|
Провулок Мирослава Скорика
Провулок Гастелло було перейменовано на Мирослава Скорика рішенням Кропивницької міської ради від 27.07.2023 р. №1659 «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків, проїзду».
Провулок знаходиться в Подільському районі (Ленінський) м. Кропивницький.
Гастелло Микола Францович – радянський льотчик часів Другої світової війни.
Скорик Мирослав Михайлович
Мирослав Михайлович Скорик – видатний український композитор, музикознавець, Герой України, Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України (2006-2010 рр.), художній керівник Київської опери (2011-2016 рр.), Національна легенда України.
Відомий як автор мелодій «Карпатський концерт», «Три українські весільні пісні». Справжнім шлягером стала його музика до кінофільму «Високий перевал». Також автор опери «Мойсей», балетів «Каменяри» і «Мадам Батерфляй». Мирослав Скорик – легенда української музики, автор «Мелодії», яка стала справжнім символом національної душі. Композитор характеризує цей твір такими словами: «Моя «Мелодія» годиться для будь-яких переживань – несправедливість, співчуття, надія… Після виходу фільму я зробив обробку цього твору ще й для скрипки». Його творчість – це синтез глибокого національного коріння, світової музичної культури та надзвичайної людяності. Він був не лише митцем, а й духовним орієнтиром для кількох поколінь українців.
3 липня 1938 року в сім’ї львівських інтелігентів: історика та фольклорриста Миколи Скорика та викладачки хімії Марії-Соломії Охримович-Скорик народився хлопчик. Його назвали Мирославом.
Композитор ще з дитинства перебував у оточенні музики. Хоча його батьки не були професійними музикантами, однак тато грав на скрипці, а мати – на фортепіано. Крім того, Мирослав був родичем відомої на увесь світ української оперної співачки Соломії Крушельницької. Оскільки вона – рідна сестра його бабусі – Олени Крушельницької-Охримович. Саме видатна артистка помітила музичний талант Мирослава Скорика. Так, артистка помітила надзвичайно точний слух дитини та наполягла, щоб його віддали на навчання до Львівської музичної школи.
Однак у 1948 році сім’я Скориків потрапила в список репресованих радянською владою – їх вислали в Сибір. Він продовжив навчатися музики в місцевих закладах освіти та навіть брав участь в конкурсах.
Повернутися до рідного Львова йому вдалося лише коли послабили репресії, що відбулося після смерті Сталіна в 1953 році. Вступив до вищого навчального закладу. А вже у 1955 році він розпочав навчання в Львівській державній консерваторії імені Миколи Лисенка.
У студентські роки, а саме в 1963 році, музикант створив вокально-інструментальний ансамбль «Веселі скрипки». Вони виконували музику в стилі джазу, блюзу, танго, свінгу та рок-н-ролу. Ансамбль був досить популярним на той час: їх запрошували на телебачення, а музиканти часто організовували різні концерти.
Після закінчення навчального закладу у Львові Мирослав Скорик навчався в аспірантурі в Московській консерваторії. Згодом захистив дисертацію про особливості музики Прокоф’єва.
З 1963 року викладав у Львівській консерваторії. У 1966 році переїхав до Києва, де також працював педагогом у Національній музичній академії України імені Чайковського.
Тут композитор став одним з провідників «нової української фольклорної хвилі» в музиці. Зокрема він вважав, що українську музику слід творити на основі насамперед народних пісень.
За своє життя Скорика відзначили низкою нагород. Зокрема в 2008 році він отримав звання Героя України. До того ж він був у складі журі фестивалю «Червона рута» (1989 р.), співголовою Національної спілки композиторів України (2006-2010 рр.), художнім керівником Київської опери та водночас досить скромним митцем, який надихав і дотепер надихає мільйони людей своєю музикою.
Помер Мирослав Скорик 1 червня 2020 року. Поховали видатного композитора у Львові на Личаківському кладовищі.
Творчість Мирослава Скорика позначена різножанровістю, неофольклоризмом, з яскравим характерним тематизмом, їй притаманні риси неокласицизму.
В його спадку залишилися романси на слова Шевченка, естрадні пісні «Намалюй мені ніч», слова М. Петренка, «Не топчіть конвалій», слова Р. Братуня, «Принесіть мені маків», на слова Б. Стельмаха та ін. Музика до театральних вистав та кінофільмів.
Педагогічна діяльність Мирослава Скорика – ще один вагомий внесок в українську музичну культуру, адже у нього навчались композиції такі відомі митці, як Євген Станкович, Іван Карабиць, Освальдас Балакаускас, Анна Гаврилець, Віктор Теличко, Іван Небесний, Леся Горова та багато інших.
Сам Мирослав Скорик наголошував: «Я не є снобом, який розраховує лише на купку знавців, вважаю, що добра музика дійде до розуму і серця як глибокого фахівця, так і того, хто скромно називає себе аматором, а навіть і того слухача, який говорить, що нічого не розуміє в мистецтві. Чим краща музика, тим більше людей зможе знайти в ній щось особливе для себе».
Залишив у своїй спадщині понад 300 творів і працював майже у всіх жанрах: оперному і балетному, концертному й камерному, пісенному і хоровому, духовній і естрадній царині, в площині театральної й кіномузики, транскрипціях світової класики та знаменитих шлягерів в естрадно-джазовому й академічному стилі.
Дізнатися більше:
Книги
Івахова Катерина Петрівна. Фортепіанна творчість Мирослава Скорика (художньо-дидактичний концепт): монографія / Катерина Івахова; Хмел. гуманіт.-пед. акад. – Хмельницький: Медобори-2006, 2013. – 232 с.: фотогр. – Бібліогр.: С. 195-213.
Кияновська Любов Олександрівна. Мирослав Скорик: творчий портрет композитора в дзеркалі епохи / Л. О. Кияновська. – Львів: Сполом, 1998. – 207 с.
Скорик, Мирослав Михайлович. Камерно-інструментальні твори: у 2 зошитах / Мирослав Скорик. – Київ: Музична Україна, 2012.
Зошит 2: Твори для скрипки і фортепіано. – Київ, 2012. – 106 с.: ноти + 32 с. дод.
Твій Шевченко. Збірка музичних творів українських композиторів на тексти Тараса Шевченка в оркеструванні Романа Стельмащука [Ноти] / Львів. нац. філармонія ім. Мирослава Скорика; [заг. ред., упоряд., вступ. ст.: В. Сивохіп; муз. ред. В. Пасічник]. – Львів: Растр-7, 2020. – 137 с.: ноти.
Щириця, Юрій Павлович. Мирослав Скорик / Ю. П. Щириця. – Київ: Музична Україна, 1979. – 56 с.: іл. – (Творчі портрети українських композиторів).
Публікації
Фільц Б. М. Мирослав Скорик – нащадок старовинного галицького роду Савчинських / Б. Фільц // Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського. Науковий вісник . – 2000. – Вип. 10. – С. 57–69.
|