Вулиця Вознесенська

        Вулиця Свердлова була перейменована на Вознесенську (історична назва). Вулиця, яка перейменована у межах закону про декомунізацію розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» від 19 лютого 2016 року №24.

        Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський) м. Кропивницький.

        Яків Михайлович Свердлов – російський радянський політичний і державний діяч, революціонер єврейського походження, більшовик. Йому приписують розгін Установчого зібрання та дозвіл на розстріл царської сім’ї.

Вознесенська

        Назву Вознесенської вулиці започаткувала Вознесенська церква, яка знаходилася на місці садку комунального закладу «Кущівська гімназія міської ради міста Кропивницького». До церкви можна було потрапити також з Херсонської вулиці. При храмі була церковно-приходська школа і приватний будинок служителя церкви. З усього комплексу залишилася будівля, де зараз знаходиться бібліотека-філія №5. Будинок, де знаходиться бібліотека, був споруджений наприкінці ХІХ століття, в 1877 році на одній із найстаріших околиць Єлисаветграда – Кущівці.

        Сама церква побудована раніше, перебудована в 1815 році стараннями соборних священнослужителів та за підтримки купця Микити Проніна.

        Спочатку існувала дерев’яна цвинтарна Петро-Павлівська церква в передмісті Балки. Церква ця, з будівництвом купцем Романченко нової кам’яної цвинтарної церкви, перенесена в 1871 році в передмістя Кущівка, з іі матеріалів, за новим планом, затвердженим високопреосвященнійшим архієпископом Херсонським і Одеським Димитрієм, побудована в 1871 році нова церква з освяченням переділу в ім’я Усіх Святих – у 1873 р. Остаточно відбудовано з освяченням середнього престолу в ім’я Вознесіння Господнього – у 1877 році.

        Будівництво нової церкви здійснено, крім матеріалу отриманого зі старої Петро-Павлівської церкви, на доброчинні пожертвування громадян міста приблизно до 19000 карбованців. Будівельниками її були: Андрій Андрійович Фалєєв, Зіновій Карпович Семененко та Опанас Федорович Журавський.

        Вознесенська церква була названа на честь одного із великих християнських свят – Вознесіння Господнього, що відзначається віруючими на 40 день після Великодня.

        В Євангелії стверджується, що:
        - після воскресіння Ісус являвся ученикам;
        - в якийсь момент ці явища припинилися;
       - незважаючи на фізичну відсутність, Ісус як і раніше духовно присутній у Своїй церкві. Інші автори Нового завіту згодні з цим. Апостол Павло пише, що Бог воскресив Христа з мертвих, «посадивши на небі праворуч Себе», а в Посланні до євреїв говорить про це так: Ісус «засів на правиці величности на висоті».

        Для Ісуса Христа вознесіння було необхідно, щоб Він вступив в небесну «славу», в якій Він буде сидіти по праву руку Отця, поки всі Його вороги не будуть переможені. Вознесіння – доказ прославлення і переваги Христа над такими героями старого завіту як Давид. Завдяки вознесінню, Він піднявся над усіма, щоб наповнити все, прийняв «Ім’я, що вище над всяке ім’я».

        Значення Вознесіння Христа для християнина можна сформулювати в чотирьох пунктах.

        По-перше, без цього не був би можливий дар Святого Духа. Без вознесіння у церкві був би Ісус, територіально знаходиться в одному місці, а не присутній духовно всюди, де «двоє чи троє зібрані в ім’я Його».

        По-друге, так як Ісус, який був воістину людиною, вознісся на небеса, люди теж можуть потрапити туди. Ісус вирушив туди, щоб «приготувати місце» для Своїх послідовників. Ті, хто «у Христі», повинні сподіватися, що колись теж піднесуться і будуть з Ним.

        По-третє, піднесення доводить, що жертва Христа була ефективна і прийнята Богом. Ісус пройшов небеса і увійшов в присутність Бога, яке описується як внутрішнє святилище небесного храму, справжнього храму, копією якого є храм земний. Принесений один раз в жертву Богу, Христос сів на престолі, що показує: повторення жертви не потрібно.

        По-четверте, вознесіння означає, що на небесах присутня людина, яка співчуває людству і здатна бути заступником за нього. Ісус пройшов через всі стадії людського досвіду – народження, зростання, спокуси, страждання і смерть, – тому Він може бути ефективним посередником між людьми і Богом на небесах.

        Вознесіння Христа переконує церкву в тому, що Бог розуміє становище людей, тому християни можуть сміливо приходити до Нього зі своїми молитвами. Таким чином, вознесіння Христа є невід’ємною частиною навчання нового завіту. Воно є основою для визнання небесного статусу Христа, а також для впевненості і вірувань християн.

Дізнатися більше:

Книги

Исторический очерк г. Елисаветграда / составил и издал А. Н. Пашутин. – Елисаветград : Лито-тип. Бр. Шполянских, 1897. – 311 с. : ил.

Публікації

Вознесіння Господнє // Наше місто. – 2022. – 2 червня. – С. 4.

Вознесіння Господнє : народні звичаї та прикмети // Нова газета. – 2022. – 26 травня. – С. 8.

Вознесіння Господнє – це останній день перебування Ісуса Христа на землі // Нова газета. – 2021. – 3 червня. – С. 8.

Історія Акимівського // Наше місто. – 2015. – 2 липня. – С. 4.

Классова О. Історія Петропавловського і Вознесенського храмів м. Єлисаветграда / Классова О. // Елисаветградские ведомости. – 2004. – 10 сентября . – С. 1.

Котлярова С. Кущівка відкрила вічне кохання / С. Котлярова // Наше місто. – 2016. – 28 квітня. – С. 4 : фото.

Назаренко Є. Вознесіння Господнє / Є. Назаренко // Наше місто. – 2018. – 10 травня. – С. 14.