Вулиця Празька

        Вулиця Тамбовська була перейменована на Празьку рішенням Кропивницької міської ради «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків, проїзду» №1359 від 15.11.2022 р.

          Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський).

        Тамбов – місто в россії.

Прага

        Прага – це столиця й одночасно найбільше місто Чеської Республіки, яке розташоване в самому центрі історичної області Чехія, на річці Влтава. До свого сьогоднішнього вигляду Прага розвивалася протягом одинадцяти століть. На даний час вона займає площу 496 квадратних кілометрів і має приблизно 1240000 мешканців.

        З 1920 року офіційна назва міста – Hlavni mesto Praha («Столичне місто Прага»). Фраза «Прага – серце Європи» вказує на розташування мегаполісу в центрі Чехії і, разом з тим, Європи.

        Легенда про заснування Праги стверджує, що створення міста передбачила міфічна княгиня Лібуше у своєму відомому пророцтві: «Бачу велике місто, слава якого сягне зірок. Так далеко, куди можна дійти за один день, є місце посеред лісу, і коли прийдете туди, знайдете чоловіка, який вирубає дерев’яний поріг для дому. Там буде побудоване місто з назвою Прага».

        Незабаром Прага стала центром чеської держави, що поступово розвивалася. Правителі почали управляти околицями з Празького граду. І сьогодні Празький град – резиденція президента Чеської Республіки.

        Територія Праги велика: історичні будівлі та пам’ятники розташовані, в основному, в історичному центрі міста (головним чином, Прага 1, 2), а чим далі від центру, тим більше можна знайти торгових центрів, житлових комплексів та – останнім часом також – міст-супутників (новозбудовані будинки на краю міста, які формують житловий блок).

        Прага – це також резиденція уряду Чеської Республіки. Територія міста управляється Муніципалітетом столичного міста Прага, який є одночасно муніципальним та крайовим центром. Прага ділиться на 57 районів («частин») та 22 адміністративні одиниці.

        Історично найвідоміші частини міста розташовані в районі Прага 1, тобто на території середньовічного центру міста, який в 1992 році був внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут знаходяться майже всі відомі туристичні пам’ятки: Староміську площу (раніше також Велика площа) сьогодні в народі називають «Старомак». Вона розташована в центрі Старого міста. Тут знаходиться декілька відомих історичних будівель, наприклад, Празькі куранти, Ратуша та Тинський храм. Празький град – це найвідоміший чеський замок. З 9 століття він був резиденцією чеських князів, пізніше королів, а з 1918 року – президента країни. Двічі в історії замок служив як резиденція імператора Священної Римської імперії. Замок занесений до Книги рекордів Гіннеса, як найбільший старовинний замок у світі.

        Карлів міст – це найстаріший міст через річку Влтаву та взагалі другий найстаріший збережений міст у Чехії. Карлів міст з’єднує дві частини міста – Старе місто та Малу сторону, через нього також проходить т. з. Королівська дорога.

        За всю історію в Празі народилось та мешкало декілька всесвітньо відомих особистостей, зокрема, чеський король та імператор Карл IV, композитор Антонін Дворжак, оперна співачка Ема Дестіннова, а також письменники Франц Кафка, Карел Чапек та Ян Неруда. В Празі недовго жив та творив композитор Моцарт.

        Поразка визвольних змагань на початку 1920-их рр. вигнала з України тисячі її громадян, значна частина яких знайшла притулок у самому центрі Європи, в тодішній демократичній Чехословаччині Томаша Ґарріґа Масарика. Відносна територіальна близькість цієї країни, мовна спорідненість, але передусім підтримка президента Масарика дозволили українцям в історично короткий час – усього за два десятиліття – сформувати умови для активного розвитку шкільництва, видавничої справи та інтенсивного культурного життя. Український вільний університет, Українська студія пластичного мистецтва, Український високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова, Українська господарська академія в Подєбрадах, українські театральні, хорові й танцювальні колективи на чолі з Українською республіканською капелою Олександра Кошиця, творчі товариства «Кобзар» і «Культ», Союз українських журналістів і письменників на чужині, численні видавництва становлять унікальну канву українського творчого й інтелектуального життя в міжвоєнній Чехословаччині.

Дізнатися більше:

Книги

Куценко Леонід Васильович «І вічність на каміннях Праги...»: біографічні нариси / Леонід Куценко. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2006. – 288 с.

Менги Вацлав. Прага / Вацлав Менги. – Прага: Одеон, 1968. – 383 с.

Плицка Карел. Прага в фотоснимках: фотоальбом / Карел Плицка. – Прага: Орбис, 1960. – 224 л. – фото.

Vrzak, Daniel. Praha mesto vezi = Prague – City of Towers = Prag – Stadt der Turme = Прага – город башен / Daniel Vrzak; [uvod a texty k vyobrazenim napsal V. Krigar]. – Praha: CTK – Pressfoto, 1992. – 233 s.: fot. – (Ma vlast: edice obrazovych publicaci; rada B, sv. 16). – Текст чес., англ., нім., рос.

Публікації

Злата Прага // Сто талантів. – 2013. – №4. – С. 18-19.

Петринка Людмила. Мандрівка столицями країн світ: частина 1 / Л. Петринка // Колосок. – 2020. – №9. – С. 34-41: фот. кол.

Хабарова Оксана. Колиска натхнення: літературна точка на глобусі: Прага / О. Хабарова // Всесвітня література в сучасній школі. – 2013. – №2. – С. 16-17.

Чікалін Володимир. Нас називали інтернаціоналістами і... окупантами: 40 років тому до Чехословаччини були введені війська Варшавського Договору / Володимир Чікалін // Урядовий курєр. – 2008. – 21 серпня. – С. 13.