Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя II півріччя
Бібліотечні клуби Бібліотечні клуби
Бібліотеки в Інтернеті Бібліотеки в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

Поради методиста

 

Відділ розвитку дитячих бібліотек і маркетингу

Просування книги в інформаційному світі:

Лариса Босюк
провідний методист

    Світ поки що не винайшов іншого шляху вибудувати в собі культурну людину й особистість, як через читання і мислення. І цей шлях пролягає через бібліотеку як інформаційно-культурний центр.
    У пошуках підходів щодовирішення цього питання бібліотекарі почали орієнтуватися на багатоциклічні заходи для користувачів, особливо для дітей, водночас, залучаючи їхніх батьків. Так, почали з'являтись акції, конкурси, тренінги, фестивалі, центри підтримки, школи, різні проекти  та інше. З'явились заходи, що синтезують в собі літературу, музику, танці, пісні, мультимедійні засоби. 

    Останнім часом акцентується увага на таких прийомах спілкування, як: голосні читки, коментарі, читацькі конференції, обговорення книг, роздуми у бесідах про прочитане, дискусії. Це заходи, які потребують поміркованості, вдумливості, емоційної глибини сприйняття, але побудовані на принципах вільної розмови на рівних та домінування представлення можливостей дитячих міркувань. Тобто, головне - дати дитині висловитись і почути її.
    На переконання багатьох бібліотекарів світу,  всесвітня глобалізація в інформаційній інфраструктурі ніколи не поглине творчий початок у роботі з відвідувачами.
    А бібліотеки, що працюють з користувачами дітьми, в силу своєї специфіки,  завжди будуть місцем розвитку дитини, який вбачає фантазію,  уяву,  натхнення.
    Про сучасні завдання, діяльність та функціонування бібліотек, розмаїття  заходів щодо просування книги можна дізнатись  з фахових часописів.

* * *

        > До основних функцій бібліотек сьогодні відносять:
соціальну, меморіальну, комунікативну, кумулятивну, релаксаційну (захисна або бібліотерапевтична).
Особливого значення набувають функції: меморіальна та ретранслююча (освітня). Перша пов’язана зі збереженням інформації, друга – передає цю інформацію. Це означає, що будь-яка бібліотека  –  від сільської до національної – виступає хранителем пам’яті  і просвітителем людства.

        > Ключові блоки якісної організації обслуговування користувачів дітей

1. За формою діяльності:
    -  дослідження та прогнозування
    -  індивідуальна і масова робота  
    -  корпоративне співробітництво
    -  зв’язки з громадськістю

 

2. За тематикою:
    -  підвищення статусу читання в цілому і сімейному, зокрема
    - гуманізація бібліотечного обслуговування  (підготовка майбутніх громадян до життя в інформаційному суспільстві,  тобто формування читацької культури та основ інформаційного сприйняття дитиною)

3. За формами роботи:
    -  різноманітні коротко та довгострокові проекти, програми для усіх вікових категорій користувачів, починаючи з дворічного віку дитини, а краще з 0 років, тобто до народження.

        > Стан розвитку кожної установи залежить від ряду об’єктивних і суб’єктивних чинників. Об’єктивні – рівень економічного розвитку, стабільності, заможності певного міста, району, регіону. Суб’єктивні – людський фактор – особа самого бібліотечного фахівця, рівень його взаємодії та порозуміння з місцевою владою і громадою. Тому, сьогодні відсутнє поняття «типової», «середньостатистичної» бібліотеки.

        > Юні тінейджери зі Львова з задоволенням приходять до центральної міської бібліотеки для дітей на літературні дебати і диспути «Моє читацьке кредо». Часто приносять свої «модні журнали», щоб обговорити ту чи іншу статтю. Розмірковують над суперсучасними книгами: збірки Б. Фереро, К. Девіс «Як жити зі своїми батьками, щоб не втратити глузду»,   Г.Чемпен   «П'ять мов любові у підлітків»,   А.Гредов  «Практическая психология».

        > Такожу Львівській ЦДБ пройшов День захисту книги «Збережемо «8-е диво світу!», що викликав широкий суспільний резонанс. У цей день відбулись: маніфестація небайдужих «Зупиніться! Подивіться! Задумайтесь!», пленарне бліц-інтерв’ю «Реєстр улюблених книг», історичне дослідження «360 градусів навколо книги», інтерактивна акція «Послання майбутнім читачам», а також працював книжковий реанімобіль «Бібліотечна допомога – 103».

        > Житомирські та кримські колеги використовують такі форми масової роботи з дітьми: театралізовані мініатюри окремих творів; театралізація віршів, особливо для малечі;  бібліокарнавал, бенефіс маленького читача, художника, музиканта; авторські презентації, День подяки «Вдячні читачі – бібліотеці»;  звані зустрічі; свято народження кращих читачів «Я росту з книгою»; бібліотерапевтичні пам'ятки для батьків; захисти дитячих формулярів; презентації захоплень читачів.

        > У своїй діяльності відділ естетичного виховання Київської ОДБ керується східною мудрістю: «Те, що може показати одна картина, не розповісти й тисячами слів». Тому будь-які теми розкриваються завдяки наочності: репродукцій, ілюстрацій, фотокомпозицій дитячих малюнків, прозових текстів, віршів; а також  артотеки з настінних календарів. 
Слід наголосити, що бібліотекарі готуючи заходи, прагнуть довести і показати своїм користувачам, що все в світі взаємопов'язано. Так, успішно реалізовується цикл заходів «Природа в дзеркалі мистецтва».
Бажання дітей бачити красу природи надихнуло працівників на цикл     поетичних     експозицій-вікторин за порами року та  різноманітних виставок:: - настрій  «Гімн Сонцю»,  - ізозагадка «У природі - чудеса!» (за допомогою журналу «Джміль»),     - вікторини «24 години за мольбертом»,  «Магія  звуків та барв»,  присвячена професіям музиканта і художника;  - репродукція «Віч-на-віч з книгою»,  де представлено репродукції творів світового мистецтва, що зображують людину за читанням і з книгою.

        > У Київській ЦДБ ім. Т.Шевченка  запозичено досвід німецьких колег щодо заходів: загальноміський День читання, який зазвичай проходить 20 листопада у Всесвітній день дитини  та «Читацька лінійка».  За для успішної реалізації  першого проекту необхідна підтримка як з боку волонтерів, батьків, публічних людей, так і і місцевої влади. Суть іншого заходу –  надання  інформації батькам щодо прищеплення  любові до читання у дітей  від 0 до 7 років. Такі лінійки добре розміщувати в дитячих закладах охорони здоров’я, школах, дитячих садках.

        > Книжкову виставку  «Квіткова рапсодія», що організовано у бібліотеці-філії № 2 Миколаївської МЦБС для дітей за своїм змістом, переліком учасників і соціальних партнерів можна назвати  заходом року.  Під час його проведення експонувалися книги, звучали джазові композиції у виконанні студентів музичного училища, відбулись майстер-клас з флористики та дефіле нарядів студентів університету культури і мистецтв, демонстрація фотосесії читачів бібліотеки,  презентація  фітозасобів для  догляду за шкірою та квіткових ароматів з колекції фірми «Оріфлейм», а ще дегустація страв із квітів, підготовлених баром «Ескадо» та виставка фіалок – Будинком природи.

        > Оригінальний проект  «Літературне місто» викликав неабиякий інтерес у городян м. Іжевська {Удмуртія, Росія). Родзинкою проекту є креативний дизайн виставки-макету,   де    архітектурні    об'єкти    і   назви   вулиць   підказали   книги.

    Наприклад, макет розташовано на березі річки (її назва «Угрюм-ріка» В. Шишкова; окрасою річки став будинок («Дом на набережной» Ю.Трифонова); місцевий театр («Театр» С. Моема) і тому подібне. Читачі від 14 років запрошувались на пішохідну екскурсію своєрідним містом. Починалась вона з проспекту Слави, де кожен дізнавався про найкращі твори, про головні літературні нагороди: Нобелівські, Державні премії Росії.

    Тут бібліотекарі виклали золоті зірки лауреатів. Наступний майданчик - улюблене городянами садово-паркове мистецтво, де були представлені книги даної тематики.
Читальна зала  перетворилась у бізнес-сіті міста. У газетному кіоску можна було ознайомитись з усіма періодичними виданнями бібліотеки. Після ділової атмосфери відвідувачів запрошували до бульвару Миколи Гоголя, де можна було побачити не лише  його твори, а й  популярну світову фантастику. Абонемент перетворився на студентське містечко, з виставкою «Обираємо професію». Таким чином, було організовано 28 екскурсій для усіх бажаючих.                                  

        > Що можуть зробити бібліотекарі для пожвавлення культурного, духовного життя своїх користувачів? Місто Северодвинськ Архангельської області (Росія) відоме своєю бібліотекою, що має назву «Бестселер». Цим закладом накопичено цікавий досвід, завдяки свіжій нетривіальній формі подачі мистецтва, що створюється самими відвідувачами, слему. Сьогодні, це одне з найпопулярніших видів дозвілля, поки що  дорослої аудиторії, особливо, в містах Санкт-Петербург, Казань, Москва. Але думається, що й діти залюбки братимуть участь у таких заходах.
    Отже, слово «slem» в перекладі з англійської означає «хлопати». Існує чимало визначень цього неоднозначного явища в сучасній поетичній культурі, та нема жодного, яке б точно відображало усі його грані: поетичний конкурс на артистизм, інтерактивне літературне шоу, просто - перфоманс. Ось таке узагальнене визначення. Слем - це поетичне змагання, в центрі якого вистава, де кожен, виходячи на сцену, в алфавітному порядку читає свої вірші в різних турах, отримуючи за це певну кількість балів від не професіонального журі.
    Мета - підвищення популярності поезії. Літературні критики задаються питанням «Чи може поетичний слем вернути поезію в маси»?  Кажуть, що позитив є. Один з них:  під час проведення поетичного вечора до бібліотечних залів важко потрапити. Люди стоять в черзі, як ті, що хочуть взяти безпосередню участь, так і глядачі.

    Батьком-засновником слема вважається поет із Чікаго Марк Сміт. Він придумав основні правила, ввів термін, який раніше використовувався в бейсболі і здійснив перший захід у 1984 році. А у 1990 році відбувся 1-й національний американський слем. Далі перекотився через океан, потрапив до Європи, де дуже добре прижився. За 20 років існування слем має багато стилів і технік. Сьогодні слем - це окреме синтетичне направлення мистецтва, що ввібрало в себе багато літературних, театральних, вокальних та інших художніх практик. Так учаснику мало бути талановитим, він повинен бути артистичним і мати мужність, бо його творчість має судити звичайна публіка. Слем формує інший тип поета - слемера - для якого написання і виконання твору органічний процес.
    У Росію слем прийшов у 2001 р. і сподобався майже усім, хто з ним знайомився. Перші уроки слема на Україні преподав головний редактор московської газети «Книжное обозрение» Олександр Гаврилов на одному вересневому Форумі видавців у Львові.

        > Сільські бібліотекарі разом з педагогами з Алтайського краю (Росія) втілили в життя проект «Семь чудес Чудограда», який з успіхом реалізувався за 21 день у дитячому літньо-оздоровчому таборі. 7 чудес це: діти, вожаті, книги, періодика, лавка, ігротека, дискотека. Загони табору перетворилися на відділи бібліотеки, діти стали бібліодітками, вожаті - бібліонянями, директор - бібліомамою. Були тут і своя бібліо-поліція, і прес-центр, що досліджував суспільну думку.  
    В основу заходів було покладено знайомство з різними жанрами літератури в ігровій формі.  
З прочитаних книжок, зафіксованих у формулярах, виростали чудо-дерева, на кольорових листках якого діти писали назви та авторів, прочитаних книг. У Чудограді було введено години заохочувальної книги та хорошої книги, влаштовано конкурси «Обкладинка улюбленої книги», «Пам'ятник літературному герою», День самоврядування «Книжковий безлад» та багато іншого.

        > Неординарною була акція «Пацаны, разоружайтесь!», присвячена Міжнародному дню знищення військової іграшки (7 вересня) у Липецькій ОДБ (Росія). Її мета - виступити проти агресії, жорстокості в літературі, а особливо, в кіно та телебаченні, залучення дітей до читання якісної літератури. Діти здали 350 іграшок-автоматів, пістолетів, пушок, гранат, в обмін на популярні книги з обов'язковим їх прочитанням та обміном думками.

        > Підвищення статусу у спільноті   та появі  нових прихильників і читачів  відбулось,  завдяки інноваційним заходам, розробленим бібліотекарями публічної бібліотеки м. Краснік (Польща).
 
    Проект «Земля для людей - люди для Землі» було зорієнтовано на велике коло людей - від наймолодших до дорослих. Головна мета - розповсюдження екологічних знань.
    У рамках програми відбулись конкурси, виставки зразків художньої творчості, екологічної фотографії, акції, фольклорний та природознавчі заходи, зустрічі з представниками природничих професій, ландшафтні прогулянки, театральне дійство. У всіх заходах взяли участь понад 3 тис. осіб.  

    Згідно програми  «Веселі канікули»  бібліотека щоденно з 10.00 до 14.00 проводить різноманітні заходи: театральні, просвітницькі, культурні, розважальні, що тривають 2 години.
Також   діти  користуються   Інтернет   (1 годину),  півгодини по 15 хвилин призначені для «художнього читання» (конкурси на краще декламування), наступні півгодини для відпочинку. У середньому на кожне заняття приходить 15 дітей.

    Імпреза «Гаррі Потер і напівкровний принц». Захід проходив з 20.00 до 7.00. Батьки чи опікуни дітей повинні були дати письмову офіційну згоду. Бібліотечні працівники підготували програму і приміщення, канапки, фрукти й соки.
    Групою опікувалися 6 бібліотекарів. Учасники поділилися на групи, з яких одні могли переглядати фільм про Гаррі Поттера, інші малювати своїх кумирів. Опівночі при світлі свічок розпочалася ніч духів. Гостями був  власник книгарні, яка розпочала розповсюдження книги про Гаррі Поттера. Проводились також конкурси: знавців пригод Гаррі та магічних фокусів; он-лайнові ігри, перегляд фільму,  читка вголос книги про Гаррі. Свідоцтвом визнання стало позитивне схвалення акції мешканцями міста, вдячні відгуки батьків, а також нагорода відомого польського видавництва за одну з найкращих програм.

    «Читаючи Андерсена, повертаємось у світ казок» таку назву мав захід читання під патронатом  голови міста, який тривав місяць від дня народження Г.Х.Андерсена 2 квітня. Кожен мешканець міста міг прийти до бібліотеки і прочитати на місці одну чи декілька казок письменника, а потім залишити запис у пам'ятній книзі. Сім’ям, які мали в домашніх бібліотеках книги Андерсена, пропонувалося прочитати вдома, а запис зробити в бібліотеці. До читання заохочувались й органи місцевого самоврядування, які від бібліотеки отримали збірники казок та пам'ятні книги для записів. Щодня один з представників влади брав книгу додому,  робив запис і передавав казки наступному.
    До участі у заході було залучено дитсадки, школи, товариства та   організації,   які  на  своїх  заняттях  «Голосно  читати  -  красиво читати»,  презентували групам дітей казки письменника.
    Популярність заходу перебільшила усі очікування, у ньому взяло участь 5 тис. мешканців.

    Під час перебігу конкурсу «Краснік - провінційні краєвиди» було проведено  10  лекцій,  5  дискусій,  9  зустрічей  з  цікавими  людьми,  3 навчальні майстерні, 9 краєзнавчих екскурсій, 5 великих виставок книжкових і фотографічних, 3 конкурси районного формату, 10 мультимедійних презентацій, створено 4 бази даних, концерт місцевих талантів. Учасниками стали 6 тис. осіб.         
 
        > Бібліотечні заклади Данії є найінноваційнішими з погляду технологій, а значить зручними для відвідувачів. Тому 600 бібліотеками країни користуються  64%  населення,  з них,  81%   -  це читачі публічних бібліотек.
    У книгозбірнях Данії функціонують системи самообслуговування для оформлення книг на абонемент і повернення матеріалів. Для їхньої організації працівникам довелось штрих кодувати увесь фонд та створити базу даних ідентифікації читачів (кожен громадянин Данії має свій код).
Ці системи функціонують у всіх бібліотеках. Як свідчить статистика, 90% матеріалів у Данії читачі беруть і повертають шляхом самообслуговування. Читач може самостійно здійснювати підбір літератури, резервувати необхідні матеріали з баз даних, переглядати свій електронний читацький формуляр.
Окрім автоматів для запису та повернення матеріалів, в бібліотеках встановлено устаткування з автоматизованого сортування книг, повернених читачами. Рухаючись по транспортеру, книги, завдяки технологіям високих частот, знаходять своє місце на візочках тих відділів, звідки вони були взяті.  
Зручною і комфортною формою обслуговування данців є мобільні бібліотеки. На сьогодні їх налічується 50. Відвідувачі такої бібліотеки на колесах можуть узяти в тимчасове користування все: від класичних творів до новинок у світі мистецтва і літератури у вигляді книг, аудіо-, відеокасет, оптичних дисків тощо. Можуть завантажити музичні файли із сайту  або взяти в користування диск з різноманітною музикою від опери до репу.
    Діти можуть як удосконалювати своє уміння читати за допомогою аудіокниг, лінгвістичних комп'ютерних ігор, так і просто відпочити: погортати барвисті книги, комікси або почитати книги вголос.
Книгозбірні Данії досить активно займаються проектною діяльністю. Як приклад можна навести Публічну бібліотеку м. Орхус.
    У 2004 році бібліотека отримала нагороду від Білла і Мелінди Гейтс в півмільйона доларів і використала ці кошти на розвиток послуг доступу до Інтернету емігрантам і біженцям.

    Найбільш неординарним з її проектів є «Трансформаційна лабораторія», який змінив саме уявлення про бібліотеку. У центрі читацької зони проводяться експерименти. Кожні 5-6 місяців простір її змінюється, наповнюється новим тематичним змістом. Для розробки і впровадження проектів лабораторії, крім бібліотекарів, активно залучаються спеціалісти з технологій, архітектори, а головне - читачі бібліотеки, яким надають можливість самореалізуватися. Такими спільними творчими проектами вже стали імпровізований сквер, музична студія, літературне кафе. Наприклад, читацька зона трансформована в «Кімнату новин», з сучасним технологічним обладнанням: інформаційною колоною, інтерактивною підлогою, плазмовими панелями, сенсорними моніторами, які дозволяють зробити послуги бібліотеки більш інформативними, видимими і доступними.
    Унікальною розробкою лабораторії є «інформаційна колона», з якої користувачі отримують максимально повну інформацію про ресурси бібліотеки та її послуги. Це круглий екран у вигляді колони, з якої читач скачує необхідну інформацію на свій мобільний телефон. Таким чином, комп'ютер зникає: трансформується в мобільний телефон. Якщо читач зацікавився якоюсь книгою, на його мо­більний телефон надходить додаткова інформація про всі видання цієї тематики, які можна отримати в бібліотеці. Результати діяльності «Трансформаційної лабораторії» безперечно свідчать про те, що сучасні технології змінюють бібліотечне середовище, створюють нові шляхи для комунікацій.
    Цікавою є участь Публічної бібліотеки м. Орхус у міжнародному проекті PULLS (Public Libraries in the Learning Society).
    Основна його мета — перетворити  бібліотеки  на  освітні  центри.  У  цьому  проекті  взяли  участь  шість бібліотек, дослідницький інститут і маркетингове агентство з семи країн Європи: Данії, Фінляндії, Німеччини, Словаччини, Іспанії, Великобританії і Нідерландів. Основна цільова група - дорослі, які здобули тільки загальну шкільну освіту, мають слабкі комп'ютерні навички та живуть у країнах-партнерах проекту. Це найбільш незахищені верстви населення: літні люди, емігранти, особи з обмеженими можливостями.
    Найбільшими досягненнями проекту є створення моделі відкритих освітніх центрів у публічних бібліотеках з різноманітними навчальними матеріалами,  а  також  створення  веб-сайту - важливого джерела, що дає можливість ділитися досвідом, ідеями і практичними напрацюваннями. Було розроблено декілька педагогічних методів, що допомагають вчитися впродовж всього життя. Більш детальну інформацію про цей проект можна отримати на сайті www.pulls.dk.

    Бібліотекарі Публічної бібліотеки м. Орхус не зупиняються на досягнутому і вже зараз працюють над проектом бібліотеки майбутнього, який був представлений на презентації «Мультимедійний дім». Такого проекту в Європі ще не було.  Це повинно бути багатофункціональне і  комфортне місце для співпраці, навчання і відпочинку як дорослого населення, так і дітей, яке включатиме основну бібліотеку, різні служби для громадян, місце для спілкування.
    Площа майбутньої будівлі  – 22 тис. кв. м.     До  проекту залучено значну кількість фахівців різних галузей знань. Окрім бібліотеки, буде дитячий театр, затишні ніші для навчання студентів, місце, де можна презентувати свої досягнення, а також майданчик, куди хотілося б завітати підліткам. «Мультимедійний   дім»   повинен   бути   демократичним   місцем,   яким   володіють   громадяни    і   яке   буде використовуватись ними. Реалізація проекту повинна закінчитися у 2014 році.

Радикальна  (неординарна)  реалізація  бібліотечної  роботи


        > Одна з англійських бібліотек відмовилась використовувати слово «бібліотека»і позиціонує себе як «банк ідей».

        > Одна з бібліотек в Каліфорнії (США) встановила на залізничних станціях автоматичні машини, завдяки яким місцеві жителі можуть здати і взяти книги за читацькими квитками, не заходячи в бібліотеку.

        >  За для прихильності підлітків до читання у м. Шарлотт (США) доступ до одного з відділів бібліотеки мають лише діти від от 12 до 18 років і ті бібліотечні працівники, котрі їх обслуговують. Ідея в тому, щоб діти на деякий час могли відокремитись від батьків, вчителів, де могли спілкуватися між собою, галдіти, розмальовувати скляні стіни маркерами.
Тут не діє жодне правило поведінки звичайної бібліотеки. Тут лише є три правила, які необхідно виконувати: поважай себе, поважай інших і поважай місце, де знаходишся.

        > У Нью-Йорку працює п'ятизірковий готель «Бібліотека» для книголюбів. 14 поверхів готелю та номери розписані за темами згідно з Міжнародною Десятковою системою класифікації книг. У номерах готелю розміщено 6 тис. томів за всіма галузями знань і художньої літератури. Замовляючи номер, можна, як в бібліотеці,  вказати шифр за каталогом. Відповідно буде й номер з поличками  книг певної літературної тематики. Найдешевший номер коштує 295 доларів за добу. За такі гроші в американській книжковій крамниці можна купити близько десятка хороших книг у твердій обкладинці з кольоровими ілюстраціями.
   
Блюда з ресторану приносять у номери. До того ж, є ще й Інтернет. Отож, насолоджуйтесь читанням і ні про що не турбуйтеся.
   
    Та через деякий час адміністрація готелю зазнала проблему. З'ясувалось, що   використовувати Десяткову   систему  класифікації  книг  дозволено  лише  у бібліотеках. Тому організація, що управляє бібліотеками США звернулась до суду. У результаті було досягнуто угоду згідно якої, готель надає благодійний внесок на програму пропаганди читання для дітей.

        > Дорожні знаки, що підказують шлях до бібліотеки, можна побачити на вулицях американських міст.Сьогодні в США 15 тис. 946 публічних бібліотек - це більше, ніж ресторанів «Макдоналдс».

        > Бібліотекар-робот, створений вченими Іспанії являє собою маніпулятор на трьох колесах, оснащений сканером за допомогою якого, він здатен розпізнавати мову, що дозволяє йому отримувати замовлення, читати назву книги, знаходити потрібний документ в радіусі 4-х метрів і принести відвідувачу. Враховано й те, що спеціальна система роботу, розраховує міць захвату книги, щоб її не пошкодити.  

        > Управління електронним бібліотекарем з Японії здійснюється через Інтернет. Це коробка на колесах, розміром 50 X 45 см, з цифровою відеокамерою і особливою механічною рукою з пальцями, що в змозі перегортати сторінки, при цьому, передаючи на дисплей, зміст. За для зручного пересування між полицями машина використовує лазерну систему. Завдяки цьому роботу, можна читати книги, не заходячи в бібліотеку, коли хтось дуже поспішає, або, навіть, коли заклад зачинено.   

        > 3 метою залучення читачів у деяких бельгійських бібліотеках обіцяють немало й небагато – романтичне побачення. Це щось на зразок американських технологій  «швидких побачень»  (speed-dating), але дещо в іншій обстановці – серед книг.
    На стіл ставляться квіти і свічки, а всім, хто завітав, пропонують по бокалу вина. За для знайомства учасники зустрічей ходять залами і задають один одному різні питання, наприклад: «Ваша улюблена книга в дитинстві?». Потім дістають взяті з собою три найулюбленіші книги або одну з вибраними уривками і, як на «швидкому побаченні», буквально за декілька хвилин діляться своїми думками з кожним учасником один на один. Насамкінець, учасникам пропонують написати записку, котру кладуть в книгу того, з ким людина хоче ще раз зустрітися.

    Мета в тому, щоб люди могли домовитись про зустріч на такому ж бібліотечному побаченні або просто зустрітись, знову ж, в бібліотеці. Бельгійські колеги вважають, що так можна зруйнувати стереотип бібліотеки як скучного місця.
    Таким чином, за допомогою літературних романів познайомились 14 одиноких людей віком від 18 до 35 років.
    Автори  вдалої  ідеї  провели  тренінг  з  бібліотечних побачень  у м. Антверпен, в якому взяли участь працівники з 306 бібліотек Бельгії.

        > Коли вам доведеться побувати в одній з бібліотек голландського м. Альмело і попросити будь-яку книгу по культурі чи мистецтву, не дивуйтесь, якщо вам запропонують замість літератури, взяти напрокат, за плату, живу людину, так звану «ходячу енциклопедію».
        Живе спілкування і певні знання про традиції різних народів читачі можуть отримати й за допомогою 10 співробітників бібліотеки різних національностей (їх можна взяти в оренду на годину), які з задоволенням розповідають про образ життя своїх співвітчизників.

        > Найбільш читаючою країною світу вважається не Америка  і, навіть, не Росія, а Ісландія  –  саме тут продається в магазинах і видається з бібліотек найбільша кількість книг на душу населення.

 

 

Використані  статті

    1.  Архіви // Библиотечное дело. –  www. bibliograf. ru – 2008, 2009.

    2.  Безручко Н. відродити історичні традиції сімейного читання в Україні //Світ дитячих бібліотек. – 2010. – № 1. – С. 23 – 26.

    3. Вилегжаніна Т. Роль і місце публічної бібліотеки в українському суспільстві //Бібліотечна планета. – 2008. – № 2. – С.4 – 5.

    4. Гречко Г. Іміджеві політика ЦБС для дітей м. Миколаєва як основа репутаційного менеджменту //Світ дитячих бібліотек. – 2010. – № 1. – С. 3 – 5.

    5.  Гурьева Г. Семья и детская библиотека - партнерьі в воспитании
//Новая библиотека . – 2008. – № 10. – С. 24 –30.

    6. Збитнєвська   А.   Не   дитина   має   шукати   бібліотеку,   а   бібліотека   повинна   знайти   дитину //Бібліотечна планета. – 2008. – № 1. – С. 14 – 18.

    7.  Илларионова Н. Все закладывается с «младых ногтей» // Библиотека. – 2009. – № 6. – С.68 – 70.

    8.  Каскевич С. Міні-музей у бібліотеці //Світ дитячих бібліотек. – 2009. –  № 2. – С.3 – 5.

    9.  Маликова Н. Семь чудес Чудограда  //Новая библиотека. – 2008. – № 8. –  С. 40 – 45.

    10.  Мордовенко Е. Соціалізація юної особистості у ракурсі бібліотечної діяльності. //Світ дитячих бібліотек. – 2009. – № 3. – С.21 – 23.

    11. Петрина Н. Сучасне і майбутнє бібліотек Королівства Данії //Бібліотечний форум України. – 2008. – № 1. – С. 44 – 47.

    12.  Покотило В. Сучасний підліток: сумніви, тривоги, надії //Бібліотечна планета. – 2008. – № 1. – С. 25 –27.

    13.  Радченко Е. Працюємо за покликом душі //Бібліотечна планета. – 2008. – № 3. – С. 13 –15.

    14.  Рейтинг новостей //Библиотека. – 2009. – № 1. – С. 47, 63, 67, 75.

    15.  Скурихина Я. Золотые звезды на проспекте Славы //Библиотека. – 2009. – № 5. – С.28 – 30.

    16.  Тургенєва Л. «Я прагну сіяти добро й талант творити» //Бібліотечна планета. – 2008. – 2. – С. 11 – 13.

    17.  Филина М. Браво, поэзия! //Библиотека. – 2009. – № 5. – С.72 – 77.


Скачати у форматі doc