|
Вулиця Павла Сніцаря
Вулиця Ленінградська була перейменована на Павла Сніцаря рішенням Кіровоградської міської ради від 11.11.2014 p. №3613.
Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський) м. Кропивницький.
Ленінград – радянська назва російського міста Санкт-Петербурга в 1924-1991 роках.
Сніцар Павло
Сніцар Павло Леонідович (10.07.1976 p., Ульяновка, Кіровоградська область – 23.07.2014 p., Лисичанськ, Луганська область) – військовий діяч, полковник, герой АТО.
Сніцар Павло Леонідович народився 10 липня 1976 року в м. Ульяновці Кіровоградської області. Навчався в Ульяновській школі №2: любив уроки математики і фізкультури, неодноразово захищав честь школи на змаганнях. Його любили друзі за доброту, чуйність, бажання завжди допомогти іншим. Мріяв стати військовим. Після закінчення школи вступив до Хмельницької академії прикордонних військ на факультет МВС. По закінченню був направлений на роботу в Кіровоград до лав внутрішніх військ України, згодом закінчив Київський національний університет внутрішніх справ. Понад 10 років командував стрілецьким батальйоном Криворізької окремої спеціальної моторизованої бригади міліції Центрального територіального командування ВВ МВС.
У грудні 2013 – квітні 2014 рр. він був на Майдані, потім – командирований в Донецьку область, а з червня – брав участь у боях за Лисичанськ.
23 липня 2014 року під час проведення спецоперації по звільненню Лисичанська Луганської області у складі військово-оперативного резерву військової частини 3011 потрапив у засідку терористичного угрупування між м. Северодонецьк та м. Лисичанськ. Намагаючись вивести з-під обстрілу поранених бійців НГУ та ЗСУ, серед яких був і його командир полковник О. Радієвський, П. Сніцар отримав поранення у голову не сумісне з життям.
Наказом командувача Національної гвардії України підполковнику П. Сніцару присвоєно військове звання полковника (посмертно).
Пам’ять
Указом Президента України №651/2014 від 14 серпня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Павло Сніцар зарахований навічно до списку особового складу управління стрілецького батальйону криворізької окремої бригади охорони громадського порядку НГУ. У травні 2015 року у Кіровограді біля входу до військової частини 3011 урочисто відкрито меморіальну дошку на його честь, а поблизу м. Северодонецька – пам’ятник на місці загибелі генерал-майора О. Радієвського, полковника П. Сніцара та солдата І. Коцяра.
В Ульяновці встановили меморіальну дошку на будинку школи №2, в якій навчався Павло Сніцар.
Дізнатися більше:
Публікації
Бажан Валентина. Гірка ціна майбутнього / Валентина Бажан // Народне слово. – 2014. – 7 серпня. – С. 4: фото.
Вулиця Павла Сніцаря з’явилася в Кіровограді // Наше місто. – 2014. – 13 листопада. – С. 1.
Герої не вмирають, вони в наших серцях // Слово і час. – 2014. – 9 грудня. – С. 1: фото.
Іванова Ірина. Кіровоград попрощався з командиром стрілецького батальйону Нацгвардії / Ірина Іванова // Кіровоградська правда. – 2014. – 1 серпня. – С. 1: фото. кол.
Костенко, Світлана. «А так хочеться жити!» / Світлана Костенко // Народне слово. – 2014. – 31 липня. – С. 1, 4: фото. кол.
Пам’ятаймо подвиг Павла Сніцара // Народне слово. – 2015. – 21 травня. – С. 4: фото.
Перейменування на вулицю Павла Сніцаря // Наше місто. – 2014. – 16 жовтня. – С. 1.
Три нові вулиці // Наше місто. – 2014. – 23 жовтня. – С. 2.
|