Вулиця Василя Харцієва

        Вулиця Бєлгородська була перейменована на Василя Харцієва рішенням Кропивницької міської ради №1556 «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків» від 04.05.2023 р.

        Білгород – етнічна українська територія, українське місто, що входило до складу Української Народної Республіки та Української Держави. Місто Білгород було тимчасово окуповане Росією у 1919 році. Українська Народна Республіка не визнала російської окупації міста. На момент примусового відділення від Харківської губернії у 1919 в місті проживало більше 56% українців.

Василь Харцієв

        Харцієв Василь Іванович (31 грудня 1866 р., Катеринослав (тепер Дніпропетровськ) – 29 листопада 1937 р., Кірово, (тепер Кіровоград)) – педагог, мовознавець і теоретик літератури залишив важливі праці з питань лінгвістичної теорії поетичної творчості, педагогіки і методики викладання російської і української мов.

        Відомий учений та педагог, засновник кафедри української мови та літератури, перший професор ЦДУ ім. В. Виннниченка.

        Навчався в Харківському університеті, був улюбленим учнем Олександра Потебні, одним із активних представників харківської психологічної школи в лінгвістиці. Автор праць з мовознавства, теорії літератури й методики викладання мови та літератури. Завдячуючи йому вітчизняна та світова наука збагатилася кількома цінними працями Олександра Потебні – він відредагував та видав рукописи свого вчителя, які знаходилися неупорядкованими в його архіві.

        У 1908 році переїздить до Єлисаветграда, де й очолює Єлисаветградське громадське комерційне училище і одночасно викладає в реальному училищі, де саме в той час навчався Євген Маланюк. Під його керівництвом комерційне училище (воно знаходилося на вул. Дворцовій, там, де зараз стоїть пам’ятник першому трамваю) стало одним з найкращих навчальних закладів. Науковець запропонував і започаткував такі ідеї:

        Навчання протягом 7 років в училищі. За цей час діти здобули спеціальну освіту.

        Мультилінгвальне навчання, тобто вивчення кілька мов.

        Навчання хлопців і дівчат разом, за однією програмою.

        Демократичне управління.

        Спільне дозвілля учнів і вчителів, уроки поза стінами навчального закладу. Навчальний та виховний процес у цій школі, де за сім років навчання діти отримували загальну і, водночас, спеціальну освіту, відзначався повагою до учня як особистості, демократизмом. Важливо наголосити, що на відміну від інших навчальних закладів імперії, в цьому училищі відчувалась прихильність до українськості. Тут проводилися вечори з українською тематикою (збереглася світлина, у якій учні училища, що брали участь у виставі, були одягненні в українські строї).

        Для того часу це були надзвичайно сміливі акції. Проукраїнськість Харцієва проявилася в активному сприйнятті лютневої революції 1917 року, а також у тому, що він, багатолітній викладач російської словесності, став викладачем української мови, завідувачем відповідної кафедри.

        Після приходу більшовицької влади, коли комерційне училище разом з гімназіями та реальним училищем, перестало існувати, Василь Харцієв зайнявся підготовкою педагогічних кадрів, організовуючи та очолюючи різного роду учительські курси. У 1921 році були організовані Єлисаветградські вищі трирічні педагогічні курси, керівником яких протягом кількох років (1922-1924 pp.) був Харцієв. (Шлях, розпочатий у 1921 році організацією Єлисаветградських вищих трирічних педагогічних курсів, завершився утворенням у 1997 році педагогічного університету, якому зараз виповнюється 100 років). Саме в цей час Харцієву було присвоєне звання професора. Подальша трансформацій педагогічного закладу проходила через такі етапи: інститут соціального виховання (1930-1933 pp.), педагогічний та учительський інститут (1933-1941 pp.).

        У цих закладах Харцієв викладав українську мову, методику вивчення її в школі та теорію літератури. З 1 вересня 1934 року, коли була організована кафедра української мови і літератури, він був її завідувачем.

        Коли ж процес українізації був перерваний, життя першого професора нашого університету значно ускладнилося. Василя Харцієва не розстріляли в Сандармосі, не вислали в сибірські концтабори. На нього писали доноси, за ним стежили. Він був високоосвіченим, порядним, незалежним, з прекрасно розвинутим аналітико-критичним мисленням. Користувався величезною повагою як учений та викладач. І через те, що був наділений такими чеснотами, він не вдавався до широко розповсюдженої у той час комуністично-більшовицької риторики. Влада не любила таких. Тому він був арештований і кілька місяців перебував у в’язниці в дуже важких умовах.

        Хворого та знесиленого його відпустили додому. Через кілька днів помер. Сталося це 29 листопада 1937 року.

Дізнатися більше:

Книги

        Між Бугом і Дніпром : науково-краєзнавчий вісник Центральної України / Кіровоград. обл. орг. Націонал. спілки краєзнавців України, Держ. архів Кіровогр. області; ред. О. О. Бабенко [та ін.]. – Кропивницький : Центрально-Українське вид-во, 2014. – Вип. 16. – 2021. – 420 с. – Бібліогр. в кінці ст.

        На сторожі духовності і слова : збірка есеїв про Василя Харцієва, Миколу Смоленчука, Леоніда Куценка, Василя Марка, Володимира Панченко. – Кропивницький : РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021. – 123 с.

        Постолатій Віталій. Педагогічна освіта на Кіровоградщині (1865-1965) / Віталій Постолатій. – Кіровоград : [б. в.], 2006. – 144 с. – Бібліогр.: C. 142-143.

        Шепель Федір Олександрович. Ніхто не хотів помирати, або Репресований Єлисавет-Зінов’євськ-Кірове-Кіровоград / Федір Шепель. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – 390 с. : фото.

Публікації

        Босько В. Видатні мовознавці нашого краю: від Віктора Григоровича до Віталія Скляренка / В. Босько // Народне слово. – 2012. – 2 лютого. – С. 1,13 : фото.

        Гур'янова Оксана (доцент КДПУ ім. В. Винниченка). Український педагог : до 150-річчя від дня народження В. Харцієва / Оксана Гур'янова // Народне слово. – 2016. – 18 лютого. – С. 9 : фото.

        Зленко Г. Потебнянець Василь Харцієв / Г. Зленко // Науковий світ. – 2006. – №1. – С. 29-30.

        Калініченко Н. Василь Харцієв: підготовка педагогічних кадрів. // Історико-педагогічний альманах. – 2012. – №2. – С. 55-59.

        Любарський Роман. На честь 150-річчя Василя Харцієва / Роман Любарський // Народне слово. – 2016. – 4 лютого. – С. 9.

        Постолатій В. Творець нової школи в Єлисаветграді : до 140-річчя від дня народження В. І. Харцієва / В. Постолатій, О. Гур'янова // Освітянське слово. – 2005. – №11. – С. 6.

        Постолатій В. Перший професор Василь Іванович Харцієв (1866-1937) // Постолатій В. Педагогічна освіта на Кіровоградщині (1865-1965). – Кіровоград. 2006. – С. 71-97.