Відділ бібліографії та краєзнавства

«Відомі пам’ятки садово-паркового мистецтва Кіровоградщини»

(Віртуальна бібліоподорож для учнів 6-7 класів)

                             Погляньте, діти, навкруги, 
                             Яка земля чудова.
                             Моря і гори, і луги,
                             Ліси, гаї, діброви.
                             Ми всі живем на цій землі,
                             Радієм кожній миті.
                             І нам усім із вишини
                             Яскраве сонце світить.

                             Де степ широкий, наче море,
                             Де дише пахощами гай,
                             Де небо зоряне, прозоре –
                             То наш святий, чудовий край.
                             Де житом ниви зеленіють,
                             Де пісня жалісно луна,
                             Де хати в вишеньках біліють –
                             То мила, рідна сторона.
                                                         Василь Залізняк

        Щоб бути справжнім патріотом свого краю, потрібно не лише любити його, а й знати його історію, природу. Сьогодні ми запрошуємо вас у цікаву уявну бібліоподорож нашою мальовничою Кіровоградщиною.
        Ви дізнаєтесь про найцікавіші ділянки природи нашого краю, його рідкісні рослини і тварини, красу і цінність заповідних місць.

Історична довідка:

        Кіровоградська область була створена 10 січня 1939 року. Територія області становить 24,6 тис. кв. км.
        Колись тут був цілинний різнотравний степ. Степовою перлиною України нерідко називають цей край. Взагалі степи багаті на різні види рослин. Кіровоградська земля славиться своїми чорноземами і підземними скарбами.
        На території області налічується 278 видів птахів із 348, якими багата фауна України. Мешкають тут також різні ссавці, плазуни, земноводні.
        На Кіровоградщині – 438 великих і малих річок, загальна довжина яких – понад п’ять з половиною тисяч км.
        В Кіровоградській області немає заповідників, але є 32 заповідні території, загальною площею 4,2 тис. га.
        Особливе місце у складі природно-заповідного фонду області посідають парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

     На Кіровоградщині сім парків віднесено до числа заповідних територій.
З них загальнодержавний статус мають:

1. державний дендрологічний парк «Веселі Боковеньки» (Долинський район).
2. парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Хутір Надія» (Кіровоградський район).
3. Онуфріївський дендропарк.

        Місцевий статус мають у м. Кіровограді: Міський сад (парк Перемоги), Дендропарк, парк «Ковалівський» та Ульяновський парк в м. Ульяновка, Світловодський РЛП (регіональний ландшафтний парк) та інші.
        Цикл віртуальних бібліоподорожей «Відомі пам’ятки садово-паркового мистецтва Кіровоградщини» відкриваємо знайомством з парками міста Кіровограда.
        Парк. Як свідчать словники, це – великий сад або гай для прогулянок – з алеями, квітниками, а також – з обладнанням для відпочинку і розваг.

Природознавчі цікавинки «Земля заповідна»

       Чи відомо вам?

        Що 24 травня увесь світ відзначає Всеєвропейський День парків. Він був започаткований Федерацією Європарк. Ця європейська організація поєднує природні території, що охороняються в 36 європейських країнах.
        Чому саме 24 травня? Цього дня в далекому 1909 році у Швеції були створені 9 парків, саме вони стали першими європейськими Національними парками. З тих пір території, що охороняються, стали безцінною частиною, природним культурним надбанням Європи та всього світу в цілому.

        З початку заснування нашого міста його мешканці намагалися створити в ньому належні умови проживання. Озеленення було чи не найбільшою турботою кількох попередніх поколінь. Найбільше полюбляли створювати сади, парки, бульвари, в яких відпочивали, заводили знайомства.
        Те, що в м. Кіровограді є чотири пам’ятки садово-паркового мистецтва (парки, які охороняються законом), мабуть знає не кожен. Це – парк Перемоги, Дендропарк, Ковалівський, Космонавтів. Вони займають площу 86,07 га.
        Один з них – Міський сад – колишній Казенний або офіційно – парк Перемоги – найдавніший із садів, які належали місту. Він був закладений у 1764 році за версту від м. Єлисаветграда генералом Мельгуновим, колишнім головним командиром Нової Сербії. Розташований вздовж річки Сугоклея і міського водосховища. Цей сад генерал розбив за наказом імператриці Катерини ІІ з метою поставок з нього до «высочайшого двору» фруктів та овочів. Садівником в колишній Казенний сад був з самого початку призначений ієромонах Герасим.
        На початку ХVIII ст. Міський сад називався Потьомкінським в пам’ять перебування князя Потьомкіна – Тавричеського в цих місцях, а ще – Виноградним, оскільки при його заснуванні в ньому була започаткована школа фруктових дерев і виноградники.
        На початку ХІХ ст. його перебудували за англійським стилем: заклали центральну соснову алею, спланували квітники і доріжки, а на річці Сугоклея з’явилася купальня, побудували павільйони, танцювальний зал, чотири рази на тиждень тут грав військовий оркестр. З 1897 року до саду можна було дістатися трамваєм. Сад мав телефонний зв’язок.
        Парк перетворився на улюблене місце відпочинку єлисаветградців. Скрізь буяли квіти, особливо весною, коли пробуджувалася природа.
        На нижній алеї, біля річки Сугоклеї ріс так званий Потьомкінський дуб, який вражав своїми розмірами і звертав на себе увагу відвідувачів. За переказами під цим дубом князь Потьомкін неодноразово збирав військову раду з питань облоги та взяття Очакова. Дуб називали «столітнім». Насправді ж він був набагато старішим. Якщо в часи Потьомкіна під кроною дерева могли розміститися щонайменше півтора десятка військових чинів, то вже на той час вік обчислювався не одним століттям.
        Про це свідчать старожили міста. Наприклад, краєзнавець – натураліст, лауреат обласної премії ім. Володимира Ястребова Михайло Ножнов майже півстоліття збирав відомості про «столітній» дуб. За його відомостями його в Єлисаветграді називали ще дубом Перуна чи Козацьким. До дуба – велетня приходили козаки, які свято вірили, що дуб дасть їм силу, стійкість, мужність.
        Ним милувалися корифеї українського театру, і він дарував їм натхнення.
        В 30-і роки ХХ ст. на місці «столітнього» дуба залишився величезний пеньок. В діаметрі дуб був 1,43 м. і річні кільця відшліфованого зрізу з пня свідчили, що йому не сто років, а 473. Зріз зберігався в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї і був знищений під час війни 1941-1945 рр. Отже, насправді дуб почав своє життя з жолудя ще у 1462 році…
        На світі існує більше 600 видів дуба. Один з них – єлисаветградський дуб – дуб звичайний, який був свідком народження нашого міста, його строкатої історії. Він був символом, емблемою, гордістю, улюбленцем міста.

Природознавчі цікавинки «Земля заповідна»

       Чи відомо вам?

        В Україні росте 43 дерева, яким 1000 і більше років. Серед цих дерев – і чотири дуби з Черкаської області, один дуб з Рівненської області, два дуби із Львівської області, два дуби із Закарпатської області, два дерева ростуть в Криму. Серед них найстаріший велетень мешкає в Закарпатті, в селі Стужиця. Його називають не інакше, як Дід-дубом. Дерево тут шанують, а от щодо точного віку сперечаються. Одні вважають дерево тисячолітнім, дехто переконаний, що Дідо-дубу не менше 1200 літ.
        Невід’ємною частиною парку були, та й залишилися, його мешканці: сови, черепахи, білки, карликові чаплі, синиці, солов’ї. А ще цікаво те, що в парку є місця з кримським мікрокліматом, де вже в лютому квітує мати-й-мачуха, ростуть фіалки, проліски, дикі тюльпани, шафран.
        

Природознавчі цікавинки «Земля заповідна»:

       Чи відомо вам?

1. Які ще є весняні квіти? (Ряст; кульбаба; гіацинт; нарцис; первоцвіт; медунка; сон-трава; конвалії; крокуси та інші).
2. Як колись називали пролісок? Чому? («Пролізок» – від слова «пролазити», бо ще тільки починає танути сніг, а вже тягнеться вгору цупкий, зелений паросток).
3. Яку особливість мають листочки мати-й-мачухи? (Листки лапаті, широкі. Знизу вкриті білим пухом, теплі і лагідні, як мамині руки, зверху – гладенькі і холодні, як у мачухи).
4. В якій країні відзначають свято конвалії? (У Франції щорічно у першу неділю травня відзначають свято конвалії. Конваліями прикрашають житло і одяг, проходять різні святкові заходи).
5. Як ще називають квітку горицвіт? (Адоніс весняний; жовтотисячник; жовтоцвіт; польовий кріп; мохнатик; купавник).
6. Які є легенди про весняні квіти? (Наприклад, легенда про квітку «Первоцвіт весняний», знайому, як примула. У апостола Петра були ключі від царства небесного. Йому повідомили, що нечестиві з підробними ключами намагаються потрапити до раю без його дозволу. Вражений цією звісткою апостол випустив з рук в’язку своїх золотих ключів. Долаючи відстань від зірки до зірки, вона зрештою впала на Землю і глибоко загрузла. Згодом із неї виросла жовта, схожа на ключі апостола, квітка. І кожен рік на місці падіння ключів виростають квіти, котрі відчиняють двері до теплої погоди і теплого літа).
7. У творах яких письменників та поетів згадуються весняні квіти, які ростуть на території парку? (Б. Грінченко «Перші проліски»; В. Чумак «Бризки пролісок», В. Пархоменко «Пора підсніжників»; З. Мензатюк «Дощиковий цвіт»; О. Копиленко «Сон-квітка» та у творах наших земляків: С. Шевченко «Весняні квіти»; Л. Баранова «Горицвіт»; В. Кондратенко-Процун «Весняний сон»; В. Базилевський «Мати-й-мачуха»; А. Корінь «Сон-трава»; В. Бровченко «Червень. Квіти» та інші).
8. Які є загадки про перші весняні квіти? 
   

           а) Із перлин разочок
             зелений листочок.
             Аромат духмяний
             Тішить ліс весняний (Конвалія).
           б) Лист зелений не пропав,
            а під снігом задрімав,
            щоб у синю сукенчину 
            oдягнуть весняну днину. (Барвінок).
           в) Я найпершим зацвітаю
            Синім цвітом серед гаю.
            Відгадайте, що за квітка,
             Бо мене не стане влітку. (Пролісок).

       На початку 70-х років ХХ ст. сад з нагоди 30-річчя Перемоги над фашистськими загарбниками перейменували на парк Перемоги й надали статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.
            В 60-х роках минулого століття кіровоградці отримали новий парк культури і відпочинку – Дендропарк.
        Закладали його під час суботників і недільників робітники, службовці, студенти, учні шкіл. На тодішній околиці м. Кіровограда було створено мальовничий парк, який став легенями міста і улюбленим місцем відпочинку кіровоградців. Тут було висаджено близько 50 різноманітних видів дерев і кущів. 1972 року парк було віднесено до категорії парків-пам’яток місцевого значення. На момент відкриття в парку було сім атракціонів, зелений театр, танцювальний майданчик.
         Йшли роки. 2001 року підприємство «Корпорація ХХI сторіччя» почало відродження паркової зони, яка в попередні роки була запущена. Основною метою було зберегти всі досягнення, створити ландшафт зеленої зони, реставрувати наявні атракціони, придбати нові, побудувати дитячі майданчики та місця відпочинку.

       Сьогодні в Дендропарку є 40 атракціонів, які відповідають світовим стандартам індустрії розваг і проходять державну сертифікацію. Є літній кінотеатр, зоомістечко, поля пляжного футболу і волейболу.
       Парк займає площу 45 га, 33 з них відведено зеленим насадженням і ландшафтним куточкам. Основу насаджень складають місцеві породи дерев – дуб, ясен, клен, горобина, липа, проте в окремих композиціях представлені екзотичні види: айлант, бундук, катальпа, ірга канадська, тамарикс, жасмин садовий та інші. Парк став домівкою для птахів: синиць, сойок, дятлів, горлиць, сорок. Улюбленицею дендропарку стала сім’я білок. Справжньою родзинкою є мільйони тюльпанів, які щорічно радують всіх відвідувачів парку. Найгарніший парк – весною, в період квітування тюльпанів. Їх висаджено сотні різних сортів і у великій кількості. Вони квітують всюди – і в траві, і між деревами, утворюючи неповторні квіткові картини та візерунки.

Природознавчі цікавинки «Тюльпани – радість і краса»

       Чи відомо вам?

        Історія квітки тюльпан. Перша згадка про тюльпан прийшла до нас із Персії. В ХI ст. вона була згадана в поемі Омара Хайяма. Припускають, що від перського слова «дульбаш», що означає турецьку чалму, відбулася назва «тюрбан», яке, в свою чергу, дало назву квітці, схожій на цей головний убір, - тюльпану. Тюльпани швидко підкорили весь світ. З Персії вони потрапили до Туреччини і тут, починаючи з ХII ст., зайнялися їх цілеспрямованим культивуванням. Саме Туреччина стала батьківщиною багатьох сортів цих дивовижних квітів. Тут їм дали назву Lale. Ім’я Лола і тепер є одним із розповсюджених східних жіночих імен. Перший час ці квіти зустрічалися тільки в садах знатних людей.

        У 1558 р. тюльпани завезли до Західної Європи. Невдовзі вони потрапили до ботанічного саду голландського міста Лейден. Голландію охопила своєрідна «епідемія тюльпаноманії». Заморська квітка стала дорожчою за зерно, ліс, алмази, золото. За квітку тюльпана можна було придбати навіть маєток. І тільки завдяки Голландії тюльпани змогли стати більш доступними для простих смертних. Голландці займаються культивуванням квітів з 1634 р.
        Щорічно Голландія експортує в інші країни до 2 млд. цибулин. На території нашої країни росте близько 100 видів цієї квітки.)

1. Яка квітка стала символом Голландії? (Тюльпан).
2. В якому місті на землі від ранньої до пізньої весни квітнуть 7 млн. тюльпанів? (в м. Койкенгоф. Нідерланди (Голландія).
3. Із якої квітки народилася Дюймовочка (Г. Х. Андерсен «Дюймовочка»)? (Із тюльпана).
4. Які поети, письменники можуть «висадити» «Тюльпанову алею» із своїх творів? (Антонич Богдан-Ігор «Тюльпани два…», «Тюльпани»; Костецький А. «Квіткові сни»; Костенко&nbЛ. «Весна підніме келихи тюльпанів»; Рачинська С. «Алеєю тюльпанів…»).

        Географічне розташування парку дуже вдале – багато доріг іде через Кіровоград, тож до нас дуже зручно приїздити. А дендропарк сьогодні – візитна картка міста. Цікаво оформлені водні джерела: басейн, каскади, фонтани, водопади. Звертає на себе увагу своєрідний «острів скарбів» зі штучною пальмою і гротом. Поверхня його викладена камінням різного розміру, по яких стікають в басейн прозорі струмки. Тепер це знову улюблене місце відпочинку кіровоградців і гостей міста. Вони милуються цією красою і насолоджуються рукотворною благодаттю. Тюльпани квітнуть півтора місяця, а далі будуть лілії, петунії, рози, чорнобривці та інші квіти.

Природознавчі цікавинки «Квіткова мозаїка»

        Дивлячись на таке різноманіття квітів, подумки можна сплести степовий віночок не лише нарвавши квітів і зела, а й – з поетичних рядків наших земляків.
        Наприклад, з таких як у Марфи Бондаренко – народної поетеси з с. Орлова Балка (поблизу м. Знам’янки):

                        Де ж поділися сокирочки,
                        Що цвіли украй лужка…
                        Голубіли, ніби очі,
                        В мого милого дружка.
                        Чи скосили косарики
                        Та згребли їх у валки?
                        Чи зірвали їх дівчата
                        Й повплітали у вінки?

        Або із збірки Володимира Базилевського «Колодязь» вірш «Забуваємо трав імена»:

        Озовися, билинко – стеблинко! –
        Як же звать тебе?
        Васильок.
        Мальва.
        Шандра.
        Чебрець.
        Материнка.      

        Чи вірш «Червень. Квіти» із збірки Володимира Бровченка «Повернення богородиці»:

        Вечірня зірка розтуля долоні.
        Причілок чорнобривцями пропах.
        І подих ріднокраю біля скроні,
        І присмак надвечір’я на губах.
        Заграли грамофончики настурцій
        Джміль до троянди жадібно приник,
        Пославсь барвінок – ніде клюнуть курці.
        Усе довкола – нібито квітник.

        Краса дійсно врятує світ, тому що вона лікує і рятує душі, робить людей світлішими і добрішими.

Запрошуємо ознайомитися з літературою по темі

Книги і публікації

1. Верстюк О. Чи стане Міський сад знову улюбленим парком? / О. Верстюк // Вечірня газета. – 2007. – 2 листопада. – С. 4.

2. Домаранський А. Природні умови. Ресурси. Екопроблеми / А. Домаранський // Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність / за заг. ред. О. Чуднова. – Кіровоград, 2008. – С. 32-58.

3. Дуби-велетні // Ковальчук М. М., Журавський В. В. Степ і ліс. Минуле і сучасне лісівників Кіровоградщини / М. М. Ковальчук, В. В. Журавський. – Кіровоград, ВАТ «Кіровоградське видавництво», 2004. – С. 197-198.

4. Матівос Ю. Легендарні символи міста-ювіляра / Ю. Матівос // Кіровоградська правда. – 2009. – 22 вересня. – С. 6.

5. Парки // Матівос Ю. М. Вулицями рідного міста / Ю. М. Матівос. – Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД, 2008. – С. 87-88.

6. Момот Л. Микола Онул: Вірю, що з нашого дендропарку розпочнеться відродження Кіровограда / Л. Момот // Народне слово. – 2008. – С. 4; фото.

7. «Ненастоящая тюрма», крепость и городской парк // Маленький Париж: авт. – составители В. В. Петраков, В. П. Машковцев. – М.: Пинакотека, 2004. – С. 201-229.

8. Степанова О. Застроить нельзя восстановить / О. Степанова // Украина – центр. – 2008. – 22 февраля. – С. 10-11.

9. Несен А. «В городском саду играет духовой оркестр»: Елисаветграду – 250 / А. Несен // Елисаветградские ведомости. – 2004. – 16 января.

10. Ножнов М. Стояв дуб зелений / М. Ножнов // Кіровоградська правда. – 1996. – 20 лютого. – С. 3.

11. Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення // Заповідні куточки Кіровоградської землі: під ред. докт. біол. наук Т. Л. Андрієнко. – К.: «Арктур – А», 1999. – С. 199-201.

12. Слюсаренко-Форманчук В. Міський сад / В. Слюсаренко – Форманчук // Кіровоградська правда. – 2004. – 31 серпня. – С. 3.

Інтернет-ресурси

1. Парки м. Кіровограда [Електронний ресурс]: [Городские парки Кировограда – Справочник Украины]//[веб-сайт]. – Режим доступу: namapi.com.ua/kirovoqrad/parki–i–sady/ЄЮnamapi.com.ua/kirovoqrad/parki–i–sady/.

2. Парки м. Кіровограда [Електронний ресурс]: [Дендропарк в Кировограде – 100 + Уголков Украины] // [веб-сайт]. – Режим доступу: 100 travels.com.ua/dendropark–v–Kirovoqrade/.

3. Парки м. Кіровограда [Електронний ресурс]: [Дендропарк, Кировоград – Doroqa. UA] // [веб-сайт]. – Режим доступу: www.doroqa.ua/poi/Kirovjqradskaya/Kirovoqrad/Dendropark/.

4. Парки м. Кіровограда [Електронний ресурс]: [Дендропарк: Сказочный уголок в – центре Украины ждёт вас] // [веб-сайт]. – Режим доступу: "www.dendropark.com.ua/.

5. Парки м. Кіровограда [Електронний ресурс]: [Категорія: Парки Кіровограда – Вікіпедія] // [веб-сайт]. – Режим доступу: uk.wikipedia.orq /…/ Категорія: парки Кіровограда…

6. Парки м. Кіровограда [Електронний ресурс]: [Кировоградский дендропарк – страна тюльпанов]//[веб-сайт]. – Режим доступу: Ladies.zp.ua.

7. Парки м. Кіровограда [Електронний ресурс]: [Кировоград – Парки, скверы – qia - kirovoqrad] // [веб-сайт]. – Режим доступу: www.qia–kirovoqrad.in.ua/index.php?cat.

8. Парки м. Кіровограда [Електронний ресурс]: [Парки и скверы Кировограда – Кировоград: каталог…] // [веб - сайт]. – Режим доступу: kirkat.com.ua.

9. Парки м. Кіровограда [Електронний ресурс]: [Парки Кировограда – Интересный Кировоград - Foursquare] // [веб-сайт]. – Режим доступу: https://ru.foursquare.con/kirov–ua/Iist/.

10. Парки м. Кіровограда [Електронний ресурс]: [Парки Кіровограда, фото, адреси, карти. Парки Кіровограда] // [веб-сайт]. – Режим доступу: ukraina.turmir.com.