|
Провулок Орлика Пилипа
Провулок Лазо було перейменовано на Орлика Пилипа розпорядженням «Про перейменування вулиць, провулків та інших об’єктів топоніміки міста» №24 від 19.02.2016 р.
Провулок знаходиться в Фортечному районі (Кіровський). Стара Балашівка.
Сергій Георгійович Лазо – російський дворянин молдавського походження, офіцер воєнного часу Російської імператорської армії, в період громадянської війни в Росії – радянський воєначальник і державний діяч, більшовик. Сергій Лазо народився 1894 року в Бессарабії, мав молдавське походження. Вступивши в більшовики в 1918 році, він у роки Громадянської війни активно встановлював Радянську владу, але не в рідній Бессарабії, а в Сибіру та на Далекому Сході. В радянських книгах і підручниках з історії громадянської війни з нього зробили мученика за ідеї комунізму. Версія загибелі С. Лазо була наступною: білогвардійці скинули його в топку паровоза, де він разом з Олексієм Луцьким і Всеволодом Сибірцевим згорів за справу революції. Насправді, кількатисячний загін більшовиків у Владивостоці, в якому були і кримінальники, почав проводити розстріли «буржуазії» (до якої належали всі, хто не виглядав повним обірванцем) і конфіскацію майна. Мешканці звернулися за допомогою до японського гарнізону. Виступ японців відбувся вночі з 4 на 5 квітня 1920 р. Були заарештовані практично всі лідери більшовиків і командири партизан. Сергія Лазо було розстріляно і згодом труп спалено. Радянська пропаганда вигадала версію спалення його живцем у топці паровоза.
Пилип Орлик
Народився майбутній гетьман у Косуті (Білорусь) 1672 року в сім’ї родовитої литовської шляхти чеського походження – Орликів. Батько Степан служив у війську короля Речі Посполитої, а мати -рина походила з білоруського роду і охрестила сина за православним обрядом (батько був католиком).
У молоді роки Пилип служив писарем у канцелярії київського митрополита, потім у Полтавському полку, а згодом – Генеральним писарем і довіреною особою гетьмана Івана Мазепи. 1708 року – взяв участь у виступі Мазепи проти Петра I.
27 червня 1709-го року після поразки у Полтавській битві Пилип Орлик емігрував разом з Іваном Мазепою до Османської імперії. За Іваном Мазепою до Бендер пішли старшина, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад чотири тисячі запорожців. Ці «мазепинці», як їх часом називають історики, були першою українською політичною еміграцією.
Невдовзі, у вересні цього ж року, Іван Мазепа помер. Так звані «мазепинці» і обрали у квітні 1710-го року новим гетьманом України (у вигнанні) Пилипа Орлика.
Його вважають автором першої у світі конституції сучасного вигляду – її ще називають «Бендерська конституція» – яку інколи вважають однією із перших конституцій у Європі. Нею він зобов'язався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Московії у випадку, якщо він здобуде владу в Україні.
Конституція обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу – Генеральної ради. У документі було закладено підвалини принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, запроваджувалася виборність посад. Статті Конституції Пилипа Орлика далекоглядно передбачили принципові засади розвитку демократичних держав.
Шість статей Конституції спрямовані проти зловживання владою і на боротьбу з корупцією. Цей термін вживають у написаному староукраїнською мовою оригіналі тексту. Зокрема гетьманові заборонялося «на свій персональний пожиток використовувати військовий скарб, а задовольнятися лише своїми оброками та приходами, які кладуться на булаву та його гетьманську особу». Ще один антикорупційний пункт був проти пільговиків, які вибили собі звільнення від повинностей.
Документ визначав права і обов'язки усіх членів Війська Запорізького та був затверджений шведським королем Карлом ХІІ.
Цікавим являється той факт, що Пилип Орлик був поліглотом: окрім української мови вільно володів польською, болгарською, арабською, шведською, німецькою, латинською та церковнослов’янською. До того ж він залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній». Писав його польською мовою зі вставками окремих слів, виразів і речень латинською мовою. Видав поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693 р.), «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі, та на честь полковника Івана Обидовського «Гіппомен сарматський».
Перебуваючи до кінця життя в еміграції, Пилип Орлик уклав союзні договори зі Швецією (1710 р.), кримським ханом (1711 р., 1712 р.), вступав у переговори з Туреччиною, намагаючись схилити ці країни до війни з Московською державою з метою визволення України.
Дізнатися більше:
Книги
Коляда І. А. Пилип Орлик / І. А. Коляда, С. Ю. Коляда, О. Ю. Кирієнко. – Харків: Фоліо, 2015. – 121 с. – (Знамениті українці).
Литовченко Т. І. Орлі, син Орлика: роман / Т. І. Литовченко. – Харків: Фоліо, 2012. – 282 с. – (Історія України в романах).
Пилип Орлик і мазепинці. Джерела. – Київ: КЛІО, 2022. – 216 с.
Рендюк Т. Г. Пилип Орлик: молдовські та румунські шляхи / Т. Г. Рендюк. – Чернівці: Букрек, 2013. – 240 с.: іл.
Публікації
Гетьман у вигнанні: 345 років від дня народження Пилипа Орлика // Шкільна бібліотека. – 2017. – №9. – С. 71-75: портр.
Давиденко Н. О. Гетьман Пилип Орлик та його Конституція: урок-дослідження. 8 клас / Н. О. Давиденко // Історія та правознавство. – 2008. – №14. – С. 25-27.
Декомунізували Колгоспні вулиці // 21-й канал. – 2016. – 2 червня. – С. 10.
Дробязко Наталія. Бібліотека гетьмана Пилипа Орлика: історія та етапи дослідження / Н. Дробязко // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2023. – №4. – С. 53-55.
Павличко Д. Пилип Орлик: вірш / Д. Павличко // Дивослово. – 2010. – №4. – 3-я стор. обкл.
Перша в світі Конституція – Українська // Велика дитяча газета. – 2022. – №1-2. – С. 12.
Пилип Орлик та його Конституція: цікаві факти // Задавака. – 2022. – №07-08. – С. 3.
Скочко Олена. Чиє ім’я носить твоя вулиця. Пилип Орлик – автор першої у світі конституції і борець із корупцією / Олена Скочко // Первая городская газета. – 2020. – 16 квітня. – С. 2: фот.
Соболь В. Щоденник Пилипа Орлика про історичні перспективи України / В. Соболь // Дивослово. – 2012. – №7. – С. 54-57.
|