Пропонуємо почитати Пропонуємо почитати
Буктрейлери Буктрейлери
Презентації Презентації
Періодичні видання I півріччя
Нові надходження Нові надходження
Конкурси, акції "Ось як це було..." "Майбутнє планети у наших руках!" "Відважним воїнам і рідній Україні – любов і шана!" "Охорона праці – запорука безпечного життя" "Символіка України: вивчаємо, шануємо, творимо" "ЗЕЛЕНЕ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ: дитячий погляд" "Україна - мрія" "Лідер читання" "Творчі канікули" "Бібліотечні сервіси - дітям" «Конституція для всіх: і великих і малих» "Я і мої права" "Дітям світу – сонце й мир!" "Незалежна і єдина – моя Україна!" "Книга і діти, екологія і світ" "НА ОДНІЙ ХВИЛІ" "КНИГОМАНІЯ" "Україна читає дітям"
Безпека в Інтернеті Безпека в Інтернеті
Електронний каталог Електронний каталог

Вулиця Соборнa

        Вулиця 50 років Жовтня була перейменована на Соборну розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» №24 від 19.02.2016 р.

          Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський) м. Кропивницький.

        50-річчя Жовтня – на честь річниці Жовтневого перевороту 1917 р. та встановлення радянської влади. Із переліку назв, шо підлягають перейменуванню і демонтажу відповідно до закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Соборна

        Соборна вулиця – найпоширеніша назва вулиць у містах України. Зазвичай так іменувалися вулиці, де розташовувалися головні міські собори. За СРСР цей міський топонім був відкинутий, адже у руслі боротьбі з релігією, не лише перейменовували вулиці, а нерідко й руйнували храми. Наприкінці 1980-х років у містах України почали повертати назву «Соборна» вулицям.

        Вулиця Соборна є однією з найбільших вулиць мікрорайону Друкарня. Окремі будинки почали зводити тут у 50-х роках для працівників заводу «Червона зірка». Ця вулиця була неофіційним продовженням вулиці Карла Маркса і мала назву 50 років Жовтня.

        У 60-70 роках забудова колись порожніх місць від Фортечних валів до Черемушок повністю завершилася і сформувалася окрема вулиця. Тепер Соборна стала своєрідним торговим рядом, а при злитті її з вул. Академіка Тамма розміщений найбільший у місті продовольчо-промисловий ринок»Колгоспний», який у народі має назву «Критий», а також ринок «Європейський».

        Інший, стихійний ринок, уже понад чверть століття діє на значній площі через дорогу перед входом до Дендропарку. У народі ринок називають Блошиним, бо на ньому можна придбати і продати різні дрібниці для повсякденного побутового користування: від маленького гвинтика і лопати до художньої літератури та верхнього одягу чи взуття.

        У лютому 2016 року рішенням топонімічної комісії при міськвиконкомі вулицю було перейменовано на Соборну. Коріння назви проросло з початку 1990-х років, коли місто охопила топонімічна лихоманка. Члени молодіжного РУХу, тоді дуже популярного серед студентства і молоді, вночі нелегально розклеїли на кількох будинках паперові таблички з написом «Вулиця Соборна». Мався на увазі Грецький (Володимирський) Собор, розташований неподалік початку вулиці. Окремі члени комісії намагалися дати вулиці назву Фортечний проспект, але більшістю голосів була прийнята саме Соборна. З цією назвою відносно молода вулиця міста писатиме подальшу свою історію.

Історія собору

        Історія собору починається з 1766 року, коли грецькі купці заклали в нашому місті дерев’яний храм, який освятили спочатку на честь царя Костянтина, а потім – Володимирської ікони Божої Матері.

        Після зведення дерев’яної церкви у нашому місті був обраний священик, котрий здійснював богослужіння грецькою мовою. До кінця XVIII століття в храмі налічувалося близько тисячі прихожан, з яких греками за національністю були лише купці.

        У 1805-12 роках кам’яну церкву Пресвятої Володимирської Богородиці було зведено на місці старої дерев’яної. Збереглися давні розписи, реставровані 1905 року, тут також розташовувалися кам’яна дзвіниця й будинок настоятеля (1812 рік).

        У 1828 році до святині була добудована триярусна дзвіниця з трьома житловими кімнатами. Також виконана в стилі класицизм, тож гармонійно поєднується з собором.

        У 1922 році в травневих номерах газети «Червоний шлях» є свідоцтво про виконання декрету ВЦВК від 27 грудня 1921 про вилучення церковних цінностей з Грецької церкви. Трагічною сторінкою є зняття церковних дзвонів загальною вагою 4 тонни 610 кілограмів. Ця подія мала місце 1 квітня 1930 року. Хрестів, оправ з ікон більшовиками також було вивезено майже 80 кг для переплавки на метал.

        За історію існування храм ніколи не закривався. Навіть за часів гонінь на віруючих у радянський період був єдиним відкритим собором області.

        По звільненні Кіровограду від німецьких окупантів 1944 року, після руйнування міського Успенського храму, Собор був переведений в храм Володимирської ікони Божої матері, а головний престол нового Собору перейменований і присвячений святу Різдва Пресвятої Богородиці.

        У 1985 році під керівництвом єпископа Кіровоградського і Миколаївського Севастіана здійснено внутрішній розпис собору, позолоту іконостасу та Святих Апостолів Євангелістів.

        Наприкінці 1990 – на початку 2000-х рр. у Кафедральному соборі Свято-Різдва Пресвятої Богородиці в Кіровограді проведено реставраційні роботи.

Дізнатися більше:

Книги

Матівос Ю. М. Вулицями рідного міста / Ю. М. Матівос. – 2-е вид., оновл. та доповн. – Кіровоград: Імекс ЛТД, 2016. – 186 с.: фото.

Свято Різдва Пресвятої Богородиці Кіровоградський Кафедральний собор // Місто і люди: Єлисаветград-Кіровоград: 1754-2004. – Кіровоград, 2004. – С. 295.

Публікації

Богомаз-Кулик Галина. Топонімічна комісія погодила нові назви для понад сотні вулиць Кіровограда / Галина Богомаз-Кулик // Кіровоградська правда. – 2016. – 19 лютого. – С. 2.

Грецька церква // Наше місто. – 2016. – 28 квітня. – С. 9: фото. кол.

200 років Кафедральному собору // 21-й канал. – 2012. – 27 вересня. – С. 6.

«Єлисаветград праправославний: історія і сучасність» // Вечірня газета. – 2012. – 12 жовтня. – С. 12.

Лапіна М. Архіви розповідають... / М. Лапіна // Народне слово. – 2012. – 29 листопада. – С. 8: фото.

Левінська Т. 200-річному собору побажали «Многая лета» / Т. Левінська // Кіровоградська правда. – 2012. – 9 жовтня. – С. 8: фото.

Любарський Р. «Єлисаветград православний: історія та сучасність» / Р. Любарський // Народне слово. – 2012. – 20 грудня. – С. 20.

Любарський Р. Собор Різдва Божої Матері як духовний центр багатьох поколінь єлисаветградців / Р. Любарський // Народне слово. – 2012. – 4 жовтня. – С. 2.

Назаренко Е. Владимирская икона Богоматери: духовное начало / Е. Назаренко // Наша газета. – 2006. – 6 июля. – С. 4.

Несен А. Архієпископ Іоасаф: Важливо відродити не лише храми, а й душі людські / А. Несен // Народне слово. – 2012. – 20 вересня. – С. 3.

Несен О. Диво-писанку подарують Кафедральному собору / О. Несен // Кіровоградська правда. – 2013. – 8 травня. – С. 2: фото.

Несен О. Кіровоградський старець став святим / О. Несен // Кіровоградська правда. – 2013. – 24 вересня. – С. 6: фото.

Никитина Е. «Войди! Христос наложит руки...» / Е. Никитина // Украина-Центр. – 2012. – 20 сентября. – С. 11: фото.

Пасічник Л. З історії Грецької церкви Єлисаветграда / Л. Пасічник // Народне слово. – 2012. – 12 липня. – С. 12: фото.

Собор – у старих фотографіях // Народне слово. – 2012. – 11 жовтня. – С. 1: фото.