Вулиця Володимир Панченка

        Вулицю Декабристів було перейменовано на Панченкa Володимира рішенням Кіровоградської міської ради «Про перейменування вулиць, провулків, тупика» від 13 жовтня 2020 року.

        Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський).

        Декабристи – перші дворяни-революціонери, які 26 грудня 1825 року за допомогою зброї прагнули встановити в Російській імперії конституційний лад. Декабристський рух не був національно-визвольним, а лише спрямованим на зміну державного устрою в Російській імперії.

Панченко Володимир

        Володимир Панченко народився 2 вересня 1954 року у селі Демидівка на Одещині. В 1975 році закінчив філологічний факультет Одеського державного університету ім. І. Мечникова, і в цьому ж році розпочав тут свою трудову діяльність викладачем історії літератури. У 1984 році на запрошення Спілки письменників України та керівництва педагогічного інституту переїхав на постійне проживання у місто Кіровоград. З 1985 по 1991 рік очолював обласну організацію Спілки письменників України. Водночас працював у Кіровоградському педагогічному інституті ім. О. Пушкіна (нині – ім. В. Винниченка). Володимир Євгенович в цей час дуже активно займався громадською діяльністю і у 1990 році був обраний народним депутатом України I скликання. Після завершення каденції у 1994 році повернувся до викладацької діяльності у Кіровоградському педагогічному університеті та був обраний депутатом Кіровоградської обласної ради (1994-1998 рр.). Як голова комісії з питань культури й освіти обласної ради В. Панченко ініціював у 1990 році заснування газети «Народне слово». Також він був ініціатором створення на базі школи №5 якісно нової Української гімназії (очолював громадський комітет). Обласному краєзнавчому музею передав унікальну колекцію особистих речей В. Винниченка, привезену з Франції (1992 р.). Ініціював громадську роботу щодо збереження будинку І. Тобілевича і відкриття в ньому літературно-меморіального музею ім. І. Тобілевича. Він був ініціатором створення міського літературно-меморіального музею ім. Карпенка-Карого. Саме за клопотанням народного депутата В.Панченка у січні 1993 року було прийняте рішення про створення музею, а в 1995 році музей було відкрито. Обласній науковій бібліотеці ім. Д. І. Чижевського передав 700 примірників книг із власної бібліотеки. Неодноразово брав участь у різноманітних заходах, культурних подіях, що відбувалися в бібліотеці (частину із них сам ініціював та організовував). У 90-х роках, як депутат обласної ради, опікувався та доклав багато зусиль щодо збереження обласної юнацької бібліотеки імені Бойченка (нині Є. Маланюка), її ремонту та успішного функціонування. Володимир Панченко – відомий в Україні письменник та вчений, доктор філологічних наук, професор. Протягом багатьох років він досліджував та популяризував творчість письменників, театральних та громадських діячів, життєвий шлях яких тісно пов’язаний з історією нашого краю та міста – В. Винниченка, М. Зерова, Ю. Яновського, Є. Маланюка, Є. Чикаленка, І. Тобілевича, М. Кропивницького. За сценаріями В. Панченка знято низку документальних фільмів, у тому числі й про рідне місто та наших земляків (наприклад, він автор сценарію фільму «Голгофа Винниченка»). Володимир Євгенович започаткував авторську серію посібників для вчителів «Урок літератури», а також був одним із авторів підручника української літератури для 11 класу (1998 р.) У 2007 році, за сприяння видавництва «Темпора» і його головного редактора – Юлії Олійник, став засновником та шеф-редактором українського вебпроталу та (з 2008 р.) альманаху «ЛітАкцент». Останнім часом Володимир Євгенович багато подорожував Україною. Результатом цих подорожей стала книга «Сонячний годинник. Книга пілігрима» (2013 р.). Вже будучи тяжко хворим, він напружено працює. Протягом 2018-2019 років одна за одною виходять книги: «Повість про Миколу Зерова», «Літературиний ландшафт України. ХХ столітя», «Сонячний годинник. Книга пілігрима» (2-ге видання). Одним із найвизначнішх явищ в українському літературознавстві називає «Повість про Миколу Зерова» Михайло Слабошпицький, а «Літературний ландшафт України. ХХ століття» (2019 р.) він же називає «неоціненною лектурою не тільки для вчительства та студентства, а й для всіх, хто навіть бодай побіжно цікавиться нашим письменством». Ці книги стали своєрідним підсумком наукового і життєвого шляху Володимира Панченка. Його активна публіцистична праця була завжди спрямована на розвиток демократичних засад української державності, національної культури, історичної пам’яті. Володимир Панченко належить до видатних особистостей культури сучасної України.

        Він Лауреат Міжнародної премії ім. В.Винниченка Українського фонду культури (1995 р.), літературної премії «Благовіст» (1996 р.), премії ім. О. Білецького (1998 р.), обласної краєзнавчої премії ім. В. Ястребова (2005 р.), обласної премії ім. Євгена Маланюка (2017 р.). Рішенням міської ради міста Кропивницького 27 серпня 2019 року Панченку Володимиру Євгеновичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кропивницького». Помер Володимир Євгенович 14 жовтня 2019 року.

Дізнатися більше:

Книги

Панченко В. Є. «Бо я-українець»: літературний портрет Володимира Винниченка / В. Є. Панченко. – 3-є вид. – Київ: Веселка, 2008. – 37 с. – (Урок літератури).

Панченко В. Є. Володимир Винниченко: парадокси долі і творчості: Книга розвідок та мандрівок / В. Є. Панченко. – Київ: Твім інтер, 2004. – 288 с.: іл.

Панченко В. Є. Морський рейс Юрія Третього: літературознавчий нарис про Ю. Яновського / В. Є. Панченко. – Кіровоград: Мавік, 2002. – 148 с.: іл.

Панченко, В. Є. «Народу гілочка тернова...»: диптих про поезію Ліни Костенко / В. Є. Панченко. – 2-е вид. – Київ: Веселка, 2007. – 64 с. – (Урок літератури).

Публікації

Домаранський О. Володимир Винниченко: парадокси долі і творчості: про книгу Володимира Панченка «Володимир Винниченко: парадокси долі і творчості» / О. Домаранський // Освіта України. – 2005. – 15 квітня. – С. 9.

Клочек Григорій. Прощальне слово про Володимира Панченка / Г. Клочек // Дивослово. – 2019. – №11. – С. 63-64: портр.

Кошова Інна. Панченко В. Володимир Винниченко: Парадокси долі і творчості: книга розвідок та мандрівок: рецензія / Інна Кошова // Дивослово. – 2005. – №7. – С. 69-70.

Панченко Володимир Євгенович. Балада про мальви: феномен яничарства у версії Романа Іваничука / В. Є. Панченко // Літературна Україна. – 2019. – 18 травня. – С. 13: мал.

Панченко Володимир. Висота Івана Дзюби / Володимир Панченко // Літературна Україна. – 2011. – 25 серпня. – С. 6-7.

Панченко Володимир. Галина Пагутяк: «Я з тих людей, яким більше подобається виходити через вікно...» / Володимир Панченко // Бібліотечка «Дивослова». – 2011. – №5. – С. 8-9.

Панченко В. Дзвін криниці. який не замовка...: до 75-річчя з дня народження Володимира Бровченка / В. Панченко // Культура і життя. – 2006. – 7 червня. – С. 3.

Панченко В. Любов і боротьба Євгенія Рафаловича: повість Івана Франка «Перехресні стежки» / В. Панченко // Дивослово. – 1999. – №9, 10. – С. 32-37.

Панченко В. «Морські вовки» в степах України: чому неоромантик Юрій Яновський став соцреалістом / В. Панченко // Літературна Україна. – 2012. – 9 серпня. – С. 6-7.

Володимир Панченко. Повість про Миколу Зерова // Літературна Україна. – 2018. – 6 грудня. – С. 3: iл.

Панченко В. Самотність на верхів’ях: поезія Ліни Костенко в часи «відлиги» і «заморозків» / В. Панченко // Дивослово. – 2005. – №3. – С. 54-59.

Панченко В. Серце Шевченка: (Розділи з майбутньої книжки) / В. Панченко // Бібліотечка «Дивослова». – 2011. – №3. – С. 2-42.

Панченко В. Є. Українському місту – українську назву: звернення ініціативної групи / В. Є. Панченко, Г. Д. Клочек, С. А. Михальонок, єпископ Марк та ін // Нова газета. – 2015. – 30 квітня. – С. 11.

Панченко В. Федько-халамидник та інші / В. Панченко // Дивослово. – 2005. – №7. – С. 21-24.

Панченко В. Феміністка: наталя Кобринська – перша феміністка в українській літературі / В. Панченко // Дивослово. – 2012. – №12. – С. 43-47.

Панченко Володимир. Хутір з ім’ям «Надія» / В. Панченко // Дивослово. – 2015. – №7-8. – С. 52-60: фот. – Бiблiогр. в кiнцi ст.: 9 назв.

Панченко Володимир. Шокова терапія від Євгена Маланюка / Володимир Панченко // Бібліотечка «Дивослова». – 2012. – №1. – С. 25-28.

Панченко В. «Я тільки інструмент, в якому плачуть сни мого народу...»: поезія Ліни Костенко / В. Панченко // Вежа. – 1996. – №4-5. – С. 119-152.

Соколова Віра. Слово про професійність (або Портрет літературознавця Володимира Панченка з нагоди його 50-річчя) / Віра Соколова // Вежа. – 2005. – №15. – С. 219-222.

Щириця Павло. Творець літературного ландшафту: презентація книжки Володимира Панченка «Літературний ландшафт України XX століття (50 слайдів)» у Музеї літератури / П. Щириця // Літературна Україна. – 2019. – 22 червня. – С. 4: фот.