Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя II півріччя
Бібліотечні клуби Бібліотечні клуби
Бібліотеки в Інтернеті Бібліотеки в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог


Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка
Відділ інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства


Календар знаменних і пам’ятних дат краю
на 2019 рік

       

       

Відповідальна за випуск: Ліпей О. В.
Укладач: Рубленко Г. В.
Комп’ютерна верстка: Лукіних О. О.


Січень

1 – 90 років від дня народження Сиволапа Петра Спиридоновича (1929 p.) гумориста, сатирика. З 1960 років працював журналістом обласної газети «Кіровоградська правда». Автор поетичних збірок: «Душа і ноги» 1984 p.), «Баранячий фасад» (1989 p.), «Етикетка для колгот» (1994 p.). Член Національної Спілки письменників України. Народився в с. Полонисте Голованівського району.

6 – 175 років від дня народження Руданського Степана Васильовича (1834-1873 pp.), поета-байкаря, етнографа, перекладача, громадського діяча. Влітку 1851-1855 pp. перебував у с. Струньковому (поблизу Гайворона) у вдови Єлизавети Княгницької. З її трьома доньками майбутні письменники записували народні пісні, прислів’я, приказки та повір’я. Сестри позували Руданському для ікони «Жони-мироносиці». Не розділені почуття до Марії Княгницької Руданський вилив у віршах «Ти не моя, дівчино дорогая», «Мене забудь» та всесвітньо відомій пісні «Повій, вітре, на Вкраїну».

6 – 120 років від дня народження Григорука Євгена Максимовича (1899-1922 pp.), поета, журналіста, одного із перших перекладачів «Інтернаціоналу» на українську мову.Один з організаторів видавничої справи на Україні та в РРФСР. Народився в с. Троянка Голованівського району.

8 – 75-річчя визволення м. Кіровограда від німецької окупації у часи Другої світової війни.

10 – 80 років тому (1939 p.) було утворено нашу область.

15 – 120 років від дня народження Чернова (Малошийченка) Леоніда Кіндратовича (1899-1933 pp.), поета, прозаїка. Леонід Чернов належав до літературної організації «Авангард», представник імажинізму, авангардизму, футуризму. 1922 року разом з Юрієм Філянським і Олександром Горським заснував власний театр – українське мистецьке об’єднання «Махудрам» (Майстерня художньої драми). Помер у Харкові у розпал Голодомору, посмертно засуджений як «націоналіст», а твори заборонені і знищені. Тільки у 2005 році вийшла книга вибраних творів «Кобзар на мотоциклі». Народився в м. Олександрії.

15 – 65 років від дня народження Бондаря Василя Васильовича (1954 p.), журналіста, прозаїк, голови Кіровоградської обласної організації Національної спілки письменників України. Автор збірок оповідань «Одвідини» (1994 p.) та «Смарагдові китиці у воді» (2001 p.). Автор-упорядник документально-публіцистичних книг: «Голоси із 33-го. Голодомор на Кіровоградщині» (1993 p.), «Ми, переможені Чорнобилем» (1996 p.), «Сповіді з-за ґрат» (1997 p.), «OST – тавро неволі»). Живе і працює в м. Кропивницькому.

16 – 80 років від дня народження Журби Тамари Гнатівни (1939 p.), поетеси. Основними мотивами збірок «Дотиком серця» (К., 1979 p.), «Лагідна земля» (1982 p.; обласна літературна премія ім. Ю. Яновського), «Жіноча розмова» (1987 p.), «Зимова флейта» (2004 p.; обласна літературна премія ім. Є. Маланюка) є маленький світ буденного села, жіноча доля. Видала збірку віршів для дітей «Звідки ти, Журавлятко?» (2002 p.). З 1968-2005 pp. жила в с. Іванівка Долинського району, нині перебуває в Аргентині.

18 – 110 років від дня народження Бершадського Рудольфа Юлійовича (1909-1979 pp.), російськомовного радянського письменника, сценариста, автора книг для дітей «О чем рассказывают марки» (1959 p.), «Две повести о тайнах истории» (1960 p.) та ін. Народився у м. Єлисаветграді.

20 – 95 років від дня народження Григоріва Миколи Олександровича (1924-1997 pp.), прозаїка. Автор збірок повістей і оповідань «Серпнева тиша» (1973 p.), «Весняний день» (1982 p.), «Степовий байрак» (1988 p.). Народився в с. Ставидла Олександрівського району.

25 – 155 років від дня народження Козачинського Феодосія Сафоновича (1864-1922 pp.), художника. Навчався живопису в Петербурзькій академії мистецтв у І. Рєпіна (1882-1887 pp.). Співпрацював як ілюстратор з провідними виданнями, робив малюнки для журналів «Нива», «Север», «Живописное обозрение» та ін. Багато малюнків було присвячено літературним творам. Проілюстрував поему «Тамбовская казначейша» М. Лермонтова та оповідання «Смерть Ивана Ильича» Л. Толстого. 1900 p. був змушений поїхати з Петербурга й оселитися в Єлисаветграді (нині Кропивницький), де керував рисувальними класами при Земському реальному училищі (1906-1921 pp.). Виховав плеяду талановитих митців, таких як О. Осмьоркін, А. Нюренберг, З. Рибак та багато інших. 1913 p. на 1-й Єлисаветградській художній виставці експонував понад 20 своїх творів. Легендарна картина, пов’язана з трагічним коханням митця – «Гімназистка», 1910 p. Помер, імовірно, від першої хвилі голоду у 1922 році. Народився в с. Глодоси Новоукраїнського району.

29 – 80 років від дня народження Народового Леоніда Миколайовича (1939-1993 pp.), поета. Автор збірок поезій «Чорнозем» та «Вічне жито». Народився в с. Долинівка Гайворонського району.

29 – 130 років від дня народження Покаржевського Петра Дмитровича (1889-1968 pp.), художника, що працював у жанрі реалістичного живопису. Понад 100 живописних та графічних робіт знаходяться у обласному художньому музеї. Народився у м. Єлисаветграді.

31 – 135 років від дня народження Полонської-Василенко Наталії Дмитрівни(1884-1973 pp.), історика. Наш край – головний об’єкт дослідження у монографії «Заселення Південної України в половині ХVІІІ ст.». Посібник «Історія України» (Мюнхен, 1973-1976 рр.). вважають об’єктивним, конкретним і аргументованим викладом національної історії України. У 1925 p. опрацювала архів фортеці Святої Єлисавети і зробила про це доповідь в Археографічній комісії.

Лютий

5 – 85 років від дня народження Гараніна Володимира Михайловича (1934-2014 pp.), поета, прозаїка, перекладача. Автор сатиричних збірок поезій та байок «Доброзичливий Горобець» (1974 p.), «Червоні світанки» (1979 p.), «Щиро кажучи» (1991 p.), у яких висміює підлабузників, кар’єристів, нероб, засуджує негативні явища, насамперед ті, що дісталися від тоталітарної системи. Творчий спадок складається зі збірок ліричних творів «Четвертий вимір», «Голубі серпанки» (1998 p.), мовознавчих книжок «Ну що б, здавалося, слова…», «Як парость виноградної лози…», «Еней був парубок моторний…», збірки прози «Звична справа» та ін. Народився в с. Троянка Голованівського району.

5 – 95 років від дня народження Кравченка Віталія Семеновича, живописця і графіка. У 1950 p. закінчив Харківський художній інститут. Працює у галузі станкового живопису та книжкової графіки. Автор картин: «Форсування річки Міус» (1950 p.), «Заочник» (1957 p.), «Григорій Сковорода» (1970 p.); ілюстрацій до роману М. Стельмаха «Правда і Кривда» (1961 p.). На шевченківські теми виконав малюнок «Ой не п’ються пива-меди» (гуаш, 1961 p.), ілюстрації до повісті Шевченка «Музыкант» (1962 p.), картину «Кругом неправда і неволя...» (1964 p.) та ін. Народився у с. Свердликове Новоархангельського району.

13 – 225 років тому (1784 p.) у м. Єлисаветграді відкрито Поштову контору (тепер – Головпоштамт).

14 – 105 років від дня народження Карєва Григорія Андрійовича (1914-1992 pp.), прозаїка, поета. Член Спілки письменників України (1964 p.). Учасник Другої світової війни. Дітям адресовано повість «Твой сын, Одесса!» (1969 p.; екранізовану у 1973 p. на Одеській кіностудії під назвою «Хлопчину звали Капітаном», режисер М. Толмачов) та збірку документальних повістей і оповідань «Шли мальчишки в огонь» (1982 p.; обидві – Одеса). Народився в с. Бежбайраки Новоукраїнського району.

14 – 80 років від дня народження Колодяжного Анатолія Йосиповича (1939 p.), поета, прозаїка, драматурга. У 1970 p. написана поема «Бессмертники», присвячена підпільній організації «Спартак», що діяла у Голованівському районі.

Поезія: «Крик журавлей» (1993 p.),
«Сладкая горечь полыни» (1996 p.),
«Мій рід» (1997 p.),
поэма «Дурдом» (1999 p.),
«Мои ошалелые кони» (2001 p.),
«Абсурд» (2002 p.),
«Душа» (2003 p.),
«Купола» (2004 p.),
«Ой конику мій вороненький»,
«Романсы ветра и дождя» та ін.

Проза: «Рыбонька», «День Веника», «Златополь»,
«Златопольская мозаика», «Любка», «Где свят поваленные ели…» (1999 p.).

П’єси: «Птички-вороны» (1999 p.),
«Ячменное шоу» (1999 p.),
«Батько Махно» (2000 p.),
«Под колесами судьбы», «Фуэтэ».

Народився у м. Златополі (Новомиргород).

18 – 100 років від дня народження Стояна Миколи Олександровича (1919-2005 pp.), прозаїка. У 1958 році у видавництві «Дитвидав» вийшла його книжка-картинка оповідань, написаних на основі місцевого матеріалу – «Мої маленькі друзі». Народився в с. Панчеве Новомиргородського району.

25 – 105 років від дня народження (м. Катеринослав) Березняка Євгена Степановича (1914-2013 pp.), розвідника, письменника, педагога. Випускник Помічнянської СШ Добровеличківського району. Після закінчення Зінов’євського педагогічного технікуму вчителював у селах Кіровоградщини і Дніпропетровщини. У 1944 p. керував розвідгрупою «Голос», яка врятувала від руйнування м. Краків. Перебував у гестапівських застінках, потім потрапив у концтабір НКВС, де й зустрів День Перемоги. Розвідник-легенда часів Другої світової війни («Майор Вихрь»), розсекречений у 70-ті роки. Про свою розвідувальну діяльність розповів у книзі «Я – Голос» (1971 p.) та інших: «Пароль: Duм spiro», «Операція "Голос"». Остання книга має назву «Миттєвості мого життя». Герой України. Почесний громадянин міст Києва і Кракова.

Лютий – 150 років тому (1869 p.) у Єлисаветграді відкрито телеграф.

Лютий – 90 років тому (1929 p.) конструкторський колектив заводу «Червона зірка» (нині Ельворті) на чолі з інженером І. Каховським сконструював першу у нашій країні тракторну сівалку.

Березень

3 – 120 років від дня народження Олеші Юрія Карловича (1899-1960 pp.), російського радянського прозаїка, поета, драматурга, журналіста, кіносценариста. Автор роману «Заздрість» (1927 p.) роману-казки для дітей «Три товстуни» (1924 p.), п’єс «Змова почуттів» (1929 p.) та «Список благодіянь» (1931 p.). Народився у м. Єлисаветграді.

4 – 85 років від дня народження Пастушенка Аркадія Юхимовича (1934-1983 pp.), прозаїка Автор роману «Під мечем Дамокла» (1969 p.) та збірок оповідань. Народився в с. АндріївкаНовомиргородського району.

8 – 115 років від дня народження Миколюка Василя Корнійовича (1904-1938 pp.), прозаїка. Належав до літературного угрупування «Гарт» та Всеукраїнської спілки радянських письменників. 1937 р. був заарештований та розстріляний. Реабілітований 1957 р. посмертно. Автор книжок: «У павутинні», «Завіса гір», «Переможці смерті», «Бригадир» та інших. Народився в с. Могильне Гайворонського району.

9 – 205 років від дня народження Шевченка Тараса Григоровича (1814-1861 pp.), поета, художника, мислителя. Подорожував у дитинстві нашим краєм, про що є згадка у повісті «Наймичка», та містерії «Великий льох», (1 ч.).

16 – 125 років від дня народження Дарагана Юрія Юрійовича (1894-1926 pp.), поета. Стояв біля витоків Празької поетичної школи. Автор збірки поезій «Сагайдак» (1925 p.), яка здійснила помітний вплив на творчість сучасників. Народився у м. Єлисаветграді.

17 – 50 років від дня народження Ніцой Лариси Миколаївни, дитячої письменниці (1969 p.). Організатор Всеукраїнського руху «Дорослі читають дітям», Всеукраїнської акції «Почитай мені, татку!». Лариса Ніцой – автор серії уроків для загальноосвітніх шкіл «Бібліотечний урок веде письменник», ініціатор першого письменницького флеш-мобу в Україні «Читаємо дітям». Літературна діяльність Лариси Ніцой тісно пов’язана з освітянською та громадською активністю. Член координаційної ради з застосування української мови у всіх сферах життя при міністерстві культури. Серед творчих здобутків письменниці «Казка про славного Орленка» (2001 р.), присвячена річниці загибелі В. М. Чорновола, казкові повісті «Пригоди лисеняти Бума» (2006 р.), «Невигадані історії про звіряток-друзяток», «Казка про Українське Щастя» (2009 р.), «Ярик і дракон», соціальна повість «Зомба» (2010 р.), «Дві бабуськи в незвичайній школі, або Скарб у візку» (2016 p.) та ін. Народилася у смт Капітанівка Новомиргородського району.

18 – 75 років від дня визволення області у роки Другої світової від німецьких загарбників.

25 – 160 років від дня народження Левицького Миколи Васильовича (1859-1936 pp.) громадського діяча, поета. Залишив значну літературну спадщину: поезії, прозу, драматичні твори, літературно-критичні, фольклорні, театрознавчі та інші праці. Варіант найвідомішого його твору «Туга України» написана у 1901 р., а 1902 р. покладена на музику і тільки у 1917 р. опублікована. У своїх поетичних творах автор описує жахливі реалії громадянської війни, зокрема, у віршах: «Державна надія», «Легкодухим землякам», «Сон старого козака», «Тужить рідна Україна», «Україна гірко плаче» та багато, багато ін. Організував сільгоспкооперативи на Єлисаветградщині.

Березень – 255 років тому в Єлисаветграді було відкрито першу в Україні друкарню з цивільним (не церковним) шрифтом.

Квітень

4 – 125 років від дня народження Чижевського Дмитра Івановича (1894-1977 pp.), філософа, літературознавця, релігієзнавця, логіка, лінгвіста. Народився у м. Олександрії.

4 – 165 років від дня народження Шевченка Йосипа Варфоломійовича (небожа Т. Г. Шевченка), поета. Хлопчику йшов п’ятий рік, коли він вперше побачив Тараса Григоровича. Йосип уже вмів читати, і дядько часто брав його з собою на етюди, а згодом не раз згадував у листах до брата Варфоломія. Після закінчення реального училища Йосип вступає до Єлисаветградського юнкерського кавалерійського училища. У Єлисаветграді часів навчання Йосипа Шевченка уже існував літературно-мистецький гурток місцевої молоді, який збирався у будинку Тобілевичів на вулиці Знаменській 13. Юнак писав вірші та вирізнявся гарним голосом. Закохався у сестру Тобілевичів Марію (майбутню актрису й співачку Садовську-Барілотті), навіть сватався до неї, але отримав відмову. Його поетичний доробок сподобався друзям. Засноване у 1873 році благодійне Товариство поширення грамотності й ремесел виділило певну суму на видання збірки поезій Й. В. Шевченка, трохи грошей дав сину батько. І от 1875 року в Єлисаветграді побачила світ перша в історії міста україномовна книга під невибагливою назвою «Дещо з перекладів і самостійних творів І. Гриненка. Випуск І». У збірці вміщено 21 вірш Йосипа Варфоломійовича, 9 його перекладів творів О. Пушкіна, О. Полєжаєва, О. Плещеєва, Г. Гейне, П.-Ж. Беранже, Р. Бернса. У 1877 році він потрапляє до Болгарії, бере участь у російсько-турецькій війні на Балканах. У грудні 1878 року Йосипа Варфоломійовича було поранено в руку в боях біля легендарної Шипки.

8 – 125 років від дня народження Шульгина Володимира Яковича (1894-1918 pp.), археолога, громадського діяча, героя Крут. Один з організаторів Помічного Студентського Куреня, який у нерівному бою з більшовицьким військом поліг біля станції Крути за незалежність України. Народився і здобував освіту у м. Єлисаветграді.

10 – 135 років від дня народження Юри Терентія Петровича (1884-1973 pp.), актора. Брат Г. Юри. У 1905 p. вступив до професійної української трупи С. Максимовича у Єлисаветграді. З 1921 p. по 1957 p. грав у Київському українському драматичному театрі ім. І. Я. Франка. Народний артист УРСР (1940 p.). Знімався в кіно (фільм «Іван» О. Довженка та ін.). Народився у с. Федвар (нині Підлісне) Олександрівського району.

17 – 100 років від дня народження Соколова Віктора Вікторовича (1919-2002 pp.), поета, прозаїка. Друкуватися почав із 1938 року. Збірки «Весна» (1949 p.), «Роботящими руками» (1955 p.), «Тобі» (1958 p.), «Тривоги серця» (1965 p.), «Сейсмічна станція душі» (1972 p.), роман у віршах «Моє серце в Донбасі» (1960 p.), поема-репортаж «Вогні в тайзі» (1974 p.). Юному читачу цікавою буде поетична збірка «Наука доброти» (1990 p.), де автор залучає до роздумів над наболілими соціальними, екологічними, моральними проблемами рідної землі. Народився в с. Табурище (згодом затопленому), де тепер територія м. Світловодськ.

20 – 135 років від дня народження Шкловського Ісаака Вульфовича (Діонео) (1884-1935 pp.), російського письменника, критика, публіциста, представника еміграції. Автор книг: «Очерки современной Англии» (1903 p.), «Английские силуэты» (1905 p.), «На темы о свободе» (1908 p.), «Кровавые зори. Десять этюдов» (1920 p.), «Англия. За пять лет: 1914-1919» (1920 p.), «Пестрая книга. Двенадцать характеристик» (1921 p.), «Ирландские очерки» (1921 p.), «Когда боги ушли» (1923 p.), «Англия после войны» (1924 p.) та ін. Народився у м. Єлисаветграді.

21 – 105 років від дня народження Заруби Юрія Володимировича (1914-1973 pp.), публіциста. Автор низки фейлетонів, нарисів, рецензій, оглядів. Працював заступником редактора газети «Молодь України», був головним редактором республіканської газети «Радянська Україна». Народився в с. Нова Прага Олександрійського району.

22 – 115 років від дня народження Хороманського Михайла Костянтиновича (1904-1972 pp.), польського прозаїка, драматурга. Закінчив Єлисаветградську чоловічу гімназію. У 20-ті роки ХХ ст. був інтелектуальним лідером єлисаветградської творчої молоді. Арсен Тарковський згадував: «Хороманський був нашим учителем. Він писав вірші по-людськи, перекладав з французької Верхарна та символістів, був першим, хто показав мені принаймні краєчок «нової поезії». Літературна діяльність розпочалася у Польщі, куди хлопець переїхав на запрошення К. Шимоновського. У 1932 році вийшла книга «Оповідання з підтекстом», роман «Ревнощі і медицина» (1933 р.), по якому був поставлений фільм (1973 р.). За цей роман Міхал отримав премію для молодих літераторів від польської академії літератури. Творчий спадок – більше 10 романів, оповідання та повісті перекладалися різними мовами, однак українською мовою не видавався. Народився у м. Єлисаветграді.

Травень

2 – 70 років від дня народження Колесникова Сергія Вікторовича (1949-2018 pp.), літератора, поета, учасника аварії на ЧАЕС. Як письменник дебютував у 1970 році. У творчому доробку С. В. Колесникова книги пародій «Шлях у генії», «Поет на груші», «Іду на Ви», «Галопом по хайвеях»; поетичні збірки «Весни обірване суцвіття», «Кам’яний Брід». З 1979 року С. В. Колесников – член обласного літературного об’єднання «Степ», з 2000 p. – Національної спілки письменників України. Лауреат обласної літературної премії ім. Є. Маланюка за твір «Відрядження до пекла», присвячений ліквідаторам Чорнобильскої трагедії. Народився в с. Кам’яний Брід Благовіщенського району.

14 – 90 років від дня народження Бойка Володимира Григоровича (1929-2009 pp.), літературознавця і фольклориста. Упорядкував більш як 30 збірок українського фольклору, збірник «Українські народні казки» (1976 p.) здобув міжнародне визнання і був перекладений англійською, німецькою, французькою мовами та 5 мовами народів Індії. Народився в с. Мар’янівка Петрівського району.

15 – 160 років від дня народження Саксаганського Панаса Карповича (1859-1940 pp.), українського театрального діяча, актора, режисера. Брат І. Карпенка-Карого. Грав у трупах М. Кропивницького, М. Садовського, М. Старицького. Автор книг: «Як я працюю над роллю», «До театральної молоді», «До молодих режисерів», «Театр і життя» (1932 p.). Його ім’ям названо Київський обласний український музично-драматичний театр (м. Біла Церква). Народився у с. Камяно-Костувате, що належало до Бобринецького повіту.

Червень

6 – 220 років від дня народження Пушкіна Олександра Сергійовича (1799-1837 pp.), російського поета, автора віршованих казок для дітей. Шляхи О. С. Пушкіна неодноразово пролягали нашим краєм: він відвідував маєток Раєвських у Бовтишці, волею долі зустрічав 25 день народження у Сасівці, маєтку Льва Добровольського. Як чиновник Олександр Сергійович змушений був готувати звіт про наслідки нашестя саранчі у нашому краї у 1824 році. Поет підготував його в звичній іронічній манері:

«23 мая – Летела, летела,
24 мая – И села;
25 мая – Сидела, сидела,
26 мая – Все съела,
27 мая – И вновь улетела.
Коллежский секретарь Александр Пушкин».

Сам поет все більше схилявся до думки займатися тільки літературною творчістю.

18 – 265 років тому почалося будівництво фортеці Св. Єлисавети (1754 p.).

19 – 95 років від дня народження Бикова Василя Володимировича (1924-2003 pp.), білоруського письменника. Учасник визволення Кіровоградщини від німецьких загарбників під час Другої світової війни. Події тих років відображені у повістях і романі «Третя ракета», «Альпійська балада», «Фронтові сторінки», «Сотников», «Його батальйон», «Обеліск», «Мертвим не болить», «Піти і не повернутися», «Дожити до світанку». У творах письменника – кіровоградські епізоди, конкретні назви населених пунктів: Кіровоград, Лелеківка, Велика Северинка, Грузьке, Знам’янка, Олександрія. У листах письменник згадував «…У мене з Кіровоградщиною зв’язаний дуже тяжкий період війни. В той час я служив командиром взводу у 339-му стрілецькому полку 111-ої стрілецької дивізії, яка звільняла Олександрію і дістала найменування Олександрійської. Пам’ятаю багато сіл Кіровоградщини, але особливо – Велику Северинку, в бою під якою мене було тяжко поранено… Значусь похованим у братській могилі у селі В. Северинка, про що сповістили моїм рідним. Але ж, як бачите: вижив!».
В. Биков вважав громадянським обов’язком перекласти свої твори українською, що і було зроблено в 90-роках минулого століття.

24 – 125 років від дня народження Купчинського Романа Григоровича (1894-1976 pp.), письменника, журналіста, пісняра. Багато пісень написав у с. Грузькому Кіровоградського району, де був розквартирований полк Українських Січових Стрільців. Одну з них про невдале сватання довгий час вважали народною «Мав я раз дівчиноньку чепурненьку». В іншій «Як Стрільці йшли з України» чути тугу за тими гарними днями, які Стрілецтво пережило в місті Єлисаветі і навколишніх селах, де стояло довший час.

Липень

11 – 80 років від дня народження Нечерди Бориса Андрійовича (1939-1998 pp.), українського поета-шістдесятника. Дитинство пройшло в Олександрії, де він і почав писати вірші. Друкував їх українською і російською мовами в районній газеті. Перші проби пера були досить вправними, але не провіщали з’яви на поетичному небі нової яскравої зірки. Жив і працював в Одесі. Працював на Одеській теле- і кіностудіях. У 1963 році виходить перша збірка поезій «Материк», у 1965 p. – збірка «Лада», що особливо яскраво окреслює яскраву індивідуальність митця.

У творчості постає нетрадиційна тематика і поетика. Письменник показує проблеми людини, світу і всесвіту. Написав поеми («Шевченко», «Данте», «Удвох із матір’ю»), видав кілька поетичних збірок «Барельєфи» (1967 p.), «Літак у краплі бурштину» (1972 p.), «Танець під дощем» (1978 p.), «Вежа» (1980 p.), «Поезії» (1984 p.) та «Лірика» (1989 p.), роман «Смерть кур’єра».

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2000 рік (посмертно) за збірку поезій «Остання книга». По смерті поета Лігою українських меценатів, редакцією журналу «Київ» та Одеською організацією Національної Спілки письменників України була заснована Літературна премія імені Бориса Нечерди. Дитячі та шкільні роки пройшли у м. Олександрії.

14 – 125 років від дня народження Поляновського Георгія Олександровича (1894-1983 pp.), музиканта, музикознавця.Автор монографій, брошур, нарисів і статей про співаків, оперне мистецтво та ін. Народився в с. Любомирка Олександрівського району.

25 – 120 років від дня народження Кодьєва Петра Івановича (1899-1968 pp.), одного з організаторів Спілки художників України, живописця. У творчості митця окремою темою і з особливим реалізмом представлена шевченкиніана: «Т. Шевченко в Україні. 1859» (1938 p.), «Пророк (Т. Шевченко)» (1939 p.), «Т. Шевченко слухає скрипаля на пароплаві, повертаючись із заслання», «Т. Шевченко на плоту. Біля Межигір’я. 1843» (1966 p.). Народився у м. Новогеоргіївськ, тепер Світловодськ.

27 – 70 років від дня народження Реви Григорія Миколайовича (1949 p.), поета. Друкується з 1966 році. Автор поетичної збірки «Геометрия любви». Живе у м. Кіровограді.

29 – 65 років від дня народження Крутого Ігоря Яковича, композитора і продюсера шоу-бізнесу. Закінчив з відзнакою у 1974 p. теоретичне відділення Кіровоградського музичного училища. Викладав курс баяна у Гайвороні та с. Бандурове. Згодом навчався на диригентському факультеті Миколаївського музично-педагогічного інституту та композиторському факультеті Саратовської консерваторії ім. Л. В. Собінова (з 1986 p.). Працював у ВІА «Поющие юнги» і «Голубые гитары». Автор багатьох пісень-шлягерів, створених у співдружності з поетесою Р. Казаковою та співаком О. Сєровим. Організатор конкурсу «Новая волна». Народний артист Росії. Автор музики до трьох художніх фільмів, мюзиклу «Снігова Королева» (2003 p.). У 2000 p. випустив альбом своєї інструментальної музики «...Без слов». Народився і навчався у місті Гайворон.

Серпень

1 – 185 років від дня народження Деркачова Іллі Петровича (1834-1916 pp.), російського педагога, дитячого письменника. Склав «Українську граматику» (1861 p.), яку безплатно розповсюджував у школах України та книги для малюків. У 70-х роках ХІХ ст. викладав у Єлисаветградському реальному училищі.

4 – 165 років від дня народження Заньковецької Марії Костянтинівни (1854-1934 pp.), актриси. Виступала в трупах корифеїв українського театру М. Кропивницького, М. Садовського, М. Старицького та П. Саксаганського. Першою в Україні удостоєна звання народної артистки Республіки (1923 p.).

6 – 60 років від дня народження (Тернопільщина) Френчка Віктора Васильовича, скульптора. Закінчив Київський художній інститут. У творчій співдружності з А. Мацієвським створив понад 30 пам’ятників монументального мистецтва на території області, декілька десятків меморіальних дошок. Не цурається майстер і малих форм – пам’ятних медалей. У його доробку, наприклад, є зображення корифеїв першого українського професійного театру, Василя Сухомлинського, Дмитра Чижевського, Володимира Винниченка, Марії Заньковецької, Анни Ахматової, Степана Бандери та В’ячеслава Чорновола. Лауреат обласної премії у галузі образотворчого митецтва ім. О. О. Осмьоркіна (2009 p.). Лауреат Кіровоградської обласної премії ім. Юрія Яновського. З 1973 р. живе і працює в Кропивницькому.

8 – 200 років від дня народження Куліша Пантелеймона Олександровича (1819-1897 pp.), письменника, історика, фольклориста, етнографа, перекладача. Збираючи матеріали для своїх «Записок...» відвідав М. Грабовського в смт. Олександрівка, про що згадує у своїх спогадах.

20 – 100 років від дня народження Доломана Євмена Михайловича (1919-2006 pp.), поета, прозаїка, учасника Другої світової війни. У творчому доробку Є. Доломана представлені і твори для дітей: у 1965 р. Побачила світ збірка оповідань «Васько да Гама», а у 1985 р. – «Проліски прагнуть сонця». Окремі твори письменника перекладалися російською, білоруською, вірменською, чеською, угорською мовами. Народився в с. Ольгівка Устинівського району.

22 – 100 років від дня народження Моторного Олександра Давидовича (1919-1977 pp.), прозаїка. Автор п’єси «Свіжий вітер» (1958 p.), збірка гуморесок «Слизьке масло» (1961 p.), книг нарисів та оповідань «Степові світанки» (у співавторстві, 1962 p.), «Щедре серце» (1963 p.), «Степовий велет» (1966 p.), книги оповідань та повісті «Горлиця з яблуневого саду» (1973 p.). Народився в с. Спаське Маловиськівського району.

29 – 80 років від дня народження Чижової Людмили Яківни, поетеси. Друкується з 1963 року. З любов’ю до молодого покоління, з думою про нащадків написані протягом 1994-2003 pp. книжки: «Бабусина казка» (1994 p.), «Води живої джерело» (1994 p.), «Барви літа» (1994 p.), «День пророка Наума» (1995 p.), «Окраса життя» (1996 p.), «Ода матері» (1997 p.), «Ємигея» (1999 p.), «Казка на канікулах», «Степова птаха» (2001 p.), «Новорічна казка» (2002 p.), «Із глибини народної криниці» (2003 p.), «А у нас такі новини» (2004 p.), «Звідки осінь починається» (2004 p.), «Казка дідуся Гната» (2004 p.), «Осіннє диво» (2004 p.), «Русалка Степова» (2006 p.), «Світе, мій світе» (2006 p.), «Світле свято Миколая» (2007 p.), «Гороскопи, зодіаки – року кожного ознаки» (2008 p.), «Скриня казок» (2009 p.). Народилася у с. Піщаний Брід Добровеличківського району.

Вересень

2 – 65 років від дня народження Панченка Володимира Євгеновича (1954 p.), літературознавця, критика, доктора філологічних наук. Засновник порталу «ЛітАкцент» – центрального літературного сайту України. В. Панченко – професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», автор критичних і публіцистичних статей, праць з історії української літератури, зокрема: «Юрій Яновський» (1988 p.), «Володимир Винниченко: парадокси життя і творчості» (2004 p.), «Неубієнна література» (2007 p.), «Сонячний годинник» (2013 p.). Лауреат обласної літературної премії ім. Є. Маланюка (2017 p.) в номінації «Літературознавство та публіцистика» за книгу «Кільця на древі».

Довгий час працював у Кіровоградському педагогічному університеті ім. В. Винниченка.

25 – 215 років від дня народження Грабовського Михайла Антоновича (1804-1863 pp.), польського критика, прозаїка, публіциста. З 1830 р. протягом 25 літ жив у родовому маєтку у м. Олександрії.

29 – 100 років від дня народження Хоменка Івана Євтихійовича (1919-1968 pp.), актора, поета. Автор збірок поезій для дітей «Яринка сирітка» (1962 p.), «Хроробрий Грицик» (1963 p.), «Земля Аріадна» (1966 p.), «Зірка щастя» (1967 p.), «Казки» (1969 p.). Народився в с. Зелене Петрівського району.

24-30 – Обласне театральне свято «Вересневі самоцвіти».

Жовтень

18 – 105 років від дня народження Яроша Віктора Петровича (1914-2001 pp.), прозаїка, публіциста, краєзнавця. Учасник Другої світової війни. Про мужність і відвагу своїх бойових побратимів Віктор Петрович розповів пізніше у книзі «В небі війни». Автор видання «Стежками завіяними» (1992 p.), путівника «Меморіальний музей М. Л. Кропивницького у Кіровограді» (1990 p.), упорядник «Спогадів про М. Л. Кропивницького» (1990 p.). Організатор і перший завідувач музею М. Л. Кропивницького в м. Кіровограді.

18 – 55 років від дня народження Петра Миколайовича Кизименка (1964-1998 pp.), краєзнавця. Автор книги «Козаки не за порогами, або сучасна територія Кіровоградщини як невід’ємна складова частина «Вольностей війська Запорозького» (1993 p.). У 2003 p. побачила світ книга «Пам’ять степів. Історичні нариси з минулого Кіровоградщини». Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В. М. Ястребова (1999 p., посмертно). Народився у с. Котовське Вільшанського району.

25 – 90 років від дня народження Пильненького Сергія Олексійовича (1924 p.), критика, літературознавця. Автор книги «Крізь десятиліття», багатьох рецензій і статей. Народився в с. Хмельове Маловисківського району.

Листопад

5 – 100 років від дня народження Кузьменка Віктора Яковича (1919-1997 pp.), поета. Автор збірок: «Степові самоцвіти» (1958 p.), «Земля обітована» (1960 p.), «Вічний вогонь» (1966 p.), «Журавлині ключі» (1969 p.), «Іду землею» (1974 p.), «Серцем з тобою» (1979 p.), «Вахта» (1985 p.). Народився у м. Єлисаветграді.

9 – 110 років від дня народження Далекого Миколи Олександровича (справжнє прізвище Алексєєв Микола Олександрович) (1909-1976 pp.), прозаїка. Учасник Другої світової війни. Автор популярних пригодницьких повістей: «Не открывая лица» (1950 p.), «Пропащий ангел» (1952 p.), «Практика Сергея Рубцова» (1957 p.), «Ромашка» (1959 p.), «Голка в сіні» (1971 p.), «Охота на тигра» (1974 p.); пригодницького роману «По живу і мертву воду» (1968 p.) та інших творів. Київська кіностудія за сценарієм М. Далекого зняла кінофільм «Щедре літо» (1950 p.). Народився в с. Димине Новоукраїнського району.

10 – 105 років від дня народження Фісановича Ізраїля Ілліча (1914-1944 pp.), учасника Другої світової війни, був командиром підводного човна М-172 на Північному флоті. За перші два роки війни здійснив 18 бойових походів і потопив 13 ворожих кораблів. Герой Радянського Союзу (1942 p.). Автор книг: «Записки подводника» (1943 p.), «История Малютки» (1956 p.); пісні «Строевая подводная» (музика Є. Жарковського) та інших поетичних творів. Його ім’ям було названо вулицю у Кіровограді, встановлено меморіальну дошку на фасаді школі № 7. Народився у м. Єлисаветграді.

18 – 100 років від дня народження Ружанського Юхима Григоровича (1919-1961 pp.), поета Друкуватися почав в Україні. Перша книга «Суцільна лірика» вийшла у Харкові в 1934 р. Пізніше видані збірки: «Підіймається пісня» (1935 p.), «Поезії» (1940 p.). Автор поетичних збірок російською мовою: «Дружок» (1945 p.), «Умельцы» (1952 p.), «Стихи детям» (1954 p.), «Первый шаг» (1954 p.), «Горная тропа» (1955 p.), «В добрый путь» (1956 p.), «Две минутки» (1957 p.), «Стихи для детей» (1957 p.). Автор повісті «Мой сосед Колька Смекалов» (1957 p.); перекладів російською мовою українських письменників. Народився у м. Єлисаветграді.

20 – 125 років від дня народження Івашкевича Ярослава (1894-1980 pp.), польського поета і перекладача. З 1904 по 1909 рік Я. Івашкевич навчався в Єлисаветградській чоловічій гімназії, згодом часто відвідував місто, де жили його родичі. Єлисаветградські враження відчутні, як зізнавався сам Івашкевич, в трилогії «Хвала і слава», у повісті «Тіні», декількох новелах; їх особливо багато у «Книжці моїх споминів» та книзі «Зустрічі з Шимановським».

23 – 60 років від дня народження Перлюка Олександра Яковича (1959 p.), гумориста, сатирика. Автор книжок: «Афоризми» (1989 p.), «Розовый юмор» (1989 p.). Живе у м. Кропивницькому.

Грудень

6 – 85 років від дня народження Решетилова Вадима Григоровича (1934 p.), прозаїка, публіциста. Автор повістей: «Сповідь дивної душі» (1970 p.), «Бути!» (1973 p.), «Вогонь» (1974 p.); збірок оповідань та повістей «По той бік обличчя» (1970 p.), «Сучасники» (1976 p.). Народився в с. Березівка Устинівського району.

21 – 65 років від дня народження Давидова Валерія Миколайовича, графіка і живописця, педагога. Член Національної спілки художників України (2005 p.). Основні жанри – пейзаж, портрет. Тонкими колористичними нюансуваннями зображено настрої сонячного чи хмарного дня, зимової прохолоди, весняно-осінньої прозорості повітря, передано відчуття простору. Портрети вирізняє пластичність, збагачена сполученням реалістичного трактування форми та декоративністю, що наповнює образи символічним звучанням. Окремі роботи зберігаються у Кіровоградському художньому музеї. Творчість: серія офортів «Спокуса» (1993 p.); живопис – «Сонце встає» (2000 p.), «Околиця» (2001 p.), «Мряка», «Олена», «Вже сніг зійшов», «Юрій» (усі – 2002 p.), «Село Солдатське» (2003 p.), «Вечір на Синюсі» (2004 p.), «Дама з собачкою» (2005 p.). Окремим напрямком роботи художника є іконопис. З 1993 року ним створено ряд прекрасних іконописних образів, серед яких виділяються ікони «Єлисаветградська Богородиця», «Свята Єлизавета», «Святий Миколай», що зберігаються у Спасо-Преображенському соборі нашого міста. В. М. Давидов працює старшим викладачем кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, а також викладачем Кіровоградської міської дитячої художньої школи імені О. Осмьоркіна. Народився у м. Кіровоград.

25 – 125 років від дня народження Добровольського Спиридона Петровича (1894-1977 pp.), прозаїка. Учасник Першої і Другої світової воєн. Автор історичних романів «Очаківський розмир» (1956 p.) та «Карасунський кут» (1968 p.), спогадів «Про моє дитинство і братову юність» (1971 p.). Народився в с. Єлизаветівка Новоукраїнського району.


Скачати у форматі doc

Скачати у форматі pdf