Нова соціально-комунікативна ситуація, активні процеси на шляху побудови інформаційного суспільства по-іншому визначають пріоритети діяльності бібліотек для дітей, в яких зараз відбуваються фундаментальні зміни - від книгосховищ до постачальників інформації, - а ці два поняття суттєво відрізняються одне від другого. Адже сьогодні бібліотеки повинні не тільки збирати і зберігати інформацію, а й виробляти та розповсюджувати її, беручи активну участь у міжрегіональному обміні і формуванні ідентичного інформаційного простору регіонів та країни в цілому. Нові інформаційні технології, які сьогодні стоять у центрі уваги всіх бібліотек України, суттєво впливають на їх розвиток і змушують не тільки переглянути традиційний набір послуг, але й подивитися на свої функції по-новому.
        Сьогодні дитину все складніше зацікавити книгою, залучити до читання, адже навколо стільки цікавого: комп’ютерні ігри, телевізор з його нескінченними мультсеріалами! Однак кожна дитяча бібліотека має своє неповторне обличчя і самостійно визначає пріоритетну стратегію у формуванні книжкових фондів бібліотек.
        Але майбутнє сучасної людини — це світ інформаційного суспільства. В Україні переорієнтація бібліотек для дітей на посилення інформаційної складової своєї діяльності, в основному, була розпочата в останні десятиліття. Це питання неодноразово піднімалося на сторінках професійної преси, у методичних матеріалах, на навчаннях фахівців. Бібліотечні працівники вже звикли до термінів „інформаційне суспільство”, „громадянське суспільство”, „постіндустріальне суспільство”. Інформація і знання стали головною перетворюючою силою нашого життя. Доля кожної людини певною мірою залежить від її здатності вчасно знаходити, отримувати, сприймати і продуктивно використовувати нову інформацію. Тож значення бібліотек як центрів інформації зростає з кожним роком, вони стають своєрідним „вікном у світ”.
        Сьогодні в світі функціонують 570 тис. бібліотек різних систем і відомств. Із всіх публічних бібліотек світу до Інтернету підключено 85 тис., з них 64 тис. — в Європі, 15 тис. — у США. Користувачами публічних бібліотек у світі є 1 млрд. 700 тис. чоловік. Книговидача складає 1,5 трлн. за рік, а зареєстрованих користувачів у всіх бібліотеках, у т.ч. дитячих, — 2,5 млрд. Таким чином, кожний громадянин світу є читачем публічної бібліотеки. У нашій державі працює 1210 бібліотек для дітей системи Міністерства культури і туризму України. Ними користуються 2 млн. 988 тис. дітей. Книговидача складає 61 млн. 820 тис., бібліотечні фонди дитячих бібліотек налічують 38 млн. 445 тис. книг. До мережі Інтернет мають доступ 50 дитячих українських бібліотек, 15 з них створили власні сайти. І це позитивний факт. За період, що пройшов, досягнуто значних успіхів. Серед найвагоміших результатів інформатизації бібліотек для дітей за останні роки можна назвати: поступове підключення до Інтернет та зростання кількості бібліотечних Web-сайтів із змістовним наповненням; функціонування нових бібліотечних структур, орієнтованих на пошук необхідної інформації з використанням комп’ютерних технологій; координацію роботи по задоволенню інформаційних потреб користувачів; активізацію діяльності по формуванню інформаційної культури підростаючого покоління.
        Втішно, що бібліотеки на своїх сайтах, не обмежуються статичною інформацією про бібліотеку, як наприклад: режим роботи, структура, історія, пріоритетні напрями розвитку, правила користування, послуги, читацькі об’єднання, фонди. Вони все сміливіше представляють на сайтах мультимедійні продукти: динамічну бібліографічну, краєзнавчу та фактографічну інформацію, оцифровані видання, інтерактивні ігри та вікторини, аудіовізуальні матеріали тощо. У цьому плані хороших результатів досягли НБУ для дітей, Херсонська ОДБ, Чернігівська ОДБ ім. М. Островського, Миколаївська ЦДБ ім. Ш. Кобера і В.Хоменка і Севастопольська ЦДБ ім. А. Гайдара.
        Доречно нагадати, що з 2001 року Посольство США реалізує в Україні програму „Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)”. За чотири останні роки завдяки участі у конкурсі запропонованих проектів у 5 спеціалізованих бібліотеках для дітей: Житомирській, Львівській, Херсонській обласних і в центральних бібліотеках для дітей м. Львова та м. Севастополя відкрилися і успішно працюють Інтернет-центри. Слід зазначити і те, що бюро у справах освіти та культури (ЕСА) Державного департаменту США фінансує Програму розширення доступу та навчань в Інтернет (ІАТР), яка розпочала свою діяльність в Україні ще у 1998 році. Як результат, в Івано-Франківській, Тернопільській, Черкаській ОДБ та Севастопольській ЦБС для дітей діють відповідні регіональні центри. Юні користувачі отримали змогу відкрити для себе безмежний світ Інтернет, а бібліотечні працівники — оцінити по заслузі вплив Інтернет-технологій на фаховий розвиток.
        Корпоративність як універсальний механізм міжбібліотечної співпраці знайшла своє втілення в проекті „Віртуальна бібліографічна довідка: об’єднана довідкова служба бібліотек України”, який започаткувала Національна бібліотека України для дітей. Сьогодні до нього приєдналися ще 7 бібліотек: Кіровоградська та Донецька обласні універсальні наукові, Херсонська та Львівська обласні для дітей, Миколаївська та Дніпропетровська центральні міські для дітей, Миколаївська центральна міська для дорослих. Щоденно досвідчені бібліографи виконують 16 запитів різноманітної тематики. У середньому, 100 віддалених користувачів здійснюють пошук в „Архіві виконаних довідок”. Бібліографічну допомогу схвально оцінюють і діти, і студенти, і спеціалісти. Однак було б дуже корисним, якби бібліотеки активізували взаємне інформування про видання бібліографічної продукції у друкованій та електронній формах, розвивали систему обміну інформацією за допомогою глобальних комп’ютерних мереж. Попередній аналіз показує, що часто витрачається багато зусиль на підготовку бібліографічних ресурсів, вже створених кимось. Сучасні інформаційні технології дають можливість здійснювати моніторинги, кооперацію і координацію бібліографічної та методичної діяльності. Об’єднані дані вже виставляються на сайтах Національної та Кримської республіканської, Львівської, Хмельницької і Житомирської обласних бібліотек для дітей. Зокрема, на сайті НБУ для дітей постійно пропонуються журнал „Світ дитячих бібліотек”, календар „Пам’ятні літературні дати ... року” і, вибірково, особливо важливі та актуальні бібліографічні видання. Тільки за декілька останніх років на сайті виставлено 18 бібліографічних покажчиків.
        Інформатизація дитячих бібліотек України відкриває значні перспективи для створення і активного використання різноманітних ресурсів. Але її успіхи неможливі без досягнення належного рівня інформаційної культури особистості. Тому формування інформаційної грамотності на базі традиційної бібліотечно-бібліографічної культури і комп’ютерних засобів стало однією з головних функцій сучасної бібліотеки для дітей. Підтвердженням цього є робота факультативу „Інформаційна культура особистості”, що діє у Центральній бібліотеці для дітей м.Києва. Змістовні групові заняття для учнів 1–9 класів „Інформаційна культура користувачів. Бібліотечно-бібліографічне орієнтування” постійно проводить Херсонська ОДБ. Миколаївська ОДБ у 2005 році впроваджувала довгострокову комплексну програму „Інформаційна культура — кредо сучасної освіти та розвитку особистості учня”. Успішно працюють також бібліотеки Чернігівської області, а в обласній бібліотеці для дітей діє „Школа лідерів читання і грамотності”.
        Різноманітні цікаві форми і методи роботи з формування інформаційної культури використовує і Херсонська ОДБ. ЇЇ спеціалістами для дітей-читачів проводяться нетрадиційні бібліотечні уроки – „Бібліотечна лоція книжкових морів”, бібліотечний детектив „Один день з життя Шерлока Холмса”, бібліомандрівки на машині часу, цикл оглядів-дискусій „Бібліотека, освіта, Інтернет”. Для з’ясування рівня обізнаності школярів у сфері електронних комунікацій, комп’ютерної грамотності та визначення їхніх потреб в Інтернет-послугах, працівники бібліотеки провели опитування, аналіз якого було покладено в основу концепції регіональної віртуальної бібліотеки для дітей. У Миколаївській ЦМДБ велика увага приділяється популяризації знань з використання комп’ютерної техніки. Закріплювати набуті знання юним читачам допомагають підготовлені і видані у бібліотеці: інформаційний вісник „З комп’ютером на ти”, корисні поради „Як подружитись з комп’ютером”, „Як знайти потрібну інформацію в Інтернеті”, „Я, моя сім’я і комп’ютер”. Фахівці Дніпропетровської ЦМДБО знайшли оптимальний варіант ефективного застосування інформаційних ресурсів і залучення читачів до використання комп’ютерних технологій, створивши міський медіа-центр для дітей та юнацтва, основою якого є принцип кооперації дитячих, шкільних та інших бібліотек міста.
        Основа інформаційної підготовки юного читача - вміння ефективно вести пошук інформації; переробляти, використовувати та створювати нову інформацію. Навчання пошуку інформації безпосередньо пов’язується з умінням користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки, а саме каталогами, картотеками, довідниками, словниками тощо. Поява комп’ютерних інформаційно-пошукових систем у бібліотеці вимагає від користувача спеціальних навичок - розуміння представлення інформації в базах даних, уміння вибрати основну галузь пошуку, користуватися ключовими словами. Для цього необхідна багатоступінчаста система навчання, адаптована для різних вікових категорій. Це можуть бути розвиваючі комп’ютерні програми, курси навчання основ інформатики та інформаційно-бібліотечних технологій, серії лекцій та бесід про можливості комп’ютера в бібліотеці та про інформаційні послуги, які надаються читачам.
        У НБУ для дітей з 2000 року успішно втілюється у життя цільова комплексна програма „У світ книги — через комп’ютер”, яка розрахована на учнів 3-9 класів. Під час занять діти знайомляться з принципами створення баз даних електронного каталогу та побудовою ієрархії пошуку в них, оволодівають навичками програмування, навчаються користуватися локальними інформаційними продуктами та мережею Інтернет. Крім того, в бібліотеці працює гурток „У світ мистецтва з комп’ютером”, де діти за допомогою мультимедійних засобів мандрують музеями світу, отримуючи інформацію про образотворче мистецтво, слухають класичну і сучасну музику, переглядають фрагменти театральних вистав і кіношедеврів. Значних успіхів досягнула НБУ для дітей, налагодивши роботу дитячих бібліотек у глобальній мережі. Принцип спільного створення інформаційних ресурсів і відкритості доступу до них було покладено в основу проекту „Створення центрів дитячої Інтернет-журналістики”, партнерами якого стали п’ять бібліотек: Черкаська, Чернігівська, Львівська і Луганська ОДБ та Севастопольська ЦМДБ. Головною метою цього проекту було: залучити дітей до роботи в Інтернет-просторі; навчити працювати з віртуальною інформацією, оцінюючи та аналізуючи її; допомогти дитині розкрити свій творчий потенціал; об’єднати однодумців. Успішним результатом спільної діяльності Інтернет-центрів стало створення дітьми он-лайнового періодичного видання - журналу „Умка”.
        Оцифровані видання місцевих письменників пропонують користувачам також сайти Херсонської та Черкаської обласних і Севастопольської ЦМДБ. Користуються попитом представлені в Інтернеті повнотекстові бази даних „Швидка інформаційна допомога для сімей, що мають дітей з обмеженнями в життєдіяльності” (Миколаївська ЦМДБ), „Екологічна сторінка для сімейного читання”, „Право для дітей та дорослих” (Чернігівська ОДБ), „Літопис Херсона” (Херсонська ОДБ).
        З метою покращення інформаційного забезпечення користувачів та надання якісних бібліотечних послуг було проведено роботу по створенню та відкриттю безкоштовного Інтернет – класу для читачів Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей, який розпочав діяти у вересні 2006 року. Для Інтернет – класу були придбані комп’ютери, проведено роботи по організації магістрального каналу передачі даних для доступу установи в Інтернет, організації та монтажу локальної мережі.
        Відкриття та функціонування Інтернет – класу в бібліотеці дало юним користувачам можливість зручного доступу до інформації з усього світу. На даний момент до Інтернет - класу записалось понад 530 юних користувачів бібліотеки. Усі бажаючі мають можливість ознайомитись з Правилами користування Інтернет - класом та різноманітними інформаційними матеріалами, пам’ятками, що допомагають зорієнтуватися в мережі Інтернет початківцям, дають поради щодо пошуку потрібної інформації, знайомлять зі списками корисних Інтернет - адрес для дітей і батьків навчального, пізнавального та розважального характеру. Всі ці матеріали готуються працівниками бібліотеки і розміщуються на стендах Довідкової інформації для користувачів Інтернет – класу, а також розповсюджуються під час проведення бібліотечних занять з формування інформаційної культури школярів.
        З січня 2007 року в Кіровоградській обласній бібліотеці для дітей ім.А.П.Гайдара було виділено новий структурний підрозділ: відділ впровадження комп’ютерних технологій та забезпечення Інтернет-доступу користувачам, що зобов’язує до чіткого виконання певних завдань, а саме:
        - забезпечення оперативного безкоштовного доступу до інформаційних ресурсів мережі Інтернет та формування інформаційної культури користувачів-дітей;
        - завершення роботи по створенню бібліотечного Web – сайту, його постійна підтримка та систематичне оновлення;
        - створення електронного каталогу бібліотеки, повнотекстової електронної бази „Видання ОДБ ім. А.П.Гайдара” та продовження ретроспективної конверсії карткового каталогу;
        - участь у роботі по створенню єдиного зведеного краєзнавчого кооперативного каталогу бібліотек області;
        - здійснення аналітико-прогностичної діяльності з метою удосконалення роботи бібліотеки з питань автоматизації та комп’ютеризації бібліотечних процесів, якісного задоволення інформаційних запитів користувачів за допомогою новітніх технологій;
        - надання консультаційно-методичної та практичної допомоги дитячим бібліотекам області в організації впровадження новітніх інформаційних технологій.
        На 1.10.2007 року в Кіровоградській обласній бібліотеці для дітей ім.. А.П.Гайдара налічується 14 автоматизованих робочих місць (з них 6 - в Інтернет – класі), діє локальна комп’ютерна мережа, у практику роботи запроваджено програмне забезпечення ІРБІС, здійснюється створення електронного каталогу. На сьогодні база даних книг налічує 6,5 тисяч бібліографічних записів, база даних періодичних видань вміщує 8,5 тисяч записів, в тому числі краєзнавча понад 1,1 тисяч записів. Були створені та поповнюються електронні бази даних: „Краєзнавство”, іноземної літератури, нот та відеодокументів. Ведеться робота над ретроспективною конверсією карткового каталогу. Працівники відділу інформаційних, довідково-бібліографічних послуг та краєзнавства беруть участь у створенні єдиного зведеного краєзнавчого кооперативного каталогу бібліотек області.
        Завершено створення Web-сайту бібліотеки. Web-сайт – ще новий сервіс для нашої бібліотеки. Сьогодні сайт зустріне свого першого відвідувача, але сподіваємось, що з часом він набуватиме все більшої популярності. Ми вивчатимемо думку відвідувачів щодо дизайну сайту, його зручності, змістовного наповнення, відповідності представлених ресурсів очікуванням користувачів, тому він знаходитиметься у стані періодичних трансформацій.
        Нажаль, питання автоматизації дитячих бібліотек нашої області залишається ще досить проблемним. На сьогодні підключення до мережі Інтернет мають лише Бобринецька РДБ, ЦДБ філія №11 Кіровоградської МЦБС та Світловодська ДК МДБ. В Олександрійській ЦМДБ ім. Ю.Гагаріна Олександрійської МЦБС діє Дитячий Інтернет - центр з 5 робочими місцями.
        Протягом року велику допомогу підростаючому поколінню у набутті навичок інформаційної культури надавав Олександрійський Дитячий Інтернет-Центр, який користується популярністю серед користувачів. У його роботі застосовуються різні форми, починаючи від індивідуальних і групових занять з бібліографічної комп’ютерної грамотності і, завершуючи впровадженням цільової комплексної програми „Дай руку підліток” (на 2007-2010 рр.). Адже завданням Д І Ц було не лише створення та забезпечення можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів, а й перетворення бібліотеки в центр інтелектуального розвитку дитини.
        Олександрійський Інтернет-центр постійно пропонує своїм відвідувачам програми навчання для дітей та керівників дитячого читання. Наприклад, тут працює гурток „Смайлик”, в якому діти навчаються основам самостійної роботи за комп’ютером та технології пошуку інформації в Інтернет, мають можливість відвідувати „віртуальні екскурсії” за інтересами: комп’ютерні кросворди, сторінки дитячих електронних бібліотек і т.п. Орієнтуватися в безмежному інформаційному просторі допомагає користувачам і видавнича продукція.
        Нещодавно за кошти із загального фонду бюджету було придбано комп’ютери та ксерокопіювальну техніку для Бобринецької, Олександрівської та Перівської РДБ, дитячих бібліотек-філій №№ 11, 12, 13, 19, 21 Кіровоградської МЦБС. Бобринецька, Долинська, Олександрівська, Петрівська РДБ та МДБ - ф. № 3 Олександрійської МЦБС мають ксерокси. За кошти з загального фонду бюджету для Кіровоградської районної бібліотеки для дорослих і дітей придбано комп’ютер, сканер, принтер, ксерокс. Завдяки спонсорській допомозі, Світловодська ДК МДБ вже має комп’ютер, сканер, принтер, ксерокс.
        В наш час дитяча бібліотека є чи не єдиним осередком, що забезпечує юним читачам безкоштовний та оперативний доступ до інформаційних ресурсів. У сучасній дитячій бібліотеці дитина починає своє перше знайомство з інформаційною культурою, і завданням дитячих бібліотек є не тільки створення та забезпечення можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів, але й пошук нових підходів до підготовки користувачів, які б володіли сучасними методами багатоаспектної інформаційної діяльності.
        Використання нових комп’ютерних технологій у бібліотеках для дітей - це, по-перше, яскравий приклад застосування комп’ютерів у житті людини взагалі, а по-друге, - спосіб отримання інформації, приклад її ефективного зберігання та розподілу. Діти наочно можуть переконатися, що електронний каталог більш компактний, ніж традиційний, а пошук у ньому здійснюється швидше та зручніше, він більш різносторонній. Використовуючи комп'ютерні інформаційні системи в бібліотеці, юні читачі безперечно, розуміють важливість інформації та інформаційних технологій у житті людини.
        Головне сьогодні - не розгубити здобутки дитячих бібліотек в інформаційному розмаїтті. Адже питання навчання дітей раціонально працювати з інформацією повинно хвилювати всіх, хто займається вихованням всебічно розвиненої, інформованої, освіченої людини, яка має жити і працювати на користь суспільства.
        Щоденно працівники дитячих бібліотек допомагають підростаючому поколінню оцінювати достовірність даних, опановувати можливості електронних комунікацій і використовувати інформацію для ефективної навчальної діяльності. Але життя вимагає ще активніше звертатися до електронних і телекомунікаційних технологій у бібліотечному обслуговуванні. На сьогодні ряд бібліотек переводять свої інформаційні ресурси у цифрову форму, а деякі — створюють повнотекстові бази даних, які будуть корисними для освітнього, наукового і культурного розвитку дітей.
        Першочерговою функцією бібліотек було і залишається комплектування, тобто процес придбання бібліотекою інформації. З появою електронних видань в Інтернеті ця функція трансформується, бо сьогодні недостатньо тільки придбати інформацію на фізичних носіях, треба ще придбати право на доступ до неї. Сьогодні потрібна методика комплектування, відбору друкованих і електронних ресурсів, яка буде розглядатися як дотримання умов оптимального інформаційного забезпечення користувачів послугами, що базуються на сучасних технологіях.
        Другий аспект цього питання стосується інформації про те, де і що видається в Україні. Адже зараз бібліотеки мають проблеми, пов’язані з пошуком документів, необхідних для поповнення і розвитку фондів.
        Зараз в Україні існує 58 видавництв, які мають свої Web-сайти, і біля 20 Інтернет-книгарень. Напевне, настав час бібліотекам звернути на це увагу, адже видавництва та книготоргівельні фірми посилаються на свої Інтернет-сайти на різноманітних пошукових серверах.
        Що це дає бібліотекам?
        По-перше, на деяких сайтах репертуар видань супроводжується анотаціями, є розділи новин, хіт-паради видань, найпопулярніших серед покупців. Переглядаючи Web-сайти розповсюджувальних фірм, можна зробити висновки, що останнім часом зростає попит на художню літературу українською мовою, часто замовляють бізнесові та юридичні видання, підручники іноземною мовою (англійською, французькою, іспанською) тощо.
        По-друге, репертуар виданої книжкової продукції на деяких сайтах має більш ніж 20 тисяч назв, і це не тільки книжкова продукція, а і компакт-диски, відеокасети (усе ліцензійне).
        По-третє, у Інтернет-магазинах існують знижки. Наприклад, при закупівлі трьох або більше книг на 100 грн. - 2%, на 300 грн. - 3%, 500 грн. - 5%, 1000 грн. - 6%. Постійним покупцям надається ще більша знижка, яка залежить від суми замовлення. Ця інформація, звісно, не для того, щоб на завтра бібліотеки купували літературу в Інтернет-магазині. Приймати рішення про те, де і що придбати, залежить від вас, ваших можливостей і коштів. Але сьогодні не знати цього бібліотеки не мають права і працювати по-старому зараз, навіть у відділах комплектування, не можна. Треба постійно відслідковувати процеси, що відбуваються у суспільстві, відшукуючи для кожної бібліотеки корисну інформацію.
        Тепер ще про одну важливу функцію бібліотек - створення довідкового апарату. У сучасних умовах ця функція має два аспекти - інформування про традиційні видання та інформування про ресурси, до яких бібліотека має доступ в Інтернет.
        Уявлення про довідковий апарат бібліотеки сьогодні здійснюється на новому рівні - у вигляді електронних каталогів, головним критерієм яких є оперативність, глибина і широта пошуку інформації. Сучасні вимоги до довідкового апарату бібліотек полягають, в першу чергу, у наданні доступу до нього засобами Інтернет. На жаль, на сьогодні, ще далеко не всі бібліотеки, які мають власні Web-сайти, виставили на них свої електронні каталоги.
        Використання можливостей сучасних технологій у мережі Інтернет дозволяє суттєво підвищити рівень сервісу для віддаленого користування.
        Не можливо залишити поза увагою функцію обслуговування користувачів, яка сьогодні набуває нових рис. Використання інформаційних мереж дозволяє забезпечити доступ до віддалених баз даних, розширяючи таким чином і контингент користувачів і репертуар наданої інформації.
        Нові інформаційні технології суттєво впливають на видову структуру як інформаційної продукції, так і на послуги бібліотеки. Якщо раніше основним результатом інформаційно-бібліографічної діяльності була бібліографічна інформація у формі покажчиків, бібліографічних довідок, тобто різних видів бібліографічного інформування, то сьогодні нові технології зобов’язують нас перейти на вищий аналітичний рівень інформаційного обслуговування. Це і записи інформації на дискету, роздрук на принтері необхідних матеріалів, запровадження електронних формулярів, використання штрих-кодів.
        Якщо розглядати обслуговування користувачів первинною інформацією, тобто першоджерелами, то не можна обійти питання електронної доставки документів, оскільки це є одним із основних завдань бібліотеки щодо забезпечення доступу до інформації. Помітну роль у цьому процесі повинні відігравати служби МБА, які переживають протягом останніх десятиріч гостру кризу. Практика показує, що вихід із ситуації полягає у застосуванні бібліотеками сучасної технології доставки документів. З її впровадженням з’являється можливість більш якісного і оперативного обслуговування користувачів.
        Довідково-інформаційне обслуговування - одна з найголовніших і разом з тим найскладніших функцій бібліотек. Раніше вона стосувалась тільки друкованих форм видань. У зв’язку з тим, що в Інтернеті багато вільнодоступної бібліографічної інформації, перед бібліотеками відкривалися широкі можливості довідково-бібліографічної роботи. На сьогодні довідково-бібліографічне обслуговування є досить проблематичним, організація у нових умовах відповідних служб потребує докорінної перебудови. Що таке Інтернет, які там ресурси, як їх шукати - працівники багатьох бібліотек майже не знають. Користувачі Інтернету працюють самостійно в мережі, і що вони там для себе відшуковують, бібліографів не дуже хвилює. Це, на превеликий жаль, типова картина в Україні. Активне впровадження нових засобів обробки інформації і зміна фізичної суті її носіїв змінили і уявлення про довідково-бібліографічний фонд, який має в собі як друковані так і електронні ресурси. Впровадження сучасних інформаційних технологій розширило рамки видової структури ресурсної бази даних довідково-бібліографічного обслуговування, додавши до електронних каталогів бібліотек, локальних баз даних, СD-Rom, DVD-Rоm, он-лайнові ресурси довідкового характеру.
        На всіх етапах розвитку суспільства незмінною залишається мета бібліотеки: задоволення інформаційних потреб користувачів. Формування документальних ресурсів різними носіями інформації сприяє створенню більш насиченого та різнобічного інформаційного сервісу. Поряд із традиційними друкованими виданнями, використовуються електронні документи та інформаційні ресурси Інтернету, спроможні дати відповіді на будь-які запити користувачів. Це створює нові можливості та більш сприятливі умови для кращого задоволення інформаційних потреб користувачів.
        Актуальним такий підхід у нашій бібліотеці став не так давно – з вересня 2006 року, коли в книгозбірні було відкрито загальнодоступний і безплатний Інтернет-клас.
        Інтенсивна робота Інтернет-класу за час, що минув, дозволяє, на нашу думку, зробити певний аналіз, осмислити здобутки й окреслити наступні кроки.
        Працюючи у напрямку “Інтернет для дітей”, ми шукали і знаходили вирішення проблем, що перед нами поставали:
        - Забезпечення можливості познайомитись з правилами безпеки в Інтернет в ході бесіди при записі до Інтернет-класу;
        - Проблема якості інформації і пов’язана з нею проблема безпеки дитини;
        - Постійна співучасть головного інженера з автоматизації в роботі дитини – консультації, технічні “підказки”, рекомендації ресурсів, тактовне “відведення” дитини від інформації, яку прийнято називати “непристойною”, шкідливої для дитячої психіки;
        - “Надмірність” інформації та проблема вибору потрібної;
        - Навігація юних користувачів у Мережі – формування тематичних добірок лінків, укладання рекомендаційних вебліографічних списків, усне консультування, рекомендація кращого ресурсу і т.п.;
        - Вплив на розвиток інформаційної грамотності працівників бібліотеки та користувачів відділу (зокрема “сітьової”) – диференційовані курсові заняття.
        Саме тому діяльність персоналу відділу впровадження комп’ютерних технологій та забезпечення Інтернет-доступу користувачам структурується в трьох основних напрямках:
        а) обслуговування користувачів у режимі запит-відповідь;
        б) формування навиків самостійного пошуку інформації в мережі; тут на перший план виступає не лише завдання технічного оволодіння прийомами пошуку, а й допомоги дітям у виробленні власної позиції в оцінці ресурсів. Зокрема, коли мова йде про так звану “шкідливу” інформацію, заборона – поганий засіб досягнення мети, необхідне розуміння;
        в) вивчення дітей і підлітків як групи користувачів з яскраво вираженою специфікою взаємодії з Мережею, відстеження та систематизація запитів з метою удосконалення обслуговування.
        Протягом жовтня-листопада 2007 року у відділі впровадження комп’ютерних технологій та забезпечення Інтернет-доступу користувачам обласної бібліотеки для дітей ім. А.П.Гайдара проводиться анкетування користувачів на тему: „Моя думка про Інтернет”. Отримана інформація допоможе у плануванні подальшої роботи відділу, адже на сьогодні бракує досліджень про пошуки дітей в Інтернеті.
        Сьогодні ми докладаємо значних зусиль, щоб привчити дітей та молодь до критичної оцінки інформації, отриманої з Інтернету. Діти вже знають, що не все, що поширюється за допомогою електронної мережі, є правдою. Чим більше ви працюєте з Інтернетом, тим більше в цьому переконуєтесь. Наприклад, у Швеції Національна агенція освіти працює над проектом, назву якого можна перекласти як „Перевір джерело”. Цим проектом керує бібліотекар. А мета проекту полягає в тому, щоб показати методику критичної оцінки джерел в електронній мережі.
        Інтернет стимулює та надихає до літературної творчості. Існує гостра потреба, особливо серед молоді, в можливості надрукувати власні твори – романи, вірші чи оповідання. Звичайно постає питання, де і як можна надрукувати свої твори. Поширеним і легким шляхом стала можливість видрукувати їх і завантажити у вигляді електронного тексту. І все ж, так само як у випадку з музикою, електронна мережа дає можливість продемонструвати свої здібності. Шістнадцятирічний юнак із маленького селища дає свої нові прозові та поетичні твори на якийсь сайт. Їх безкоштовно завантажують і безкоштовно „скачують”.
        Наприклад, на нашому сайті на дитячій сторінці зараз можна буде познайомитися з дитячими творами з конкурсу „Моя мала Батьківщина”, який проходив у минулому році. З часом будуть оголошуватися різноманітні конкурси, вікторини, в яких зможуть взяти участь всі бажаючі.
        На сьогоднішній день бібліотечним працівникам дуже важливо набути базові знання про Інтернет, щоб саме ми, бібліотекарі, могли висувати вимоги при установці Інтернету, локальних мереж чи комп’ютерних програм. Не можна дозволяти комп’ютерникам вирішувати, як працювати з Інтернетом у вашій бібліотеці. Часом комп'ютерні інженери і гадки не мають про роботу бібліотекаря. Не дозволяйте їм запроваджувати свої правила. Скажімо, треба домогтися установки вільних програмних засобів, які розширюють можливості мережі, роблячи її більш інтерактивною.
        Також було б цікаво проводити огляди інформаційних ресурсів Інтернет, навички користування ним. Ресурси, що пропонує всесвітня електронна мережа — значні та різноманітні. Знайомство з ними поглибить і розширить знання користувачів і бібліотекарів, виробить потребу у них постійно слідкувати за розвитком науки і фаховими новинками в галузі, що сприятиме ефективності їх роботи.
        Кращий спосіб засвоєння знань – використання їх на практиці. В умовах роботи Інтернет-класів у бібліотеках діти мають можливість реалізовувати власний інтелектуальний і творчий потенціал, беручи участь в різноманітних інтерактивних програмах: “Наш журнал”, “Електронний вернісаж”, “Створи свою книгу”, “Моя казка”, як на сьогодні є поширеними в більшості обласних бібліотек для дітей.
        За даними 2000 року лише 2 % населення світу користувалося Інтернетом; у 2004 - 6%, тепер близько 15%. Може виникнути питання: „Навіщо ж бібліотекам для дітей піклуватися про те, щоб юні читачі мали доступ до Інтернету?”. Як на мене, відповідь очевидна. Нашим завданням є надання однакових можливостей в отриманні інформації кожному, незалежно від статків, місця проживання чи засобів масової інформації. Бібліотеки відриті для всіх, а ми є фахівцями з питань пошуку інформації. Інтернет є лише одним із нових шляхів поширення інформації й певною мірою найдемократичнішим шляхом.
        У фахових публікаціях можна часто зустріти тезу про те, що діти є потенційно найактивнішою групою користувачів Мережі. Досвід переконує нас у тому, що діти – не лише потенційно, а й реально найбільш активна на сьогодні група користувачів Інтернету.
        Культура стала мозаїчна, виникло безліч нових реальностей, віртуальних та символічних. Для дитини вже необхідна особлива сфера, соціальний інститут, де можливе моделювання, вільне і безпечне, її власного буття. Дитяча бібліотека якраз і може стати тим середовищем, яке підтримує дитину.
        Різноманітні соціологічні дослідження показують, що сучасні діти, люблять читати і спілкуватися, і з задоволенням ходитимуть до бібліотек, якщо вони (тобто бібліотеки) матимуть цікаві для різних категорій читачів фонди, будуть затишні, комфортні для спілкування та роботи з книгою, а основне оснащені за сучасними вимогами, з впровадженням новітніх комп’ютерних технологій, розвинутими інформаційними функціями.
        Сучасна бібліотека є не просто закладом просвітницького характеру, центром гуманітарної культури, вона – інформаційний центр, який виконує завдання – забезпечення вільного і необмеженого доступу до інформації і збереження її джерел. Будучи посередником між користувачем та інформацією бібліотека сприяє соціально-економічному і духовному прогресу суспільства. Разом із зміною ролі бібліотек у суспільстві змінюється і роль бібліотекаря, його все частіше називають не стільки зберігачем і пропагандистом книги, скільки інформаційним спеціалістом, навігатором в океані інформації.
        Для розвитку будь-якої бібліотеки потрібні нові ідеї і проекти, які можуть реалізовуватись в бібліотеці завдяки застосуванню як традиційних так і інноваційних форм роботи. Професійний досвід бібліотекарів, знання своєї справи дозволяють віднайти нове, нетрадиційне, а енергія, ентузіазм, мобільність, здорова амбіційність дозволяють втілювати інновації.
        Але, як і раніше, головним в удосконаленні бібліотечної діяльності була і залишається поглиблена робота з читачами, пошук найбільш ефективних її форм, які забезпечать безпосередню участь користувачів у заходах, активізують сприйняття інформації, створять умови для спілкування.
        Необхідність подолання стереотипів у масовій роботі є велінням часу. Запровадження інноваційних форм популяризації літератури, дає можливість всебічного і нетрадиційного розкриття книжкових багатств, дозволяє користувачам виявити і поповнити свої пізнання в різних галузях знань, розкрити творчий потенціал як бібліотекарів під час підготовки так і учасників заходів. Істинність інновації – у її позитивному впливі на якість обслуговування.
        На нашу думку, допомогти читачам у формуванні і розвитку їх інтересів сприятиме використання такого прийому, як презентація. Традиційна уже сьогодні для наших бібліотек форма, але одна із найбільш впливових на інформаційну поведінку читача. Однак працівники нашої бібліотеки спробували підійти до її проведення не зовсім традиційно. Маючи в бібліотеці комп’ютерну техніку, Інтернет, ми поєднали інформацію про книгу, творчість того чи іншого письменника з сучасними технічними можливостями, для того, щоб стимулювати читача, розвинути його допитливість. Фактографічну інформацію ми намагаємось доповнити сучасними комп’ютерними технологіями, ефектом анімації, музичним супроводом. Використання нових інформаційних технологій в цьому випадку розглядається нами, як метод високого емоційно-естетичного впливу на пробудження інтересу читача до того чи іншого твору, інформації і один із шляхів розвитку інтегрованої бібліотеки, яка поєднує в собі традиційні та електронні ресурси, застосовує в роботі сучасні і комп’ютерні технології та впроваджує інновацій діяльність – і все заради підтримки читання з метою формування функціонально грамотного суспільства.
        Виходячи із вище сказаного хочу навести приклад і показати як на практиці в бібліотеці застосовуються нові технології під час проведення масових заходів. Так 2007 рік є ювілейним для такої відомої і надзвичайно популярної письменниці серед дітей, як Астрід Ліндгрен, 100-річний ювілей якої будемо відзначати у листопаді 2007 року. Щоб краще ознайомити і розповісти дітям про її творчість бібліотекарями була підготовлена презентація „Найкраща у світі Астрід”. Під час її підготовки було використано: наявну в бібліотеці інформацію, пошук в Інтернеті творів письменниці, підбір музичного оформлення, застосовано техніку анімації слайдів. Підготовка заходу зайняла досить багато часу, але результат виправдав себе і ми думаємо дітям буде цікаво в такий спосіб і саме так з використанням сучасних технічних засобів познайомитись із творчістю цієї великої письменниці.
        Працюючи з дітьми, ми намагаємось враховувати їх різноманітні потреби та інтереси, допомагаємо реалізувати їхні права на вільний вибір поглядів і переконань і вбачаємо своє завдання у формуванні громадянина України, освіченого, культурного, морально-розвинутого майбутнього представника наукової інтелігенції. І як говорить китайське народне прислів’я: