Вулиця Родини Юхнелів

        Вулицю Макарова було перейменовано на Родини Юхнелів pішенням Кропивницької міської ради «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків, проїзду» №1359 від 15.11.2022 р.

        Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський).

        Макаров Степан Осипович (1849 р., Миколаїв – 1904 р., біля Порт-Артура) – російський флотоводець, океанограф, полярний дослідник, кораблебудівник, віце-адмірал (1896 р.). На честь адмірала назване місто Макаров у Сахалінській області. Ім’я Макарова носить Державна Морська Академія у Санкт-Петербурзі.

Родина Юхнелів

        Євгенія та Вікентій Юхнелі та їх донька Зінаїда Юхнель (Жиленко) отримали звання Праведників народів світу за врятування єврейської дівчинки Алли Грановської під час німецької окупації.

        Зінаїдада Юхнель з батьками жила в Кіровограді (тепер – Кропивницький). У серпні 1941 року місто окупували німці. Через кілька тижнів 16-річна Зінаїда випадково зустріла на вулиці свою однокласницю Аллу Грановську. Та в сльозах розповіла, що її батьків забрала поліція, але їй самій вдалося втекти. «Німці, коли прийшли, забирали євреїв і розстрілювали. Забрали батьків її, а вона залишилась за дверима. Коли вони пішли, Алла вийшла з укриття» – згадувала згодом Зінаїда.

        Дівчина запропонувала однокласниці переночувати в неї. Наступного дня, коли Алла збиралися йти, батько Зіни, Вікентій Юхнель, українець німецького походження, переконав дівчину лишитися жити з ними. Дружині та доньці він суворо наказав нікому про неї не розповідати. Алла Грановська прожила на горищі в будинку Юхнелів пів року. Сім’я ділилися із нею всім, що мала, хоч і сама потерпала від голоду.

        Зінаїда Жиленко розповідає: «На горищі вона жила. Звичайно, і холодна, і голодна. Ми носили їй, але й у нас нічого не було такого, щоб нагодувати добре».

        Згодом дівчину вирішили відправити в інше місто, де її ніхто не знає. Актор місцевого театру на прізвище Христенко визвався допомогти їй вихати в Одесу. Зіна та Алла відправилися до нього на зустріч, та дорогою Аллу заарештували поліцаї. Налякана Зінаїда поспішила додому, щоб попередити батьків – родина боялася арешту за переховування єврейки. Того ж дня Юхнелі втекли на околицю міста і на кілька днів сховалися в напівзруйнованій хаті.

        Поліцаї привели Аллу у дільницю і наказали чекати перед кабінетом начальника. В кишені у дівчини лежали талони на харчі з адресою та прізвищем Юхнелів. Щоб не видати своїх рятівників, Алла з’їла папірці. Дівчині пощастило – начальником відділку виявився колишній директор її школи. Він видав їй документи на українське прізвище і порадив тікати з Кіровограда. Алла втекла в одне з приміських сіл.

        В 1942-му році Аллу вивезли на примусові роботи у Німеччину. Після закінчення війни вона повернулася в Україну, але не мала ані домівки, ані родичів. Юхнелі знову прихистили дівчину в себе, допоки вона не вийшла заміж і не поїхала жити з чоловіком в Ленінград. До своєї смерті в 1956-му році Алла не припиняла листуватися з родиною своїх рятівників.

        У 90-х роках Зінаїда Жиленко почула по радіо, що Ізраїль дає відзнаки людям, які рятували євреїв у роки Другої світової війни. Тоді розпочали збирати документи і шукати свідків, які могли б підтвердити, що родина переховувала єврейку в себе вдома.

        «У 1999 році ми отримали лист із Яд Вашем про те, що ми отримали звання Праведників народів світу, оцю грамоту і медаль, де викарбувані прізвища дідуся, бабці і мами» – розповідає донька Зінаїди Жиленко, Тамара Антіпова.

        10 вересня 1999 року ізраїльський Меморіальний комплекс «Яд Вашем» нагородив Зінаїду Жиленко та її батьків Вікентія і Євгенію Юхнель почесним званням «Праведник народів світу».

Дізнатися більше:

Публікації

Барбанова, Виктория. Забвению не подлежит / Виктория Барбанова // Украина-Центр. – 2015. – 23 апреля. – С. 10: фот. кол.