Вулиця Миколи Зерова

        Вулиця Чехова була перейменована на Миколи Зерова рішенням Кропивницької міської ради від 27.02.2024 р. №1837 «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків, проїзду».

        Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський) м. Кропивницький.

        Антон Павлович Чехов – російський письменник, прозаїк, драматург, публіцист, лікар та громадський діяч українського походження.

Зеров Микола

        Микола Зеров народився 26 квітня 1890 р. у м. Зінькові на Полтавщині. Батько Зерова був учителем, потім – завідувачем міської школи, інспектором народних шкіл. Мати – з дрібного землевласницького роду Яреськів з-під Диканьки.

        Початкову освіту М. Зеров здобув у Зіньківській міській школі, якою завідував батько. У 1900-1903 рр. Зеров навчається в Охтирській гімназії, а досягнувши тринадцятилітнього віку, сам приїжджає до Києва і подає документи і був зарахований до гімназії.

        У 1908 р., Зеров вступив на історико-філологічний факультет університету св. Володимира в Києві. Після закінчення університету, Зерова призначають на посаду викладача історії Златопільської чоловічої і жіночої гімназії.

        У ці роки Микола Зеров увійшов до елітарного гуртка діячів українсь-кої культури, що гуртувався довкола Георгія Нарбута. До нього також входили Павло Тичина, Лесь Курбас, Вадим Модзалевський.

        З 1923 р. М. К. Зеров працює професором української літератури у Київському інституті народної освіти, а 1 жовтня 1930 р. він очолив кафедру української літератури в цьому навчальному закладі. Викладацька робота в університеті триватиме одинадцять років, аж поки М. К. Зерова не звільнять не з його волі.

        Київський період життя вченого і поета, зокрема час його викладання в ІНО, – найбільш плідний у творчості Зерова та інших неокласиків. Крім викладання в Київському ІНО, М. К. Зеров ще читав лекції у Другій торговельно-промисловій школі та в Київському кооперативному технікумі. У зимовому семестрі вів спецкурс з української літератури в Археологічному інституті при науково-дослідній кафедрі мистецтвознавства, де й гуртувалася в основному молодь зі старих інтелігентних родин.

        В 1935 р. М. Зеров виїхав до Москви. Він намагався одержати замовлення на переклади, влаштувався на службу по лінії кіно. Миколу Зерова заарештували і привезли до Києва. Його звинуватили у приналежності до терористичної організації.

        У 1936 р. М. К. Зеров перебував у пересильній тюрмі в Ленінграді. А в червні того ж року його доправили до Соловецького табору. Миколу Костьовича влаштували прибирати господарчі служби, потім – до табірної бібліотеки за бібліографа. У вільний час він перекладав «Енеїду» Віргілія.

        Микола Костьович помер у лікарні 1937 р. Насправді ж його було розстрі-ляно за постановою «особливої трійки» УНКВС по Ленінградській області З листопада 1937 р. разом з П. Филиповичем, Марком Вороним і Б. Пилипенком.

        У 1958 р. М. К. Зерова було реабілітовано.

        Помер 26 травня 2004 року в Києві внаслідок тяжкої хвороби, похований на Байковому кладовищі.

Дізнатися більше:

Книги

Матеріали взяті з книги Київський національний університет імені Тараса Шевченка: Незабутні постаті / [Авт.-упор. О. Матвійчук, Н. Струк; Ред. кол.: В. В. Скопенко, О. В. Третяк, Л. В. Губерський, О. К. Закусило, В. І. Андрейцев, В. Ф. Колесник, В. В. Різун та ін.]. – Київ: Світ Успіху, 2005. – С. 350-351.