Відділ бібліографії та краєзнавсва

«Поезія – це завжди неповторність»

Гончаренко Валерій Васильович
(1942 – 2000)

Рекомендаційний бібліографічний список літератури для учнів 7-9 класів

«Поезія – це завжди неповторність». Гончаренко Валерій Васильович (1942–2000): Рекомендаційний бібліогр. список літератури для учнів 7-9 кл. / Кіровоградська обл. б-ка для дітей ім. А. П. Гайдара; авт.-уклад. Л. В. Матвієнко. – Кіровоград, 2012.

                                                                «Бути променем
                                                                чи краплиною,
                                                                лиш світитися Україною…»

        Так починається вірш Валерія Гончаренка «Освідчення», що став піснею. Україна, рідний край… Для поета Валерія Гончаренка – це не пусті слова. Він усім своїм життям і творчістю був пов’язаний з Кіровоградом, часточкою великої України.
        Валерій Васильович Гончаренко народився 23 квітня 1942 року в селі Мирна Долина на Луганщині, але все його свідоме життя, за винятком недовгого періоду, коли він працював у Миколаєві, пов’язане з Кіровоградом.
        Нашому місту, його вулицям, його особливій атмосфері, авторитетам його літературної богеми, його людським радощам чи прикрощам присвячена і його поезія, і його життя.         56 із 58 прожитих років він мешкав і працював у Кіровограді.
        9 червня 2000 року його назавжди прийняла кіровоградська земля.
        Валерій Гончаренко попри всі круті віражі і зигзаги життєвої і літературної долі, усі роки залишався помітною особистістю на літературному кону Кіровограда. У рідних степах він ще за життя став легендою, символом завдяки яскравості таланту, щирості, простоті, безпосередності.
        Його дитинство промайнуло «на Кузнях» – у бідному, недоглянутому районі нашого міста. Потім – «п’ята» школа, робота на будівництві, філфак педінституту.
        В літературу прийшов у серпні шістдесятих. Стрімко увійшовши в літературу «Червоним Волосожаром» у 1967 році, він заявив про себе як талановитий автор громадянської лірики. Потім була довга перерва, пов’язана з переслідуваннями його компартійними чиновниками. Однак, Валерій Гончаренко у ті роки вистояв, не заплямував свого поетичного імені.
        Був засновником та керівником молодіжної літературної студії «Сівач», членом Спілки письменників України (1984).
        Автор семи книг поезії, сатири, гумору і дитячої казки, лауреат обласної літературної премії імені Ю. Яновського, Валерій Гончаренко постає в них таким, яким його знали, – палким патріотом України і рідного міста.
        Його поетичні книги: «Червоний Волосожар»(1967), «Кроки»(1974), «Дума про отчу землю»(1984), «Шлях до джерела»(1986), «На розі полудня»(1994), «Парад химер»(2000). У творчому доробку п’єси «Добро і зло», «Дитинство Тараса», «Сміх Іуди», «Необшліфовані діаманти», повість «Священий жук скарабей» та ін. Книга поезій «Кажу ось: мементо морі!» (2001), присвячена світлій пам’яті поета і журналіста. До книги увійшла збірка віршів «Очима неба і землі», яка була підготовлена автором, але так і не побачила світ за життя поета, а також збірка останніх поезій автора «Кажу ось: мементо морі!».
        Вірші В. Гончаренка перекладалися болгарською, російською, осетинською, казахською та іншими мовами.
        Чимало віршів, пісень і поем він присвятив Кіровограду та рідній землі.
        З 2001 року обласною організацією Національної спілки письменників України проводиться обласний літературний конкурс творчої молоді імені Валерія Гончаренка. Переможцем в номінації «Проза» в 2012 році став Микола Балабан, заступник головного редактора Вільшанської районної газети «Зорі над Синюхою», рукопис оповідань якого – найкраща конкурсна робота серед молодих літераторів. В номінації «Поезія» цього року переможцями стали: Юлія Ахмедова (Компаніївка), Ганна Дудник (Кіровоград), Галина Малюга – Муравчик (Кіровоград).
              В рекомендованому посібнику відображені матеріали, де поет Валерій Гончаренко постає палким патріотом рідного краю.
        В своїх віршах, нарисах, статтях він розповідає про відомих земляків. Ми пізнаємо райони і вулиці рідного міста, події, які відбувалися на нашій території.
        Маємо надію, що ці матеріали допоможуть всім, хто цікавиться історією рідного краю та творчістю відомих земляків.

Твори Валерія Гончаренка

Гончаренко В. Вулиця Кузні мого дитинства / В. Гончаренко // Народне слово. – 1996. – 21 вересня. – (Вірш про рідну вулицю повоєнного дитинства).
Гончаренко В. Гілка дороги: Поезії / В. Гончаренко // Степ. – 1996. – №2-3. – С. 76 – 80. – (Є вірші про рідний край).
Гончаренко В. Золотарі на бочках, футбол і торгова точка… / В. Гончаренко // Молодий комунар. – 1994. – 15 травня. – (Спогади про повоєнний Кіровоград – місто дитинства поета).
Гончаренко В. «Золотий оркестр кладки»: Вірш / В. Гончаренко. – Гончаренко В. Кроки: Поезії. – К.: Молодь, 1974. – С. 14.
Гончаренко В. Знов обіймає мене сад / В. Гончаренко. – Гончаренко В. Червоний Волосожар. К.: Рад. письменник, 1967. – С. 33.
Гончаренко В. Етюди колгоспного ринку / В. Гончаренко // Кіровоградська правда. – 1992. – 23 липня.
Гончаренко В. Кіровоградська Енеїда / В. Гончаренко // Вечірня газета. – 1994. – 19 серпня.
Гончаренко В. «Комедія» Берка і трагедія Чорнопицького / В. Гончаренко // Вечірня газета. – 1998. – 20 лютого. – (Спогади про роботу муляром на будовах Кіровограда).
Гончаренко В. Маестро з майбутнього / В. Гончаренко // Вечірня газета. – 1993. – 2 квітня. – С. 7. (Штрихи до творчого портрету музиканта Ю. Хілобокова).
Гончаренко В. Парад химер в Кіровограді: Гротескний роман у віршах/ В. Гончаренко // Степ. – 1996. - №1. – С. 88-96.
Гончаренко В. Парад химер (поема – пародія, роман у віршах). – Кіровоград, Центрально – Українське видавництво, 2000. – 72 с.
Гончаренко В. Поезії / В. Гончаренко // Степ. – 1996. – №2-3. – С. 76-78.
Гончаренко В. Президент цеглин / В. Гончаренко. – Гончаренко В. Червоний Волосожар. – К.: Рад. письменник, 1967. – С. 10.
Гончаренко В. Столиця мого дитинства / В. Гончаренко // Вечірня газета. – 1990. – 17 серпня. – С. 5. (Дитинство і юність поета Валерія Гончаренка пройшли на вулицях нашого обласного центру. Це – сторінки спогадів про пам’ятні події і людські долі вчорашнього Кіровограда).
Гончаренко В. Уже зима в Кіровограді: Вірш / В. Гончаренко. – Гончаренко В. Кроки: Поезії. – К.: Молодь, 1974. – С. 29.
Гончаренко В. Черлений триптих / В. Гончаренко // Народне слово. – 1995. – 22 червня. – (Світлій пам’яті земляків, яких забрала війна).

Твори про Валерія Гончаренка

Бондар В. Портрети Любові Кир’янової. / В. Бондар // Вежа. – 2011. – №27. – С. 252-255. – (Портрет поета В. Гончаренка, виконаний художницею Л. Кир’яновою).
Бондар В. Поетова драма / В. Бондар // Народне слово. – 2002. – 23 квітня.
Бондар В. «Спроможусь на більшу епістолу…» / В. Бондар // Народне слово. – 2001. – 18 січня. – С. 3. – (У Державному архіві області відкрито архівний фонд поета Валерія Гончаренка).
Валерій Васильович Гончаренко – Людина, Поет, Публіцист… // Діалог. – 2000. – 23 червня. – С. 4-5.
Валерій Гончаренко. – Письменники України. Довідник. – Дніпропетровськ, ВПОП «Дніпро», 1996. – С. 59.
Валерій Гончаренко. – 15х15 (письменники Приінгулля). – Кіровоград: Центрально – Українське видавництво, 1999. – С. 13-16.
Вони утверджуються в слові // Народне слово. – 2012. – 26 квітня. – С. 11. – (Нарада молодих літераторів за підсумками обласного конкурсу імені Валерія Гончаренка).
Гончаренко Валерій Васильович – Куценко Л. Літературний словник Кіровоградщини. – Кіровоград, 1995. – С. 25.
Матівос Ю. Безсмертя його душі / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 2012. – 24 квітня. – С. 5.
Могилюк В. Світлій пам’яті Валерія Гончаренка: Вірш / В. Могилюк // Кіровоградська правда. – 2000. – 27 червня. – С. 3.
Повелько К. «…Як неоплачені борги» / К. Повелько // Молодий комунар. – 1984. – 26 червня. – (Про збірку поезії В. Гончаренка «Дума про отчу землю»).
Погрібний В. Співає той, хто чує / В. Погрібний // Кіровоградська правда. – 2004. – 10 серпня. – С. 4. – (Про книгу «Душа», в яку увійшли пісні А. Фоменка, написані на слова лише одного автора – Валерія Гончаренка).
Саржевський А. Писати, як і копати, – натхненно / А. Саржевський // Кіровоградська правда. – 2012. – 24 квітня. – С. 5.
Френчко Л. «Іншого щастя мені не дано…» / Л. Френчко // Ведомости плюс. – 2012. – 4 мая. – С. 6. – (Вечір пам’яті поета В. Гончаренка).
Хоменушко О. «Цей сон снігів – мій тихий смуток»: 23 апреля – 70 лет со дня рождения поэта Валерия Гончаренко / О. Хоменушко // Украина – центр. – 2012. – 19 апреля. – С. 18-19.
Хосіянова Л. «На могилі високій спомину спів мій виросте чорнобривцем…» / Л. Хосіянова // Молодіжне перехрестя. – 2007. – 19 квітня. – (Спогад про поета В. Гончаренка).