Вулиця Георгія Нарбута

        Вулиця Світлогорська була перейменована на Георгія Нарбута рішенням Кіровоградської міської ради №1477 «Про перейменування вулиць, провулків, тупика» від 09 лютого 2023 року.

        Вулиця знаходиться в Подільському районі (Ленінський) м. Кропивницький.

        Світлогорськ – місто в Россії.

Георгій Нарбут

        Георгій Нарбут (1886-1920 рр.) – один з найвизначніших українських графіків та художників-ілюстраторів першої половини ХХ ст. Вважається, що саме Нарбут започаткував українську шрифтову школу. Це він розробив проєкт герба та печатки Української держави й популяризував тризуб як основний національний знак, був автором дизайну грошей для українських урядів Центральної Ради й Гетьманату, професором-засновником та першим ректором Української Академії мистецтв. Обожнював геральдику: досліджував і сам розробляв герби. Одна з найвідоміших «шрифтових» робіт Нарбута - «Українська Абетка». Її називають взірцем української графіки.

        9 березня 1886 р. у Нарбутівці на Чернігівщині (нині Сумщина) народився Георгій Нарбут, художник-графік, автор перших українських банкнот.

        У дитинстві Георгій Нарбут постійно щось вирізав із синього паперу, в який крамарі загортали цукор. Батьки думали, що дитина бавиться, а хлопчик без фарб та олівців відтворював усе, що бачив навколо. Ці «витинанки» стали першими кроками до мистецтва. Далі була Глухівська гімназія, де юнак відверто нудився.

        Після закінчення гімназії 1906-го р., всупереч волі батька, Нарбут вирушає до Петербургу. Там він носить український одяг, а в його творах у цей час з’являються українські мотиви.

        1912-го р. відбувалася виставка, організована Академією наук у Петербурзі «Ломоносов і Єлизаветинські часи» з окремою залою з українською тематикою. Нарбут виконав настінні розписи цієї зали.

        Під час подорожей Україною Нарбут спілкувався зі збирачами старовини. Його вразив музей українських старожитностей у Чернігові, де зібрані старовинні портрети, якими свого часу захоплювалися Шевченко і Гоголь. Художник вивчав крій козацьких жупанів, а повернувшись до Петербурга, власноруч зшив собі козацький жупан.

        Навесні 1917 р. у Петербурзі Георгій Нарбут увійшов до групи митців які вимагали охорони пам’яток старовини. У березні він приїхав до Києва впорядковувати мистецькі коштовності царського палацу. Тут він з мистецтвознавцем Миколою Біляшівським генерував ідеєю створення Української Академії мистецтв. Георгій Нарбут разом з родиною переїздить до Києва, щоб викладати графіку у новоствореній академії. Під впливом Нарбута почали свій творчий шлях Марк Кирнарський, Леонід Хижинський, Сергій Пожарський, Лесь Лозовський та інші талановиті художники.

        Характер творчості художника визначали життєві враження й мистецькі твори, на яких виховувався його смак, зразки, що він їх копіював або наслідував. Оформив книги «Три байки Крилова» (1913 р.), «Малоросійський гербівник» В. Лукомського і В. Модзалевського (1914 р.), «Герби гетьманів Малороссії» С. Трійницького, «Давня архітектура Галичини» (обидві – 1915 р.), «Старовинні садиби Харківської губернії» Г. Лукомського (1917 р.), «Енеїда» І.Котляревського (1919 р.); українські журнали – «Мистецтво» і альманах «Зорі» (всі – 1919-20 рр.); силуетні портрети. Виконав грошові знаки і поштові марки УНР. Автор двох версій «Української абетки» (1917, 1919 рр.). У нього з’явилися друзі: Павло Тичина, Лесь Курбас, Михайло Семенко. Він створив поштові марки УНР, які використовувались як дрібні гроші. Розробив цикл державних паперів: банкноти, грамоти, листівки. Його авторству належать проекти Державного Герба і Печатки Української Держави часів гетьмана Павла Скоропадського.

        1917-го р. Нарбут планував скласти абетку українською мовою – ще одного символу державності. Над нею він почав працювати у Києві 1919-го р. і вважав «Абетку» найважливішою серед всього, створеного ним як графіком. Завершити її не вдалося. В ній художник досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, малюнка й кольору. У вирішенні літер абетки Нарбут об’єднав досягнення як української рукописної та друкованої книги, так і досягнення західноєвропейських майстрів шрифту. Нарбутівська «Українська абетка» й донині залишається неперевершеною завдяки високій майстерності художника й глибокому розумінню ним шрифтового мистецтва.

        На початку 1919 р. Георгій Нарбут почав керувати Академією, бо майже усі викладачі залишили Київ, а з професорів залишилось лише двоє: він та Михайло Бойчук. Коли більшовики забрали приміщення академії, Нарбут проводив заняття у власній квартирі.

        Влітку 1919-го р. Нарбут з друзями вирішили створити гурток «9-ти» на зразок мистецької родини. До нього увійшли Павло Тичина, Михайло Семенко, Лесь Курбас, Федір Ернст та ін. Метою була координація і синтез окремих напрямів мистецтва, дружня допомога порадами в моменти зневіри.

        Помер Георгій Нарбут 23-го травня 1920-го р. від тифу у Києві.

        Митець здобув визнання ще за життя, та найбільше про нього писали у 1920-х роках під враженням його наглої та передчасної смерті. «Нарбут величезних, неосяжних розмірів талант», – казав І. Білібін. «Нарбут як графік був чи не кращий у світі, принаймні єдиний у своєму роді», – підтверджував відомий архітектор, художник і мистецтвознавець Г. Лукомський.

Дізнатися більше:

Книги

Нагорна, Олена. Георгій Нарбут / Олена Нагорна. – Харків: Фоліо, 2020. – 119 с. – (Знамениті українці). – Бібліогр.: С. 117-120.

Нарбут. Студії. Спогади. Листи [Реконструкція знищеного 1933 року «Нарбутівського Збірника»] / Сергій Білокінь, упоряд. та вступ. ст.; Анастасія Білоусова та Богдан Завітій, заг. ред. – Київ: Родовід, 2020. – 407 с.: іл., фот.

Народний митець: тези доп. та повідомлень до наук. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження славетного українського графіка Георгія Нарбута (1886-1920) / уклад. С. Побожій, О. Кузьменко; Сумський художній музей, Сумська обласна організація товариства любителів книги УРСР. – Суми: [б.в.], 1986. – 27 с.: іл.

Скакун Віктор Панасович. Династія Нарбутів / Віктор Скакун. – Суми: Мрія, 2024. – 107 с.: іл., фот.

Українська абетка та казки в ілюстраціях Георгія Нарбута / іл. Георгія Нарбута; [пер. укр. В. С. Бойко]. – Харків: Фоліо, 2020. – 103 с.: кольор. іл.

Ювілей НАОМА: шляхи розвитку українського мистецтвознавства (до 130-річчя від дня народження Г. Нарбута) [Текст]: тези і матеріали доп. Всеукр. наук. конф. молодих науковців, аспірантів і студентів, 22 квіт. 2016 р. / Нац. акад. образотвор. мистецтва і архітектури, Каф. теорії та історії мистецтва. – Київ: Фенікс, 2017. – 139 с.

Публікації

Віртуозний майстер штриха: творчість Георгія Нарбута // Шкільна бібліотека. – 2011. – №2. – С. 12-13.

Громова І. М. Георгій Нарбут – основоположник української графіки: художня культура: 10 клас / І. М. Громова // Мистецтво в школі. – 2016. – №1. – С. 8-14: портр.

Нарбут Георгій. Ілюстрація до «Української абетки». 1917: літера «Л» / Григорій Нарбут // Всесвітня література та культура. – 2008. – №5. – 3-я стор. титульної сторінки.

Рожнятовська О. Патріарх сучасного живопису та сценографії: до 100-річчя від дня народження Д. Нарбута (1916-1998) / О. Рожнятовська // Дати і події: календар знаменних дат: 2016 рік перше півріччя. – 2015. – №1. – С. 26-30: портр. – Бiблiогр. в кiнцi ст.

Сердюк Наталка. Два кольори зими: бесіда за ілюстрацією з абетки Георгія Нарбута / Н. Сердюк // Джміль. – 2013. – №4. – С. 20-21.

Українською стихією наповнені всі його твори: 130 років з дня народження Георгія Нарбута // Урядовий кур’єр. – 2016. – 5 березня. – С. 9: фот.