Вулиця Сугокліївськa

        Вулиця Кіровоградська була перейменована на Сугокліївську розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» №24 від 19.02.2016 р.

        Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський) м. Кропивницького.

        Кіровоград (у 1939-2016 роках) – місто в Україні, адміністративний центр Кропивницької міської територіальної громади, Кропивницького району та Кіровоградської області. Нині місто Кропивницький.

Сугоклія

        Сугоклія, Сугоклея (Сугоклія-Кам’янувата, рідковживане – Сухоклія) – річка в Кропивницькому.

        Витік річки розпочинається у розлогій балці села Солдатське Новоукраїнського району, річка впадає у Інгул неподалік мікрорайону Гірник та Завадівки. На Сугоклії розташовані села Миколаївка, Карлівка, Соколівське та м. Кропивницький.

        Найперший документ, який фіксує цей топонім за 1698 рік, називає його урочищем Сугаклія. Урочище Сугоклій народило багато переказів і міфів своєю загадковою історією.(Його сучасні межі окреслимо вздовж берегів річки Сугоклії від вулиці Автолюбителів на Балашівці до Прирічної на Никонорівці).

        Саме у ньому відбулася подія, яка вписала Сугоклію в історію. Сталася вона під час нескінченних російсько-турецьких війн.

        Гетьман Іван Мазепа, дізнавшись про намір загону татар здійснити глибокий рейд у тили Війська запорозького, дав завдання кошовому отаману Івану Гусаку вийти із загоном компанійців Павла Федоріва назустріч ворогу і зупинити його. Козаки отаборилися у скелях урочища, три місяці «терплячи від страшного холоду і нестатків, довго чекали босурманів і нарешті, уже в травні, 20 дня дочекалися прибуття в урочище Сугаклію одного білгородсько-ногайського загону з 76 чоловік під керівництвом Давлет-аги... Козаки хоробро напали на татар, поки ті не встигли стати кошем, і зав’язали з ними бій. Він тривав дві години. Нарешті, коли під Давлетом-агою вбили коня, він сів на іншого коня й кинувся навтіки, за ним помчав і весь його чамбул. Тоді козаки поскакали слідом за татарами й одних з них побили в полі, інших розігнали, а ще інших, шістьох, полонили й відвезли гетьману». Мазепа відіслав полонених до Москви, там їх допитали і одержали цінні дані щодо планів татар. За доставлені вісті Івана Гусака та Павла Федоріва нагородили грошима і подарунками і відпустили додому. (Цитується за Д. Яворницьким).

        У козацьких документах того часу знаходимо дані про зимівники січовиків на Інгулі і Сугаклеї, один з них розміщувався на лівому березі річки, русло якої було на дні урочища. Належав він кошовому Гусаку, був якраз там, де існувала невелика переправа через Сугаклію, біля розлогого дуба, якому на той час було вже понад сто років. Відтоді почала писатися нова історія урочища, яке здебільшого називали річкою.

        Є в українській мові таке слово «суга», «осуга» – масні, клейкі плями на воді. Найбільше їх буває у заплавах річок, порослих очеретом чи осокою, та біля скелястих берегів, бо граніти та інші тверді породи виділяють своєрідні масла, що вкривають водну поверхню. У записах німецького натураліста, геолога і етнографа, академіка Петербурзької АН Петера-Симона Палласа, який з науковою метою побував у наших краях влітку 1794 року, сказано: «Біля Сугаклії є пласти крупнозернистого граніту з блідим польовим шпатом». У реєстрі річок за 1697 рік, внесеному до «Літопису Самійла Величка», згадується річка з назвою Сугаклія і струмок Сугаклайчик.

        Також можливе походження від слова сугак – степовий сайгак, яких, за свідченням Боплана багато водилося на наших теренах.

        Сугоклія-Кам’янувата – права притока Інгулу (басейн Південного Бугу), в який впадає в південно-східній частині м. Кропивницький (за 312 км течією річки Інгул від її гирла). Довжина 44 км. Площа басейну 527 км². Довжина річкового басейну 33 кілометри. Ширина басейну в середньому 13 км, максимальна 16,2 км. Річище помірно звивисте. Використовується на господарські потреби. Є чимало ставків. Бере початок на захід від села Олено-Косогорівка. Тече на схід, згодом на південний схід, потім повертає на північний схід; у межах Кропивницького тече здебільшого на схід і південний схід. Притоки: Лозоватка (права) і невеликі потічки. Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Олено-Косогорівка, Миколаївка, Шевченкове, Карлівка, Нова Павлівка, Новопетрівка, Соколівське, Черняхівка; а також місто Кропивницький.

        Басейн річки розташований в межах Придніпровської височини. В основі басейну річки залягають давні докембрійські породи – граніти, гнейси, чорнокоти, габро-лабрадорити. Грунти – чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на лесових породах. Мають високу природну родючість, хоча в орному шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру.

        Корисні копалини представлені будівельним сировиною. Відомі Кіровоградські родовище вогнетривких глин і гранітне родовище, розташоване на правому березі річки Сугоклеї. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами бурого вугілля (Балашівське Кіровоградське родовище) та урану. Є поклади високоякісного піску, придатного для виробництва скла.

        Є також Сугоклія-Березнувата – річка в Україні, в межах Компаніївської та Кетрисанівської сільських громад Кропивницького району Кіровоградської області. Довжина 61 км. Площа водозбірного басейну 983 км². Глибина річки переважно 0,7-1,2 м, річище завширшки до 5 м. Швидкість течії – до 0,5 м/с (1,8 км/год). Долина широка, рівнинного характеру, майже на всьому протязі трапецієподібна, завширшки до 4 км, завглибшки до 60 м. В середній течії трапляються виходи докембрійських порід (граніти та гнейси). Є багато ставків та Кам’янобрідське (площа водного дзеркала 51 га, об’єм 1,88 млн. м³, с. Криничувате), Софіївське (73 га, об’єм 3,08 млн. м³) та Полум’янське (105 га, об’єм 4,58 млн. м³) водосховища. Використовується на господарські потреби, риборозведення, зрошування. Цікаві у рекреаційному відношенні урочища Розлитий Камінь та Перелосне.

        Річка бере початок біля с. Семенівки. Тече переважно на південний схід, впадає до Інгулу на південь від села Степанівки.

        На берегах річки розташовані: с. Семенівка, с. Криничувате, с. Нечаївка, с. Голубієвичі, с. Софіївка, с. Полум’яне, залізнична станція Бобринець, с. Піщане, с. Олексіївка, с. Сугокліївка.

        Впадає в р. Інгул між селами Степанівка та Борисівка.

        Також є Сугоклія-Комишувата – ліва притока Сугоклії.

        Крім того, існує урочище Сугоклія. (Урочищем фахівці називають будь-яку місцевість, що відрізняється від навколишнього оточення – ділянка лісу серед степу, балка, річкова долина тощо).

Дізнатися більше:

Книги

Матівос Ю. М. Вулицями рідного міста / Ю. М. Матівос. – 2-е вид., оновл. та доповн. – Кіровоград: Імекс ЛТД, 2016. – 186 с.: фото.

Словник гідронімів України. – Київ: Наукова думка, 1979. – С. 538.

Публікації

Кравченко Н. «Морське» минуле Сугоклеї / Н. Кравченко // Народне слово. – 2011. – 15 лютого. – С. 8.

Лісниченко Ю. І попливли по Сугоклеї кораблі / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. – 2012. – 22 червня. – С. 12.

Любарський Роман. Легенда Розлитого каменю / Роман Любарський // Народне слово. – 2019. – 4 квітня. – С. 15: фото.

Полулях С. Битва за берег Сугоклеї / С. Полулях // Наше місто. – 2018. – 18 жовтня. – С. 1, 3: фото. кол.

Попудіна Людмила. Маленький Стоунхендж – Межові камені: Мандруємо Кіровоградщиною / Людмила Попудіна // Кіровоградська правда. – 2021. – 8 квітня. – С. 12: фото. кол.

Слюсаренко-Форманчук В. Міський сад: про один із найстаріших міських садів, що знаходиться на річці Сугоклеї / В. Слюсаренко-Форманчук // Кіровоградська правда. – 2004. – 31 серпня. – С. 3.