Вулиця Василя Сліпака

        Вулиця Олега Кошового була перейменована на Василя Сліпака рішенням Кіровоградської міської ради №1477 «Про перейменування вулиць, провулків, тупика» від 09 лютого 2023 року.

        Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський), Некрасівка.

        Кошовий Олег Васильович – один з учасників підпільної організації «Молода гвардія», що існувала в місті Краснодон (нині Сорокине) Луганської області під час Другої світової війни.

Василь Сліпак

        20 грудня 1974 року народився український оперний співак, зірка Паризької Опери, патріот України Василь Сліпак.

        Василь Сліпак народився і виріс у Львові. В його родині ніхто не займався музикою професійною, але Василь з дитинства завжди співав, а в інтерв’ю розповідав, що особливо його підтримував старший брат Орест, який 1983 року, коли Василю було лише дев'ять, відвів його до легендарної львівської хорової капели «Дударик». Саме завдяки капелі та її керівникові Миколі Кацалу сформувався музичний смак і світогляд Василя. Василь Сліпак об’їздив пів світу, виступаючи на найпрестижніших сценах – у Карнегі-голі, Соборі Паризької Богоматері, Варшавській філармонії тощо. Будучи студентом Львівської консерваторії, Сліпак багато гастролював. У 19 років взяв участь у відомому музичному конкурсі в Клермон-Феррані у Франції, здобувши Гран-прі та Приз глядацьких симпатій. Після цієї перемоги кар'єра молодого українського співака стрімко пішла вгору: сольні концерти у Франції, Німеччині, Польщі, а згодом, у 1997 році, Сліпак пройшов конкурс та став артистом Паризької національної опери. Відтоді – допоки не долучився до захисту України на фронті – Василь Сліпак співпрацював із Паризькою оперою.

        Василь Сліпак мав унікальний тембр, що поєднував риси і контртенору, і баритону; неймовірну харизму, яскраву зовнішність – і був справжньою зіркою європейської сцени понад 20 років. Його хотіли бачити всюди. Василя Сліпака завжди було місце для України, де він виступав постійно. Окремою його місією була промоція української класичної та сучасної академічної музики за кордоном.

        Василь Сліпак завжди брав участь у творчих колабораціях та сучасних прочитаннях відомих творів. Так, ще у 1994 році на фестивалі Київ Музик Фествін виконав монооперу Олександра Козаренка «П’єро мертвопетлює». Це твір на однойменний вірш українського поета-символіста Михайля Семенка. Цю монооперу Сліпак виконував багато разів поспіль на сценах у всьому світі, прославляючи як українського поета-футуриста Семенка, так і сучасного композитора Олександра Козаченка.

        У 2013 році, з початком Революції Гідності, Василь Сліпак очолив волонтерський рух у Франції, допомагаючи Україні, брав участь у багатьох мітингах у Парижі.

        У травні 2015 року вперше поїхав добровольцем на фронт. На фронті одразу ж отримав позивний «Міф» – на честь Мефістофеля, героя своєї улюбленої опери «Мефістофель» Шарля Гунно. Доєднався до боїв за Авдіївку. В інтерв’ю казав дуже просто: Як чоловік, можу бути на війні, а як артист – можу робити максимальну промоцію України у Франції. Волонтери, з якими спілкувався Василь Сліпак, в інтерв’ю виданню «Радіо Свобода» згадували: «Василь зізнавався, що не може «сидіти» в Парижі, поки в Україні війна».

        Рішення Сліпака піти на фронт привернуло увагу медіа. Хоча варто зазначити, що кар'єру Сліпак не кидав і продовжив співати у всьому світі, вже будучи добровольцем-воїном.

        Василь Сліпак загинув 29 червня 2016 року в бою в районі смт Луганське (Бахмутський район, Донецька область) близько 6:00 від кулі снайпера, прикриваючи товаришів з кулемету. Похований на Личаківському кладовищі у Львові. У 2017 році йому присвоєно звання «Герой України» (посмертно).

        У своїх згадках друзі та колеги говорять про Василя Сліпака як про надзвичайно освічену, добру, харизматичну, веселу людину з неймовірним почуттям гумору. Сліпак говорив сьома мовами, товаришував з голлівудськими зірками та режисерами. Колеги по Паризькому театру в інтерв’ю «Радіо Свобода» зізнавалися, що «Сліпак хотів бути потрібним та не любив пусті слова», саме тому пішов захищати Україну на фронті.

Дізнатися більше:

Публікації

Від співу до війни: 45 років від дня народження Василя Сліпака // Шкільна бібліотека. – 2019. – №11. – С. 87: портр.

Дичко Христина. Велетень духу: загинув Василь Сліпак / Х. Дичко // Культура і життя. – 2016. – 8 липня. – С. 6: фот. кол.

Жорноклей Ксенія. Пам’яті Василя Сліпака: Український воїн-співак Василь Сліпак загинув 29 червня 2016 року в бою на Донеччині від кулі російського снайпера / К. Жорноклей // Українська культура. – 2016. – №5. – С. 78-79: фот. кол.

Ім’я патріота – на національний рівень: вшанування пам’яті Василя Сліпака // Культура і життя. – 2017. – 13 січня. – С. 7: портр.

Пастернак Надія. Смерть, що промовляє...: Львів попрощався із загіблим в АТО оперним співаком Василем Сліпаком / Н. Пастернак // Культура і життя. – 2016. – 8 липня. – С. 5: портр.

Починайко Марта. Світлої пам’яті Василя Сліпака / М. Починайко // Літературна Україна. – 2016. – 28 липня. – С. 12.

Солодка Е. Віра і світло: релігія у житті Василя Сліпака / Е. Солодка // Культура і життя. – 2017. – 21 липня. – С. 7: портр.

Тарасова Єлизавета. Доленосна роль Міфа: вшанування пам’яті Василя Сліпака / Є. Тарасова // Культура і життя. – 2017. – 21 липня. – С. 6: фот.

Тарасова Єлизавета. Життя як вогняна зірка: вшанування пам’яті Василя Сліпака / Є. Тарасова // Культура і життя. – 2017. – 21 липня. – С. 9: фот.