Відділ розвитку дитячих бібліотек і маркетингу

Соціокультурна природа інновацій: теорія і практика
(дайджест за матеріалами професійної преси)

Лариса Босюк,
провідний методист відділу

„Якщо ти можеш це уявити,
ти зможеш це здійснити”
Уолт Дісней

      Останнім часом в професійних періодичних виданнях з’являється все більше публікацій, в яких ретельно ведеться пошук змістовних і технологічних аспектів організації роботи сучасних бібліотек. Це зумовлено епохою цифрового середовища, наслідок якої – світова проблема нечитання. Вже ціле покоління виросло у сучасному технологічному світі:  на Інтернеті,  ТБ, відео, а не на книгах.  Змушувати чи забороняти,  або  ігнорувати такий факт, не можна, до того ж,  це –  не метод. Тому, необхідно адаптуватися, комбінувати (якщо хочете, синтезувати) старі цінності та нові реалії – і це найбільш правильний шлях.
   Слід зазначити, що розвиток інформаційних технологій входить у перелік стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності України, визначених Законами Верховної Ради України на період 2003 – 2013 рр. Тому  створення системи формування та використання електронних ресурсів перетворюється на важливий самостійний напрям подальших бібліотекознавчих розвідок.
   Кожен з бібліотекарів, мабуть, не одноразово  задавався питанням: як змінити рутинну роботу в бібліотеці на яскраве і творче професійне життя.
   Сьогодні у всьому світі бібліотеки активно використовують варіанти роботи  з відвідувачем, підґрунтям яких є інформаційні технології, як то: показ відеофільмів, застосування Інтернет-сторінок, створення  власних електронних продуктів, медіа-тек та багато іншого,  що додає видовищності та ефективності бібліотечним заходам.  Це викликає у користувачів, особливо юних, багато позитивних, інтелектуальних емоцій, що допомагає їм  краще сприймати інформацію, тягнутися  до бібліотеки як соціального, культурного, інформаційного закладу. У свою чергу, нові технології дають можливість бібліотекарю яскравіше представити свої здібності, розширити пошук інформації, запевнити громадськість у професіоналізмі. Усе це можна віднести до поняття „інновація”.
   Термін „інновація” активно почав використовуватись не так давно, хоча дане поняття було введено в науковий обіг ще в 30-і роки 20 ст. австрійським економістом І. Шумпетером. 
   Слово „innоvation” у перекладі з англійської - „нововведення”, „новаторство”  розуміють як:  використання нововведень, новаторства у вигляді нових технологій, видів продукції, послуг, форм організації виробництва і праці, обслуговування та управління. 
   На практиці поняття „нововведення”, „новаторство” часто ототожнюють, хоча між ними є різниця. „Новаторство” – це новий  метод, порядок, винахід, а „нововведення” виникає, коли новаторство використовується.
   За Бібліотечною енциклопедією „інновація” означає „оригінальна  ідея”, що виходе за межі існуючих канонів,  традиційних форм, методик або „проект, який відображає новий підхід до змісту та організації бібліотечного обслуговування, технологій чи управління бібліотекою”.
   У повсякденному мовленні можна почути такий вираз: „Інновації заслуговують на овації”  за складовою слова  „інн-овація”.
   Як визначається інноватика?  Передусім, творчістю, розвитком інтелектуального потенціалу працівників. Це означає, що інновації не є прогнозованими.
   У чому полягає сенс інновацій?  Інновації переривають монотонність звичайного існування, підвищують, так би мовити, „градус” подій: чи то йдеться про локальний рівень, наприклад, певний спосіб в оформленні ілюстративної виставки, чи нову для бібліотеки організаційну форму, припустимо, проведення навчального семінару в режимі on-line, або суттєве оновлення та розширення асортименту послуг, репертуару інформаційних продуктів,  чи підвищення якості технічного рівня  і   кваліфікації працівників.
   Джерела інноваційних ідей багатогранні. Перш за все, це вивчення професійної літератури та участь у системі безперервної фахової освіти; знайомство з новим (чужим) досвідом; засвоєння методик і технологій з таких областей знань як інформатика, педагогіка, психологія, соціологія та інших.
   Розрізняють декілька типів  втілення в роботу нових ідей. Тут, слід ще раз наголосити, що запровадження завжди вимагає творчого підходу. Інновації потребують творчих інтерпретацій того чи іншого бренду (символу, досвіду), які б „очищували”  від початкових призначень, що були важливі у конкретній ситуації.   Тобто, мова не  про „сліпе” копіювання, а обов’язкове урахування необхідності потреб, запитів користувачів та їхніх вікових, інтелектуальних, фізичних можливостей сприйняття інформації. Таким чином, образно кажучи, завдяки інтерпретації,  інноватика  „пересаджується в інший грунт” з метою появи „нових паростків”, що дає можливість стати подією в житті не лише бібліотекарів  і  читачів, а  й  селища,  міста,  району,  області.
   Отже,  інноваційні типи.
   Ретроінновація – відтворення ідей, рішень, досвіду, які мали місце в минулому, але забутих з тих чи інших причин. Наприклад, зі зміною поколінь, з технічним прогресом, професійних цінностей або візуальної культури та об’єднання її з інформаційними технологіями тощо.
   У свою чергу, це породжує  реінтерпретацію  (відтворення творчості).
Інновації запозичені, ті, які запроваджуються без внесення змін.
   Такий підхід може породити інноваційну кризу, так як є ймовірність зростання  долі  псевдоновації.  І  такі  заходи  будуть калькою. Ось тут
може  й виникнути питання:  „А чи завжди інновації є ціннісно-позитивним явищем?”.
   Різні типи інновацій мають свої особливості щодо  розробки, реалізації, запровадження, потребують специфічних підходів у менеджменті, методах, стилі керівництва та подоланні опору. Крім того, кожна бібліотека по своєму унікальна: кадровий склад,  способи управління, технології, психологічний клімат, традиції тощо. У зв’язку з цим не можуть бути вироблені уніфіковані рекомендації щодо запровадження нововведень. Але обов’язково необхідно дотримуватись принципів впровадження інновацій: доцільність, раціональність, своєчасність.
   Чи виникають проблеми на шляху втілення нового у роботі бібліотеки?
   Так. Адже не секрет, що бібліотекам притаманні чималий запас інерції,  традиціоналізму, чи скоріше, консерватизму. Тому подолання опору нововведенням, тобто, зміни стереотипів у колег потребують неабиякої наполегливості та  вміння переконувати.  При доведенні своєї ідеї важливо застосовувати наочні засоби, які допоможуть реалізувати переваги не лише абстрактно-логічного, а й наочно-практичного мислення.
   Очікуваний результат. Реалізація моделі інновації може допомогти вирішити цілий спектр бібліотечних питань, наприклад.

Блок  „Бібліотечні працівники та відвідувачі бібліотек”:

-  формування світогляду чи переосмислення світосприйняття як бібліотекарів, так і відвідувачів бібліотеки;
-    безперервна освіта бібліотечних кадрів;
-   інтеграція функціональних обов’язків бібліотечних працівників; - формування сучасної інформаційно-бібліографічної компетентності користувачів;
-     вирішення  конкретних завдань користувачами під час навчальної, ділової,  дозвіллєвої  діяльності в режимі співпраці „бібліотекар -користувач”.

Блок  „Бібліотечні документи”:

-    більш якісне забезпечення збереження бібліотечних зібрань, що є культурною цінністю на державному рівні;
-  широке   формування відкритого бібліотечного доступу до інформаційних ресурсів та їх популяризація.

Блок  „P. R”:

-  встановлення більш глибоких зв’язків та співпраці бібліотеки з державними, громадськими та іншими установами; 
-  залучення  потенційних читачів,  активізація їхньої творчої та пізнавальної діяльності.
   А це, в свою чергу:
-   збільшує простір культури, освіти, інформації, просвітницьких послуг, допомагає рекламі книги та іншій інформаційній продукції.
   І, нарешті, створює привабливий сучасний імідж бібліотеки, яка  починає формувати свій бренд.  Усе разом сприяє зросту „культурних клітин” бібліотеки.
   Отже, підсумовуючи, можна сказати, що прогрес у бібліотечній сфері відчуватиметься тоді, коли є творчість, виважений підхід на будь-яких ділянках роботи, чи то авторська виставка, чи переоформлення читальної зали, чи трансформація простору приміщень бібліотеки, чи то стильові зміни.
   Щоб відчувалась новітність, традиційна бібліотека повинна постійно вивчати зворотній зв’язок з користувачами в інноваційному процесі. Акценти бібліотекарів мають бути розставлені на статистичних, соціальних показниках та ефективності запроваджених заходів.  
   Таким чином, одним з головних завдань виступає диференційований підхід до різних категорій користувачів при втілення інновацій та  міжособистісний контакт (бібліотекар – відвідувач) в процесі переходу від бібліотеки суто просвітницької до комунікативної.
   Зупинімося на одному з захоплюючих творчо-інноваційних процесів - створенні електронних презентацій. Як відомо, ця робота поширена  у загальноосвітніх школах: учні старших класів виконують такі домашні завдання, користуючись при цьому безліччю різноманітних бібліотечних документів, а не лише інформацією з Інтернету.
   У бібліотеках електронні презентації є популярними серед користувачів усіх вікових категорій. Але вважаємо за потрібне наголосити, що  такі заходи  виконують роль презентацій  не як таких, а набувають бібліотечної форми. Це значить, що при проведенні будь-якого бібліотечного заходу, зазначаємо його назву, форму, далі акцентуємо, що це електронна презентація. Отже, можна сказати, що  це свого роду електронна версія  бібліотечної форми  того чи іншого заходу.
   До створення таких бібліотечних продуктів (навіть, якщо у бібліотеці відсутнє комп’ютерне обладнання) залучайте своїх користувачів, волонтерів, які знаються на комп’ютерній техніці, яким буде цікаво й корисно. Адже, новітні революційні технології дають можливість втілювати те, про що навіть не мріяли ще 2-3 роки тому.

Використані  джерела

   1.  Матлина С. Об инновациях без восторгов и оваций //  Библиотечное дело  –   2008. –  № 6. – С. 2-10
   2.  Редькина Н. Нужні ли инновации ? // Библиотека  –  2007. –  № 10. –  С. 69 -72
   3.  Симоненко Т. Інформаційне забезпечення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні // Бібліотечний вісник  - 2003. – №  5. – С. 20-22.
   4. Туровська Л. Інформаційні технології в наукових бібліотеках  // Бібліотечні фонди – 2008. –  № 2. – С. 8-10.
   5. Федорова Т. Начинаем с фестиваля   // Библиотека   -   2007. –  № 12.  – С. 46-49

Скачати у форматі doc