досвід читання книжок на комп’ютері, у більшості це 8-9-класники. Переважає читання за шкільною програмою.
    У загальному переліку книг названі лише декілька творів української літератури, а більшість – світової.
В електронній версії читалися наступні твори українських авторів: 37% користувачів назвали роман В. Малика «Князь Кий», по одному респонденту – роман П. Загребельного «Роксолана», поему Т. Шевченка «Гайдамаки», повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся» та М. Гоголя «Вечір проти Івана Купала».  
Світова література представлена творами: Д. Г. Байрон поема «Мазепа» і поезії, М. Булгаков «Майстер і Маргарита», Ж. Верн «П’ятнадцятирічний капітан» (3%) і «Подорож у центр Землі», О’Генрі «Останній листок» (3%), Д. Дефо «Робінзон Крузо» (2%), В. Скотт «Айвенго», А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц», М. Твен «Пригоди Тома Сойєра» (2%).
    Поряд із так званим «діловим читанням» присутнє й он-лайн читання за уподобаннями: К. Вільмонт «Секрет бабушкиной коллекции» та інші (2%), А. Конан Дойл «Шерлок Холмс», М. Кідрук «Навіжені в Мексиці», І. Мазаєва «Погоня за парнем мечты», С. Майєр «Сутінкова сага», Д. Роулінґ «Гаррі Поттер», У. Швайкерт «Наследники ночи», Д. Шен «Сага о Даррене Шэне».
    Також були й відповіді загального характеру: «наукові», «багато», «по шкільній програмі».
    Аналіз відповідей на дане питання Анкети висвітлив і нинішні проблеми формування та оновлення фондів, можливість бібліотек задовольнити запити користувачів виданнями на паперових носіях: за шкільною програмою більш забезпечені творами української літератури й менше – світової; є потреба в книгах сучасних авторів української і світової літератури.
    Відповіді 98% респондентів на питання «Які книги ти хотів би читати в електронному вигляді?» розташувалися наступним чином:

            52% – художню літературу 
            36% – науково-популярну
            31% – навчальну
           10% – довідкову

    Чи маєш ти електронну бібліотеку? Не дивлячись на звернення до електронних джерел, електронну бібліотеку мають лише 24% респондентів.
    Чи замінить комп’ютер книгу або електронна книга – друковану? Тяжіння до друкованих носіїв інформації у виборі для читання користувачами бібліотек переважає: 86% відповіли «ні», 14% «так».
Назвіть кілька улюблених українських сайтів, блогів.
    Аналіз відповідей дає право констатувати, що це питання певним чином виявилося для дітей складним. Із загальної кількості респондентів 23% не відповіли на дане питання, 13% зазначили, що не знають таких електронних ресурсів, 5% «не відвідують блоги і не мають серед них улюблених».
    Інші відповіді також не відзначалися конкретикою: по в’язанню і шиттю (6%), про природу (5%), спорт і футбол (9%), кіно (15%), мото(скуто)техніка (3%), музика (2%), найцікавіші місця в Україні, мандрівників, електроніку тощо. Подібні відповіді свідчать, що, зазвичай, користувачі віртуальних ресурсів, не звертають увагу на назву джерел де знаходять для себе інформацію.
    Лише 10% від загалу назвали конкретні українські електронні ресурси: сайти «Бібліотека української літератури», «Світ моїх захоплень», «Сіноптік»; блоги «Інтернет очима дітей», «Джерельце», «Інформатик».
    9% зазначили сайти ВКонтакті, Однокласники, JAVA, які не є українськими.
    Бібліотека майбутнього, на твою думку, яка вона? Що в ній має бути?
    Респонденти висловили безліч побажань щодо того, якою має стати  бібліотека: «повинна бути різною», «електронною», «затишною», а для інших – «така, як сьогодні» (5%), «подобається така як є», «вона і в цей час здобула те, що потрібно».
    В бібліотеці  «має бути все»: «книги, зокрема, електронні (11%), багато нових і цікавих книг, більше нових книг про тварин, фантастика, усі найвідоміші книжки світу, електронний архів усієї інформації; сучасна комп’ютерна техніка і доступ до мережі Інтернет, планшети, новітні технології (5%), швидкий і надійний доступ до інформації бібліотек світу».
    В бібліотеці повинен бути: «гарний інтер’єр, картини, ігри, іграшки, нові меблі та ВВІЧЛИВИЙ БІБЛІОТЕКАР».
     Насамкінець, з огляду на відповіді респондентів дослідження «Бібліотека, книга, комп’ютер, читання: орієнтація підлітків», можна констатувати, що користувачі-діти читають, але вектор читання поступово переорієнтовується на електронні ресурси. До того ж, підштовхує до пошуку інформації в мережі Інтернет відсутність у бібліотеках необхідних науково-популярних видань, творів сучасних письменників України і світу.
    Сьогодні завдання бібліотекаря полягає насамперед у тому, щоб допомогти користувачам зорієнтуватися не тільки у безмежному просторі традиційних носіїв інформації, але й у світі електронних  інформаційних ресурсів в мережі Інтернет.
    Такий своєрідний міст між віртуальним світом і реальною бібліотекою сприятиме росту її популярності, поєднуючи старі форми з новітніми інформаційними технологіями, перетворюючи бібліотеку в особливе інтелектуальне середовище, що спонукає до здобуття знань.