Вулиця Перегонівська

        Вулицю Нахімова було перейменовано на Перегонівську рішенням Кропивницької міської ради «Про перейменування вулиць, провулків, тупиків, проїзду» №1359 від 15.11.2022 р.

          Вулиця знаходиться в Фортечному районі (Кіровський).

        Нахімов Павло – військовий діяч Російської імперії, адмірал (1855 p.). З роду слобідсько-українських шляхтичів Охтирського полку, правнук сотника Манойла Нахимова.

Перегонівка

        Битва під Перегонівкою – одна з битв радянсько-української війни. Відбулася 26 вересня 1919 p. в околицях села Перегонівка (нині Голованівський район, Кіровоградської області) під Уманню. Битва повстанської армії під командуванням батька Махна з частинами Добровольчої армії Денікіна. Добровольча армія прагнула знищити сили Махна і захопити залізничну лінію з Одеси до Єлисаветграду. Сили махновців прагнули зберегти свою армію і повернутися на свою базу (в Катеринославській губернії). 25-27 вересня біля сіл Крутеньке та Перегонівки (нині Кіровоградська область) відбулися вирішальні бої. 26 вересня 1919 року біля Перегонівки відбулася битва загонів повстанців під командуванням Нестора Махна з частинами Добровольчої армії.

        Повстанська армія батька Махна відступала під тиском білогвардійців Денікіна, якими керував генерал Слащов. Махно сподівався на нейтральне відношення армії УНР, але Петлюра вирішив не пускати анархістів на свою територію й Махно опинився затиснутим між двох вогнів. І тоді він вирішив іти ва-банк.

        Треба зазначити, що це не була рядова для того буремного часу битва, адже з боку Махна в ній брало участь до 40 тисяч вояків (серед них 10 тисяч кавалерії), а з боку «добровольців» понад 30 тисяч відбірного війська та до 40 гармат. Загиблих із боку білогвардійців було більше 7 тисяч. Отримавши перемогу у битві під Перегонівкою Махно повернув свої тачанки на схід, чим змусив зупинити наступ Денікіна на Москву. Хід війни було змінено – на краще, чи на гірше це було для України – зараз сказати важко. Мабуть, все-таки на гірше, адже російські більшовики-окупанти стали значно більшим злом.

        Армія Махна розтяглася в широку лінію й потужно вдарила по білогвардійцям, що наступали 25 вересня. Спочатку було виграно невеликий бій біля села Крутеньке, а наступного дня почалася генеральна битва під Перегонівкою. Обманним маневром (типовим ще для козаків умовним відступом) махновці завели військо Слащова під вогонь основного корпусу. Тачанки та легкі гармати, поставлені на підводи, заставили три офіцерських полки Добровольчої армії рятуватися втечею. Ті переправились через Синюху, але втекти не змогли – кіннота махновців наздогнала білогвардійців й безжально вирубала вщент. Махно, який особисто керував операцією, 27 вересня завдав несподіваного удару денікінцям. Махновська армія розбила добірні офіцерські полки та вийшла з оточення. Рядових полонених, поранених денікінців махновці роззброювали і відпускали додому, а бажаючих брали до війська, як і червоних, австро-угорських і німецьких солдатів, яких Махно агітував повертатися до себе і боротися за революцію. Безжалісно розстрілювали військові з’єднання червоних, як, наприклад, штаб Петроградської бригади червоних курсантів за вбивство поранених і хворих махновців. Головним результатом бою став успішний махновський прорив, подальша дезорганізація повстанцями білих тилів включно зі взяттям великих міст і збереженням своїх сил – у цьому сенсі Перегонівка стала сильним ударом по планах Денікіна провести восени 1919 року успішний наступ на московському напрямку. Бій під Перегонівкою справили значний вплив на хід громадянської війни в росії.

        Початок заснування села Перегонівка припадає на кінець ХІV століття.

        В 1965 році при земельних роботах в селі знайдено чимало предметів давнини і кам’яний хрест, на якому явно видно дату – 1391 p. Очевидно, що вже у той час з’явилося тут поселення слов’ян-християн.

        Про походження його назви є в народі кілька міркувань. Найбільш вірним вважається наступне: під час татарських походів ХVI-XVII ст. Через нашу територію проходив так званий «чорний шлях» яким гнали велику кількість полонених в татарську неволю. За народними переказами річка Ятрань була широкою та глибокою, з крутими скелястими берегами, так, що зручних переходів через неї було мало. В районі теперішнього села було організовано перехід через річку Ятрань, яким переганяли полонених. Звідси й виникла назва села – Перегонівка.

        З розвитком торгівельних і господарських зв’язків, під час польського панування почалося значне заселення цієї території.

        За народними переказами, одним із перших жителів села був селянин Ісай, який жив на самому березі річки Ятрань. Ця частина села називається – Висайки. На лівому березі господарювали його сини – Митрофан та Малах. Ці частини села називаються Митрофанівкою і Малахівкою.

        На початку ХУІІІ століття це поселення перетворилося на велике село, що носило назву Перегонівка.

        За іншою версією, перша згадка про Перегонівку датується 1760 роком. Існує легенда, що назва села виникла через те, що в цьому місці зупинялися для перепочинку війська Османської імперії, які переганяли українських дівчат для гарему султана.

Дізнатися більше:

Публікації

Багацький Леонід. Перегонівка, де вершилися долі / Леонід Багацький // Кіровоградська правда. – 2016. – 3 червня. – С. 10.

Підвисоцький В. Піщаний Брід, Родниківка та Перегонівка пам’ятають Нестора Махна / В. Підвисоцький // 21-й канал. – 2013. – 31 жовтня. – С. 3.

Романенко І. Голованівську та кільком селам району виповнилося 250 років! / І. Романенко // Кіровоградська правда. – 2007. – 5 жовтня. – С. 2.