Відділ розвитку дитячих бібліотек і маркетингу
Мистецтво. Користувач. Бібліотека.
(підсумки обласного соціологічного дослідження)
Ніна Расторгуєва,
завідуюча відділом
„Знаєте, чому народилося мистецтво? Тому що людина не може сприймати світ одним лише розумом. Його необхідно сприймати ще й серцем, через почуття”, - говорив актор і режисер С.В. Образцов. Мистецтво вважають найсприятливішим засобом прилучення дитини до культури і духовних цінностей. Воно несе в собі невичерпне багатство досвіду, накопиченого людством. Всі його види – архітектура, театр, живопис, музика, народна творчість – впливають на моральну і духовну свідомість дитини, на її естетичний розвиток. Завдяки мистецтву ми можемо знайти шлях до серця дитини навіть у тому випадку, коли питання доброти, совісті, чистоти до цих пір були їй байдужі.
Це актуально особливо сьогодні, коли спостерігається посилення культурно-комунікативної апатії, зростання у побуті елементів антикультури, духовне зубожіння. Тим виразніше завдання бібліотек: виховувати почуття, розвивати дану людині природою дорогоцінну здатність сприймати прекрасне.
Обласною бібліотекою для дітей ім. А.П. Гайдара у І півріччі 2008 року було проведене обласне соціологічне дослідження „Мистецтво. Користувач. Бібліотека”. Його мета – вивчення потреб користувачів та можливостей бібліотек у задоволенні попиту на документи з мистецтва.
Базами дослідження були бібліотеки для дітей та дитячі відділи при ЦР/М/Б. Загалом у дослідженні взяли участь 26 Р/М/ДБ, Кіровоградська бібліотека для дорослих і дітей, дитячі відділи Маловисківської і Олександрійської ЦРБ.
Об’єктами дослідження стали учні 3-9 класів, організатори дитячого читання, бібліотечні працівники.
Методом анкетування було опитано 2463 користувачів бібліотек та 29 бібліотечних працівників. Аналізуючи склад користувачів бібліотек, які взяли участь в анкетуванні, слід зазначити, що із загальної кількості респондентів 89,3% склали учні 3-9 класів. Майже половина респондентів – 44,8% - учні 3-5 класів, 25,8% - 6-7 класів, 18,7% - 8-9 класів, 10,7% - організатори дитячого читання (учителі, вихователі) (надалі ОДЧ). Дві третини опитаних – 1538 чол. – особи жіночої статі, 925 осіб – чоловічої.
Учасники дослідження відповідали на питання „Анкета користувача” та „Анкета бібліотекаря”.
Відповіді на питання „Анкети користувача” дозволили виявити мотиви звернення респондентів до бібліотеки. Головна мета візиту більшості читачів (67,9%) пов’язана з учбовою/професійною/ діяльністю; 37% звертаються, щоб знайти матеріали про своє захоплення; 14,1% - задля самоосвіти. На відміну від дітей, у ОДЧ на другому місці стоїть самоосвіта, пов’язана з професійною діяльністю. Те, що звернення більшості пов’язане з учбовою/професійною/ діяльністю не випадкове. Згідно нових навчальних програм дисципліни художньо-естетичного циклу вперше вивчаються неперервно з 1-го по 12-й класи. При цьому забезпечено дотримання принципу наступності і логічної послідовності в їх вивченні: образотворче і музичне мистецтво – з 1-го по 7-й(8-й)клас, художня культура – в 9-11-х класах усіх типів шкіл, та естетика – в 12-х класах гуманітарного напряму. Як бачимо з відповідей, фактично щезає читання цієї літератури „для душі”,
для самопізнання, самовдосконалення. Як серед дорослих так і серед дітей переважає прагматичне звернення до книг з мистецтва. Хоча є чимала кількість респондентів, які знаходять час для читання про своє захоплення, з метою самоосвіти.
Відповідаючи на питання анкети: „За літературою з якого виду мистецтва ви звертаєтесь до бібліотеки” 34,5% опитаних зазначили, що з „музики”, на другому місці „живопис” – 27,2%, на третьому „свята, карнавали” – 24,4%. Далі слідують: „декоративно-прикладне мистецтво” – 15,7%, „театр” – 14,8%, „архітектура” – 12,2%, „художня самодіяльність” – 11,9%, „кіно” – 10,7%, „танець” – 7,7%, „естрада” – 7,1%, „цирк” – 5,3%, „художня фотографія” – 3,6%. Відповіді і на це питання підтвердили той факт, що звернення залітературою змистецтвапов’язані з учбовою діяльністю респондентів. Значна кількість запитів стосується літератури про види мистецтва, які у таблицях ББК відносяться до розділу 85.3 „ Музика та видовищні мистецтва” (музична культура, танець, театр, свята і карнавали, цирк, естрада, кіномистецтво), а також 85.1 „Образотворче мистецтво та архітектура”, зокрема, одного з основних його видів – живопису/малярства/. Здебільшого респондентів цікавлять не якісь конкретні видання, а тема в цілому.
Які книги, періодичні видання використовували читачі, щоб задовольнити свій інтерес? Що стосується відповідей користувачів учнів 3-9-х класів, то перш за все вони використовують різні довідкові видання. Слід зазначити, що енциклопедії, словники, довідники користуються значним попитом у користувачів бібліотек. Частіше вони називають дитячі енциклопедії: „Музика”, „Архітектура”, „Мистецтво”, „Українські традиції і звичаї”; книги серії „Я пізнаю світ” (україномовне і російськомовне видання) – „Музика”, „Свята різних народів”, „Культура”, „Архітектура”, „Українська вишивка”; „Энциклопедический словарь юного музыканта (художника, зрителя)”. Також згадуються: „Що? Як? Чому? Світ мистецтва. Популярна дитяча енциклопедія”, „100 найвидатніших шедеврів України”, „100 знаменитых актеров (картин, художников)”, „Сто великих скульпторов” тощо.
Найбільше названо користувачами книг „про музику”, зокрема збірки пісень, у т. ч. народних. Адже музично-естетичне виховання дітей на основі української національної культури, розкриття їх творчих здібностей є важливою метою педагогічної концепції навчальної програми для загальноосвітньої школи. Частіше називалися учнями збірки пісень: „Чи я в
лузі не калина була”, „Українські народні пісні для дітей”, „232 найпопулярніші українські народні пісні”, „Перлини української народної
пісні”, „Українські народні романси” тощо. Захоплюють їх і книги на допомогу особистій творчості, художні твори про музику і музикантів, композиторів. На жаль, більшість цих творів – російськомовні видання, видані до 90-х років. Це: Л. Бас „Розповіді про композиторів” і „Розповіді про музику”, С. Газарян „Рассказы о гитаре” і „В мире музыкальных инструментов”, П. Леонтієв „Буквар сопілкаря”, В. Васіна-Гроссман „Книга о музыке и великих музыкантах”, М. Зільберквіт „Мир музыки”, Є. Канн-Новікова „Маленькая повесть о Глинке”, М. Карінцев „Бетховен” ,
О. Лисенко „Спогади про батька”; „Майстри п’яти ліній. Біографії композиторів”, Г. Скудіна „Рассказы о Бахе”, Т. Попова „Моцарт” тощо.
Що до видовищних мистецтв (театр, танець і т. д.), то запити більшості респондентів стосувалися теми проведення свят, карнавалів, їх історії. Але книг, до яких вони зверталися, називається дуже мало – лише 8 джерел: „Свята різних народів” серії „Я пізнаю світ”, збірки „Свята та карнавали”, „Наші свята”, „Костюми до шкільного свята” тощо.
Практично одиниці вказали, що читали літературу, 2-3 назви, з кіномистецтва, художньої фотографії, про цирк. Серед не багатьох називалися книги: А. Акопяна „Даю уроки волшебства”, Е. Арнольді „Жизнь и сказки Уолта Диснея”, Ю. Куклачева „Мои любимые кошки”,
Б. Крижанівського „Золоті сторінки кіно”, В. Карлаш „Супутник юного фотографа”.
Значно більше прочитано книг про театр, зокрема український, його історію, корифеїв: „Корифеї українського театру”, „Театр Марка Кропивницького. Минуле і сучасне. Альбом”, „Театру Марка Кропивницького – 120”, Д. Степовик „У світі мельпомени”, Й. Кисельов „Поетеса української сцени”. Не залишилися поза увагою користувачів твори С. Образцова „Моя кунсткамера”, Н. Абалкіна „Рассказы о театре”, Ю. Алянського „Азбука театра”, Е. Александрової „Люблю театр” та ін.
У читанні респондентів учнів 3-9-х класів присутні і книги з образотворчого мистецтва, зокрема, з таких його видів як малярство, декоративно-прикладне мистецтво, архітектура. Із літератури про малярство їх цікавили твори не лише про життя і творчість художників, історію створення картин, різноманітну техніку виконання малюнка, а і як навчитися малювати. Називалися книги В. Вільчинського „Учись рисовать”, А. Сокол „Лісові художники”, Л. Стебловської „Учитесь рисовать”, Желлі Ной „Научи нас рисовать животных”, а з творів по малярству, окрім енциклопедій, твори С. Носань „Пір’їна з пера жар-птиці”, Л. Каменєвої „Какого цвета радуга”, А.Варшавського „Долі шедеврів”, О. Туберовської „В гостях у картин”, О.Степанової „В музеях світу”, ряд альбомів: „Рафаэль”, „Леонардо да Винчи”, „М. Приймаченко”, „Білокур. Фотокнига” та інші.
У запитах з декоративно-прикладного мистецтва діти віддають перевагу виданням, які мають практичне спрямування, таким як: Т. Кара-
Васильєва, А. Черноморець „Українська вишивка”, Е. Гасюк „Художнє вишивання”, Л. Сорокіна „Учись вышивать”, О. Соломченко „Писанки українських Карпат”, Е. Литвинець „Чарівні візерунки”, Л. Супрун „Резьба и росписи по дереву”, М. Кириченко „Український народний декоративний розпис”, збірки „Голки, нитки, намистинки”, „Вишивка бісером”, „Как мастерить сувениры”, „Майструємо іграшку” тощо.
Цікавить читачів і такий вид мистецтва як архітектура. Але коло книг, до яких вони звернулися, дуже обмежений. Лише названо 5 творів:
В. Заморовський „Сім чудес світу”, В. Черняк „Семь чудес света”,
З. Мензатюк „Наші церкви”, Ю. Асєєв „Шедеври світової архітектури” та деякі інші.
Що стосується читання ОДЧ, то більше за все їх цікавить література з
таких видів мистецтва як живопис, музика, художня самодіяльність, матеріали щодо проведення різноманітних свят. Слід зазначити, що ними називаються ті ж самі твори, що і користувачами дітьми, за деяким винятком. Це: довідкові видання, книги Ю. Асєєва, Л. Бас, М. Лисенка,
Д. Степовика, Т. Кари-Васильєвої, М. Кириченка та ін. Окрім того, у їх читання входять твори: Л. Фейнберга „Секреты живописи старых мастеров”, Е. Фехнер „Голландський натюрморт 17 века в собраниях Эрмитажа”,
І. Мар’яненка „Прошлое украинского театра”, В.Порудомінського „Первая Третьяковка”, М. Черкаського „Українські народні інструменти”, Л. Петрова „Музичні твори”, „Український театр ХХ століття. Монографія”.
Доповнюють прогалини книжкового фонду періодичні видання мистецького характеру. Але їх дуже обмаль. Найчастіше діти називають: „Джміль”, „Сериал”, „Молоко”, „Мой кумир”, „Глянец”, „Extreem”(музичний), „Кіно і театр”. Інші журнали, про які згадують респонденти, мають окремі рубрики мистецького характеру: „ООPS”, „12+”, „Cool”.
Дещо більший репертуар у читанні ОДЧ. Окрім згаданих, називаються журнали: „Українська культура”, „Художники України”, „Юный художник”, „Народне мистецтво”, „Мистецтво та освіта”, „Рукоделие”, „Галерея портретов”, а також видання, які мають відповідні рубрики „Хоббі”, „Позакласний час”, „Розкажіть онуку” тощо.
Дослідження дозволило виявити і лакуни у фондах бібліотек. Хоча про них уже можна було здогадатися і з попередніх відповідей.
На питання „Про який вид мистецтва ви хотіли дізнатися, але не знайшли матеріалів у бібліотеці” найбільша кількість відповідей усіх груп користувачів стосувалася тем, які належать до видовищного мистецтва, зокрема таких його видів як: танець (бальні, латино-американські, індіанські, балет, сучасна хореографія, історія танцю) – 7,5%, цирк – 6,6%, кіно – 6,4%, естрада (сучасна українська і зарубіжна) – 5,8%, фотолюбительство – 4,9%, музика (сучасна музика, ноти для дітей сучасних композиторів, диски з дитячими піснями) – 3,1%, свята і карнавали – 2,9%, театр (театр пантоміми, античний театр, ляльковий) – 2,8%.
Із образотворчого мистецтва найбільше незадоволених запитів стосувалося декоративно-прикладного мистецтва (вишивка, народні ремесла, орігамі, дизайнерська ковка, лемківська народна іграшка, вироби з бісеру та соломки, паперопластика) – 4%, а також малярства (зокрема скульптури, гравюри, іконопису, графіті) – 3,6%. У меншій мірі – архітектури – 1,3%. При чому, декоративно-прикладне мистецтво більше цікавило дітей, ніж ОДЧ. 11,5% респондентів відповіли, що вони знаходять всі необхідні їм матеріали, 4,4% не відповіли на це питання.
Останнім питанням „Анкети користувача” було: „Де ви знаходите потрібний матеріал, якщо він відсутній у бібліотеці”. І звичайно, більша кількість респондентів відповіла, що через Інтернет – 39,1%; у шкільній бібліотеці – зазначило 27,1%, інших бібліотеках (обласних, ЦР/М/Б, домашній) – 10,9%, у друзів – 5,8%. Незначний відсоток – 1,8% купують книги у книжкових магазинах, через „Клубі сімейного дозвілля”, отримують необхідну інформацію переглядаючи телевізійні передачі.
Слід зазначити, що ОДЧ окрім Інтернету та звернення за інформацію до шкільних бібліотек, більш схильні купувати необхідне їм у книжкових магазинах.
Відповіді фахівців книгозбірень на „Анкету бібліотекаря” підтверджують багато у чому відповіді користувачів. Як показав аналіз, фонди документів з мистецтва бібліотек, які взяли участь у дослідженні, нараховують 26.158 тис. прим. або 3,8% від загальної кількості фонду цих бібліотек, з них книги складають – 95,4%, АВ-матеріали – 2,9%, електронні видання – 0,2%, періодика - 1,5%.
Незадовільними є надходження літератури з мистецтва до бібліотек. Згідно отриманих відповідей протягом 2006-2007 років до книгозбірень надійшло 502 прим. документів, тобто оновлення фонду склало 1,9%. Одна бібліотека не отримала жодної книги.
Не краща картина з передплатою періодичних видань з мистецтва. На питання „Зазначте назви періодичних видань мистецького характеру, які отримувала бібліотека у 2006-2007 роках” бібліотекарі назвали лише 8 назв журналів: „Сериал” отримують 5 бібліотек (17,2%), „Джміль” – 4 (13,7%), „Мой кумир” та „Молоко” – 2 бібліотеки, „Веселочка”, „Галерея искусств”, „Мистецтво та освіта”, „Кіно і театр” по 1 бібліотеці. 51,7% відповіли, що вони їх не отримують. Називалися журнали, у яких є рубрики мистецького характеру: „Дзвіночок”, „Однокласник”, „12+”, „5 балів”, „GIRL”, „JOV”, „Караван историй”, „Планета знань”, „Позакласний час”, „УПС” тощо.
На погляд бібліотекарів найбільше читацьких звернень стосуються життя і діяльності композиторів, художників, архітекторів (українських і зарубіжних) – 58,6%; декоративно-прикладного мистецтва – 55,2%; музики
(українська народна пісня, інструменти; портрети і біографії українських
музикантів; естрадних виконавців) – 51,7%; архітектури (не тільки світової, а й Кіровоградщини) - 48,3%; театру (про сучасний театр та видатних акторів сьогодення в Україні, області; театр ляльок) – 41,4%; малярства –
37,9%. Цікавляться діти і кіномистецтвом (зокрема інформацією про акторів кіно) – 27,6%; літературою про свята українського народу та країн світу – 24,1%; танцем – 13,8% тощо.
Бібліотеки для дітей, дитячі відділи мають широкі можливості для популяризації літератури з різних видів мистецтва, прилучення дітей до світу прекрасного, його сприйняття і творення, розкриття творчих здібностей особистості. На питання „Назвіть форми масових заходів зазначеної тематики, що проводяться у бібліотеці”, було вказано безліч різноманітних форм масової роботи, як традиційних так і інноваційних. Більшість бібліотекарів – 75,9%, віддають перевагу традиційним книжковим виставкам, а також виставкам-конкурсам саморобок, малюнків, екібани, писанок; організовують авторські виставки, фотовиставки, вернісажі. На практиці часто застосовуються такі форми роботи як: літературно-музичні вечори (ранки, години, ігри) зазначили 51,7% респондентів; зустрічі (з самодіяльними композиторами, музикантами, майстрами прикладного мистецтва, учнями школи мистецтв тощо) – 31%; бесіди та огляди – 27,6%; дні, години інформації – 17,2%; різноманітні свята – 20,7%; а також тижні театру, музики, дні юного художника, музиканта – 20,8%. Називаються і такі форми роботи як: казково-музична мозаїка, театральний ексклюзив (шоу, калейдоскоп), гра-подорож, „поле чудес”, лялькові вистави, презентація книг, фонохвилинки, театральні та кінокалейдоскопи, тощо. Бібліотеки, які мають комп’ютери і їх підключення до мережі Інтернет, проводять для читачів віртуальні подорожі, Інтернет-хвилинки „Музеї світу”.
Результати аналізу відповідей бібліотекарів на питання „Літератури з яких видів мистецтва бракує у фондах бібліотек” продемонстрували не зовсімсприятливу ситуацію. На сьогодні, станом фонду документів з мистецтва бібліотекарі незадоволені. Нових надходження документів з окремих видів мистецтва практично не відбувається, так як відсутнє фінансування на придбання літератури з загального фонду бюджету. Фахівці зазначили, що відчувають брак літератури з таких видів мистецтва як: кіно – 55,2%, театру – 48,3%, естради – 41,4%, архітектури (України, Кіровоградщини) – 37,9%, танцю (народів світу, України, балет) – 43,5%, фотографії – 31%, живопису, у т. ч. сучасного українського – 24,1%, декоративно-прикладного мистецтва – 24,1% тощо. Практично відповіді бібліотекарів на останнє питання анкети співзвучні з їхніми відповідями на питання про запити користувачів і відповідями самих користувачів про матеріали, яких вони не знайшли у бібліотеці.
Основні висновки за підсумками дослідження.
Результативність діяльності бібліотек залежить від повноти і цінності документів, якими вони володіють і пропонують користувачам. Тому якісне задоволення запитів користувачів літературою, зокрема з мистецтва, не можливе без відповідної бази документів. Бібліотечні працівники вважають, що їм не вистачає літератури з багатьох видів мистецтва. Взагалі фонд документів з мистецтва практично не оновлюється, в основі своїй він складається з російськомовної літератури, виданої до 90-х років.
Періодичні видання є невід’ємною частиною фонду і відіграють особливу роль у оперативному задоволенні читацьких запитів. Разом з тим, сучасне комплектування бібліотеки періодикою не задовольняє все більш різноманітні запити користувачів. Обмеженість фінансування диктує необхідність застосування вибіркового підходу до відбору репертуару видань. Право пріоритетного вибору мають ті назви журналів, котрі з року в рік користуються попитом у користувачів. Лише 40% бібліотек отримують 1-2 прим. журналів з мистецтва.
Користувач поставлений у залежність від застарілого фонду документів бібліотеки і його запити регламентуються можливостями книгозбірні, які сьогодні дуже обмежені через фінансову скруту. Незадоволений запит, як
правило, пов’язаний з нестачею нової літератури. І якщо питання навчальної/професійної/ діяльності користувачів в основному задовольняються, то їх бажання розширити свої знання з того, чи іншого виду мистецтва, познайомитися з новинками, чи почитати літературу згідно своїх захоплень наштовхуються на проблему відсутності такої літератури.
Прилученню користувачів до надбань світової мистецької скарбниці,
формуванню духовно багатої особистості, розкриттю і підтримці її творчих здібностей сприяють різноманітні форми масових заходів, які проводяться бібліотечними працівниками. Окремі з них використовують з цією метою можливості Інтернету. Але відсутність комп’ютерної техніки, електронних джерел не дозволяє у повному обсязі більшості бібліотек задовольнити запити користувачів із того чи іншого виду мистецтва.
Рекомендації за підсумками дослідження:
1. Розглядати формування інтересу до читання літератури з мистецтва як пріоритетний напрям у роботі бібліотек, які обслуговують дітей; залучати для цього відповідні твори художньої літератури.
2. Провести вивчення стану фонду розділу 85 „Мистецтво” бібліотек щодо правильності розстановки, ліквідації заставок, вивчення пасивної і активної частини фонду, надходжень та відповідність його певним віковим категоріям користувачів.
3. Систематично вивчати запити користувачів на документи з мистецтва; популяризувати різні його види, враховуючи дані дослідження.
4. При поповненні фондів новою літературою звертати увагу на придбання документів з мистецтва.
5. У задоволенні інформаційних потреб користувачів використовувати можливості комп’ютерної техніки, здійснювати пошук корисних Інтернет- адрес.
А н к е т а к о р и с т у в а ч а
(для всіх категорій користувачів)
Шановний читачу!
Запрошуємо Вас взяти участь в обласному соціологічному дослідженні
„Мистецтво. Користувач. Бібліотека.”,метою якого є вивчення вашої потреби у літературі з мистецтва. Ваші відповіді сприятимуть кращому формуванню фонду літератури з мистецтва та проведенню цікавих і змістовних заходів у бібліотеці.
Коли будете відповідати на питання анкети, підкресліть або допишіть необхідне.
1. За літературою з якого виду мистецтва ви звертаєтесь до бібліотеки:
музика , театр, кіно, архітектура, живопис, танець, декоративно-прикладне мистецтво, художня фотографія, цирк, художня самодіяльність, естрада, свята, карнавали,
інше допишіть____________________________________________ ___________________
не цікавлюсь
2. Мета Вашого звернення до бібліотеки:
шкільні заняття, захоплення, самоосвіта, розгадування кросвордів,
іншедопишіть___________________________________________________________
3. Назвіть останні прочитані Вами книгу, журнал, газету з мистецтва:
4. Про який вид мистецтва Ви хотіли дізнатися, але не знайшли матеріалів у бібліотеці
5. Де Ви знаходите потрібний матеріал, якщо він відсутній у бібліотеці:
Через Інтернет, у шкільній бібліотеці, інше допишіть _______________________________
Стать_____Клас______Організатори дитячого читання_______________________
Дякуємо за відповіді
======================================================================
А н к е т а б і б л і о т е к а р я
1. Загальна кількість документів з мистецтва у бібліотеці ______прим.; з них: книг______;
аудіовізуальних матеріалів ____; електронні видання _____; % до загального фонду____
2. Загальна кількість надходжень літератури з мистецтва у 2006 - 2007 роках_____прим.
3. Зазначте назви періодичних видань мистецького характеру, які отримувала бібліотека у 2006 – 2007 роках _________________________________________________________
4. Основні запити користувачів з даної тематики? ______________________________________
5. Назвіть форми масових заходів зазначеної тематики, що проводяться у бібліотеці:_______
6. Літератури з яких видів мистецтва бракує у фондах бібліотеки ________________________
Скачати у форматі doc |
